Тема 7. Виборче право зарубіжних держав (2 години)

1. Поняття виборчого права.

2. Принципи виборчого права. Виборчі цензи.

3. Стадії виборчого процесу.

4. Виборчі системи.

5. Референдум у зарубіжних країнах.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на питання даного заняття, необхідно поєднати теоретичні знання з аналізом положень конституційних актів зарубіжних країн.

Перший пункт плану вимагає розкриття понять об’єктивного і суб’єктивного, активного й пасивного виборчого права.

У відповіді на друге питання потрібно проаналізувати принципи виборчого права зарубіжних країн, а також цензи, що застосовуються для активного і пасивного виборчого права.

Висвітлюючи третє питання, курсанти мають пояснити поняття виборчого процесу, а також розкрити зміст кожної з його стадій, показати на основі конституційних актів їх особливості в окремих країнах.

У відповіді на четверте питання курсанти мають розкрити суть та особливості мажоритарної, пропорційної та змішаної виборчої систем і їх різновидів, показати їх переваги та недоліки.

Відповідь на п’яте питання потребує аналізу інституту референдуму: його предмету, функцій, механізму правового регулювання тощо.

Література

1. Вибори в Європейському Союзі / За ред. Ковриженка Д.С.; Лабораторія законодавчих ініціатив. – К.: ФАДА, ЛТД, 2006. – 156 с.

2. Грасхоф К. Право на вільні вибори (додатковий протокол № 1 до Європейської конвенції з прав людини, стаття 3 ) // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 2. – С. 60 – 66.

3. Закоморна К.О. Способи висунення кандидатів на виборні посади до органів державної влади як відбиття демократичних перетворень в у постсоціалістичних країнах // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 104. – С. 77 – 85.

4. Книгін К. Правове визначення референдуму як форми народовладдя // Право України. – 2001. – № 11. – С. 28 – 31.

5. Крупчан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України // Право України. – 2003. – № 8. – С. 30 – 35.

6. Мурашин О. Вибори як акти прямого народовладдя // Вісник Львів-ського університету. Серія юридична. – Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – 2000. – Випуск 35. – С. 180 – 185.

7. Осадчук К. Щодо поняття та природи виборчого права: загальнотеоретичне дослідження // Jurnalul juridic national teorie şi practică. – 2015 – № 4. – T. 2. – P. 25–28.

8. Погорілко В. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. – № 8. – С. 26 – 32.

9. Референдуми в Європейському Союзі / О.Д. Чебаненко, О.Ю. Грищук, Н.В. Колодяжна, А. Євгеньєва; За ред. Д.С. Ковриженка. – К.: ФАДА, ЛТД, 2007. – 186 с.

10. Співак В.І. Поняття і основні параметри правової культури у виборчому процесі // Держава і права: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2002. – Вип. 16. – С. 71 – 77.

11. Средницька І. Щодо проблеми співвідношення народної законодавчої ініціативи й інших форм безпосередньої демократії // Jurnalul juridic national teorie şi practică. – 2015 – № 4. – T. 1. – P. 30–33.

12. Федоренко В. Юридична сила референдумів, плебісцитів // Віче. – 2000. –№ 8. – С. 57 – 68.

13. Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України. – 2004. – № 8. – С. 8 – 12.

14. Racu A. Analiza sistemelor electorale ale Republicii Letonia și Republicii Lituania // Legea și viața. – 2015. - №11. – P. 20–23.