- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
Политика издавна связывается или даже отождествляется с насилием. Как уже отмечалось, ее важнейшим отличительным признаком является применение организованного насилия. Легальное политическое насилие на своей территории осуществляет лишь государство, хотя его могут применять и другие субъекты политики: партии, террористические организации, группы или отдельные личности.
Насилие представляет собой преднамеренное действие, направленное на уничтожение человека (или других живых существ) или нанесение ему ущерба и осуществляемое вопреки его воле. Насилие может быть физическим, экономическим, психологическим и др. Применительно к политике, говоря о насилии, обычно имеют в виду физическое насилие (или ненасилие) как средство ее осуществления.
Политическое насилие отличается от других форм не только физическим принуждением и возможностью быстро лишить человека свободы, жизни или нанести ему непоправимые телесные повреждения, но также организованностью, широтой, систематичностью и эффективностью применения. В относительно спокойные, мирные времена его осуществляют специально подготовленные для этого люди, обладающие оружием и другими средствами принуждения, объединенные жесткой организационной дисциплиной и централизованным управлением, хотя в периоды восстаний и гражданских войн круг субъектов насилия значительно расширяется за счет непрофессионалов.
В целом же в общественном сознании, в том числе среди ученых и политиков, преобладает отношение к насилию как к неизбежному злу, вытекающему либо из природного несовершенства человека (или его "первородного греха"), либо из несовершенства социальных отношений.
Систематическое применение насилия разрушает нравственные основы общества, совместной жизни людей - солидарность, доверие, правовые отношения и т.п. В то же время вследствие несовершенства прежде всего самого человека, а также форм его коллективной жизни общество не может полностью устранить из своей жизни всякое насилие и вынуждено в целях его ограничения и пресечения использовать силу.
Проявление насилия и его масштабы определяются многими причинами: экономическим и социальным устройством, остротой общественных конфликтов и традициями их разрешения, политической и нравственной культурой населения и т.д.
Однако эффективность политического насилия чаще всего является иллюзией. Насилие, применяемое одной стороной, как правило, вызывает адекватное противодействие, ужесточает сопротивление противника, масштабы и ожесточенность конфликта, ведет к эскалации насилия и в конечном счете приводит к неожиданно высоким для его инициаторов людским потерям и материальным затратам. Победа же, если она достигается, как правило, имеет слишком высокую цену.
Важнейшим фактором, непосредственно влияющим на размеры, формы проявления и общественную оценку социального насилия как внутри отдельных стран, так и в отношениях между ними, является характер политического строя: авторитарный, тоталитарный или демократический. Первые два типа государств - авторитарные и тоталитарные - наделяют власть, высшее руководство неограниченным правом на государственное принуждение, демократия же признает источником законного принуждения лишь народ и его представителей. Учитывая социальные реальности, гуманизм (и мораль) допускает применение насилия лишь в качестве ответной или превентивной меры по отношению к уголовным преступникам, террористам, злостным нарушителям законов и т.п.
