5. Зміст теми:

Вертикальні рухи нижньої щелепи

Рухи нижньої щелепи у вертикальній площині здійснюються при відкриванні та закриванні ротової порожнини завдяки активному скороченню мязів , які опускають (m.mylohyoideus, m.geniohyoideus, m.digastricus) і піднімають нижню щелепу (m.temporalis, m.masseter, m.pterygoideus medialis).

При відкриванні ротової порожнини одночасно з обертанням нижньої щелепи навколо осі, що проходить через її головки, останні ковзають по скату суглобового горбика донизу і вперед.

При максимальному відкриванні ротової порожнини голівки стають біля переднього краю суглобового горбика. Цей рух вони здійснюють разом з суглобовим диском, ковзаючи донизу і вперед. При опусканні нижньої щелепи передні зуби рухаються по кривим, які в міру відкривання ротової порожнини поступово віддаляються від суглоба. Це пояснюється тим, що при відкриванні ротової порожнини поступово відбувається висування нижньої щелепи. Воно необхідне, наприклад при відкушуванні їжі для ближчого встановлення ріжучих країв верхніх і нижніх зубів.

При відкриванні ротової порожнини нижня щелепа опускається вниз і назад. Кожен зуб при цьому описує концентричну криву з спільним центром в головці нижньої щелепи. Ці криві так само, як і вісь обертання головки, переміщуються в просторі. Якщо розділити шлях, пройдений головкою нижньої щелепи відносно скату суглобового горбика (суглобовий шлях) на окремі відрізки, то кожному відрізку буде відповідати своя крива. Таким чином, весь шлях, пройдений будь-якою точкою головки нижньої щелепи чи підборідного виступу, являє собою ламану лінію, що складається з безлічі кривих. У різні фази вертикальних рухів нижньої щелепи зміщується і центр її обертання.

Сагітальні рухи нижньої щелепи

Рух нижньої щелепи вперед здійснюється двостороннім скороченням латеральних крилоподібних м'язів. Рух головки нижньої щелепи в суглобі може бути умовно розділено на дві фази. У першій - диск разом з головкою ковзає по поверхні суглобового горбика. У другій фазі до ковзання головки приєднується її шарнірний рух навколо власної поперечної осі. Відстань, яку проходить головка нижньої щелепи при її русі вперед, називається сагітальний суглобовий шлях. Він в середньому дорівнює7-10 мм. Кут, утворений перетином лінії сагітального суглобового шляху з оклюзійної площиною, називається кутом сагітального суглобового шляху. Залежно від ступеня висунення нижньої щелепи цей кут змінюється. За даними Гізи, він у середньому дорівнює 33 °.

При ортогнатичному прикусі висування нижньої щелепи супроводжується ковзанням нижніх різців по піднебінної поверхні верхніх. Шлях, що буде пройдений нижніми різцями при висуванні нижньої щелепи вперед, називається сагітальний різцевий шлях. Кут, утворений перетином лінії сагітального різцевого шляху з оклюзійної площиною, називається кутом сагітального різцевого шляху. По Гізі, він у середньому дорівнює 40 - 50 °.

При висуванні нижньої щелепи в положення передньої оклюзії можливі контакти зубних рядів тільки в трьох точках. Одна з них знаходиться на передніх зубах, а дві інші - на дистальних горбиках других або третіх молярів. Це явище було вперше описане Бонвілем і отримало назву трьохточкового контакту Бонвіля.

Трансверзальні рухи нижньої щелепи

Бічні рухи нижньої щелепи забезпечуються одностороннім скороченням латерального крилоподібного м'яза. При трансверзальних рухах нижньої щелепи розрізняють дві сторони - робочу і балансуючу. На робочій стороні, до якої направлено рух щелепи, жувальні зуби-антагоністи встановлюються в контакт однойменними бугорками, а на протилежній, що балансує - різнойменними. На робочій стороні головка залишається в ямці і здійснює обертання лише навколо своєї вертикальної осі. На балансуючій стороні головка разом з диском ковзає по поверхні суглобового горбика вниз і вперед, а також досередини, утворюючи кут з напрямом сагітального суглобового шляху. Цей кут був вперше описаний Беннетом і називається кутом трансверзального суглобового шляху, або кутом бічного зсуву. Він в середньому дорівнює 15-17 °.

Трансверзальні рухи характеризуються певними змінами в положенні зубів Якщо зобразити графічно криві переміщення зубів при почерговому русі нижньої щелепи праворуч та ліворуч, то вони перетнуться під тупим кутом. Чим далі від головки знаходиться зуб, тим більше буде кут. Найбільш тупий кут утворюється від перетину кривих, що залишаються після переміщення центральних різців. Цей кут називається готичним або кутом трансверзального різцевого шляху. Він визначає розмах різців при бічних рухах нижньої щелепи і дорівнює в середньому 100 - 110 °

Поділ рухів нижньої щелепи на складові елементи - вертикальні і бічні, висування вперед - є умовним і робиться з методичних міркувань. Але це допомагає зрозуміти характер цих рухів при виконанні різних функцій.

