44.Аналіз військового статуту Яна Жижки.

У 1423 Ян Жижка розробив перший у Західній Європі військовий статут, який чітко визначав правила поведінки воїнів у бою, в поході і на відпочинку.

Армія гуситів була привчена вести бойові дії вдень і вночі, в будь-яку погоду. Згідно з військовим статутом, польові укріплення із зчеплених між собою возів мали впиратися в природні перешкоди і по можливості встановлюватися на високих місцях.

Гусити в битві зазвичай вичікували атаки лицарської кінноти і зустрічали її вогнем своєї численної артилерії, кулями аркебуз і пищалей, стрілами з тупими бронебійними наконечниками. Коли справа доходила до рукопашної сутички, то тут в бій вступали цепники із списоносцями. Розбитого ворога гусити переслідували і знищували, в той час як лицарі після виграного бою не переслідували втікаючих ворогів, а грабували убитих, поранених і полонених противників.

Сучасні чеські історики так оцінюють заслуги Яна Жижки з Троцнова: «Він створив постійно діючу армію з певним порядком організації, значно удосконалив ведення оборонних операцій із застосуванням возів і регулярно використовував артилерію. Ім'я Жижки пов'язане з оборонною фазою гуситської революції і зі зміцненням створюваних у її ході державних структур. До честі сліпого полководця служить і той факт, що, вмираючи, він не мав у своєму розпорядженні майже жодного майна. Ян Жижка по праву вважається найвидатнішим військовим талантом у чеській історії». Війни спустошували країну, але кінця їм не видно. Щоправда, восени 1424 починаються — вкотре — переговори про загальне перемир'я в королівстві. Але Яну Жижкці не судилося дочекатися їх закінчення: під час облоги міста Пршибислав 11 листопада 1424 він помер від чуми — не програвши жодної битви. Його солдати в знак скорботи починають називати себе «сирітками». За легендою, щоб завжди чути голос Яна, що кликав до перемоги, з мертвого Жижки зняли шкіру, натягнули на барабан і таким чином, наче «оживили» померлого воїна.

45.Історичне значення гуситського руху та його оцінка в історичній літературі.

Гуситський рух — боротьба чеського народу в 1-ій половині 15 ст. проти католицької церкви і німецького засилля, що вилилася в так звані гуситські війни (1419–1437). Названий за ім'ям чеського мислителя, реформатора церкви Яна Гуса.Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духовенством, закликаючи повернутися до «євангельської бідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння повинно здійснюватися рідною чеською мовою; критикували католицьке причастя для духовенства хлібом і вином, а для мирян — лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.Страта Яна Гуса (1415) і Ієроніма Празького (1416) за рішенням Констанцького собору викликала вибух обурення серед чехів та стала поштовхом до гуситських війн.У гуситському русі із самого початку позначилося два крила — помірне (чашники) і радикальне (таборити), що мали різні цілі. Помірні гусити (чашники) — сформулювали свої вимоги в документі Чотири празькі статті, які були схвалені таборитськими священиками. На цій основі таборити і чашники об'єдналися проти спільного ворога — імператора Священної Римської імперії Сигізмунда (брата Вацлава IV і спадкоємця чеської корони), який навесні 1420 організував хрестовий похід проти гуситів. Імператор узяв міста Північної Чехії і в червні того року обложив Прагу. Об'єднані гуситські війська під керівництвом Яна Жижки 14 липня 1420 завдали нищівної поразки хрестоносцям. Сейм, скликаний у м. Чаславі 3-7 червня 1421, обрав новий тимчасовий уряд, Чотири празькі статті були проголошені законом, а Сигізмунд позбавлений чеського престолу.Після смерті Яна Жижки в жовтні 1424 військове керівництво рухом гуситів очолив Прокопій Голий, колишній священик, досвідчений полководець і дипломат. Радикальні гусити перейшли від оборони до наступу. Вони хотіли прорвати економічну блокаду і прагнули поширювати свої радикальні ідеї за межами Чехії. Гусити здійснили походи в Сілезію, Німеччину, Австрію. По всій Німеччині поширилися маніфести гуситів. В 1431 у кардинал Джуліано Чезаріні організував новий хрестовий похід проти гуситів. Почав свою роботу Базельський собор, що ініціював переговори з гуситами.