Передмова

До посібника внесені тестові завдання, адаптовані щодо нової діючої програми з інфекційних хвороб для студентів вищих державних медичних закладів освіти України.

Тести складені з урахуванням сучасних вимог, підходів щодо діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб.

Посібником можна користуватись за допомогою комп'ютерних програм пі безмашинним способом. Тести рекомендуються для застосування їх в навчальному процесі як для самостійної роботи, так і контролю знань студентіи 5-го та 6-го курсів медичних ВУЗів.

ЧЕРЕВНИЙ ТИФ, ПАРАТИФИ А та В.

1. Назвіть збудника черевного тифу

а) Salmonella anatum

б) Salmonella typhii

в) Salmonella derby

г) Shigella sonnei

д) Salmonella typhimurium

2. Які шляхи передачі інфекції при черевному тифі?

а) повітряно-краплинний

б) харчовий

в) водний

г) контактно-побутовий

д) трансмісивний

3. Які можливі спалахи при черевному тифі?

а) водні

б) харчові

в) можуть бути водні і харчові спалахи

г) черевний тиф зустрічається тільки у вигляді спорадичних випадків

4. Через які харчові продукти частіше всього відбувається зараження при черевному тиФі?

а) яйця

б) студень, заливна риба

в) жарені гриби

г) молоко та молочні продукти

5. Яка тривалість інкубаційного періоду при черевному тифі?

а) декілька годин

б) 2-5 діб

в) 1 тиждень ■ 1 місяць

г) 2-5 місяців

д) декілька років

6. Вкажіть клінічні прояви черевного тифу

а) пустульозний висип

б) «малиновий язик»

в) запори

г) проноси

д) розвольозний висип

7. При обстеженні живота у хворих на черевний тиф має місце:

а) збільшення печінки та селезінки

б) при пальпації бурчання в ілеоцекальній ділянці

в) позитивний симптом Пвдалки

8. Стул при черевному тифі:

а) „рисовий відвар"

б) „малинове желе"

в) склоподібний слиз

г) „гороховий" суп

д) слиз з кров'ю

9. Специфічні ускладнення черевного тифу:

а) гостра ниркова недостатність

б) кишкова кровотеча

в) перфоративний перитоніт

г) дегідратаційний шок

д) непрохідність кишківника

10. Які зміни в аналізі крові характерні в період розпалу черевного тифу?

а) лейкопенія

б) лейкоцитоз

в) анеозинофілія

г) моноцитоз

д) тромбоцитопенія

11. Симптоми перфорації кишечника при черевному тифі:

а) захисне напруження м'язів живота

б) відсутність дихальної екскурсії черевної стінки

в) нерізкий біль у животі

г) тахікардія

д) зникнення печінкової тупості при перкусії

12. При виписуванні хворого на черевний тиф обов'язково проводять вказані дослідження:

а) посів сечі

б) посів калу

в) реакцію Відаля, РПГА

г) посів жовчі

д) розеолокультуру

13. Які основні методи діагностики черевного тифу?

а) гемокультура, копрокультура, урінокультура

б) РНГА, РА (реакція Відаля)

в) ректороманоскопія

г) копроскопія

14. Хворому на черевний тиф слід призначити:

а) пеніциллін

б) дезінтоксикаційні засоби

в) левоміцетин

г) ревферон

д) антикоагулянти непрямої дії

15. Необхідність госпіталізації хворого на черевний тиф

а) за епідпоказаннями

б) обов'язково

в) за важкістю перебігу хвороби

16. Паратиф А відноситься до групи:

а) антропонозів

б) зоонозів

в) сапронрзів

г) зооантропонозів

17. Паратиф А в типових випадках починається

а) гостро

б) підгостро

в) проявами інфекційно-токсичного шоку

г)повільно, поступово

18. Характеристика елементів висипу при паратифі А:

а) пустульозний висип

б) геморагічний висип з некрозом в центрі

в) рясний макуло - папульозний висип

г) поодинокі елементи розеольозного висипу

19. Паратиф В в типових випадках починається:

а) поступово

б) гостро

в) проявами інфекційно - токсичного шоку

г) в вигляді стертих форм

20. Паратиф В частіше має перебіг в вигляді:

а) гострого респіраторного захворювання

б) сепсису

в) проявів гастроінтенстинального синдрому

в) «тифозного статусу» САЛЬМОНЕЛЬОЗ

21. Які з перерахованих мікробів е збудниками сальмонельозу?