Найбільший практичний інтерес викликають жувальні рухи нижньої щелепи. Їхнє значення полегшує виготовлення штучних зубів для протезів та конструювання штучних зубних рядів. При розжовуванні їжі нижня щелепа здійснює цикл рухів, які супроводжуються появою швидких ковзних контактів зубів робочої сторони. Максимальні жувальні зусилля розвиваються в положенні центральної оклюзії , коли рух нижньої щелепи перед початком наступного жувального циклу на мить припиняється. У першій фазі щелепа опускається і висувається вперед. У другій фазі відбувається зміщення щелепи в сторону (бічний рух). У третій фазі зуби змикаються на робочій стороні однойменними горбиками, а на балансуючій – різнойменними. Однак, контакт зубів на балансуючій стороні може бути відсутнім, що, мабуть, залежить від вираженості трансверзальних оклюзійних кривих. У четвертій фазі зуби повертаються в положення центральної оклюзії і жувальний цикл повторюється. Форма жувального циклу може бути різною і залежить від ступеня перекриття і нахилу передніх зубів, висоти горбків жувальних зубів, консистенції їжі і т.д. У зв'язку з цим розрізняють горизонтальну (грушовидну) і вертикальну (краплеподібну) форми жувального циклу. Обсяг рухів нижньої щелепи, необхідний для здійснення жувального циклу, як правило, менше обсягу всіх можливих рухів. Це дозволяє м'язам розвивати найбільші зусилля при жуванні в більш короткий проміжок часу при найменшому розмаху рухів нижньої щелепи.

Жування.

Жування являє собою сукупність механічних процесів, спрямованих на роздріблення і подрібнення їжі в порожнині рота. Механічна обробка їжі здійснюється зубами, що здійснюють разом з нижньою щелепою складний цикл рухів.

У жувальних рухах нижньої щелепи розрізняють основні і допоміжні рухи. До основних відносяться рухи, що безпосередньо пов'язані з подрібненням їжі, а до допоміжних - ті, що здійснюються для захоплення і переміщення її в порожнині рота при жуванні.

Після відкушування їжі передніми зубами подрібнення її відбувається переважно в області іклів і пре молярів. У цій фазі жування іноді беруть участь і перші моляри. Медіальний валик щічного м'яза, притискаючись до зубів і утворюючи стінку щічної кишені, сприяє утриманню їжі на оклюзійній поверхні зубів , поверненню її з щічної кишені на зуби і переміщенню в порожнину рота. Потім їжа, завдяки рухам нижньої щелепи в сторони, піддається розтиранню. Одночасно наступає рясне слиновиділення, яке сприяє утворенню слизької харчової грудки за рахунок наявності в ній муцину. Ступінь подрібнення їжі регулюється рецепторами слизової оболонки рота і язика. Подрібнені частинки збираються в харчовий комок, а великі відтісняються для додаткової механічної обробки. Жування може відбуватися як на обох сторонах, так і на одній. Передача їжі з одного боку на іншу відбувається за допомогою язика, губ і щік.

Навчальна дисципліна	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Модуль №1	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Змістовий модуль №1	Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія жувального апарату людини.
Тема заняття №8	Оклюзійна поверхня зубних рядів. Оклюзійні криві. Оклюзійна площина. Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії.
Курс	2
Факультет	Стоматологічний

Термін	Визначення
Оклюзійна площина	Це площина, що проходить через різальні краї перших різців нижньої щелепи і дистальні горбики зубів мудрості, а за їх відсутності – через подібні горбики других молярів.
Протетична площина	Це площина змикання зубних рядів верхньої та нижньої щелепи, вона дотикається країв центральних різців, горбиків кликів, премолярів та переднього піднебінного горбика першого моляра верхньої щелепи.
Артикуляція	Це сукупність усіх динамічних та статичних моментів, що виникають при різноманітних переміщеннях нижньої щелепи
Оклюзія	Це змикання зубних рядів в цілому або окремих груп зубів верхньої та нижньої щелеп при різних жувальних рухах, протягом певного відрізку часу. Є одним із моментів артикуляції, але не статичних, а динамічних.
Стан відносного фізіологічного спокою	Одне з артикуляційних розміщень нижньої щелепи при мінімальній активності жувальних м’язів та при повному розслабленні мімічних м’язів і розімкнених зубних рядах.