Лейшманіози

672. Переносниками лейшманіозу є:

а) комарі

б) москіти

в) мухи

г) кліщі л) воші

673. Основними ланками патогенезу шкірних форм лейшманіозу є:

а) проникнення та розмноження збудника в місці вхідних воріт

б) утворення специфічної гранульоми

в) розвиток некротичних процесів в гранульомах

г) утворення та рубцювання виразок

674. Основні ланки патогенезу вісцеральних форм лейшманіозу:

а) проникнення і розмноження збудника в клітини ретикуло-ендотеліальної системи і розвиток системного паразитарного ретикулоендотеліозу

б) виникнення тяжких обмінних розладів під впливом продуктів метаболізму збудника

в) розвиток специфічної сенсибілізації організму хворого

г) розвиток некротичних дегенеративних процесів в органах

675. Вісцеральний лейшманіоз характеризується всіма слідуючими клінічними ознаками, крім:

а) аріралгій

б) поступового початку хвороби

в) тривалої хвилеподібної лихоманки

г) прогресуючої анемії

д) геморагічного синдрому

676. Клінічна картина крові у хворих на вісцеральний лейшманіоз характеризується всім, крім:

а) зниження гемоглобіну

б) лейкопенії та тромбоцитопенії

в) агранулоцитозу

г) різкого збільшення ШОЕ д)лейкоцитозу

677. При вісцеральному лейшманіозі у випадках з вираженою лейкопенією спостерігаються наступні ускладнення:

а) піодермія

б) флегмони

в) некротичний тонзиліт, пневмонія

г) ентероколіти

Бешиха. Фелшоз. Жовта гарячка

678. Збудником бешихи є:

а) стафілокок

б) клебсієла

в) бета-гемолітичний стрептокок

г) пневмокок д)ентерокок

679. Вкажіть на правильне твердження:

а) збудниками бешихи є гемолітичні стрептококи та стафілококи

б) збудником бешихи є бета-гемолітичний стрептокок групи А

в) єдине джерело інфекції - хворий на бешиху

г) хворі на бешиху високо контагіозні

д) в даний час нерідко спостерігаються внутрішньолікарняні спалахи бешихи

680. Вкажіть на неправильне твердження щодо бешихи:

а) джерелом інфекції є носії бета- гемолітичного стрептококу групи А

б) характерне серозне запалення в шкірі та слизових оболонках

в) можливий рецидивуючий псребіг хвороби

г) характерне ураження шкіри тулуба та волосистої частини голови

д) імунітет не виробляється

681. Вкажіть на правильне твердження щодо бешихи:

а) бешиха виникає тільки в результаті ендогенного зараження В-гемолітичним стрептококом групи А

б) характерним проявом бешихи є розвиток гнійного запалення шкіри та підшкірної клітковини

в) бешихою хворіють лише особи, які мають індивідуальну схильність

г) морфологічні зміни при бешисі такі ж, як і при флегмоні

д) після перенесеної бешихи виробляється тривалий імунітет

682. Бешиха відноситься до наступної групи інфекцій:

а) кишкові інфекції

б) кров'яні

в) повітряно-крапельні

г) з різними шляхами передачі

д) зовнішніх покривів

683. До захворювання на бешиху схильні всі, крім:

а) особи з лімфостазом

б) переважно особи молодого віку

в) хворі на епідермофітію

г) хворі на діабет

д) хворі на варикозне розширення вен

684. При бешисі розрізняють наступні форми, за виключенням:

а) первинної

б) первинно-хронічної

в) повторної

г) первинної з пізніми рецидивами

д) реиидивуючої

685. При бешисі за характером місцевих змін розрізняють наступні форми, за виключенням:

а) еритематозної

б) еритематозно-бульозної

в) еритематозно-гангренозної

г) еритематозно-геморагічної

д) бульозно-геморагічної

686. Характерним проявом синдрому інтоксикації при бешисі є все, за виключенням:

а) ознобу

б) головного болю

в) судом

г) гіпертермії

д) міалгії

687. Для бешихи характерно все, за виключенням:

а) хвороба починається з проявів загальної інтоксикації

б) перші ознаки ураження шкіри з'являються через декілько годин після початку хвороби

в) ділянка ураження шкіри має чіткі межи

г) характерна виражена гіперемія шкіри

д) характерне нагноєння у вогнищі запалення

688. Характерними симптомами для еритематозної форми бешихи є все, за виключенням:

а) високої температури б) головного болю

в) гіперемії, набряку з чіткими межами в місці запального вогнища

г) геморагій н місці запального вогнища

д) регіоиарного лімфаденіту

689. Найбільш часта локалізація бешихи:

а) спина

б) живіт

в) грудна клітка

г) верхні кінцівки

д) нижні кінцівки

690. Набряк м'яких тканин найбільш виражений на:

а) нижніх кінцівках

б) верхніх кінцівках

в) животі

г) обличчі

д) спині

691. Ураження шкіри при бешисі характеризується всім, крім:

а) вираженої гіперемії з чіткими межами

б) підвищення температури шкіри у вогнищі запалення

в) вираженого набряку м'яких тканин

г) різкої місцевої болючості

д) наявності регіоиарного лімфаденіту

692. Місцеві зміни при бешисі характеризуються всім, крім:

а) помірної болючості

б) яскравої гіперемії

в) набряку м'яких тканин

г) нечіткості меж вогнища

д) часто - утворення бул та геморагій

693. Найбільш раннім симптомом при первинній бешисі є:

а) поява еритеми на шкірі

б) болі у вогнищі ураження

її) підвищення температури тіла з ознобом

г) набряк м'яких тканин у вогнищі уражені ія

д) болі в ділянці регіонарних лімфовузлів

694. Характерними місцевими симптомами при бешисі є всі, за винятком:

а) помірної болючості у вогнищі бешихи б) підвищення локальної температури

в) почуття печ ії

г) сильного зуду

д) еритеми

695. Ускладнення бешихи - все, за винятком:

а)сепсису

б) токсичного нефрозу

в) лімфостазу

г) абсцесів, флегмон

д) тромбофлебіту

696. Фактори, що сприяють розвитку рецидивуючої бешихи. - всі, за винятком:

а) грибкових уражень стоп

б) венозної недостатності

в) наявності вогнища хронічної стрептококової інфекції

г) лімфостазу

д) хронічної пневмонії

697. Для профілактики рецидивів бешихи важливе значення має все, за винятком:

а) проведення біииліпопрофілактикн

б) санації хронічних вогнищ стрептококової інфекції

в) лікування грибкових захворювань шкіри

г) повноцінного харчування

д) запобігання травматизації шкіри

698. Рецидиви бешихи зумовлені всім, за виключенням:

а) активації ендогенних вогнищ інфекції

б) екзогенної інфекції

в) наявності лімфостазу

г) цукрового діабету

д) варикозного розширення вен

699. Для лікування первинної бешихи препаратом вибору є:

а) ампіцилін

б) стрептоміцин

в) бензилпеніцилін

г) еритроміцин

д) метропідазол

700. Препаратом вибору при лікуванні первинної бешихи в стаціонарі є:

а) пеніцилін

б) цефтріаксон еритроміцин rj лінкоміцин д) сумамед (азітроміцин)

701. Доброякісний лімфоретнкульоз викликається:

а) вірусами

б) хламідіями

в) найпростішими

г) рикетсіями

д) грибами

702. Джерело та резервуар інфекції при доброякісному лімфорстикульозі:

а) кішки б)собаки

в) домашні птахи

г) хвора людина

д) велика рогата худоба

703. Основними клінічними симптомами при доброякісному лімфоретикульозі є всі за виключенням:

а) первинного афекту, лихоманки

б) регіонарного лімфаденіту

в) загальної інтоксикації

г) гепатосплепомегалії

д) розеольозного висипу

704. Для етіології жовтої гарячки характерно все перераховане, крім:

а) збудник жовтої гарячки - вірус, розміром від 12 до 27 нм

б) відноситься до арбовірусів, вмішус Р1ІК

в) характеризується пантропністю, особливо вісцеро- та нейротропними властивостями

г) стійкиіі в зовнішньому середовищі

д) в заражених комарах - переносниках зберігає життєздатність до 4 тижнів

705. До характерних для жовтої гарячки епідеміологічним даним відноситься все перераховане, крім:

а) природно-вогиишеве захворювання з ареалом розповсюдження в зоні тропічного поясу

б) існує 2 епідеміологічних варіанта жовт гарячки: ендемічний (гарячка джунглів) т епідемічний (міський)

в) міська жовта гарячка є аитропонозним трансмісивним захворюванням

г) жовта гарячка джунглів передасться по циклу тварина - комар - тварина

д) сприйнятливість до жовтої гарячки низька

706. Джерелом інфекції та переносником при жовтій гарячці с все перераховане. крім:

а) мавп джунглів

б) птахів

в) опосумів, мурашок

г) хворої людини з кінця інкубаційного періоду та перших 3-4 днів хвороби

д) комарів

707. В патогенезі жовтої гарячки найбільше значення мають всі перераховані фази, крім:

а) вкорінення вірусу при укусі комара через шкіру

б) лімфогенного заносу віруса в регіонарні лімфоузли

в) вірусемії

г) ураження ендотелію капілярів внутрішніх органів і розвиток внутрішньосудинного згортання крові

д) токсинемії

708. Ураження печінки і нирок при жовтій! гарячці:

а) спостерігається у всіх хворих

б) частіше розвивається з 1-2 дня хвороби

в) пов'язане з тропізмом вірусу до ендотелію судин печінки і нирок

г) є ускладненням захворювання

д) розвивається в період другої хвилі лихоманки

709. Клініко-епідеміологічний діагноз жовтої гарячки грунтується на наведених нижче даних, крім:

а) ендемічного вогнища

б) типової двоххвильовоїтемпературної кривої

п) симптомів геморагічного діатезу

г) ураження печінки та нирок

д) зміни пульсу

710. Диференціальний діаі мої жіжтої гарячки проводи 11, і

а) вірусним гепатитом

б) лептоспірозом

в) геморагічними лихоманками

г) малярією

711. Найбільш достовірним методом лабораторної діагностики жовтої гарячки

S1

а) виділення вірусу з крові хворого, печінки та мозку померлих

б) реакція зв'язування комплементу в титрі 1:16 і вище

в) реакція нейтралізації вірусу

г) реакція гальмування гемагглютинації

д) гістологічна карі ніш біопсії печінки

712. При лікуванні жовтої гарячки використовують всі перераховані препарати, крім:

а) дезінтоксикаційннх розчинів в об'ємі 2-3 л на добу

б) гліококортикоїдпих гормонів парентерально

в) серцево - судинних засобів (корі лікон, камфора)

г) антибіотиків

д) специфічного імупоглобуліну

1ё(Щ

і 9 (75)

525.-г

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

528.-а.в.г.д

526^,6,™ 575.-6 624,г 673,а,б.в.г

527..д 576.-6 625.-а 674.-3,6,* Г

574.-а.б.в.г 623.-» 672.-6

577..д 626.-6 675.-а

529-абвг 578.-а 627.-в 676,-д

5зо:-_а:б;в;гд 579.-3,6,«..- 628.« ^«"^аДвг

531.-а,б,в,г,д 580.-г 629.-а 678 в

533.-а 534.-6 535.-г 536,-г 537.-в 538.-в 539.-і-540.-а 541.-6 542,-д 543.-в 544.-а,б.в.г

532-в 581,-в 630,-д 679.-6

582-д 631.-а 680.-г

583. -_г 632,-в 681.-в

584. -б 633.-6 682.-Д 585.-а,б,в.г 634,-в 683.-6 586.-6 635.-6 684.-6 587.-а,б,в,д 636.-Д 685.-в 588.-а,б,в,г 637.-а 686,-в 589.-а,б,в,г 638.-6 687.-Д 590.-а 639.-в 688.-г 591.-_д 640,-в 689.-Д 592.-6 641.-г 690.-г 593 -6 642.-г 691.-г

_>чі.-а,и,і>,. ^и „.

545.-а,б,в,г 594.-а 643,-г 692.-г

546-в 595.-а,б,в,г 644,-г 693,-в

597.-г 646.-Д

598 __л 647.-6 696.-Д

599.-а.б,в,г 648.-Д 697.-г

600,-г 649.-а 698.-6

601.-а,б,в,г 650,-г 699,-в

553,а,б,в,г 602.-Д 651.-г 700.-а

554,б,в,-.д 603.-6 652.-а

555.-в 556.-а,б,г.д 557.-6 558.-в 559.-Д 560.-г 561.-д 562.-г 563.-Г 564.-а 565.-Д 566,-в 567.-г 568.-6

569,-в 618.-г бо/.-г

570.-в

547.-а,<Ш 596.-а,в,г,д 645.-» 694-г

548,а,б,в.> 549.-г 550.-г 551.-в 552.-р

604.-а,б,в.г 653.-г 702.-а

605.-Д 654,-д 703.-Д

606.-г 655.-6 704,-г

607,-г 656.-а 705.-Д

608.-6 657,-в 706.-6

609.-а 658,-д 707.-Д

6Ю.-6 659,-в 708.-а

611..в 660.-в 709.-Д

612-г 661.-Д 7Ю.-а.б.в.і

613,-в 662.-г 711.-а

614.-г 663.-Д 712.-Д

615,-д 664,-в

616.-6 665.-6

617.-Д ббб.-г

571.-6 572.-Д 573.-Д

Підготував: доцент кафедри інфекційних хвороб Коробко А.П.

6І9.-а,б.в,г 668.-а

620,-д 669.-6

621.-а 670.-і-

622.-6 671.-а

Яо(чч)

1

4