- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів.
Представники:
Анг. Коен, Керзон, Фр. П. де Лапраделль, Хаусхофер, Р. Арон, Гаджиєв, Ф.Ратцель, Рудольф Челлен, Маккіндер та ін.
Ідеї:Р. Арон, Х. Макіндер про географічну вісь історії: Х. Маккіндер - автор концепції "серединної землі", або Хартленду.
Телурократична концепція. (Географічна вісь історії, 1904). Вихідна теза: найбільш вигідним геогр.положенням Держави є серединне центральне з планетарної точки зору. В центрі світу євразійський континент, у центрі його серце світу heartland: континентальні маси Євразії, найбільш вдалі території для контролю над усім світом. Спочатку в якості heartland-у виділилася центр. Азія. Росія займає у світі Євразії стратегічне положення, як Німеччина у світі Європи може наносити й одночасно отримувати удари у всіх напрямах, за винятком північного. Особливості Євразії (heartland-у):- величезна площа, яка дорівнює половині всіх земель на земній кулі; - недоступність з боку океану, оскільки південним кордоном Євразії є Сахара, північним широка смуга субарктичних лісів і борів, на сході і заході ліси, що займають основну територію; - переважно степова місцевість, має великі пасовища та достатньо оазисів, які живляться річками;- специфіка розподілу стоку річок: не дозволяє бути засобом сполучення з океаном, робить непридатними для людського спілкування з зовн.світом: впадіння річок у внутр.моря (солоні озера) та холодний Пн-льодовитий океан.
Таким чином Євразія гігантська природна міць, непроникна з боку морських імперій, багата ресурсами, і внаслідок цього вісь світової політики.
Heartland зумовлює поділ земної кулі на наступні зони: 1. Світовий острів Європа, Азія, Африка 2. Ядро світового остову (серце землі, heartland) Євразія, яка співпадає з Росією.3. Пояс країн межують з морем і утворюють т.зв. внутрішній напівмісяць, доступний для мореплавства (Європа: Німеччина та Австрія, Передня Азія: Туреччина, Зх. і Сх. Індія, сх.-азіатські окраїнні області (Маньчжурія, Корея, Сх.Китай); Азіатський архіпелаг: Тайвань, Філіппіни, Індонезія). 4. Країни зовнішнього напівмісяця, утворюють кільце з острівних баз, призначених для торгівлі і морських сил, і недосяжні для сухопутних держав Євразії (Англія, США, Пд. Африка, Австралія, Канада, Японія).
Співвідношення зон можна виразити формулою світового панування. Хто володіє Сх.Європою, той володіє heartland-ом, хто володіє heartland-ом, той володіє світовим островом; хто володіє світовим островом той володіє світом.! Цю формулу можна використати для минулої і теперішньої політики. Її врахування зумовлене загрозою Євразії для морських Держав (зовн.напівмісяця): експансія до прикордонних районів Євразії дозволить їй використати величезні континентальні ресурси для побудови флоту, отже для встановлення контролю над океанським простором, що може призвести до виникнення світової імперії. Арон: В1905 і 1919 Макіндер боявся, щоб німці, перемігши слов'ян, не спромоглися об'єднати центр.землю в 1 тери торію і здобути перевагу над Великобританією. Мета практичної реалізації формули: відкинути сухопутні Держави в глиб Євразії і утримати від концентрації могутності на морях. Перший крок: недопущення союзу Росії і Германії.
У 1943 вносить корективи у концепцію: включає у поняття heartland Пн. Атлантику (Англія, США і країни Карибського басейну). Пн. Атлантика Середземний океан, опорна точка землі, противагою якої є мусонний регіон Індій та Китаю. По мірі нарощування потужності цей регіон може скласти опозицію до Пн. Атлантики. Друга коректива: виключає з поняття “heartland землі Єнисею (lendland)тяжіє до внутрішнього напівмісяця, тому може бути використаний океанськими народами у боротьбі з географічною віссю історії. Таку версію геополітичної будови світу назвав "другою геополітичною концепцією".
Рудольф Челлен - шведський державознавець, географ, автор терміна "геополітика".
Геополітика це наука про Державу, як про географічний організм, що втілений у просторі.
Головна праця Р. Челена „Держава. як форма життя”.
Держави, подібно до людей, є мислячими і відчуваючими істотами. Оскільки сутністю будь-якого організму є боротьба за існування, то Держави теж повинні розвиватися за правилами боротьби за існування. Для Держави ця боротьба означає боротьбу за простір. Тому ті Держави, які є обмежені у просторі, але які є життєздатними, підпорядковані категоричному політ імперативу розширювати свою територію шляхом колонізації, об’єднання чи загарбання. Якщо закон становить етично раціональний елемент життя Держави, то сила є її природним органічним імпульсом.
Складові сили: - геополітичний (фізично-географічні ознаки Д)- екополітика (господарська активність Держави)- демополітика (народ зі своїми національними і етнічними характеристиками)- соціополітика (соціальна спільнота різних класів і професій)- кратополітика (форма Державного правління зі своєю конституцією та адміністративною структурою)
Після 1-ї Світової війни він висловив тезу про 3 географічні фактори, які відіграватимуть вирішальну роль в глобальній геополітиці:- розширення; - територіальна монолітність; - свобода пересування.
Ф. Ратцель про опозицію суші та води:
Вперше з'являється опозиція суші та води, визначальна для класичної геополітики. Зміст: землероб зрештою підкорює собі землю, а море ніколи остаточно не може бути підкорене людиною. Море носій прогресу в історії й виховує справжню велику державу. В замкнутому середовищі материкових земель розвиваються лише напівкультури. Суша і море по-різному впливають на характер народів. Горизонти народів які бачать навколо море, завжди ширші від горизонтів жителів суші, погляд яких затуляють ліс і гори. Тому першим властивий дух сміливості та витривалості.
Наближається до поняття "берегової зони", яке є своєрідним синтезом моря і суші. Оскільки море не можна завоювати ні працею, ні військовою силою, вихідні пункти морського сполучення та морського панування мають бути на суші. Море впливає на силу держави, визначаючи її статус як світової. Сухопутна торгівля має прокладати шлях серед іноземних держав, вдаватися до переговорів та користуватися послугами посередників. Морська торгівля знає лише вільне море, де достатньо знищити один флот, щоб оволодіти морем. Тому сухопутна торгівля джерело багатства, морська ще й сили.
“Органічна школа” Ф. Ратцеля У праці Земля і життя розглядає історію географії як важливу главу світової історії, яка показує, як народ пізнав ґрунт, на якому живе, а людство землю. Успіхи географії тісно пов'язані з політикою, бо політика і стратегія, щоб бути успішними, повинні знати землю, на яку ступають. Для цього їм треба займатися географією: визначати місцевість, прокладати дороги, складати карти.
Органічна теорія: головним завданням географічних досліджень є досягнення уявлення про форми землі та різнобічну залежність від них людства. Грунт впливає на людину наступними 3-ма способами. 1. безпосередні зміни у фізичному та душевному житті під впливом світла, тепла, холоду, тиску та вітру. Відповідно маємо народи тропічних, полярних та країн середньої смуги. 2. вплив на переселення народів. Континентальний клімат степу спричиняє кочовий спосіб життя народів, а вологий клімат сприяє землеробству. 3. на спосіб життя через особливості тварин та рослинного світів. Жителям півночі властиві терплячість, витривалість, здатність володіти собою. Півдня відсутність старанності у роботі, прагнення до відпочинку, легкість добування їжі.
