- •Історія і становлення адвокатури в цілому та адвокатури України
- •2. Поняття, засади та гарантії адвокатської діяльності. Статус адвоката. Поняття, засади та гарантії адвокатської діяльності.
- •Статус адвоката
- •3. Вимоги та механізм набуття статусу адвоката
- •4. Участь адвоката у кримінальному та цивільному процесах Процессуально – правове положення та права адвоката у кримінальному Процесі
- •Участь адвоката у цивільному процесі.
- •Висновки:
- •Список використаної літератури:
3. Вимоги та механізм набуття статусу адвоката
5 липня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), яким комплексно реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує. 15 серпня 2012 року цей Закон набрав чинності.
До прийняття цього Закону діяльність адвокатури регламентувалась Законом України "Про адвокатуру" 1992 року.
Проект нового Закону був підготовлений робочою групою з питань реформування прокуратури та адвокатури, утвореною Розпорядженням Президента України від 22 листопада 2011 року № 362/2011-рп, та внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України.
Законом удосконалено порядок допуску до професії адвоката, визначено види та гарантії адвокатської діяльності, чітку систему органів адвокатського самоврядування, передбачено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, встановлено дієвий механізм дисциплінарної відповідальності адвокатів, а також врегульовано питання участі адвокатів іноземних держав у здійсненні адвокатської діяльності на території України.
На сьогодні питанням набуття права на заняття адвокатською діяльністю присвячено положення розділу II Закону.
Для набуття статусу адвоката Законом встановлено такі вимоги:
- наявність повної вищої юридичної освіти, здобутої в Україні, або повної вищої юридичної освіти, здобутої в іноземній державі, яка визнана в Україні в установленому законом порядку;
- стаж роботи в галузі права не менше двох років, а саме стаж роботи за спеціальністю після здобуття повної вищої юридичної освіти;
- володіння державною мовою.
Також особа, яка виявила намір стати адвокатом, повинна:
- скласти кваліфікаційний іспит, який полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, а також рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону особою, яка виявила бажання стати адвокатом;
- пройти стажування, яке полягає в перевірці готовності особи самостійно здійснювати адвокатську діяльність;
- скласти присягу адвоката України.
Слід відзначити, що Законом, порівняно з Законом України "Про адвокатуру" 1992 року, запроваджено стажування для осіб, які склали кваліфікаційний іспит, у практикуючого адвоката, що дозволяє отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні навички та уміння майбутнього адвоката.
Законом визначено неможливість бути адвокатом особою, яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною, має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Крім того, адвокатом не може бути особа, яка позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю (протягом двох років з дня прийняття відповідного рішення), та особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення (протягом трьох років з дня такого звільнення).
Несумісною з діяльністю адвоката також є робота на посадах осіб, зазначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (крім встановлених Законом випадків), військова або альтернативна (невійськова) служба, нотаріальна та судово-експертна діяльність.
Отже, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із відповідною заявою, за результатами розгляду якої приймається рішення про допуск або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
