- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
12. Основні концепції політики
1.Соціологічні. Характеризують політику через інші сусп.явища: ек., соц. групи, право, мораль, культуру, релігію.
Економічні визначення політики (марксзм ) – П. як надбудова над ек. базисом, як концентрований вираз економіки.
Стратіфікаційні – П. як суперництво певних сусп. груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених груп — за реалізацію своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Д. Трумен та інші).
Правові – П., держава є похідними від права ( прир. прав людини). Теорії «суспільного договору»
Етичні - П. - діяльність, направлена на досягнення загального блага.
2. Субстанційні визначення.
Через владу – П. як сукупність дій, направлених на владу: її отримання, утримання і використання.
Через інститути - в яких втілюється і матеріалізується влада (перш за все - держава)
Антропологічні – П. як форма цивілізованого спілкування людей на основі права,
Конфліктно-консенуальні – П. - діяльність із насильницького і мирному вирішення конфліктів.
3. Науково сконструйовані, пов'язані із специфічною інтерпретацією політики.
Діяльнісні – П. як процес підготовки, ухвалення і практичної реалізації обов'язкових для всього сус-ва рішень.
Теолеологічні – П. - діяльність ефективного досягнення колективних цілей.
Системні – П. є самостійною системою, складним соц. організмом, цілісністю, відмежованою від навк. сер-ща.
13 Специфіка та структура політичної діяльності.
Політична діяльність — специфічна форма активного ставлення людей до свого суспільного середовища, яка має на меті цілеспрямоване його регулювання та перетворення за допомогою чинника влади. Це комплекс дій як окремих осіб, так і великих груп людей і цілих народів, спрямований на здобуття та здійснення влади або впливу на неї.
Політична діяльність — вид суспільної діяльності суб'єктів політики, уособленої як потреба в сукупності осмислених дій, що ґрунтуються на врахуванні політичних інтересів, мобілізації політичної волі з метою досягнення політичних цілей.
Політична діяльність завжди тісно пов'язана з типом суспільних відносин. Зміцнення і підтримка його або руйнування й заміна іншою системою суспільних відносин — два протилежні напрями політичної діяльності, за якими розрізняють суб'єкти політично.
Пол. діяльність– це сукупність дій як окремих індивідів, так і великих соц. груп, спрямованих на реалізацію їхніх пол. інтересів, насамперед завоювання і утримання влади.
Пол. дія – це свідоме втручання окремої людини, або групи людей у відносини влади.
Пол. поведінка – це будь-які реакції людини на політику і в політиці
Риси пол. діяльності:
- публічно-владний х-р
- творча діяльність
- специф. зв'язок діяльності і бездіяльності, позитивних пол. дій і негативних пол. впливів
- особливе співвідношення виявів вмотивованої цілеспрямованої активності пол. Sів і різних форм спонтанної участі
Структура:
1. політ участь – це тимчасові дії, які направлені на виявл тих чи інш інтересів або на вплив на пол. владу( вибори, мітинг, колективні збори, маніфестація, демонстрація).
2. політичне функціонування – здійсн ж/д інститутів політики: кадрова політика, розробка та прийн пол. рішень
3. участь громадян у політичному житті суспільства
4. політичний маркетинг
За Вебером ПД: 1. випадкова участь у ПД, 2.участь у політ за сумісництвом, 3. участь у політ як професія. З т.з. інтенсивності ПД: 1. реакція на пол. процеси, 2. участь у період діях, 3. діяльн у пол. організаціях, 4. викон пол. функцій у рамках пол. інститутів, 5. пряма ПД напрямл проти існуючої пол.системи.
За допомогою діяльності у сфері політики та в інших сферах реалізуються усвідомлені суб'єктами політики політичні інтереси.
Політичний інтерес (від лат. interes — мати значення) — першопричина, один із найважливіших важелів політичної діяльності, прихованих за безпосередніми спонуканнями націй, народів, соціальних груп, особистостей, створених ними організацій, які беруть участь у політиці.
Політична діяльність може бути стихійною й організованою; політично усвідомленою і спонтанною; цілеспрямованою й хаотичною; простою і складною; тривалою й одномоментною; традиційною, і такою, де втілюються нові форми; законною і незаконною; активною і пасивною тощо.
Можна виділити такі основні форми політичної діяльності:— за напрямами — державна, партійна, громадсько-політична, комунікаційно-інформаційна;— за суб'єктами політики — класова, соціально-групова, національна, міжнародна, індивідуальна;— за специфікою предмета впливу — теоретична, практична;— за політичним простором — зовнішньополітична (міжнародна), внутрішньополітична (самоврядувальна);— за специфікою сфер — військова, органів безпеки тощо.
Типи і форми політичної діяльності суб'єктів політики пов'язані з перетвореннями у суспільстві та державі. Політична діяльність охоплює всі сфери політики і має власну внутрішню структуру.
Структура політичної діяльності:1) політичне керівництво державою і суспільством;2) політичне функціонування;3) участь громадян у політичному житті суспільства;4) політичний маркетинг.
Кожний із напрямів політичної діяльності має свої особливості.