- •Шигельоз
- •Лямбліоз
- •Балантидіаз
- •Лептоспіроз
- •Грип, грві
- •Менінгококова інфекція
- •Інфекційний мононуклеоз
- •Висипний тиф
- •Чума. Туляремія
- •Еталони відповідей
- •Ентеровірусна хвороба ротавірусна інфекція єрсиніоз
- •Гельмінтози
- •Респіраторний мікоплазмоз. Орнітоз
- •Герпетична інфекція
- •«Дитячі» крапельні інфекції.
- •Інфекційно - токсичний шок, набряк-набухання головного мозку, круп, гостра дихальна недостатність
- •Сепсис.
- •Кліщовий енцефаліт. Хвороба лайма
- •Лейшманіози
- •Бешиха. Фелшоз. Жовта гарячка
Менінгококова інфекція
337. До бактеріальних менінгітів відносяться і
а) менінгококовий
б) пневмо-, стрептс-, стафіло-, гонококовий
в) сальмонельозний, протейний, черевнотифозний
г) лептоспірозний, мікоплазматичний
338. Дія дезінфікуючих розчинів на менінгокок:
а) згубна
б) не вивчена
в) дезінфікуючі розчини на менінгокок не діють
339. Основний Фактор патогенності менінгококів:
а) ендотоксин
б) екзотоксин
в) гіалуронідаза
г) нейрамінідаза
340. Джерело менінгококової інфекції:
а) здорові менінгококоносїї
б) хворий на менінгококовий назофарінгіт
в) хворий на менінгіт
г) хворий на менінгококцемію
341. Механізм передачі менінгококової інфекції':
а) контактний
б) аліментарний
в) трансмісивний
г) повітряно-крапельний
342. Максимальна тривалість носійства при менінгококовій інфекції:
а) нема
б) 1-1,5 міс.
в) 4-6 міс.
г) рік і більше
343. Чи можливе носійство при менінгококовій інфекції:
а) ні
б) можливе вкрай рідко
в) можливе нерідко
344. Пори року, коли збільшуються випадки захворювань на менінгококову інфекцію?
а) осінь
б) зима-весна
в) жарке літо
г) дощове літо
345. Форма менінгококової інфекції, що має найбільшу епідеміологічну небезпеку:
а) менінгіт
б) менінгококцемія
в) носійство
г) менінгококовий наофарінгит
346. Локалізовані форми менінгококової інфекції:
а) гострий назофарінгіт
б) менінгіт
в) менінгококоносійство
г) менінгококцемія
347. Які клінічні симптоми характерні для менінгококового назофарінгиту:
а) виражений головний біль, слабкість
б) лихоманка
в) біль в епігастрїї
г) закладеність носа
д) гіперплазія лімфоїдної тканини задньої стінки глотки, гіперемія, набряк слизової зіву
348. Назофарінгіт передує розвитку генералізованих форм менінгококової інфекції:
а) завжди
б) дуже рідко
в) так, у 30% хворих
г) ні
349. До генералізованих форм менінгококової інфекції відноситься:
а) гострий назофарінгіт
б) менінгіт
в) менінгоенцефаліт
г) менінгококцемія
350. Для якої форми менінгококової інфекції характерно: щільний виступаючий над поверхнею шкіри, зірчастий різних розмірів (від краплини до великих крововиливів) висип на тулубі і кінцівках:
а) назофарінгіт
б) менінгіт
в) менінгоенцефаліт
г) менінгококцемія
351. Характер висипу при менінгококовій інфкеції:
а) пустульозний
б) поліморфний, переважно геморагічний
в) розеольозно-папульозний
г) дрібнокраплинний
352. Гіперестезія, підвищена чутливість до світлових та звукових подразників при менінгококовому менінгіті:
а) нехарактерні
б) зустрічаються рідко
в) типові ознаки, зустрічаються часто
353. Ригідність м'язів потилиці при менінгітах:
а) відсутня
б) іноді має місце
в) часто буває
г) виражена практично завжди
354. Симптом Керніга при менінгітах:
а) відсутній
б) іноді має місце
в) часто буває
г
361. Найбільш грізне ускладнення при менінгококцемії. що спричиняє летальний кінець:
а) шлункові, кишкові кровотечі
б) некрози тканин
в) міокардити
г) виражена дегідратація
д) крововилив в наднирники (синдром Уотерхауза-Фрідеріксона)
362. Прогностичне значення раннього порушення свідомості при менінгококовому менінгіті:
а) немає значення
б) вказує на розвиток ускладнень
в) вказує на несприятливий кінець хвороби
г) вказує на важкий характер процесу
363. Добова доза пеніціліну з розрахунку на 1 кг маси тіла хворого при менінгококовому менінгоенцеФаліті. вентрикуліті епендиматиті:
а) 50-100 тис ОД, в/м
б) 200 тис ОД в/м