а) Salmonella typhii

б) Salmonelle typhimurium

в) Salmonella paratyphi А

г) Salmonella enteritidis

д) Salmonella newporti

є) Salmonella choleraesuis

22. Основний шлях передачі інфекції при гастро-інтестинальній формі сальмонельозу:

а) контактно - побутовий

б) аерогенний

в) аліментарний

г) через мух

23. Гостре носійство при сальмонельозі:

а) тиждень

б) до 3-х місяців

в) до 6-ти місяців

г) більше 6-ти місяців

24. Сальмонельоз відноситься до:

а) антропонозів

б) зоонозів

в) зооантропонозів

г) сапронозів

25. Генералізовані форми сальмонельозу:

а) гастроентеритична

б) ентероколітична

в) гастроентероколітична

г) тифоподібна

д) септична є) субклінічна

26. Не характерно для клінічних ознак гастроінтестинальної форми сальмонельозу:

а) гострий початок

б) менінгізм

в) підвищення температури, озноб

г) блювання

д) частий рідкий, рясний, пінистий, смердючий стул зі слизом

27. Характерні клінічні ознаки тифоподібної та септичної Форм сальмонельозу

а) інтоксикація

б) озноби, профузні поти при зниженні температури

в) захворювання губить циклічність

г) фотофобія, кон'юктивіт

д) гепатоліенальний синдром

28. До місця локалізації болю при сальмонельозі

(«сальмонельозний тс.кутник«) відноситься :

а) ілеоцекальна область

б) ліва здухвинна ділянка

в) ділянка навколо пупка

г) епігастральна ділянка

29. Чи застосовується регідрон при гастроінтестинальних Формах сальмонельозу, як і для чого?

а) не застосовується

б) застосовується в/в для поповнення втрат води та солей

в) застосовується в клізмах, для поповнення втрат води та солей

г) застосовується для орально) регідратації

30. При важких гастроінтестинальних формах сальмонельозу в лікуванні використовують:

а) тільки кристаллоіди

б) тільки коллоіди

в) кристаллоіди комбінують з невеликою кількістю коллоідів (300-400 мл)

г) коллоіди з невеликою кількістю кристаллоідів

ЕШЕРИХІОЗИ

31. Джерелом харчових токсикоінФешій

§_:

а) осіби, уражені гнійними інфекціями ( піодермії, пвнвриціі, пароніхії, фурункульоз )

б) хворі на стафілококові ангіни, пневмоні

в) корови, кози, хворі на мастит

г) хворі на дифтерію

32. Харчові продукти, що несуть особливу небезпеку при харчових токсикоінфекціях

а) холодні страви (студень, сметана, креми )

б) гарячі страви ( супи, тушене м'ясо )

в) овочеві салати

г) компоти

33. Нехарактерний шлях передачі інфекції при ешерихіозі:

а) фекально - оральний (харчовий)

б) контактно - побутовий

в) повітряно - крапельний

34. В основі патологічного процесу при ешерихіозі має місце:

а) ураження шлунково — кишкового тракту з порушенням водно - електролітного обміну

б) ураження серцево - судинної системи

в) ниркова патологія

г) легенева патологія

35. При ешерихіозі госпіталізуються:

а) діти першого року життя

б) декретовані особи

в) особи з легким перебігом захворювання

г) особи з важким перебігом, з наявністю супутніх хронічних захворюва

н

36. Клінічна ознака, не характерна для харчових токсикоінфекцій:

а) синдром гастроентериту ( болі в животі, рідкий стілець, бурчання)

б) інтоксикаційний синдром (озноб, запаморочення, слабість, тахікардія)

в) колітичний синдром

г) дегідратаційний синдром

37. Захворів гостро, через годину після прийому студня: слабкість, запаморочення, ріжучі болі в епігастральній ділянці, нудота, блювання 3 рази, рясний стілець, Т°- 38°С:

а) амебіаз

б) харчова токсикоінфекція

в) холера

г) ботулізм

38. Клінічні форми ешерихіозу:

а) ентеритна

б) ентероколітна

в) гастроентеритна

г) гастроентерокопітна

д) колітна

39. Діагноз «ешерихіоз» встановлюється на основі:

а) клініки, епідеміологічних даних, лабораторних методів дослідження

б) клініки

в) інструментальних методів

40. Дієта при ешерихіозі:

а) дієта №15

б) дієта № 4

в) дієта № 1

г) дієта № 5

41. Лікування харчових токсикоінфекцій: необхідно починати з:

а) рясного промивання шлунково - кишкового тракту

б) антибіотиків

в) перорального введення рідини (регідрону), інфузійної терапії (кристалоїди)

г) дієтотерапії

42. Антибіотикотерапія при ешерихіозі у дорослих:

а) не проводиться

б) проводиться обов'язково всім

в) проводиться тільки особам з важким перебігом хвороби

г) проводиться при наявності спалаху

43. Які розчини використовуються для проведення регідратації через рот при регідратації?

