2.2 Аналіз та інтерпретація результатів

Експериментальна база дослідження: дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу № 15 «Джерельце» м. Кам’янець-Подільський.

У дослідженні взяли участь 15 дітей старшої групи «Барвінок», з них 4 хлопчики і 11 дівчаток. Фізичний стан дітей відповідає віковим вимогам. У дітей на достатньому рівні сформована пізнавальна та ігрова мотивація.

Дослідження проводилися в звичній для дітей обстановці, груповій кімнаті, де вони постійно знаходяться. Емоційної напруги між піддослідними і експериментатором не спостерігалося. Діти виявляли великий інтерес до завдань, які їм пропонувались. Оскільки використанні нами методики пропонувались дітям в ігровій формі, вони з цікавістю активно взаємодіяли та уважно виконували прохання експериментатора.

Протоколи тестування представляли собою робочі листки форматом А4 із пустими графами в табличній формі, в які протягом експериментів заносилися дані. (Додаток 4)

Для обробки отриманих даних в ході дослідження, нами були використанні методи математичної статистики, зокрема діаграми.

Обробка даних дослідження А. Обробка даних цього дослідження звелась до наступних підрахунків. Якщо дитина показала ідентичне зображення, її пам’ять оцінюється максимальним балом – 3. В тому випадку, якщо дошкільник показав зображення ідентичне за своїм призначенням, загальним виглядом із продемонстрованим оригіналом, але відрізняється деталлю, його пам’ять оцінюється в 2 бали. Якщо дитина показала зображення схоже із загальним силуетом і призначенням – 1 бал. За неправильну відповідь, тобто, якщо дитина вказала на зовсім інше зображення, оцінка її пам’яті мінімальна – 0 балів. Результати заносились до таблиці. (Додаток 4)

Теоретично, в рамках даного експерименту, пам’ять дитини може бути оцінена від мінімуму в 0 балів до максимуму в 24 бали. Було прийнято, що при результаті в 15 балів і нижче в дитини присутній низький рівень розвитку мимовільної пам’яті; при результаті в 16 балів і до 20 балів в дитини – середній рівень розвитку пам’яті; при результаті в 21 бал і вище в дитини – високий рівень пам’яті.

В процесі цього дослідження дошкільнята проявили активність та зацікавленість, але разом з тим у деяких дітей я спостерігала і деяку неуважність та поспіх під час виконання завдання.

Аналіз результатів показав високий рівень розвитку мимовільної образної пам’яті майже у всіх обстежених дітей. Лише в однієї дитини з 15 рівень розвитку образної пам’яті є середнім, п’ятеро показали результат між середнім і високим рівнем розвитку мимовільної образної пам’яті, проте згідно прийнятої шкали оцінювання, ми віднесли їх до дітей із високим рівнем розвитку пам’яті. Інші дев’ятеро дітей набрали максимальну кількість балів, їхня образна мимовільна пам’ять також перебуває на високому рівні свого розвитку. Дітей, які б показали низький рівень розвитку мимовільної образної пам’яті в обстежуваній групі не виявилось. (рис. 2.2.1.).

Рис. 2.2.1. Рівень розвитку мимовільної образної пам’яті дітей дошкільного віку

В результаті проведеного експерименту А робимо висновок про те, що образна мимовільна пам'ять є досить розвиненою у дітей 5-7річного віку. Слід зробити висновок про те, що характеристики пам'яті у дітей дошкільнят значно залежать від індивідуальних особливостей.

Друге завдання. В рамках даного дослідження пам’ять дітей старшого дошкільного віку може бути оцінена від мінімуму – 0 балів до максимуму – 6 балів. Низьким рівнем розвитку обсягу довільної пам’яті були оцінені діти, які отримають 1-2 бали. Рівень розвитку довільної пам’яті дошкільнят, які були не в змозі відтворити жодної геометричної фігури із усіх представлених, був оцінений нами в 0 балів. Дітей із середнім рівнем розвитку обсягу довільної пам’яті ми оцінюємо 3-4 балами. А дітей, котрі, за результатами вивчення пам’яті показали високий рівень обсягу довільної пам’яті – 5-6 балами.

При відтворенні зображення предметів діти показали наступні результати: дітей із низькими показниками рівня обсягу довільної пам’яті у досліджувальній групі дитячого садочка не виявилось. Середній рівень розвитку довільної пам’яті мають вісім дітей, що складає більшість усієї групи обстежуваних старших дошкільників. Високий рівень розвитку обсягу довільної пам’яті було констатовано у сімох дітей, двоє з яких продемонстрували найвищий результат, оцінений у 6 балів. Результати заносились до таблиці (Додаток 4) та відображенні у діаграмі. (рис.2.2.2.)

Рис. 2.2.2. Рівень розвитку обсягу довільної пам’яті

Щодо другого завдання методики В, то теоретично, за даними експерименту, обсяг пам'яті дитини може бути оцінений від 0 до 6 правильних відповідей. Приймемо, що результату 3 і нижче правильних відповідей при відтворенні відповідає низький обсяг довільної пам'яті; при результаті 4 і 5 - середній обсяг пам'яті; при результаті 6 правильних відповідей - високий обсяг пам'яті.

Проаналізувавши відповіді дітей, ми отримали наступні результати: 4 бали отримали двоє дітей; 5 балів – дев’ятеро дошкільнят, звідси бачимо, що середній рівень продуктивності відтворення предметних картинок мають 11 з 15 досліджених; ще четверо задіяних у дослідженні дітей показали високий результат запам’ятовування, обсяг їх довільної пам’яті був оцінений у 6 балів. Результати зафіксовані у таблиці (Додаток 4) та відображені у вигляді діаграми. (рис. 2.2.3.)

Рис. 2.2.3. Рівень обсягу довільної пам’яті

В ході експерименту методики В, діти шести-, семирічного віку виявили середню продуктивність при відтворенні геометричних фігур і помітно більш високу продуктивність при відтворенні предметних картинок. Цей факт можна пояснити тим, що дошкільнята вподобали використану нами наоність у вигляді предметних картинок. Завдяки зацікавленості картинками, старші дошкільники справлялись із завданням швидше пропонованого часу, проте називали не всі продемонстровані нами картинки. Тому можна припустити, що саме це стало причиною наявності малого відсотка дітей із високим рівнем обсягу довільної пам’яті серед обстежуваних дошкільнят.

На підставі проведеного тестування В можна прийти до висновку, що у дітей 5-7 річного віку образна пам'ять є переважаючим видом пам'яті, а її продуктивність залежить від змісту матеріалу, що запам'ятовується.

Звівши отримані дані із трьох проведених завдань методики у дослідженні, ми визначили рівень пам’яті дітей в загальному (рис. 2.2.4.). У досліджувальній нами групі ДНЗ, діти мають, відповідно до норми, позитивний показник рівня розвитку пам’яті. Зокрема, серед них не виявилось дітей із недорозвитком чи низьким рівнем розвиту пам’яті. Четверо дітей показали середній результат та більшість, 11 дітей у групі, мають високий рівнь розвитку пам’яті.

Рис. 2.2.4. Рівень розвитку пам’яті дітей старшої групи