в) 300-400 тис ОД в/м
г) від 500 тис до 1 млн ОД в/м
364. Чи знижується доза антибіотиків в процесі лікування при менінгококовому менінгіті:
а) знижується завзажди
б) можна знижувати, а можна і ні
в) не можна знижувати
365. Який з напівсинтетичних пеніцилінів має перевагу при лікуванні менінгококового менінгіту:
а) метицилін
б) ампіцилін
г) оксацилін
366. При розвитку інфекційного токсичного шоку у хворих на менінгококову інфекцію якому антибіотику слід віддати перевагу:
а) пеніциліну
б) ампіциліну
в) левоміцетину
г) тетрацикліну
сукцинату натрію
ДИФТЕРІЯ
) виражений практично завжди355. До рідких форм менінгококової інфекції відносяться :
а) менінгоенцефаліт
б) менінгококовий артрит, поліартрит
в) менінгококовий іридіоцикліт
г) менінгококова пневмонія
356. Чи характерні для генералізованих Форм менінгококової інфекції нейтрофільний лейкоцитоз до 20- 40*10 /л зі зсувом вліво, підвищення ШОЕ:
а) так
б) може бути рідко
в) ні
357. При генералізованих Формах менінгококової інфекції знайти менінгокок можна в:
а) крові
б) лікворі
в) внутрішньоклітинно
г) міжклітинно
358. Лікаор безбарвний опалесцуючий. витікає частими краплями, цитоз 350. нейтрофільоз 35%. лимфоцитів 65%. цукор знижений, при стоянні через добу випала Фібринозна плівка:
а) туберкульозний менінгіт
б) серозний вірусний менінгіт
в) гнійний менінгіт
г) менінгізм
359. Чи розвивається шок при менін- гококовій інфекції, який і при якій формі:
а) ні
б) так, інфекційно-токсичний при менінгококовому сепсисі
в) так, анафілактичний при менінгококцемії
г) гіповолемічний при менінгококовому менінгіті
360. Чи може розвиватися енцефаліт при менінгококовому менінгіті:
а) так
б) ні
в) у виключних випадках
367. Назвіть збудника дифтерії :
а) Corynebacterium ulcerans
б) Corynebacterium pseudotuberculosis
в) Corynebacterium pyogenes
г) Corynebacterium diphtheriae
368. Джерелом інфекції при дифтерії можуть бути :
а) хворі на маніфестну форму
б) хворі з атиповою формою
в) бактеріоносії токсигенних штамів
г) бактеріоносії нетоксигенних штамів
369. Механім зараження при дифтерії:
а) повітряно-крапельний
б) парентеральний
в) трансмісивний
370. Пора року, коли зменьшується циркуляція збудника та число захворівших на дифтерію:
а) весна
б) літо
в) осінь
г) зима
371. Середня тривалість заразності більшості хворих на дифтерію:
а) 7 днів
б) 15-20 днів
в) декілька місяців
г) роки
372. При локалізованій дифтерії мигдаликів розвивається запалення:
а) крупозне
б) гнійне
в) дифтеритичне
373. При ларингеальній дифтерії розвивається запалення:
а) дифтеритичне
б) гнійне
в) крупозне
г) не розвивається
374. Механізм ураження серця при важкому перебігу дифтерії:
а) вражається провідникова система серця
б) - вражається серцевий м'яз
в) серце не вражається
375. Яка система найменьше страждає при важкій формі дифтерії мигдалика:
а) серцево-судинна
б) нервова
в) шлунково-кишковий тракт
г) нирки
д) наднирники
376. Характерні зміни в ротоглотці при дифтерії:
а) різка гіперемія слизової ротоглотки, набряк мигдаликів, які вкриті суцільним жовтувато-білим, в подальшому - грязно-сірим нальотом у вигляді мережив, гнилісний запах з рота, наліт легко знімається, розтирається
б) гіперемія слизової оболонки ротоглотки з ціанотичним відтінком, набряк мигдаликів, по поверхні яких - суцільний з перламутровим відтінком наліт, який важко знімається, щільний
в) різкий біль в горлі при ковтанні, палаючий зів, мигдалики вкриті грязно- сірим нальотом, після зняття якого кровоточивості слизової нема
377. Форми дифтерії, що представляють найбільшу небезпеку для життя:
а) легка
б) тяжка
в) геморагічна
г) гіпертоксична
378. Яка ступінь важкості перебігу дифтерії при наявності: помірно вираженого токсикозу, температури тіла 38°С. блідості шкірних покривів, незначного ціанозу губ і слизових оболонок, плівчастих нальотів на мигдаликах з невеликою набряклістю у підщелепній ділянці?
