- •Л. В. Мороз
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1 основні соціально-психологічні теорії комунікації
- •Тема 1.1. Психологія міжособистісного спілкування як навчальна дисципліна
- •Тема 1.2. Соціально-психологічна специфіка міжособистісного спілкування
- •Характеристика якості взаємин між людьми
- •Характеристика стратегій спілкування
- •Основні стилі спілкування
- •Тема 1.3. Комунікація в міжособистісних відносинах
- •Інтернет-моделі комунікації
- •Тема 1.4. Особливості міжособистісного спілкування
- •Характеристика максим спілкування та постулатів принципу кооперації
- •Характеристика максим спілкування та постулатів принципу ввічливості
- •Характеристика типів мовленнєвого впливу
- •Принципи мовленнєвого впливу
- •Тема 1.5. Професійне мовлення: ознаки ефективності
- •Вимоги до мовлення
- •Ситуації спілкування та формули мовленнєвого етикету
- •Змістовий модуль 2 практичні аспекти протікання ефективної та неефективної комунікації у різних ситуаціях спілкування
- •Тема 2.1. Проблеми адекватного прийому і передачі інформації
- •Тема 2.2. Зворотній зв'язок і його роль у спілкуванні. Види та техніки слухання і його роль у міжособистісному спілкуванні
- •Тема 2.3. Невербальні особливості професійної комунікації
- •Як трактувати невербальну поведінку під час перемовин
- •Тема 2.4. Етика ділового спілкування
- •12 Правил телефонної розмови
- •Тема 2.5. Психологічні особливості ведення дискусій і публічних виступів
- •Заняття 1
- •5. Розмітка тексту знаками партитури
- •6. Тренування
- •Структура професійної публічної промови
- •Заняття 2
- •Захисні прийоми суперечки
- •Тема 2.6. Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу
- •Індивідуальна робота «комунікативний паспорт учасника міжособистісного спілкування»
- •Рекомендована література
Тема 1.2. Соціально-психологічна специфіка міжособистісного спілкування
Мета: розвиток комунікативних навичок, які зміцнюють соціальні зв'язки; здатності до емпатії, співпереживання, створення у особистості відчуття, що їх розуміють і приймають; розуміння своїх переваг та недоліків у спілкуванні.
Література: 1, 3,5, 6, 13, 14,16, 19, 20
Заняття 1
Самодіагностика «Наскільки я володію навичками міжособистісного спілкування (за Девідом В. Джонсоном)
Кожні з наведених нижче суджень описує діяльність, пов'язану з міжособистісною ефективністю. Навпроти кожного судження поставте одну з п'яти оцінок:
5 - якщо ви завжди поводитеся так;
4 - якщо ви часто поводитеся так;
З - якщо ви іноді поводитеся так;
2 - якщо ви зрідка поводитеся так;
1 - якщо ви ніколи так не поводитеся.
Коли я взаємодію з іншими людьми:
1. Я розкриваюся рівно настільки, наскільки це диктується ситуацією та людьми, які в ній опинилися.
2. Я завойовую у людей довір'я, йдучи на виправданий ризик, коли довіряюся їм і чекаю того ж від інших людей.
3. У ході спілкування я «привласнюю» авторство своїх ідей, аналізую (не оцінюючи) вчинки інших людей і враховую їхні погляди, трансформуючи їхні повідомлення.
4. Я аналізую свої відчуття і впевнююся в тому, що мої словесні повідомлення узгоджуються між собою.
5. Я уважно прислухаюся до проблем інших людей і реагую на них залежно від конкретної ситуації та конкретної людини.
6. Я визначаю міжособистісні конфлікти як проблеми, що вимагають розв'язання спільними зусиллями. Я застосовую процедуру переговорів для розв'язання проблеми, щоб упевнитися, що конфлікти розв'язуються конструктивно.
7. Свої негативні емоції я намагаюся висловлювати без шкоди для справи.
8. Я володію собою і своїми негативними емоціями так, що вони не перешкоджають і не погіршують якості моїх взаємин з людьми.
9. Я вступаю в контакт з людьми різних соціальних верств, щоб запозичити в них усе найкраще.
10. Я готовий подолати свої внутрішні бар'єри (тривогу, сором'язливість тощо), які перешкоджають встановленню ефективних взаємин.
Інтерпретація результатів
Ваш підсумковий бал є показником вашого теперішнього рівня міжособистісних умінь. У міру того, як ви продовжуватимете працювати над удосконаленням своїх умінь, ці перші вміння можуть закріпитися навіть незалежно від вашої свідомості. Будьте відкритими до цих умінь і думайте над тим, як застосовувати їх кожного дня.