а) лактосіль, квартасіль

б) регідрон

в) ораліт ( глюкосолан )

г) дисоль, трисоль

д) ацесоль, хлосоль

44. При ешерихіозі імунітет від матері до плода передається ?

а) ні

б) так, частково і захищає дитину від збудника в перші місяці життя

в) так, захищає дитину від збудника до 6 місяців

г) так, захищає дитину від збудника до 1 року

45. Категорії осіб, які підлягають обстеженню на носійство стафілококу:

в) робітники промислових підприємств

б) робітники харчової промисловості, дитячих закладів

в) перукарі

г) працівники сільського господарства КАМПІЛОБАКТЕРІОЗ

46. Яким збудникам кампілобактеріозу належить найбільша роль у патології людини ?

а) Campylobacter jejuni

б) Campylobacter coli

в) Campylobacter fetus

47. Хто являється основним джерелом інфекції при кампілобактеріозі?

а) хворі люди

б) носії

в) сільскогосподарські тварини

г) дикі тварини

48. Механізм передачі при кампілобактеріозі:

а) повітряно - крапельний

б) трансмісивний

в) парентеральний

г) фекапьно-оральний

49. Які ведучі клінічні симптоми при гастроентероколітичній Формі кампілобактеріозу?

а) виражена інтоксикація

б) блювання

в) зневоднення

г) діарея

50. Характер змін периферичної крові при кампілобактеріозі:

а) лейкоцитоз, збільшення ШОЕ

б) лімфопенія, лейкопенія

в) нормоцитоз, еозинофілія

г) зсув лейкоцитарної форми вліво

БОТУЛІЗМ -

51. Тип нейротоксину. що викликає найбільш важкі Форми ботулізму:

а) А

б) В

в) С г)Д д)Є

52. Джерело інфекції при харчовому ботулізмі:

а) хвора людина

б) консерви, що вміщують вегетативні форми і ботулотоксини

в) ковбасні вироби, що вміщують вегетативні форми і ботулотоксини

г) консерви, що вміщують спори

д) травоядні тварини, в кишечнику яких є збудник

53. Продукти, що можуть привести до розвитку ботулізму:

а) студень

б) молочні продукти

в) консервоване м'ясо

г) консервовані гриби

д) тістечка з кремом

е) фруктові соки

54. Характерні для ботулізму симптоми:

а) птоз, диплопія

б) порушення ковтання, афонія в) глухість тонів, тахікардія

г) менінгеальні симптоми

д) сухість слизових, зниження салівації

55. Вкажіть нехарактерні для ботулізму ускладнення:

а) невріти

б) кишкові кровотечі

в) міозити

г) перфоративний перітоніт

д) міокардити

56. Покази до переводу хворих на ботулізм на ШВЛ

а) тахіпное 40 за 1хв., наростання бульварних розладів

б) наявність гіпоксемії та гіперкапнії

в) поява бульварних розладів

57. Зміни з боку шлунково-кишкового тракту, характерні для ботулізму:

а) запори

б) метеоризм

в) «мовчання» кишечника під час аускультації

г) змін нема

58. Часта причина смерті при ботулізмі:

а) порушення периферійного дихання

(виключення з акту дихання діафрагми та межреберних м'язів )

б) ураження дихального центру

в) ураження вазомоторного центру

г) міокардит

59. Прогностично найбільш несприятливий інкубаційний період при ботулізмі:

а) 1 -3 год.

б) 12 - 24 год.

в) 1-3 дні.

г) 5-10 днів.

60. Вкажіть на важкість перебігу ботулізму, якщо у хворих має місце мідріаз, анізокорія, птоз, диплопія, сухість в роті, утруднене дихання, афонія, м'язева слабкість:

а) легка

б) середньої важкості

в) важка

61. Специфічна діагностика ботулізму:

а) посів крові

б) посів сечі

в) клінічний аналіз крові

г) біологічна проба на білих мишах

д) посів залишків їжі

62. Основний специфічний засіб при лікуванні хворих на ботулізм:

а) промивання шлунково - кишкового тракту перманганатом калію

б) гіпербарична оксигенація

в) введення протиботулінічної сироватки

г) антибактеріальна терапія

д) дезінтоксикаційна терапія

63. В лікуванні ботулізму не застосовуються:

а) протиботулінічна сироватка

б) імунодепресанти

в) дезінтоксикаційна терапія

г) левоміцетин

д) стрептоміцин

64. Основні критерії виписки хворих на ботулізм зі стаціонару:

а) клінічне одужання

б) результати дослідження спиномозкової рідини

в) відсутність парезів та паралічів

г) нормальні показники гемограми

д) результати РНГА

е) негативні контрольні посіви крові, сечі, калу

65. Який розчин застосовують при

промиванні шлунка при ботулізмі:

а) фізіологічний

б) розчин гідрокарбонату натрію

в) питна вода

г) розчин перманганату калію

д) будь-який розчин

ХОЛЕРА

66. Збудник сьомої пандемії холери

а) Vibrio cholerae asiaticae

б) НАГ-вібріони

в) Vibrio parahaemolyticus

г) Vibrio phosphorescens

д) Vibrio El-Tor

67. Фактори вірулентності збудника холери:

а) нейротоксин

б) екзотоксин ( холерогон )

в) ендотоксин

68. Серовари збудника холери Ель-Тор:

а) Огава

б) Інаба

в) Пкошима

г) нема

69. Середовище, найбільш сприятливе для холерного вібріона

а) кисле

б) лужне

в) нейтральне

г) при його температурі 0-9'С

д) при його температурі 10-40"С

70. Репродукція холерного вібріона в організмі людини відбувається:

а) в кровоносному руслі

б) внутрішньоклітинно

в) в порожнині кишківника

г) в підслизовому шарі стінки кишки

71. До яких груп інфекційних захворювань можна віднести холеру:

а) кишкових інфекцій

б) зоонозів

в) сапронозів

72. Джерело інфекцій при холері:

а) хворий маніфестною формою

б) хворий стертою формою

в) вібріоносій — реконвалесцент

г) « здоровий « носій

73. Найбільше епідеміологічне значення при холері мають:

а) хворий маніфестною формою

б) хворий стертою формою

в) вібріоносій

г) будь - яка форма

74. Механізм зараження холерою:

а) фекально - оральний, що реалізується через воду

б) фекально - оральний, що реалізується через продукти харчування

в) парентеральний

г) трансмісивний

д) повітряно - крапельний

75. Переважний шлях передачі холери, що приводить до широкого Ті розповсюдження:

а) харчовий

б) водний

в) контактний

г) через мух

76. Віковий контингент при холері:

а) люди будь - якого віку

б) молодий вік

в) діти молодшого віку (дошкільнята)

г) люди похилого віку

77. Сезонність захворювань на холеру:

а) нема

б) весняна

в) літня

г) осіння

д) зимня

78. Дані епіданамнезу. які можна використати для встановлення попереднього діагнозу «холера»:

а) вживання не кип'яченої води

б) перебування в районі, де спостерігались випадки захворювань на холеру

в) не дотримання санітарно - гігієнічних правил

г) догляд за хворими з діареєю

79. Найбільш характерна патогенетична ланка в розвитку холери:

а) печінково - ниркова недостатність

б) енцефвлопатія

в) серцево - судинна недостатність

г) гіповолемія з порушенням електролітного балансу

80. Місце локалізації холерного вібріону в організмі людини:

а) в крові

б) в лімфоідній тканині

в) на поверхні ворсинок слизової оболонки тонкого кишківника

г) в кістковому мозку

81. Гемодинамічні порушення при холері зумовленні:

а) масивними кишковими кровотечами

б) рясним проносом

в) блюванням

г) важким токсикозом

82. Механізм припинення проносу у хворих важкою Формою холери:

а) відсутність рідини в кишківнику

б) парез кишківника з динамічною кишковою непрохідністю, як результат дефіциту калію

в) спазм товтого кишківника

83. Який Фактор холерного вібріона відіграє головну роль в розвитку дегідратації:

а) екзотоксин

б) ендотоксин

в) гіалуронідаза

г) дегідрогеназа

84. Інкубаційний період при холері?

а) година

б) від декількох годин до 5 днів

в) в середньому 7-9 днів

г) до 2-х тижнів

85. Характер стільця при холері?