а) легкий
б) середньої важкості
в) важкий
г) гіпертоксичний
379. Який перебіг дифтерії у хворого при наявності скарг на головний біль, ломоту в м'язах і суглобах, утруднення дихання, неспокійний сон, а об'єктивно відмічається ціаноз губ, носогубного трикутника, слизової оболонки ротоглотки, яка суцільно вкрита
нальотом з різко вираженим набряком (до того ж. набрак на шиї - від підщелепноі ділянки до ключиці)?
а) легкий
б) середньої важкості
в) важкий
г) геморагічний
380. Для важкого перебігу дифтерії" характерні:
а) гострий початок захворювання
б) висока температура в перші дні хвороби
в) блідість шкіри
г) ціаноз губ
381. Важкість стану при ларингеальній дифтерії' зумовлений :
а) порушенням прохідності дихальних шляхів
б) розвитком вираженої гіпоксії
в) обтурацією плівками дихальних шляхів
г) важким токсикозом
382. Враження сечової' системи при дифтерії:
а) пієліт
б) цистіт
в) нефрозонефіт
г) нема ураження
383. Чи може бути міокардит при важких та комбінованих Формах дифтерії ротоглотки ?
а) не зустрічається
б) зустрічається рідко
в) часто зустрічається
г) буває завжди
384. До специфічних ускладнень при важких формах дифтерії ротоглотки відносяться :
а) міокардит
б) гепатит
в) інфекційно - токсичний шок
г) полірадикулоневріт
д) нефроз
385. Форми дифтерії", при яких частіше всього розвиваються ускладнення:
а) дифтерія гортані
б) дифтерія носа
в) дифтерія ротоглотки локалізована
г) токсична
386. Стеноз гортані при дифтерійному крупі обумовлює :
а) парез голосових з'вязок
б) спазм м'язів гортані
в) формування фібрінозних плівок
г) набряк слизової гортані
387.Такі симптоми, як кашель, охриплий голос, неспокій, шумне дихання з утрудненим вдихом, сидяче положення у хворого на дифтерію свідчить за розвиток:
а) міокардиту
б) гіпертоксичної форми
в) крупа
г) інфекційно-токсичного шоку
388. Найчастіше виникає специфічне ускладнення дифтерійного крупа:
а) ураження нирок
б) асфіксія
в) отит
г) міокардит
389. Який встановлюється діагноз.якщо у хворого з острівчатою ангіною знайдена токсична корінебактерія:
а) лакунарна ангіна, носій токсичної дифтерійної палички
б) лакунарна ангіна
в) локалізована форма дифтерії ротоглотки
390. Форма дифтерії ротоглотки. при якій можливе самовиліковування:
а) локалізована плівчаста
б) поширена
в) катаральна
391. Прогностичне значення таких симптомів, як блювота, болі в животі, стійкий ритм галопа при дифтерійному міокардиті
а) прогностично несприятлива ознака
б) не має значення
в) вказує на покращення
392. Специфічна терапія при дифтерії:
а) антибіотики
б) імуноглобулін
в) протидифтерійна сироватка
г) симптоматичні засоби
393. Методи введення протидифтерійної сироватки:
а) внутрішньошкірно
б) підшкірно
в) внутрішньом'язево
г) внутрішньовенно (повільно)
394. Антибіотики, до яких чутлива дифтерійна паличка:
а) ерітроміцин
б) тетрациклін
в) ампіцилін
г) пеніцилін
395. Серцеві глікозиди при дифтерійному міокардиті:
а) обов'язково застосовують
б) застосовують часто
в) застосовують рідко під контролем ЕКГ
г) не застосовують
396. Дифтерія у щеплених:
а) не зустрічається
б) більш легкий перебіг
в) важкий перебіг.але без ускладнень
г) перебіг важкий з частими ускладненням