Самодіагностика «Ваші стосунки і вміння» (за Девідом В. Джонсоном)
Виберіть три види стосунків, які ви зараз підтримуєте. Одні з них мають бути особистою дружбою, другі - просто добрими відносинами, треті - звичайними взаєминами, до того ж досить прохолодними.
Розгляньте, як кожне з умінь застосовується в кожному варіанті взаємин.
Сформулюйте принаймні три мети, заради яких ви застосовуватимете свої навички, щоб поліпшити якість або дієвість кожного варіанту стосунків.
Встановлення і підтримування ефективних міжособистісних стосунків вимагає від Вас:
Розкривати себе перед іншими людьми, щоб дати їм можливість розпізнавати вас як самобутню і неповторну людину.
Викликати довіру в інших людей.
Ефективно передавати іншим людям свої ідеї та думки
Передавати свої почуття як через словесні, так і несловесні канали
Прислухатися до проблем інших людей і конструктивно реагувати на них
Позитивно розв’язувати конфлікти з іншою особою
Тримати під контролем негативні емоції, уникати стресових ситуацій
Цінити самобутність індивідів, які відрізняються від вас
Долати внутрішні бар’єри, які перешкоджають ефективно заприязнитися з іншими
Запитання та завдання для самостійної роботи
Які компоненти включає спілкування як процес встановлення і розвитку контактів?
Назвіть різновиди спілкування за використанням знакових систем, за характером зв'язку, за кількістю учасників
Яке спілкування називається безпосереднім, опосередкованим?
Розкрийте та опишіть основні функції спілкування, їхній взаємовплив та взаємозалежність. Проілюструйте прикладами.
Індивідуальне завдання
Напишіть есе "Спілкування як потреба життя".
Розвиток спілкування в онтогенезі
Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму з моменту народження до смерті
Етапи оволодіння процесом комунікації в онтогенезі дитини:
1. Домовленнєвий етап, який триває приблизно до 11 місяців.
2. Етап початкового оволодіння мовою.
3. Етап оволодіння граматичною структурою мови
Спілкування як потреба
На ґрунті потреби в спілкуванні — першої соціальної потреби дитини — виникають усі інші соціальні потреби:
І) афіліація (з´єднання, зв´язок)— це потреба в емоційному контакті, дружбі, любові.
2) соціальна підтримка — це почуття, що тебе підтримують інші (емоційна підтримка; оціночна підтримка; інформаційна підтримка; інструментальна підтримка).
Ознакою дефіциту спілкування є самотність.
Самотність — це сукупність емоцій, які виникли у відповідь на відчутий дефіцит у кількості і якості соціальних зв´язків.
Самотність може проявлятися так: відчай (панічний жах, немічність, відчуття покинутості); депресія (почуття горя, пригніченості, спустошеності, жалості до себе і відчуженості); нестерпна нудьга (почуття недосконалості, нетерпіння, нудьги, неможливість зосередитись); нелюбов до себе (відчуття власної непривабливості, нерозумності і постійне відчуття безпеки).
3) атракція (приваблювати) означає позитивні почуття у ставленні до іншого індивіда, прагнення перебувати в його товаристві (привабливість іншої людини, потяг до неї).
Дружба — форма міжособистісної взаємодії, яка характеризується вибірковими стосунками, взаємною прихильністю учасників спілкування, високим рівнем задоволеності міжособистісними контактами, взаємними очікуваннями позитивних почуттів. Характеризується щирістю стосунків, відкритістю почуттів, взаємним інтересом до справ іншого, активною взаємодопомогою, максимальною відвертістю, взаєморозумінням, задоволенням від взаємин;
любов — інтимні почуття людей, які супроводжуються емоціями ніжності, захоплення, ревнощів, взаєморозуміння, взаємопідтримкою, задоволенням від взаємного спілкування. Закохана людина виявляє стійкі почуття (за психологічною природою вони суттєво відрізняються від дружніх почуттів), які фізіологічно, емоційно і морально засвідчують її бажання всіма своїми особистісно-значущими рисами бути представленою в життєдіяльності іншого, спонукати його до відповідних реакцій і потреб.
Взаємодія між людьми характеризується якістю взаємин. Взаємини можуть класифікуватися від особистих на одному полюсі до знеособлених - на іншому. Відмінність може визначатися за п'ятьма параметрами (таблиця 1)
Таблиця 1
