Порівняльний аналіз особливостей харчування атлетів

Хомолюк Юлія

Науковий керівник: доцент Голяка С.К.

Херсонський державний університет

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. В наш час в Україні зростає популярність бодібілдінгу серед різних верств населення, і насамперед серед молоді, що обумовлено доступністю занять і їх ефективністю в розвитку основних фізичних якостей. Специфіка атлетизму полягає у тому, що саме у цьому виді спорту першочергове значення має харчування, не зважаючи на різний тип статури, різний рівень тренованості та різні мотиви що приводять людей до тренажерної зали. Проте до цих пір у вітчизняному спорті не достатньо науково обґрунтованих методик харчування які б допомогли досягти бажаного результату. Збільшена потреба атлетів у науково-обґрунтованій методиці харчування потребує вивчення стану проблеми і розробки ефективних принципів дієти [1-4].

Мета роботи – вивчити особливості харчування атлетів початківців та досвідчених культуристів у забезпеченні ефективного тренувального процесу.

Виклад основного матеріалу.

В даному дослідженні прийняли участь спортсмени фітнес-клубу Dominant. Дослідження проводилося під керівництвом персонального тренера тренажерної зали фітнес-клубу Сергія Мазнєва. До експерименту були залучені 10 атлетів у віці 18-25 років. Учасники були розподілені за рівнем тренованості на дві контрольні групи: перша - спортсмени початківці (досвід занять не більше 6 місяців), друга група - досвідчені атлети (досвід тренувань 1-3 роки). Учасники експерименту тренувались 4 рази на тиждень.

Використання харчування, як складової, що впливає на приріст маси, зумовило використання двох варіантів раціону, що відрізнялись співвідношенням основних нутрієнтів. Оцінка проведена за допомогою систематичних опитування, у яких ми дізнавались про кількість та види харчових продуктів,що вживалися протягом дня, інтенсивність навантажень, та проводили заміри ваги тіла на початку дослідження, та по закінченню. Вміст основних нутрієнтів (білків, жирів та вуглеводів) в харчуванні визначався за допомогою таблиць хімічного складу продуктів [3].

Обстежувані 1 та 2 контрольних груп тренувались протягом 12 тижнів з однаковою інтенсивністю навантажень але з використанням різних режимів харчування. Спортсмени - початківці харчувались без чіткого урахування співвідношення білків, жирів та вуглеводів, але після обчислення ми визначили, що їхнє співвідношення було наступним: 33-51% вуглеводів, 25-32% білків та 24-35% жирів, тоді як кваліфіковані атлети використовували наступну схему співвідношення основних нутрієнтів для набору маси (48-65% вуглеводів, 20-30% білків та 15-22% жирів).

Д

Навантаження, %

ані, наведені на рис. 1 ілюструють динаміку навантажень атлетів обох груп протягом трьох мезоциклів. Особливості методики тренування обумовили значні коливання навантаження (зменшення об'єму навантажень призводило до збільшення їх інтенсивності і навпаки). Така схема навантаження обрана з метою підтримання гомеостазу у відносній стабільності, адже занадто різкі стрибки призводять до напруження адаптації,що може призвести з часом до виснаження і зриву захисних механізмів.

Мікроцикли

Рисунок 1. Динаміка навантажень (у відсотках від максимуму) протягом дослідження

Перед початком експерименту було проведено зважування обох груп.

Динаміка вживання основних нутрієнтів, що наведена на рисунках 2, 3 та 4, свідчить про суттєві коливання питомої ваги білків, жирів та вуглеводів у співвідношенні з інтенсивністю навантаження. Найменше, у відсотковому співвідношенні, білків (не більше 35%), тоді як зі збільшенням інтенсивності навантажень їх частка зменшується у обох контрольних групах. Збільшення кількості білків є не доречним, хоч білок – це основний будівельний (пластичний) матеріал для тіла, та все ж енергетична цінність в порівнянні з іншими харчовими речовинами в нього є відносно низькою (енергетичний коефіцієнт 1 г білка - 16,8 кДж (4 ккал)) та він виконує багато життєво важливих функцій в організмі, а збільшення його кількості призводить до навантаження на печінку, нирки та шлунково-кишковий тракт. Але при нарощуванні м`язової маси треба ретельно слідкувати за споживанням у їжу саме незамінних амінокислот, адже наш організм не синтезує їх сам.

Усі мезоцикли характеризуються вираженим зрушенням балансу у бік вуглеводів. Енергетична цінність раціону харчування більшості людей, в тому числі і спортсменів, забезпечується, головним чином, вуглеводами. Вони мають здатність вивільняти енергію для життєдіяльності у процесі катаболізму, накопичуватись в печінці й м’язах, створюючи тим самим обмежений енергетичний резерв. Збільшена потреба атлетів у білку дещо знижує вагому частку вуглеводів у раціоні їх харчування, але все ж вони займають лідируючу позицію.