а) рясний, смердючий, з зеленуватим відтінком

б) рясний

в) кашицеподібний з домішками слизу

г) тільки слиз та кров без калових мас

д) водянистий з плаваючими пластівця

86. Блювання при холері

:

а) рясне, супроводжується нудотою та болями в епігастрії, розвиваються на 2 - З день проносу

б) рясне, водянисте, передує проносу

в) рясне, спочатку вміщує залишки їжі, потім, водянисте , жовтого кольору

г) без нудоти , болю в епігастрії, розвивається слідом за проносом

д) розвивається одночасно з проносом , рясне з нудотою

87. Найбільш вірогідний характер стулу при холері:

а) рясний , водянистий

б) по типу «рисового відвару «

в) по типу «ректального плювка» (слиз з кров'ю)

г) водянистий з домішками великої кількості слизу

д) «малинового желе»

88. Захворювання, при якому спостерігається найбільш виражена дегідратація організму:

а) черевний тиф

б) кишковий ієрсиніоз

в) типова дизентерія

г) холера

89. Ступінь дегідратації у хворого на холеру . якщо стул до 10р.. рясний . повторне блювання . Спрага . слабкість . сиплий голос, зниження тургору тканин . Т° - 37°С . П - частий . АТ - знижений . діурез знижений , короткочасні судоми литкових м'зів:

а) І ступінь

б) II ступінь

в) ІІІступінь

г) IV ступінь

90. Ступінь дегідратації при холері, якщо у хворого Т° - 35"С. шкіра холодна («як лід»), тургор різко знижений (симптом "руки пралі"), живіт запавший, різкий цианоз, судоми, гикавка. АТ не визначається. П-ниткоподібний. анурія, шок:

а) І ступінь ( втрата рідини до 1 - 3% маси тіла )

б) II ступінь (втрата рідини до 4-6% маси тіла ) в) III ступінь ( втрата рідини до 7 - 9% маси тіла )

г) IY ступінь ( втрата рідини 10% - маси тіла і більше )

91. Характерним для холери е ускладнення :

а) набряк та набухання головного мозку

б) серозно - геморагічний набряк легень

в) інфекційніо - токсичний шок

г) холерний тифоїд

д) колапс

92. При підозрі на холеру проводять спеціальні дослідження:

а) крові

б) сечі

в) випорожнень

г) блювотних мас, промивних вод

д) підозрюваних залишків їжі, води

є) трьох відрізків кишки з вмістом по 10- 15 см кожний, кусочків печінки, жовчного міхура в разі загибелі хворого

93. Нормальна відносна щільність крові:

а) 1,022- 1,023

б) 1,024- 1,025

в) 1,027- 1,028

г) 1,030- 1,035

94. Індекс гематокриту в нормі:

а) 0,30 г/л

б) 0,40 - 0,45 г/л

в) 0,55-0,60 г/л

г) 0,65 - 0,70г/л

95. Зміни в периферичній крові при холері:

а) збільшення кількості еритроцитів

б) кількість еритроцитів знижено

в) відносний лейкоцитоз

г) ШОЕ різко прискорена , кількість еритроцитів в нормі

д) тромбоцитопенія, анемія

96. Вкажіть на показники гематокриту та відносної щільності плазми крові при II ступеню дегідратації:

а) відносна щільність 1,025, гематокрит 0,45 г/л

б) відносна щільність 1,038 - 1,050, гематокрит 0,60 - 0,70 г/л

г) відносна щільністьі,030- 1,035 гематокрит 0,55 — 0,65 г/л

д) відносна щільність 1,026— 1,028, гематокрит 0,51 - 0,54 г/л

97. Для діагностики холери використовують такі методи . як :

а) бактеріологічниий

б) імунофлюоресцентний метод фазовоконтрастної мікроскопії

в) серологічний ( РПГА , РА) в) експрес діагностика

д) біологічний

98. Для бактеріологічного підтвердження холери досліджують:

а) кров

б) сечу

в) калові маси

г) блювотні маси

д) промивні води

99. Для регідратаційної терапії при холері застосовують:

а) гемодез

б) поліглюкін

в) кристалоіди

г) плазму

100. Метод введення глюкозоелектролітних розчинів при холері, якщо має місце зневоднення 1-го ступеня:

а) перорально

б) 1/2 перорально та 1/2 парентерально

в) 1/3 перорально та 2/3 парентерально

г) парентерально

101. Регідратаційна терапія при середньоважкому ступені зневоднення проводиться:

а) перорально, в два етапи

б) через рот одномоментно в) одномоментно 1/2 через рот та 1/2 парентерально

г) в два етапи (первинна регідратація в/в , підтримуюча терапія через рот )

102. Швидкість введення глюкозо - електролітного розчину через рот при І та II — му ступеню зневоднення:

а) по одній чайній ложці ( 5 мл ) кожні 2 години

б) по 15- 20 мл з інтервалом 3-5 хвилин

в) по 110 мл кожні ЗО хв

г) по 200 мл кожну годину

103. Для підрахування кількості введенної рідини хворим на холеру необхідно знати показники:

а) гематокріту

б) маси тіла хворого

в) відносної щільності сечі

г) відносної щільності плазми

104. Температура сольового розчину

для пероральної регідратації при

холері:

