Значення психофізичної підготовки в спортивній діяльності

Шалагін Сергій

Науковий керівник: доцент Кольцова О.С.

Херсонський державний університет

Актуальність. Стрімке зростання рівня досягнень у світовому спорті потребує пошуку нових ефективних засобів, методів і організаційних форм підготовки спортивних резервів. Сучасний етап розвитку спорту характеризується все більш ранньою спеціалізацією і невпинним зростанням складності вправ та підготовленості спортсменів. Відтак посилюється необхідність подальшого підвищення ефективності психофізичної підготовки, методів оцінки їхньої спортивної підготовленості. Актуальність цих проблем визначається наявністю екстремальних психологічних ситуацій і складністю технічних дій.

Мета дослідження – проаналізувати чинники психофізичної підготовки в спортивній діяльності.

Результати дослідження та їх обговорення. Прагнення до високого спортивного результату та розвитку фізичних якостей характеризує спортивну діяльність, яка зазвичай пов'язана:

1. З проявом м'язової активності у різні форми і під час спеціальних фізичних вправ;

2. З заволодінням високої технікою виконання фізичних вправ на вибраному виді спорту, вона від спортсмена спеціальної систематичної і тривалого тренування, у процесі якого він засвоює і удосконалює певні рухові навички та розвиває необхідних занять даним виглядом спорту фізичних якостей (силу, витривалість, швидкість, спритність рухів) і вольові риси характеру (сміливість, рішучість, ініціативність, волю перемоги і ін.);

3. З прагненням до вдосконалення на вибраному виді спорту – спрямована до досягнення найвищих успіхів у певному вигляді фізичних вправ;

4. З спортивною боротьбою, яка набуває особливо гострого характеру під час спортивних змагань, є, як і систематична тренування, обов'язкової складової частиною спортивної діяльності, що сприяє розвитку спортсмена здатність до максимальним напругам фізичних сил, великий сили та глибини емоційних переживань, загостреної діяльності всіх психічних процесів;

5. З максимальним виявленням фізичних і духовних сил, спеціальних умінь і навиків з розвитком моторних здібностей, постійною підтримкою їх на рівні. У зв'язку з цим спортивна діяльність придбала складну структуру й у час включає у собі як участь у змаганнях, та й систематичні тренувальні заняття;

6. З різко вираженим свідомим характером, що почуттям великий відповідальності держави і прагненням досягти найефективнішого результату, домогтися рекорду у виконанні даного дії. Спортивна діяльність пред'являє величезні вимоги до процесів інформації та її переробки, пам'яті й спортсмена, для її вольовим діям і емоційним станам.

Значення психофізичної підготовки в спортивній діяльності є великим, тому, що дає змогу спортсменам максимального виступу на змаганнях і досягнення на них високих результатів. Також дає змогу на надійність спортсмена, на його підготовленість та його зосередженість на результат. Надає спортсмену більшої концентрації на виконання тієї чи іншої вправи та моральної підготовки [3,4].

Психофізична підготовка ґрунтується на методі самовпливу на організм за допомогою зміни м'язового тонусу, регульованого дихання, образного уявлення, нормального функціонування організму, словесного підкріплення з метою підвищення психофізичного потенціалу, виховання активної уваги, волі, розвитку пам'яті, формування самовладання та адекватної реакції на подразники [2].

Психофізична підготовка, як особливий напрямок роботи, активно проводиться в сфері спорту. Вона розглядається як один із видів (сторін) підготовки спортсмена, який має основне значення для спортивного вдосконалення.

Виділяють два види психофізичної підготовки спортсменів: загальну психофізичну підготовку і спеціальну психофізичну підготовку до участі в майбутніх конкретних змаганнях. Загальна розглядається як усебічний розвиток психічних функцій і якостей особистості в процесі систематичних тренувальних занять. Вона являє собою основу для спеціальної психофізичної підготовки спортсмена.

Проведення у спортивній діяльності спеціальної психологічної і психофізичної підготовки до конкретного виду спорту визначає ряд чинників. Перший пов`язаний із специфічним впливом тренування на спортсмена. Її виконання супроводжується недостатньою руховою активністю, напруженим емоційним станом, несприятливим впливом оточуючого середовища та ін. Вплив цих чинників порушує процес природної фізіологічної адаптації спортсмена і призводить до ряду негативних наслідків для її здоров`я і підготовленості.

Другий чинник визначається зміною місця і функціональної ролі спортсмена в сучасному спорті. Об`єктом зусиль стає доцільне використання машин і автоматизованих систем. Суттєво підвищується і відповідальність спортсмена за результат на змаганнях.

Третій чинник пов`язаний з необхідністю забезпечення інтенсивності і продуктивності тренування на високому рівні. Ці показники обмежені його психологічними і психофізичними можливостями але можуть бути покращені в процесі проведення спеціальної психофізичної підготовки.

Четвертий чинник – необхідність забезпечення психологічної і психофізичної надійності майбутніх спортсменів в процесі змагань.

Найважливішою умовою при оволодінні методами психофізичної підготовки є вміння регулювати процеси дихання, м'язовий тонус і стан психіки. Спеціальні дихальні вправи не тільки підвищують стійкість організму і кисневої недостатності, але і сприяють врівноважуванню нервових процесів, і, що важливо, підвищують ефективність ідеомоторних актів.

Від ступеня м'язового напруження, як відомо, багато в чому залежить потреба організму в кисні, а під впливом розслаблення м'язів (релаксації) знижується потік імпульсів, що йдуть від рецепторів м'язів, зв'язок і суглобів в центральну нервову систему. М'язова релаксація, використовувана в багатьох варіантах, підвищує рівень протікання нервових процесів [1].

Висновки. Психофізична підготовка заснована на активній мобілізації природних захисно-пристосувальних реакцій організму людини і спрямована на гармонійний розвиток особистості. У відмінності від інших методів психофізичне тренування можна проводити практично в будь-яких умовах і в будь-який час.

Психофізична підготовка в спортивній діяльності є незамінною складовою у підготовці спортсмена. Вона дає змогу спортсмену максимального результату на змаганнях та надійності в подальшому на досягнення високих результатів. Психологічна і психофізична підготовка доповнює загальну і спеціальну фізичну підготовку спортсмена.

Результатом психологічної і психофізичної підготовки має бути психологічна і психофізична готовність спортсмена до змагань.

Отже без психофізичної підготовки спортсменів неможливо досягти високих досягнень в спортивній діяльності.

Література.

1. Верхошанский Ю.В. Основи спеціальної фізичної підготовки спортсменів / Ю.В. Верхошанский. - М.: Физкультура и спорт, 1970. – 84с.

2. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л. В. Волков. - К.: Олимпийская литература, 2002 - 296 с.

3. Платонов В.М. Подготовка квалифицированих спортсменов. / В.М.Платонов - М.: Физкультура и Спорт, 1986. - 286 с.

4.Туревский И. М. Структура психофизической подготовленности человека: автореф. дис. докт. пед. наук 13.00.04. / И.М.Туревский – М.:, 1998. – 50 с.