6.1.2 Підготовка нерестових ставів і проведення нересту
Нерестові стави протягом усього року, крім нерестової компанії, повинні бути осушені. У ставах, де підвищена вологість, або заболочених створюються несприятливі умови для розвитку й росту лучних рослин, бажаних на нерестових ставах, а замість них з’являються осоки й ін. болотні рослини, на які короп ікри не відкладає. Заболочені стави осушають прокопуванням водозбірних канавок.
Пізніше їх переорюють і боронують, вибирають кореневища осоки й болотних рослин, вносять гній, засівають тимофіївкою лучною, вівсяницею очеретяною, тонконогом лучним, мітлицею білою, вівсяницею червоною, бекманією лучною, чагарником очеретяним.
У ставах, де лучна рослинність добре розвинена, весною, тільки-но зійде сніг, вигрібають з ложа рештки відмерлої рослинності, розпушують дернину, вигрібають граблями рештки внесеного восени по ложу ставу гною. Заповнюють нерестові стави водою зранку, а ввечері того ж дня садять плідників на нерести. Воду в нерестові стави набирають зі спеціально побудованого біля них водонагрівного буферного ставу. В цьому ставу не повинно бути будь-якої риби − можливого перенощика збудників захворювань. Воду набирають у водонагрівний став крізь гравійно-піщані фільтри за кілька днів до пересади на нерест коропів. Тут її відстоюють − мул осяде на дно, а в нерестові стави буде надходити чиста вода. Садити плідників на нерест можна тоді, коли черевце, самки м’яке, анальний отвір гіпермійований, а самці при легкому натискуванні на черевце віддають молочко. Це буває при температурі води 17-18°С. У племінних господарствах на нерест садять плідників однієї породи, не комплектуючи гнізд близкими родичами (мати і син, брат і сестра). Щоб уникнути схрещування близких родичів, самок слід брати старших на 1-2 роки за самців.
6.1.3 Вирощування цьоголітків
Цьоголітків вирощують у вирощувальних ставах, які старанно підготовляють ще з осені після вилову риби. На зиму їх повністю спускають і зразу ж розчищають водозбірні канавки, щоб краще осушити ложе. Рано весною, щоб розпушити грунт і створити, кращі умови для мінералізації органічних речовин, ложе обробляють культиватором або боронами. У ставах, де при вирощуванні цьогорічків була хвора риба, канави і дно обробляють негашеним вапном − 20-25 ц/га. весною у стави, в яких грунт кислий (рН нижче 7), вносять вапно (залежно від кислотності) від 2 до 8 ц/га.
Щоб збільшити природну рибопродуктивність, стави слід удобрювати, особливо тоді, коли грунт піщаний супісковий, важкий глинястий, торфовий. Перед тим, як посадити мальків на вирощування, слід зробити гідрохімічний аналіз води, щоб впевнитися, що вода придатна для вирощування риби.
Особливо ефективні мінеральні добрива − азотні й фосфорні, − внесені по воді. Вони сприяють інтенсивному розвитку мікроскопічних протикокових водоростей, якими живляться нижчі ракоподібні, зоопланктонні організми, в свою чергу вони є й природним кормом для молоді коропа.
Дуже важливо заповнювати стави чистою (без хижої риби) водою. Тому воду в них, як і в нерестові, слід подавати крізь фільтри.
В цьому разі вирощувальні стави заливають водою за 7-10 днів до пересаджування в них мальків, а це припадає на червень. До цього періоду на таких ставах можна вирощувати рано визріваючі культури (салат, редиску, віко-вівсяну суміш та зелену масу), урожай яких до обводнення ставів збирають.
Зариблені стави, щодня слід стежити, як поводиться риба, який її стан та стан кормової бази. Риб, що голодують, відразу ж можна розпізнати: у них велика голова, тонке тіло, в кишечнику відсутній корм, а в зоні її перебування не видно зоопланктонних організмів. У такому випадку зразу ж треба вжити заходів: у прибережній зоні розкласти купками добре перепрілий або свіжий без соломи гній, що сприятиме розвитку кормових організмів, готувати корм з м’яса жаб, пуголовків, смітної свіжої риби, добутої у водоймах благополучних щодо захворювання риб, боєнських відходів, нехарчової консервованої піросульфітом натрію риби. Давати цей корм слід невеликими порціями кілька разів на день.
Мальки при температурі води 20°С і більше корм перетравлюють швидко (за дві - три години) і знову можуть споживати нові його порції. Тому корм потрібно давати частинами. Якщо він залишається не з’їденим, то псується і риба його не бере. До того ж погіршується гідрохімічний режим ставу.
Контрольні вилови цьогорічків проводять один раз на декаду. Щоб визначити стан і вагу, виловлену рибу оглядають. Перш за все визначають її вгодованість, наявність паразитів, зважують для визначення середньої ваги і порівняння з графіком. Якщо при контрольному вимірюванні будуть виявлені підозрілі щодо захворювання або хворі риби, а також буде помічено, що вони незвичайно поводяться, негайно викликають ветеринарного працівника.
Примірний графік росту цьогорічків: 1 липня − 3-5 г; 10 липня − 5-8; 20 липня − 8-12; 1 серпня − 11-15; 10 серпня − 14-18; 20 серпня − 18-22; 1 вересня − 21-25; 1 жовтня − 25-30 г.
Виловлюють цьогорічків у жовтні. Виловлену рибу облічують, зважують і обчислюють середню вагу цьогорічків. Закінчивши виловлювати рибу, складають акт, що є основним документом про наслідки вирощування цьогорічків у даному ставу.