Висновки до 2 розділу

Анкетування є найбільш зручною і простою у використанні стандартизованої формою опитування. За допомогою анкетування вдається задіяти велику кількість респондентів і з більшою часткою об'єктивності отримати від них достовірні дані про те чи інше явище.

Важливою умовою грамотно вибудуваного опитування є врахування особливостей цільової аудиторії, на яку і розрахований опитування.

У своєму роді метод анкетування представляет собою форму опитування, що проводиться, як правило, заочно, тобто без прямого и безпосередно контакту інтерв'юера з респондентом.

Розробка питань, що виключають нездатність або небажання відповідати. Дослідникам не слід думати, що респонденти здатні дати точні і обґрунтовані відповіді на всі питання. Дослідник повинен постаратися подолати труднощі респондента з відповіддю на питання. Деякі фактори обмежують можливість респондента давати необхідну інформацію. Вони можуть бути недостатньо інформовані, чогось не пам'ятати або зуміти сформулювати певні типи відповідей.

Визначення словесної формулювання питання. Вибір словесної формулювання - це процес облачення бажаного змісту і типу питання в слова, які легко зрозуміють респонденти. Прийняття рішення про формулюванні питання - можливо, саме критичне і важке завдання при розробці анкети. Якщо питання погано сформульований, респонденти можуть не відповідати на нього або відповісти неправильно.

Розділ 3. Практичне дослідження анкетування щодо визначення психологічного рівня школярів 8-9 класів до навчання

3.1. Анкета щодо визначення психологічного рівня школярів 8-9 класів до навчання

Метою анкетування в паралелі 8–х (або 9–х) класів є – оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.

Анкетування проводиться на початку 2–го семестру 8–го класу або в 1–ому семестрі 9–го класу і включає психологічне обстеження старшокласників і експертне опитування батьків.

Нами було проведене анкетування за методикою «Опитувальник професійних схильностей» О.Йовайши.

Під час проведення анкетування необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності – мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.

Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) – інтереси, схильності, потреби і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).

Методика спрямована на виявлення схильностей учнів до різних сфер професійної діяльності: роботі з людьми, практичній, інтелектуальній, естетичній, планово-економічній або екстремальній.

Експериментальне дослідження проводилося на основі СШ №185 м. Києва.

8-В клас - експериментальний клас, включає 25 осіб.

9-Г клас - контрольний клас, включає 26 осіб

За ступенем сформованості професійних планів визначають школярів, які:

1. Вже визначили своє майбутнє покликання. Вони мають потребу в тому, щоб їм було вказано шляхи подальшого здобуття освіти, вибору навчального закладу, в якому можна здобути спеціальність, перспективи роботи. Іноді необхідно підказати шляхи самовиховання, самоосвіти, підготовки себе до опанування професії.

2. Не знають, куди йти вчитися або працювати, не мають конкретних життєвих професійних планів. Ця категорія учнів має потребу в роботі з професійної освіти. Ознайомлення з різними професіями й спеціальностями допомагає їм визначити своє майбутнє. У роботі з учнями можна застосовувати анкети на виявлення інтересів, результати яких можуть бути першим кроком для наступного самовизначення й допоможуть школярам звузити сферу вибору й зорієнтуватися в розмаїтті професій.

3. Обрали свою майбутню професію, але з певних причин опанування професії або істотно обмежене для них, або зовсім протипоказане (за станом здоров'я; за наявності суттєво завищеного рівня домагань, за неадекватної самооцінки). Учням необхідна робота з переорієнтації. Завданням діяльності шкільного психолога має стати визначення системи педагогічних і психологічних впливів на школяра з метою його переорієнтації. Переорієнтація передбачає вирішення підлітком досить складного протиріччя між власним бажанням, з одного боку, і неможливістю (або обмеженістю) займатися цією діяльністю - з іншого.

4. Обрали одразу кілька професій, часто протилежного характеру. Ця чисельна група учнів характеризується тим, що у визначенні свого професійного вибору школярі орієнтуються винятково на поради й думки товаришів і оточення, не замислюючись над своїми можливостями та переваги професії.

Інструкція: Закінчіть вислови, вибравши один з варіантів - «а», «б» або «в» - і обвівши відповідну букву в бланку напроти номера питання.