Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
VSE_politol_shpory_1-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.36 Mб
Скачать

12. Основні концепції політики

1.Соціологічні. Характеризують політику через інші сусп.явища: ек., соц. групи, право, мораль, культуру, релігію.

  • Економічні визначення політики (марксзм ) – П. як надбудова над ек. базисом, як концентрований вираз економіки.

  • Стратіфікаційні – П. як суперництво певних сусп. груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених груп — за реалізацію своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Д. Трумен та інші).

  • Правові – П., держава є похідними від права ( прир. прав людини). Теорії «суспільного договору»

  • Етичні - П. - діяльність, направлена на досягнення загального блага.

2. Субстанційні визначення.

  • Через владу – П. як сукупність дій, направлених на владу: її отримання, утримання і використання.

  • Через інститути - в яких втілюється і матеріалізується влада (перш за все - держава)

  • Антропологічні – П. як форма цивілізованого спілкування людей на основі права,

  • Конфліктно-консенуальні – П. - діяльність із насильницького і мирному вирішення конфліктів.

3. Науково сконструйовані, пов'язані із специфічною інтерпретацією політики.

  • Діяльнісні – П. як процес підготовки, ухвалення і практичної реалізації обов'язкових для всього сус-ва рішень.

  • Теолеологічні – П. - діяльність ефективного досягнення колективних цілей.

  • Системні – П. є самостійною системою, складним соц. організмом, цілісністю, відмежованою від навк. сер-ща.

13 Специфіка та структура політичної діяльності.

Політична діяльність — специфічна форма активного ставлення людей до свого суспільного середовища, яка має на меті цілеспрямоване його регулювання та перетворення за допомогою чинника влади. Це комплекс дій як окремих осіб, так і великих груп людей і цілих народів, спрямований на здобуття та здійснення влади або впливу на неї.

Політична діяльність — вид суспільної діяльності суб'єктів політики, уособленої як потреба в сукупності осмислених дій, що ґрунтуються на врахуванні політичних інтересів, мобілізації політичної волі з метою досягнення політичних цілей.

Політична діяльність завжди тісно пов'язана з типом суспільних відносин. Зміцнення і підтримка його або руйнування й заміна іншою системою суспільних відносин — два протилежні напрями політичної діяльності, за якими розрізняють суб'єкти політично.

Пол. діяльність– це сукупність дій як окремих індивідів, так і великих соц. груп, спрямованих на реалізацію їхніх пол. інтересів, насамперед завоювання і утримання влади.

Пол. дія – це свідоме втручання окремої людини, або групи людей у відносини влади.

Пол. поведінка – це будь-які реакції людини на політику і в політиці

Риси пол. діяльності:

- публічно-владний х-р

- творча діяльність

- специф. зв'язок діяльності і бездіяльності, позитивних пол. дій і негативних пол. впливів

- особливе співвідношення виявів вмотивованої цілеспрямованої активності пол. Sів і різних форм спонтанної участі

Структура:

1. політ участь – це тимчасові дії, які направлені на виявл тих чи інш інтересів або на вплив на пол. владу( вибори, мітинг, колективні збори, маніфестація, демонстрація).

2. політичне функціонування – здійсн ж/д інститутів політики: кадрова політика, розробка та прийн пол. рішень

3. участь громадян у політичному житті суспільства

4. політичний маркетинг

За Вебером ПД: 1. випадкова участь у ПД, 2.участь у політ за сумісництвом, 3. участь у політ як професія. З т.з. інтенсивності ПД: 1. реакція на пол. процеси, 2. участь у період діях, 3. діяльн у пол. організаціях, 4. викон пол. функцій у рамках пол. інститутів, 5. пряма ПД напрямл проти існуючої пол.системи.

За допомогою діяльності у сфері політики та в інших сферах реалізуються усвідомлені суб'єктами політики політичні інтереси.

Політичний інтерес (від лат. interes — мати значення) — першопричина, один із найважливіших важелів політичної діяльності, прихованих за безпосередніми спонуканнями націй, народів, соціальних груп, особистостей, створених ними організацій, які беруть участь у політиці.

Політична діяльність може бути стихійною й організованою; політично усвідомленою і спонтанною; цілеспрямованою й хаотичною; простою і складною; тривалою й одномоментною; традиційною, і такою, де втілюються нові форми; законною і незаконною; активною і пасивною тощо.

Можна виділити такі основні форми політичної діяльності:— за напрямами — державна, партійна, громадсько-політична, комунікаційно-інформаційна;— за суб'єктами політики — класова, соціально-групова, національна, міжнародна, індивідуальна;— за специфікою предмета впливу — теоретична, практична;— за політичним простором — зовнішньополітична (міжнародна), внутрішньополітична (самоврядувальна);— за специфікою сфер — військова, органів безпеки тощо.

Типи і форми політичної діяльності суб'єктів політики пов'язані з перетвореннями у суспільстві та державі. Політична діяльність охоплює всі сфери політики і має власну внутрішню структуру.

Структура політичної діяльності:1) політичне керівництво державою і суспільством;2) політичне функціонування;3) участь громадян у політичному житті суспільства;4) політичний маркетинг.

Кожний із напрямів політичної діяльності має свої особливості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]