- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
85 Геополітична концепція євразійства.
ЄВРАЗІЙСТВО---Представники: Ставицький, Трубецький, Панарін, Цимбурський, Дугін.
Учених-євразійців поєднувало бачення Росії як особливого світу, породженого Євразією, із властивим йому національною самосвідомістю. Вони були переконані у великому майбутньому країни в силу займаного нею унікального геополітичного положення в центрі гігантського континенту, володіння величезною територією і самобутності культури.
Головна геополітична теза євразійців — «...Росія не є ні Азія, ні Європа, вона являє собою особливий географічний світ»
Відповідно до Савицького, Росія склалася на основі декількох складових: арийско-славянской культури, тюркського кочевничества і православної традиції. Великоросів він вважав не просто відгалуженням східних слов'ян, а особливим імперським етнічним утворенням, що сполучить слов'янський і тюркський субстрати. У цьому зв'язку він побічно виправдував татаро-монгольське ярмо, завдяки якому Росія нібито знайшла етнічну унікальність і зберегла духовну незалежність від Європи. Теза Савицького — «без татарщини не було б Росії» — був ключовою формулою євразійців.
На думку Савицького, геополітичний зміст Росії-Євразії складається в синтезі двох реальностей: європейського Лісу й азіатського Степу. Цей синтез являє собою щось цільне, оригінальне, що володіє вираженою специфікою.
Євраз.погляди Трубецького Євразійство – методол. опозиція слов’ян.ідеї (шляхи вирішення «укр.питання», альтернативні догмам про старшого і молодшого слов’ян. братів). «Туранський елемент» є в рос.культурі, в рос крові. Росія, за версією євразійства, була історичною спадкоємницею імперії Чингісхана.
Єдиним спільнослов.елементом рос. культури є рос літературна мова. Теза про «братів-туранців» - на противагу «братам-слов’янам» - потрібна для 1) азіатської ідентифікації Росії, яка давала можливість зміцнити ідеологію протистояння з Європою як геополіт. і культ.феноменом, що порівняно зі слов’янофільством, проявляв непослідовність у цьому питанні.
Трубецькой: шляхами сполучення Євразії історично слугували річки і степи. При цьому системи великих річок йдуть переважно у меридіональному напрямі, а система степу проходить через всю Євразію із зх на сх. Звідси: шлях сполучення між сх і зх - один, а шляхів сполучення пн і пд - декілька і всі вони торкаються системи степу. Зважаючи на завдання Д-го об'єднання Євразії, цей суто географічний факт означ, що народ, який володіє тією чи іншою річковою системою панує лише над частиною Євразії, а володіння системою степу забезпечує панування над Усією Євразією. Історично першою спробою об'єднання степу (Євразії) була -імперія Чінгісхана. Його заслуга полягає в тому, що він дав велику і привабливу ідею єдності Євразії.
Д, яка буде здійснювати об'єднання Євразії після занепаду імперії Чингізхана, має виконати наступні завдання: 1.справжнє оволодіння степом, тобто його „замирення", не стільки силове, скільки культурне і господарське; 2.застереження для Росії, яка має уникати б-яких спроб приєднати до себе країни, які не належать до географ світу Євразії, що окреслений Біломорсько-кавказькою, Зх-сибірською та Туркестанською рівнинами.
Цимбурський. Європа-Росія Цимбурський: концепція Росії в Євразії' передбачає інше тлумачення поняття Євразії, і пропонує новий погляд на стосунки між Євразією і Росією. Проблема г.п.-ї ідентичності Росії може бути вирішена за допомогою ідеї острівної ідентичності „патгерн-острову". На теоретичному рівні він розклад на 3 положення: Росія - це цілісна г.п.-на ніша Російського етносу; 2.Росія має величезні простори на Сх. які є важкими для освоєння;З.Росія на Зх відокремлена від романс-германської Європи поясом народів і територій, які примикають до цієї корінної Європи, але не належать їй і утворюють так зв. території-протоки. До них належ: Сх Європа. Середня Азія (вторинна за часом), Кавказ. Фактично під Євразією потрібно розуміти велику дугу земель, яка простяг по периметру російської цивілізаційної платформи і існує вигляді великого лімітрофу, як трансрегіональної структури, складовими якої є: Сх Євр з Прикарпаттям і Придністров'ям, Закавказзя з Гірським Кавказом, Казахсько-середньоазіатський краї, зона проживання алтайських, тюрксько-монгольеьких народів, буддистів та ісламістів вздовж кордону між цивілізаційними платформами Росії і Китаю.
