5. Дезертирство (ст. 408 кк)

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби. Безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок проходження військової служби, який зобов'язує кожного військовослужбовця нести військову службу протягом установленого законом строку.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 408 КК) полягає у діях чи бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

Дезертирство передбачає, що військовослужбовець протизаконно припиняє несення військової служби, намагаючись взагалі вивести себе зі сфери військово-службових відносин. Цей злочин є триваючим. Самовільне залишення військової частини або місця служби - це залишення військовослужбовцем території військової частини або місця служби за відсутності дозволу відповідного начальника. Нез'явлення на службу в разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу - це нез'явлення військовослужбовця на територію військової частини або місця служби після залишення її на законних підставах, якщо при цьому була об'єктивна можливість для повернення у встановлений час.

Злочин є закінченим з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій формі - коли він не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк (формальний склад).

Суб'єкт злочину - спеціальний (будь-який військовослужбовець).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою ухилитися від військової служби (причому не протягом трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 406 КК) є вчинення його: 1) із зброєю (вогнепальна, холодна та деякі інші види зброї, якими оснащуються військові формування); 2) за попередньою змовою групою осіб.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 408 КК) є вчинення його в умовах воєнного стану (коли Україна фактично перебуває в стані війни з іншою державою) або в бойовій обстановці (коли військова частина або її підрозділ перебувають в умовах безпосередньої підготовки й ведення бою чи операції).

Склад злочину об'єктом, суб'єктом та об'єктивною стороною схожий на склад самовільного залишення військової частини (ст. 407 КК). Різняться вони суб'єктивною стороною - саме наявністю чи відсутністю мети взагалі ухилитися від військової служби, оскільки за самовільного залишення військової частини злочинець має намір через певний час повернутися до виконання обов'язків військової служби, а кваліфікація діяння здійснюється залежно від терміну його ухилення від військової служби. Тому тривалість ухилення військовослужбовця від військової служби під час дезертирства на кваліфікацію не впливає.