а) розчин кімнатної температури

б) дається охолоджений розчин

в) гарячий розчин

г) теплий розчин

105. Антибіотики, які часто застосовуються при лікуванні холери:

а) тетрациклін

б) доксацикЛін

в) оксаципін

г) пеніцилін

106. Холерний вібріон не чутливий до:

а) тетрацикліну

б) левоміцетіну

в) бісептолу

г) фталазолу

д) фуразолідону

107. Інфузія коллоідних розчинів при холері на початку лікування:

а) протипоказана

б) необхідна

в) може застосовуватись, може не застосовуватись

г) застосовується часто

12

із

108. До коллоідних розчинів не відноситься:

а) поліглюкін

б) рєгідрон

в) дисоль

г) альбумін

д) плазма

109. В разі гіповолемічного шоку використання препаратів вазоконстрікторної та кардіотонічної Ж

а) показані всім хворим

б) можна застосовувати при необхідності

в) протипоказані

110. Критерії відміни в/в інфузії при токсикозі III - IY ст.:

в) поява діурезу

б) відновлення сечовиділення (діурез перевершує об'єм випорожнень)

в) припинення проносу, блювання

г) поява ступа калового характеру

111. Імунітет при холері:

а) стійкий, відносно специфічний

б) слабо виражений, нестійкий

в) триває декілька місяців

г) триває один - два роки

д) не утворюється

112. Відновлення діурезу-це:

а) утворення 1 мл сечі на 1 кг маси тіла за 1 годину

б) 1 - 1,5 л сечі за добу

в) до 2,5 л сечі за добу

г) 20 мл сечі на 1 кг маси тіла за 1 годину

113. Матеріал , який необхідно брати на контрольні обстеження у хворих , які перенесли холеру:

а) кров

б) випорожнення

в) жовч

г) харкотиння

д) сеча

114. Основні вимоги до виписки осіб , які перенесли холеру:

а) бактеріологічне дослідження крові

б) нормалізація гемограми, серологічні дослідження в динаміці

в) клінічне одужання

г) контрольне бактеріологічне дослідження випорожнень

Шигельоз

115. Збудник . який найчастіше дає важкі форми дизентерії'та шоку:

а) виудеНа дузепіегіае (Гоигор'єва-Шига)

б) БпудеІІа Пехпегі

в) ЗпудеІІа Ьоудіі

г) 5пудеІІа зоппеі

116. Найвища вірулентність у шигели:

а) Зонне

б) Флекснера

в) Гоигор'єва-Шига

117. Назвіть збудник, при якому досить часто реєструється гастро- ентероколгтична форма шигельозу:

а) шигела Зонне

б) шигела Флекснера

в) шигела Гоигор'єва - Шига

г) шигела Ларджа-Сакса

118. Збудник, що сприяє розвитку переважно колітичної форми шигельозу:

а) шигелла Ньюкастла

б) шигелла Штуцера - Шмітца

в) шигелла Флекснера

г) шигелла Ларджа - Сакса

119. Механізм зараження при шигельозі:

а) повітряно - крапельний

б) трансмісивний

в) фекально-оральний

120. Діарея при гострому шигельозі пояснюється:

а) інтоксикацією

б) порушенням моторної функції кишківника

в) активацією аденілатциклази циклофосфату та збільшенням продукції кишкового соку

121. Больовий синдром при шигельозі пояснюється:

а) наявністю деструктивного процесу в кишківнику

б) ураженням нервово - м'язового апарату кишківника та його спазмом

в) ураженням центральної нервової системи

122. Зміни слизової при важкій Формі гострого шигельозу на 2 - й день хвороби:

а) нормальна слизова

б) наявність виразок з підритими краями

в) легка пораненість слизової

г) гіперемія, набряк

123. Найбільш характерні зміни слизової кишківника при важкому перебігу шигельозу Григор'ева - Шига в розпал захворювання:

а) гіперемія

б) гіперемія, набряк, геморрагії, виразки

в) гіперемія, крововиливи

г) набряк

124 . Тривалість гострої Форми шигельозу ( морфологічна):

а) два тижні

б) до одного місяця

в) до двох місяців

г) чотири місяці

д) рік

125. Найбільш характерні зміни слизової кишківника при затяжній Формі шигельозу:

а) слизова блідо - рожевого кольору

б) гіперемія, набряк

в) виразки, гіперемія

г) слизова витончена, виражений судинний малюнок

126. Симптоми колітичної Форми шигельозу:

