Додаткові рекомендації

1. Для отримання альгінатних відбитків у інфікованого або потенційно інфікова­ного пацієнта потрібно використовувати одноразові відбиткові ложки, відбитки помістити у пластиковий пакет, покладений на робоче місце в лабораторії, яке має бути зачохле­не пластиком. Технік, який відливає відбиток, працює в рукавичках. Модель потрібно промивати в розбавленому розчині гіпохлориту натрію протягом 1 год. після відділен­ня від відбитка.

2. Силіконові відбитки на гумовій основі перед відливкою потрібно промити в розчині гіпохлориту натрію.

3. Від отримання відбитка за допомогою кільця слід відмовитися, оскільки мож­лива ясенна кровотеча, що часто виникає під час цієї процедури.

4. Протез, що не містить металу (на всіх стадіях), очищають детергентом для видалення органічних залишків, а потім промивають у розчині гіпохлориту натрію про­тягом 10 хв. перед здаванням у лабораторію. Персоналові лабораторії треба пильну­вати під час роботи в таких особливих випадках і використовувати рукавички, маски і захисні пристосування для очей.

Необхідний спеціальний контейнер для транспортування відбитків і протезів, якщо останні містять хромокобальт або сталь. Тоді після очищення детергентом їх замочу­ють у хлоргексидині, біглюконаті або в нерозчиненому йодоформі.

5. Полірування й очищення протезів для хворих на СНІД потребує особливої обережності. Потрібно використовувати спеціальний комплект кругів, щіток і поліру­ вальних агентів, які стерилізуються після кожного пацієнта. Щітки з щетиною можуть зіпсуватися від високої температури, тому їх стерилізують холодним способом. Пем­ зу (полірувальна паста) змішують із розчином гіпохлориту (1:20) і після кожного вико­ ристання її викидають.

Полірувальні й обробні лотки покривають пластиком (який викидається після кожного застосування) або миють і дезінфікують перед кожним використанням.

6. Усі стерильні інструменти необхідно тримати також позаду пацієнта, щоб за­побігти його ненавмисному зараженню через краплинне інфікування внаслідок чхання або кашлю.

7. Амбулаторні карти і всі види рецептів мають знаходитися позаду пацієнта або в іншій кімнаті. Всі записи робляться тільки незабрудненим персоналом, щоб уникну­ти перенесення інфекції людям, які надалі будуть працювати з цими документами.

Установлено, що ВІЛ-інфекція при кімнатній температурі зберігає активність на сухих поверхнях протягом 3 діб, а у вологому середовищі - понад 7 діб.

Одноразові інструменти

Одноразові голки закривають ковпачками тільки за допомогою кровоспинно­го затискача або іншого пристосування, але в жодному разі не рукою, або їх зовсім не закривають.

1. Одноразові голки, шприци, скальпелі й інші тверді гострі предмети складають у твердий одноразовий контейнер (пластикову або картонну коробку), що відповідним чином маркірується та закривається.

Класифікація предметів навколишнього середовища за категоріями ризику перенесення внутрішньолікарняної інфекції

Низький ризик (некритичні предмети) - предмети, що контактують зі здоро­вою шкірою, що не контактують зі слизовими (тонометри, пахвові термометри), а також неживі предмети навколишнього середовища, які не контактують із пацієнтами (стіни, підлога, стеля, меблі, сантехніка). Спосіб деконтамінації - очищення або дез­інфекція низького рівня.

Середній ризик (напівкритичні предмети) - устаткування, що контактує зі сли­зовими або ушкодженою шкірою (дихальне й анестезіологічне устаткування), а також будь-які предмети, контаміновані вірулентними мікроорганізмами.

Засіб деконтамінації - очищення з подальшою дезінфекцією середнього або високого рівня (залежно від устаткування).

Високий ризик (критичні предмети) - предмети, що проникають у стерильні тканини, зокрема в порожнини тіла і судинні системи (хірургічні інструменти, імплан­тати, голки).

