3.1 Види речових доказів

Зміст ст. 98 КПК свідчить про те, що законодавець не прагне дати вичерпний перелік предметів, які можуть бути речовими доказами, оскільки це взагалі є неможливим. Він називає лише певні ознаки, за якими предмет може бути речовим доказом.¹⁹

1.Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопору­шення, - можуть бути різні предмети, які мають певне призначення у сфері будь-якої діяльності людини (ніж, пістолет, хімічні речовини тощо), спеціально виготовлені або пристосовані для вчинення конкретного кримінального правопорушення (відмичка, кастет, уламок скла, підроблені платіжні документи тощо).

Слід підкреслити, що використання знаряддя вчинення кримінального правопорушення суттєво підвищує ступінь суспільної небезпеки діяння. Саме цим поясню­ється включення законодавцем цієї ознаки до об'єктивної сторони окремих складів злочину. Наприклад, вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заго­товленого для нанесення тілесних ушкоджень, визначає таке хуліганство особливо злісним. ПВСУ в Постанові від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про зло­чини проти власності» зазначив, що знаряддями злочину у справах про злочини про­ти власності слід вважати предмети чи технічні засоби, які умисно використовували­ся особою чи особами, у співучасті з якими було вчинено такий злочин. Зокрема, транспортні засоби можуть бути визнані знаряддям злочину не лише тоді, коли вони використовувалися для безпосереднього заволодіння чужим майном, а й тоді, коли без їх використання вчинення злочину було неможливим чи надто складним (транспортування членів злочинної групи до місця вчинення злочину, перевезення викраденого майна з місця вчинення злочину тощо).

2. Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, - такі предмети пов'язані із кримінальним правопорушенням не безпосередньо, а через сліди. Нерідко такі сліди неможливо відділити від поверхні пред­метів і тому вони виступають разом з предметами, на яких вони залишилися або з частинами цих предметів. Якщо ж це неможливо, то виготовляються копії таких слідів - це стосується, наприклад, слідів транспортних засобів, слідів злому, слідів пальців рук тощо. Копії цих предметів необхідно вважати похідними доказами, а їх носіїв - похідними речовими доказами, оскільки первинними доказами будуть сліди на тому предметі, на якому вони залишилися.²⁰

3. Предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, - це конкретні об'єкти матеріального світу, на які спрямоване посягання. Сюди можна віднести ви­крадене майно, транспорт, гроші, цінності тощо.

4. Гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом, - такі предмети можуть бути визнані речовими доказами тільки після встановлення факту придбання їх кримінально-протиправним шляхом, що має бути підтверджено відпо­відними доказами. їх доказове значення полягає в тому, що наявність у підозрювано­го, обвинуваченого певних цінностей у розмірі, що суттєво перевищує його законні доходи, може підтверджувати сам факт його кримінально-протиправної діяльності. Відмежування цінностей, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, від цін­ностей цієї групи має важливу роль, адже перші повертаються їх законному власнику, а другі - підлягають зверненню у дохід держави (ст. 100 КПК).

Необхідно зауважити, що класифікація речових доказів, яка наведена у ст. 98 КПК, певною мірою має умовний характер, оскільки один і той самий предмет може на­лежати одночасно до різних класифікаційних груп - наприклад, зброя, яка викрадена підозрюваним, обвинуваченим, а потім використана для вчинення кримінального правопорушення, одночасно є його предметом, знаряддям, а також предметом, на якому залишилися сліди кримінального правопорушення.²¹

Отже, мають розподіл на більш дрібні групи і речові докази, серед яких виділяють наступні: а) знаряддя злочину; б) предмети, які зберегли на собі сліди злочину; в) об'єкти, на які були спрямовані злочинні дії; г) гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення злочину; д) інші предмети, на які були спрямовані злочинні дії. Розглянемо кожен з названих видів доказів більш докладно.