Фізіологія сну

Сон — це фізіологічний стан, що характеризується вимкненням свідомості і гальмуванням активної взаємодії з навколишнім середовищем, тобто зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Під час сну підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм. Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадними ритмами. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.

Зовні сон проявляється стереотипним положенням тіла, мінімальною руховою активністю, зниженням реакцій на стимули, оборотністю і характерними циклічними змінами мозкових функцій.

Природний сон включає два різні стани (фази) — повільний сон (повільноколивний, ортодоксальний, синхронізований, спокійний, теленцефалічний сон, сон без швидких рухів очей) і швидкий сон (парадоксальний, десинхронізований, активований, ромбенцефалічний, сон з швидкими рухами очей, REM Sleep).

Повільний сон

При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно проходячи 4 стадії: дрімоту (1), поверхневий сон (2), сон помірної глибини (3) і глибокий сон (4). Психічна активність в повільному сні представлена уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай недооцінюється. У молодих здорових людей поверхневий сон займає біля половини часу усього нічного сну, а глибокий сон 20-25%.

Перша стадія (дрімота) характеризується відсутністю на ЕЕГ альфа-ритму, що є характерною ознакою неспання здорової людини, зі зниженням амплітуди і появою низькоамплітудної повільної активності з частотою 3-7 в 1сек. (Бета - і дельта-ритми). Можуть реєструватися ритми і з більш високою частотою. На електроокулограмі виникають зміни біопотенціалу, що відображають повільні рухи очей.

Друга стадія (сон середньої глибини) характеризується ритмом "сонних веретен" з частотою 13-16 в 1 сек., тобто окремі коливання біопотенціалів групуються в пачки, що нагадують форму веретена. У цій же стадії з фонової активності чітко виділяються 2 - 3-фазних високоамплітудних потенціалів, що носять назву К-комплексівв, нерідко пов'язаних з "сонними веретенами". К-комплекси реєструються потім у всіх стадіях ФМС. Амплітуда фонової ритміки ЕЕГ при цьому зростає, а частота її зменшується в порівнянні з першою стадією.

Для третьої стадії (глибокий сон) характерна поява на ЕЕГ повільної ритміки в дельта-діапазоні (тобто з частотою до 2 в 1 сек . і амплітудою 50-75 мкв і вище). При цьому продовжують досить часто виникати "сонні веретена".

Четверта стадія (найбільш глибокий сон) характеризується домінуванням на ЕЕГ високоамплітудного повільного дельта-ритму.

ФБС відрізняється низькоамплітудною ритмікою ЕЕГ, а по частотному діапазону наявністю як повільних, так і більш високочастотних ритмів (альфа - і бета-ритмів). Характерними ознаками цієї фази сну є так звані пилкоподібні розряди із частотою 4-6 в 1 сек., швидкі рухи очей на електроокулограмі, у зв'язку з чим цю фазу часто називають сном з швидким рухом очей, а також різке зниження амплітуди на електроміограмі чи повне падіння тонусу м'язів діафрагми рота і шийних м'язів.

Парадоксальний (швидкий) сон

Повільний сон завершується зміною пози, після чого слідує різкий перехід в фазу парадоксального сну: на ЕЕГ відмічається десинхронізація, тобто високовольтна повільна активність зміняється швидкими низькоамплітудними ритмами, а по частотному діапазону наявністю як повільних, так і більш високочастотних ритмів (альфа - і бета-ритмів). Характерними ознаками цієї фази сну є так звані пилкоподібні розряди із частотою 4-6 в 1 сек., швидкі рухи очей на електроокулограмі, у зв'язку з чим цю фазу часто називають сном з швидким рухом очей, а також різке зниження амплітуди на електроміограмі чи повне падіння тонусу м'язів діафрагми рота і шийних м'язів.

Стадія 4. ЕОГ у червоній рамці.

Швидкий сон. ЕОГ у червоній рамці, зафіксований сенсором рух очей підкреслено червоним.

Крім того, спостерігаються нерівномірність пульсу і дихання, сіпання лицьових м'язів, пальців, кінцівок, у чоловіків (будь-якого віку) виникає ерекція. При пробудженні під час парадоксального сну випробувані у 80% випадків повідомляють про переживання емоційно забарвлених сновидінь, а час перебування у сні часто переоцінюється. Фаза парадоксального сну займає біля 20% часу сну. Повільний сон і наступний за ним парадоксальний сон формують цикл з періодом близько 1,5 години. Нормальний нічний сон складається з 4-6 таких циклів.

У людини, на відміну від інших ссавців цикли сну неоднакові: в перших нічних циклах переважає дельта-сон, періоди парадоксального сну дуже короткі (10-15 хвилин) і зовні слабо виражені. У другу половину ночі, навпаки, глибокий повільний сон майже відсутній, зате надзвичайно інтенсивні і довгі (30-40 хвилин) періоди парадоксального сну. Цей феномен — наслідок адаптації людини до умов цивілізації; фактично кожна доба являє собою 16-годинний період позбавлення сну (депривація), за яким іде 8-годинний період відновлювального сну («віддача»). Згідно із законом «віддачі» спочатку відновлюється глибокий сон, а потім парадоксальний. Відповідно до природного біоритму, дорослій людині потрібно 1-2 періоди денного сну. Про це свідчать приступи денної сонливості, неуважності і розслаблення, особливо небезпечні при керуванні автомобілем і виконанні професійних обов'язків, що вимагає уваги і зібраності.

Оптимальна тривалість сну

Тривалість сну зазвичай становить 6 — 8 годин на добу, але можливі зміни в достатньо широких межах (4-10 годин). При порушеннях сну його тривалість може становити від декількох хвилин до декількох діб. Потреба у сні у різних осіб варіюється від 4-6 до 8-10 годин і більше. Цікаво, що вона встановлюється в ранньому підлітковому віці і далі, впродовж життя, майже не змінюється. Дітям потрібно більше спати для того, щоб нормально розвиватися: до 18 годин для новонароджених. Дослідження говорять, що дітям шкільного віку потрібно приблизно від 10 до 11 годин сну.