а) болі по всьому животу, частий, рідкий стул

б) блювання, рясний водянистий стул

в) схваткоподібні болі внизу живота

г) тенезми

127. Характер стула при шигельозі: а) рясний , водянистий, пінистий

б) мізерний зі слизом

в) мізерний з прожилками крові

г) кашицеподібний з домішками слизу та крові

д) рідкий з великою кількістю слизу

128. Клінічний варіант шигельозу: схваткоподібні болі внизу живота, тенезми. частий рідкий стул з невеликою кількістю слизу та прожилками крові:

а) ентеритичний

б) ентероколітичний

в) гастроентеритичний

г) гастроентероколітичний

д) колітичний

129. Найбільш характерні ознаки клініки шигельозу:

а) гострий початок, болі в животі,

часто оперезуючого характеру, блювання повторне, частий кашицеподібний стул, можливі запори

б) гострий початок, озноб, підвищена

температура тіла, нудота , іноді блювання , болі в животі схваткоподібні, стул зі слизом , іноді кров'ю , спазм дистального відділу товстого кишківника, тенезми

в) поступовий початок, інтоксикація,

підвищення температури тіла, розлитий біль в животі, частий стул калового характеру, болючість по ходу кишківника при пальпації

130. Тривалість клінічних проявів при легкій Формі гострого шигельозу:

а) 2 тижні

б) 4 — 6 тижнів

в) до 1 тижня

г) 1-2 дні

131. Тривалість повного морфологічного та функціонального відновлення слизової дистального відділу товстої кишки при середньоважкому перебігу гострого шигельозу:

а) декілька тижнів

б) 2-3 місяці

в) 6 місяців і більше

132. Можливі ускладнення при шигельозі:

а) інфекційно-токсичний шок

б) перфорація кишки

в) пневмонія

г) поліартрит

133. Для підтвердження діагнозу гострого шигельозу достатньо:

а) наявність тенезмів

б) наявність частого рідкого стулу зі слизом та кров'ю

в) картини проктосигмоідиту при ректороманоскопії

г) знаходження в калі у хворого з діарейним синдромом шигел

134. Копроцитограмма при середньоважкому перебігу гострого шигельозу:

а) кал рідкий, слиз в вигляді грудочок обволікає кал, неперетравлені м'язові волокна, крохмальні зерна, збільшена кількість нейтрального жиру, лейк. — 25-30 в п/зору, еритроцитів помірна кількість

б) кал водянистий , в вигляді мясних помиїв , обривки слизової, смердючий , лейкоцити та еритроцити покривають поле зору

в) кал кашицеподібний , слиз перемішаний з калом, неперетравлені м'язові волокна , крохмальні зерна, збільшена кількість нейтрального жиру

г) кал напівоформлений, слиз ділянками, лейкоцитів 10-15 в полі зору, цисти круглої форми, вміщують ядра.

135. Зміни слизової прямої та сигмовидної кишок при ректороманоскопії у хворих на гострий шигельоз в розпал хвороби:

а) слизова не змінена

б) виразкове ураження товстої кишки з рясним фібринним нашаруванням

в) слизова гіперемована, з набряком, можуть бути поверхневі ерозії

г) слизова товстої кишки гіперемійована, з набряком, є виразки з підритими краями та гнійним нашаруванням

д) слизова бліда, витончена, атрофована, легко ранима

136. Препарати, що рекомендуються при легкому перебігу шигельозу:

а) антибіотики

б) нітрофуранового ряду

в) сульфаніламіди

137. Лікування хворих на важку форму шигельозу:

а) дезінтоксикаційна, рвгідратаційна терапія, інгібітори, симптоматична терапія, невіграмон

б) гормони

в) дезінтоксикаційна терапія, сульфаніламіди, десенсибілізуючі засоби

г) дезінтоксикаційна терапія, вітаміни

138. Тривалість дієтотерапії при середньоважкому перебігу гострого шигельозу:

а) тиждень

б) 1-2 місяці

в) 6 місяців

г) період клінічних проявів захворювання

139. При лікуванні затяжного шигельозу не використовують:

а) колібактерін

б) метилурацил

в) мікроклізми з відваром ромашки

г) левоміцетин

д) пеніцилін

ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ

140. Збудники псевдотуберкульозу:

а) бактерії

б) віруси

в) простіші

г) хламідїі

141. Псевдотуберкульоз відноситься до захворювань:

а) зоонози

б) антропонози

в; зооантропонози

142. Харчові продукти, за допомогою яких відбувається частіше всього інфікування псевдотуберкульозом:

а) гарячі страви

б) салати з сирої капусти

в) салати з сирої моркви

г) холодні варені страви

д) компоти

143. Ведучі фактори патогенезу псевдотуберкульозу:

а) інфекційний б)токсичний в) алергічний

144. Характер жовтяниці при п севд отубер кульозі:

а) гемолітичний

б) механічний

в) паренхіматозний

г) функціональна гіпербілірубінемія

145. Який відділ шлунково-кишкового тракту частіше всього уражується при псевдотуберкульозі?

