- •4)Суспільний лад полабсько-поморських слов’ян. Вендська держава. Першим правителем Вендської держави став бодрицький князь Готшалк
- •5)Боротьба слов’ян проти німецької агресії.
- •12 )Формування станової монархії у Польщі у хіі – xVст.
- •13)Польська культура хіі – XV ст.
- •14)Утворення Литовської держави.
- •15)Велике Князівство Литовське і його розвиток до середини XVI ст.
- •18) Характеристика джерел і літератури з історії Білорусії хіі – XV ст.
- •19)Завоювання Великим князівством Литовським білоруських земель. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у хіі – XV ст.
- •20.Зміни у політико-правовому становищі білоруських земель у хіі – XV ст. Боротьба проти литовських феодалів.
- •21)Культура Білорусії хіі – хv ст. (білоруська мова, освіта, народна творчість, література, братства і школи, Георгій Скорина).
- •24) Економічний розвиток Сербії у х – XIV ст. Законник Стефана Душана.
- •25)Зовнішня політика Сербії. Битва на Косовому полі.
- •26)Відродження Болгарської держави.
- •27)Друге Болгарське царство у міжнародних стосунках на Балканах у XII – XIV ст.
- •28)Розквіт культурного життя. Впливи болгарської культури на Центрально-Східну Європу.
- •29)Завоювання Болгарії османами.
- •31.Розквіт культурного життя. Впливи болгарської культури на Центрально-Східну Європу.
- •32.Завоювання Болгарії османами.
- •33.Характеристика джерел з історії міст Далмації XIII-xiVст.
- •34.Розвиток феодальних відносин у Далмації.
- •35.Зростання міст Далмації у XIII-XIV ст.
- •36.Ремесло і торгівля. Міське право.
- •38.Соціальні відносини у містах Далмації у XIII-XIV ст.
- •39.Характеристика джерел та історіографія гуситського руху.
- •40.Боротьба з гуситським рухом. Ян Гус.
- •41.Аналіз чотирьої празьких статей.
- •42.Заснування Табора. Програма таборитів. Вчення про кінець світу.
- •43.Утворення селянсько-плебейського і рицарсько-бюргерського таборів у гуситському русі. Ян Жижка.
- •44.Аналіз військового статуту Яна Жижки.
- •45.Історичне значення гуситського руху та його оцінка в історичній літературі.
- •46.Піднесення Угорського Королівства.
- •47.Суспільний устрій та ідеологія Угорського королівства у XII-XIV ст.
- •48.Соціальні стосунки в Угорщині у XII-XIV ст. Селянські війни XV ст.
- •53.Культура Волоського та Молдавського князівств.
- •54.Історичне значення появи Волоського та Молдавського князівств в історіографії.
- •55.Унія Хорватського та Угорського королівств.
- •56.Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток Хорватський земель у XII-xVст.
- •57.Експансія турків-османів у Хорватії.
40.Боротьба з гуситським рухом. Ян Гус.
На початку XV ст. рух чеського народу проти німецького засилля та католицької церкви очолив Ян Гус (1371-1415). Він народився в селянській родині в містечку Гусинці на Аівдні Чехії. Після закінчення Празького університету Ян Гус отримав ступінь магістра й почав викладати тут богослов’я. Згодом він став деканом факультету, двічі виконував обов’язки ректора університету. Це був перший ректор чеського походження.Водночас Ян Гус розпочав проповідницьку діяльність. Свої проповіді він виголошував чеською мовою і мав великий успіх. Ян Гус критикував ненаситність і зажерливість вищого духовенства, закликав позбавити церкву майна та підпорядкувати її світській владі, засуджував симонію і продаж індульгенцій, виступав проти німецького засилля. На його думку, єдиним авторитетом у справах віри та християнських обрядів має бути Святе Письмо, а не накази пап і постанови церковних соборів. Крім того, проповідник вимагав, щоб богослужіння та навчання здійснювалися чеською мовою. Задля цього Ян Гус уклав граматику та орфографію чеської мови. Папа звинуватив Яна Гуса в єресі і став вимагати його покарання. Чеського проповідника викликали на церковний собор у місто Констанцу. Тут йому було запропоновано зректися своїх поглядів або вмерти. Однак глибока віра у свою правоту і велика людська гідність не дозволили Гусові відступити від власних переконань. Тоді собор засудив Яна Гуса до страти і 6 липня 1415 р. його було спалено як єретика.Страта Яна Гуса стала поштовхом до розгортання широкого руху його прибічників — гуситів. У липні 1419 р. в Празі вибухнуло повстання міщан, у ході якого владу короля, по суті, було ліквідовано. Це стало початком гуситських війн, що тривали упродовж 1419-1434 pp.У гуситському русі сформувалися дві течії: чашники і таборити. Чашники — переважно заможні міщани і знать — хотіли встановити єдиний для духовенства та мирян обряд причастя хлібом і вином. Такий обряд католицькою церквою передбачався для священиків, миряни ж причащалися лише хлібом. Символом чашників стала чаша — посудина для церковного вина. Крім того, вони вимагали проведення богослужіння чеською мовою. У декількох битвах гусити вщент розбили військо феодалів-католиків. Основною силою гуситів була армія таборитів, яку очолював рицар Ян Жижка. Він уміло керував піхотинцями при наступі та обороні. Таборити винахідливо будували укріплення з возів. До подібного способу згодом вдавалися і запорозькі козаки. На зупинках чехи скріплювали вози ланцюгами, а між ними робили загороди з дощок. Такі укріплення та використання легких гармат сприяли воєнним успіхам.Папа та імператор також пішли на хитрість: вони задовольнили вимоги чашників. Після цього чашники припинили боротьбу, що спричинило ослаблення гуситського руху. У 1434 р. чашники разом із німецьким військом виступили проти таборитів і розбили їх у битві під Ліпанами. Гуситські війни загалом припинилися, хоча окремі вцілілі загони таборитів продовжували боротися, а їхнє укріплення — Табор — трималося до 1452 р.Наприкінці XV ст. Чеська держава стала зразком віротерпимості серед християнських держав Європи: тут уживалися католицька та незалежна від Риму гуситська церква. Внаслідок гуситських воєн також було покінчено з німецьким засиллям і створено можливості для розвитку чеської мови та культури.