Засіб деконтамінації - очищення з подальшою стерилізацією.

Особисті заходи захисту лікаря проти вірусного гепатиту і ВІЛ-інфекції

Стоматологічні процедури, зокрема й ортопедичні, іноді пов'язані з кров'ю (під час проведення сепарації, препарування зубів), що є первинним переносним середови­щем ВІЛ-інфекції, причинним агентом СНІДу. Отже, виявлення таких хворих - зав­дання стоматолога, який повинен ужити заходів запобігання перехресному інфікуван­ню, а також знати профілактичні методи захисту від інфікування.

Епідеміологічні дослідження показують, що кров і сперма - первинні розпов­сюджувачі ВІЛ-інфекції, але є повідомлення, що вірус також знайдений у слині, слізній рідині, грудному молоці, сечі.

Таким чином, твердження, що ВІЛ-інфекція не передається під час так званих випадкових контактів, не виключає рекомендацій, що стосуються всіх секреторних виділень людини. Хоча інфекції в основному поширюються рото-носоглотковим крап­линним шляхом, на противагу ВІЛ-інфекції і ВГВ, засоби захисту повинні передбачати всі шляхи зараження в зв'язку з тим, що стоматологічне лікування зазвичай пов'язане з наявністю крові, дією аерозольного струменя від швидкісних наконечників, ультра­звукових приладів і зі значною кількістю контактів із пацієнтом. Отже, ризик інфікуван­ня і перенесення інфекції великий.

Таким чином, лікар повинен передбачати найгірший варіант можливого інфіку­вання на прийомі пацієнта.

Американська асоціація стоматологів розробила і рекомендує такі особисті заходи захисту лікаря:

1. Після кожного пацієнта або процедури, пов'язаної з інфікованим матеріалом (наприклад, при отриманні відбитків), необхідно старанно мити руки з використанням мила, до складу якого входить ланолін, або використовувати лосьйон для рук для за­побігання сухості і появі тріщин шкіри (особливо зимою або за відсутності гарячої води), які можуть сприяти проникненню вірусу в кров. Нігті необхідно коротко стригти і регулярно очищати.

2. Необхідно користуватися захисними окулярами або великими пластиковими екранами, маскою, рукавичками. Це так званий індивідуальний мінімальний захист для огляду хворих на СНІД.

Маска одягається разом з окулярами. Вона не обов'язкова, якщо застосовуєть­ся пластиковий екран. Скло і прошарок із синтетичних ниток - найбільш ефективні фільтри. Рекомендується міняти маску після години використання (або менше, якщо використовується сильний струмінь аерозолю), щоб вона сама не перетворилася в джерело інфекції.

3. Обов'язкові одноразові рукавички; подвійні необхідні, якщо передбачається, що пацієнт — джерело інфекції, або якщо стоматолог буде контактувати з попередньо забрудненими об'єктами (наприклад, рентгенівське устаткування).

Стоматолог або персонал із ексудативними ураженнями або мокнучими дерма­титами не повинні брати участі в інвазивних процедурах, що проводяться у пацієнтів групи високого ризику, або безпосередньо допомагати таким пацієнтам.

4. Необхідно використовувати операційні халати і шапочки, якщо існує підозра на інфікованість пацієнта.

Стоматолог і медсестра (захищена, як і лікар) мають розташовуватися таким чином, щоб перший міг максимально обмежувати можливість зараження. Медсестра також включає і виключає воду, слиновідсмоктувач і т.д..

5. Рекомендується використовувати велике одноразове пластикове покривало для крісла, а також фартух для пацієнта і таким чином зменшити простір, який дове­деться мити після прийому.

6. Щоб звести до мінімуму ймовірність поранення рук, треба бути вкрай обе­режним, беручи такі гострі інструменти як скальпель, голки, бори, диски, ендодонтичні інструменти. Щоб уставити або вийняти гострий інструмент, треба користува­тися щипцями або кровоспинними затискачами.