Навчальна дисципліна	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Модуль №1	Пропедевтика ортопедичної стоматології
Змістовний модуль №1	Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія жувального апарату людини.
Тема заняття№1	Ортопедична стоматологія. Зміст, мета, завдання. Історія розвитку ортопедичної стоматології. Роль вітчизняних вчених в розвитку дисципліни.
Курс	2
Факультет	Стоматологічний

Термін

Визначення

1. Ортопедична стоматологія 2. Зубне протезування 3. Щелепно-лицьова ортопедія 4. Епітетіка Зуботехнічна справа

Це наука , що займається вивченням етіології, патогенеза захворювань та деформацій зубо-щелепової системи та методами профілактики і лікування. Це розділ ортопедичної стоматології, який займається лікуванням дефектів зубів , зубних рядів. Це розділ ортопедичної стоматології, який займається лікуванням уражень щелепно-лицевої ділянки Це розділ ортопедичної стоматології , який займається протезуванням частин обличчя ( протези вуха, носа, ока). Це розділ, який займається виготовленням протезів зубів , зубних рядів , частин обличчя та ортодонтичних апаратів в лабораторії.

5. Зміст теми:

Термін «ортодонтія» був запропонований у 1714 році Н.Анрі , який вперше назвав так спеціальність , яка займалась вивченням, профілактикою і лікуванням стійких деформацій людського тіла. Цей термін , який вдало визначає сутність і об’єм діяльності даної дисципліни , складається з грецьких слів : «ортос» ( прямий , вірний, справедливий), і «пайдеуо»( виховувати , навчати, тренувати, вирощувати).

У задачі ортопедії спочатку входила профілактика і знешкодження скривленого скелета. Здавна увагу хворих і лікарів приваблювали деформації кінцівок, хребців, з якими було зв’язано не тільки зниження працездатності, але й зміна психіки хворих.

Засновник наукової ортопедії француз Н. Анpi (1685-1742р.р.) у 1741 році надрукував працю «L'orthopedie", тобто "Ортопедія або творчість попереджувати і виправляти деформації тіла у дітей".

Профілактика і лікування в ортопедії розвивалось у трьох напрямках: функціональному, протезному і оперативному. Ортопедична практика показала, що стійкі результати забезпечують взаємовплив форми і функції (комбіноване, функціональне і хірургічне лікування). Ортопедія відокремилась в самостійну наукову дисципліну в результаті розробки спеціальних методів, як при обстеженні і діагностиці, так і при лікуванні. Для лікування в ортопедії вироблені безкровні і оперативні методи. їх метою є відновлення нормальної форми, статики і функції.

В області зубної системи і щелегшо-лицевого скелету такі ж завдання стоять перед ортопедичною стоматологією. Таким чином, остання є самостійною частиною загальної ортопедії і розділом загальної стоматології.

Ортопедична стоматологія , яка виникла на базі зубного протезування, пройшла довгий і важкий шлях розвитку. При цьому не тільки вдосконалювалися методи протезування і поширювалась область їх застосування, але й шла боротьба з вузьким практицизмом. Спочатку завдання зубного протезування заключалися в заміщенні вже існуючих дефектів зубних рядів. Процес же утворення дефектів і деформацій зубощелепової системи по суті випадав з поля зору лікарів. Лише з часом виник профілактичний напрямок, характерний для ортопедичної стоматології нашого часу.

Виходячи з профілактичних задач, ортопедична стоматологія в теперішній час наполегливо займається дослідженням причин виникнення аномалій, дефектів, деформацій І порушень функцій органів зубощелепної системи.

Оскільки не завжди відомі причини, які викликали те чи інше захворювання, важливо почати вивчення патології на її ранніх стадіях і як можна раніше застосувати лікування, направлене на зупинення хвороби. Такий метод дослідження різних захворювань зубощелепової системи дозволяє попередити появу важких, запущених деформацій.

Блискучі роботи російських вчених (І.М. Сеченова, СП. Боткіна, Ш. Павлова, К. А. Бикова) вплинули не тільки на загальну медицину, але і на ортопедичну стоматологію. Це допомогло відмовитись від локалістичних концепцій, які в свій час панували у зубному протезуванні. У теперішній час ортопеди-стоматологи розглядають організм у його єдності, а процеси, які протікають в порожнині рота, пояснюються впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Щелепно-зубний аппарат являє собою надзвичайно складну систему, яка повсякденно на протязі всього життя людини порушується цілим рядом місцевих і загальних хвороботворних процесів. Нерідко вона піддається також і грубим травмам у побутових і військових обставинах.

Всі ці зміни і пошкодження морфологічної структури жувального апарату призводять до порушення його складних функцій.

Історія розвитку та наукового росту загальної ортопедії вчить і ортопедів-стоматологів підходити з позиції комплексного лікування порушень структури, пов'язаної з одночасним зміненням функцій.

«Протезне зуболікувавання», яке було в минулому, стало давно пройденим етапом у стоматології. Сучасна ортопедична стоматологія займає відповідні її науковим завданням положення і має чіткі перспективи для розвитку та удосконалення.

Навчальна дисципліна	Пропедевтика ортопедичної стоматології.
Модуль №1	Пропедевтика ортопедичної стоматології.
Змістовий модуль №1	Ортопедична стоматологія. Організація роботи ортопедичного кабінету та зуботехнічної лабораторії. Морфологічна та функціональна анатомія жувального апарату людини.
Тема заняття №2	Обладнання і оснащення ортопедичного кабінету і зуботехнічної лабораторії. Організація робочого місця лікаря-ортопеда. Техніка безпеки.
Курс	2
Факультет	Стоматологічний

Термін	Визначення
Робоче місце лікаря-ортопеда	Це умовне поняття, що припускає наявність спеціального приміщення (чи його частини) із спеціальним устаткуванням, інструментами і матеріалами, необхідними для вирішення професійних завдань.
Стоматологічна установка	Це комплекс устаткування, призначеного для виконання стоматологічних завдань.
Наконечник	Деталь стоматологічної установки, в якій кріпляться різальні інструменти.
Ріжучий інструмент	Різновид інструменту певної форми, площі і розміру, який при відповідному зусиллі у момент площинного або точкового контакту з твердою поверхнею оброблюваного предмета проявляє властиву йому властивість різання або абразивності.

Стоматологічна клініка має у своєму складі:

• ортопедичний кабінет;

• терапевтичний кабінет;

• хірургічний кабінет

• зуботехническую лабораторію;

• ординаторську (адміністративно-побутове приміщення для лікарів);

• реєстратуру і зал очікування для хворих;

• допоміжні приміщення (наприклад, для механічної обробки і стерилізації інструментів, душову і так далі)