Встановлення взаємовідносин в гандбольній команді

Мордюк Дар’я

Наукові керівники: доцент Шалар О.Г., доцент Милославский Б.М.

Херсонський державний університет,

Херсонське вище училище фізичної культури

Актуальність. На сучасному етапі міжособистісні відносини в спортивних командах, поряд з фізичною та техніко-тактичною підготовкою, є одним із основних компонентів високого спортивного результату в ігрових видах спорту - найбільш важливими аспектами відносин в спортивних командах – це відсутність конфліктів, ігрове взаєморозуміння, психологічний клімат та інші.

На думку І. Смоляр, дружність команди, її єдність – це один із основних етапів формування команди поряд з встановленням лідерів, розподілом ролей, постановкою задач перед командою, що може бути "пошаговим етапом формування спортивної команди" [3, с. 140].

Вважається, що ступінь задоволення партнерів один одним виражає оцінку ефективності взаємодії [1]. На думку американських психологів Р.С.Уэйнберга та Д. Гоулда: "задоволення та дружність мають багато спільного дружність команди приводить до успіху, що визиває відчуття задоволення" [2, с.125-126].

Створити хороший соціально-психологічний клімат в спортивному колективі, підібрати команду так, щоб усі її члени не тільки успішно взаємодіяли на полі, майданчику, але і гармоніювали між собою як особистості, побудувати правильні взаємини в колективі – велике мистецтво і великий педагогічний труд.

У будь-якій малій соціальній групі активність участі її членів у спільній діяльності неоднакова: деякі члени групи грають у ній пасивну роль, неініціативні; разом з тим на цьому тлі майже завжди виділяються одна-дві людини, які беруть на себе керівництво іншими і проявляють ініціативу (розробляють і пропонують плани спільної діяльності, розподіляють між учасниками обов'язки, стежать за їх виконанням, приходять на допомогу у важкі хвилини тощо).

Перед спортивною групою, як формальною організацією, з моменту її виникнення стоять конкретні та чіткі задачі, на виконання яких націлені як тренер, так і весь колектив.

Діяльність по виконанню поставлених задач змушує тренера і рядових членів команди взаємодіяти, кооперувати свої зусилля, шукати і встановлювати особистісні, ділові (формальні) контакти, які є першим та основним чинником виникнення формальних (ділових) відносин. «...В ході цього процесу (спілкування) встановлюються, зберігаються і змінюються відносини між учасниками спільної діяльності» [3].

В процесі формалізованих спільних дій, завдяки особистісним контактам і спілкуванню ділового характеру поступово виникають контакти та зв’язки, розбавленні емоціями, симпатіями, спільною цікавістю один до одного тобто виникають неформальні відносини.

Виникнення и формування міжособистісних відносин в спортивних колективах проходять в співвідношенні з загальними закономірностями формальних організацій і проходять тяжкий, але завжди одно направлений шлях.

Спортивна діяльність носить колективний характер, протікає і готується у присутності інших людей та за їх участю. Спортивна команда являє собою колектив зі своїми психологічними рисами, в якому між спортсменами складаються певні справи.

У спортивних командах розвиваються і формуються різні форми та види міжособистісних взаємин і взаємовпливів як по вертикалі (системи: "тренер-спортсмен", "тренер-команда"), так і по горизонталі (системи: "спортсмен-спортсмен", "спортсмен-команда").

Вивчення закономірностей функціонування і впливу цих систем взаємовідносин на реальну поведінку і зростання спортивних досягнень учасників команд є складною справою, що вимагає копіткого і добре обґрунтованого підходу, що і виражає дане дослідження.

Результати дослідження. Дослідження було проведено в лютому місяці 2016 року, в ньому брали участь 11 гравців херсонського гандбольного клубу жіночої суперліги України «Університет-Дніпрянка» (м.Херсон).

Визначення рівеня товариськості гандболісток херсонського гандбольного клубу «Університет-Дніпрянка» проводилось за допомогою опитувальника В.Ф. Ряховського.

На приведенні 16 запитань можна було відповісти «так» – 2 бали, «інколи» – 1 бал, «ні» – 0 балів. Підраховувалась набрана сума балів і визначалось до якої категорії людей дівчата відносяться. Були виявлені такі показники (табл. 1).

Таблиця 1