а) шлунок

б) дистальний відділ тонкої кишки

в) верхній відділ тонкої кишки

г) верхній відділ товстої кишки

146. Локомоторний аппарат при псевдотуберкульозі уражується:

а) завжди

б) дуже рідко

в) часто

г) ніколи

147. Перебіг псевдотуберкульозу:

а) гострий

б) хронічний

в) затяжний

г) рецидивуючий

148. Форма псевдотуберкульозу, яка часто дає рецидиви:

а) скарлатиноподібна

б) абдомінальна

в) жовтянична

г) артралгічна

д) катаральна

149. Аналіз крові при псевдотуберкульозі:

а) лейкоцитоз, еозинофіпія

б) нейтрофільоз з паличкоядерним зсувом, відносна лімфопенія, збільшена ШОЕ

в) лімфоцитоз, нейтропенія

г) лейкопенія, відносний лімфоцитоз, моноцитоз

д) лейкопенія, нейтрофільоз, лімфопенія, анеозинофілія, ШОЕ - сповіпьнена

АМЕБІАЗ

150. Характеристика зрілих цист гістолітичної амеби:

а) кулясті форми, розмір 10-12 мкм, вміщує 12 ядер

б) кулястої або овальної форми, величина 10-12 мкм, вміщує 1-2 ядра

в) кулястої або овальної форми, величина 10-12 мкм, вміщує 2-3 ядра

г) кулястої форми, величина 14-17 мкм, вміщує 4 ядра

151. Форма збудника, що відіграє роль в розвитку клініки амебіазу:

а) вегетативна форма мала - forma minuta

б) вегетативна форма велика - forma magna

в) цисти 2-3-х ядерні

г) цисти 4-х ядерні

152. Зараження при амебіазі відбувається при попаданні в організм:

а) вегетативної форми малої

б) вегетативної форми великої

в) цист 2-3-х ядерних

г) цист 4-х ядерних

153. Амебіаз звичайно починається:

а) поволі, непомітно

б) підгостро

в) гостро

154. Захворювання, при якому стул типу «малинового желе»:

а) ешеріхіоз

б) шигельоз

в) амебіаз

г) сальмонельоз

І б

17

155. Гарячка при середньоважкому перебігу амебіазу:

а) субфебрильна

б) відсутня

в) висока

г) гіперпіритична

156. Локалізація болю в животі при неускладненому амебіазі в початковий період захворювання:

а) по всьому животі

б) в лівій здухвинній ділянці

в) в лівій та правій здухвинних ділянках

г) в правій здухвинній ділянці

157. Характеристика болю в животі при важкій формі амебіазу в розпал захворювання:

а) гострий, тенєзми

б) ниючий

в) тупий

г) біль відсутній

158. Аналіз крові при середньоважкому перебігу амебіазу:

а) лейкоцитоз, нейтрофільоз

б) нормальна гемограма

в) лейкопенія

г) нормопенія, лімфопенія

159. Копроцитограма при амебіазі:

а) збільшена кількість нейтрального жиру, неперетравлені м'язові волокна, крохмальні зерна

б) лейкоцити покривають все поле зору, обривки слизової оболонки

в) еритроцити розташовані групами в вигляді стовпчиків, лейкоцити

г) ерітроцити покривають все поле зору

160. Слиз в ступі при амебіазі:

а) слиз прилипає до стінок судна, в великій кількості, з кров'ю

б) має вигляд грудочок

в) слиз в помірній кількості з домішками крові в окремих ділянках

г) слиз окутує кал

161. Характеристика виразок при амебіазі:

а) поверхневі, поодинокі

б) в великій кількості на гіперемованому фоні слизової

в) поодинокі глибокі, на дні некротичні маси. Слизова місцями гіперемійована, з набряком

г) глибокі, різні по величині та формі, оточені вінчиком гіперемії на фоні незміненої слизової

д) глибокі поодинокі або в великій кількості з підритими нависаючими краями

162. Знаходження яких форм являється діагностичним для початкового періоду амебіазу:

а) зрілих цист

б) малої вегетативної (просвітної) форми

в) еритрофагу, іноді зрілих цист

163. Препарати з прямою амебоцидною дією:

а) тетрациклін, окситетрациклін

б) похідні 8-оксихіноліну-ятрен, дийодохін

в) похідні миш'яку - амінарсон, осарсол

г) еметину гідрохлорид