1.4.3 Підготовка електробура до буріння

Електробур привозять на бурову у зібраному вигляді. При підготовці електродвигуна електробура до буріння необхідно у першу чергу перевірити:

1. опір ізоляції обмотки двигуна відносно його корпусу;

2. наявність мастила у двигуні;

3. пробивну міцність проби мастила взятого із двигуна.

Опір ізоляції обмотки статора відносно корпуса заміряють мегомметром. Перед заміром контактний стержень кабельного входу повинен бути очищений і змащений рициновою олією. Опір ізоляції обмотки відносно корпусу двигуна при температурі 15–25 С повинен бути не менше 50 МОм.

Кількість мастила у двигуні визначають заміром положення поршня компенсатора, а також за тиском у порожнині двигуна з допомогою манометра, який встановлюють в отвір клапана замість корка.

Для перевірки якості мастила, яким заповнений двигун, беруть пробу мастила з верхньої і нижньої частини двигуна та визначають пробивну міцність у стандартному розряднику, яка повинна бути не менше 22 кВ. Якщо пробивна міцність мастила менша за вказану величину, то роблять його повний хімічний аналіз, за результатами якого дають заключення про необхідність заміни або сушіння мастила.

За кількістю мастила у компенсаторі і тиску у двигуні оцінюють стан його ущільнень. Якщо за час транспортування та зберігання кількість мастила у компенсаторі суттєво зменшилась чи знизився тиск у двигуні, необхідно перевірити ущільнення.

Для запобігання від корозії стінок компенсаторів під час транспортування і зберігання двигун заповнюють мастилом до верхнього граничного положення поршня компенсаторів.

При незначному відволоженні мастила і зниженні опору ізоляції обмотки здійснюють сепарацію мастила, для чого двигун вмикають на декілька годин у циркуляційну систему мастилоочисної установки.

При значному відволожені мастила та обмотки необхідно мастило злити і просушити двигун під вакуумом. Спочатку двигун прогрівають до +60 С, а потім через 2–3 години посту­пово температуру підвищують до +90 С.

Для перевірки ущільнень розбирають двигун згідно з чинними інструкціями. При цьому у процесі розбирання контролюють натяг конічних різьб корпусів.

Для підготовки нового мастилозаповненого шпинделя до укомплектування електробура необхідно перевірити шпиндель, звертаючи особливу увагу на стан сальника, поверхонь компенсатора, ущільнюючих гумових кілець, перевірити якість конічної різьби корпусу шпинделя, натяг з відповідною різьбою двигуна.

Герметичність електробура перевіряють під тиском повітря до 0,2 МПа. Герметичність компенсатора верхнього сальника двигуна і деталей сальника перевіряють у процесі збирання головки. Герметичність двигуна і заповнення його мастилом перевіряють до нагвинчування перехідника під елеватор, до приєднання шпинделя.

Компенсатори верхнього та нижнього сальників двигуна заповняють машинним мастилом у процесі їх збирання. Двигун заповнюють ізоляційним мастилом з пробивною міцністю не менше 40 кВ.

Шпиндель після приєднання до двигуна і перевірки його герметичності заповнюють авіаційним мастилом.

Зібраний електробур необхідно обкатати протягом 5 хвилин, увімкнувши його в електролінію з напругою 380 В. При обка­туванні звертають увагу на витрату мастила через сальник шпинделя і напрямок обертання вала. Напрямок обертання вала у всіх електробурів повинен бути за годинниковою стрілкою, якщо дивитися з боку головки.

Опір ізоляції обмотки статора відносно корпусу двигуна і положення поршнів компенсатора повинні бути записані у рейсовий паспорт, який направляється на бурову разом з електробуром. У рейсовому паспорті також вказують верхнє та нижнє граничне положення поршня компенсатора або тиск мастила. Паспорт встановлюють в спеціальний герметичний патрон, який закріплюють до контактного стержня електробура.

Збирати двигун та шпиндель, а також електробур з механізмом викривлення і редуктором-вставкою необхідно згідно зі спеціальними інструкціями.