Результати тестування акробатичної підготовленості юних гімнастів

Контрольні вправи	Контрольна група	Експериментальна група
Акробатичний міст	43%	57%
Стійка на руках	45%	55%
Шпагат	39%	61%
Нахил тулуба в перед	41%	59%

Висновки. Акробатична підготовка в спортивній гімнастиці є невід’ємною складовою спортивної підготовки, вона впливає на рухливість, гнучкість, швидкість дітей.

Правильно підібрана методика тренера і скорегована робота добре вплинула на рівень акробатичної підготовленості дітей експериментальної групи.

Література.

1. Кожевников С.В. Акробатика / С.В. Кожевников. – М.: Исскуство, 1984. – 222 с.

2. Коркин В.П. Спортивная акробатика / В.П. Коркин. – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 236 с.

3. Лящук Р. П. Гімнастика: [навчальний посібник (у двох частинах)] / Р.П. Лящук, А.В. Огнистий. – Тернопіль: Богдан, 2001. – 196 с.

4. Соколов Е. Акробоатическая подготовка гимнастов / Е. Соколов. – М.: Физкультура и спорт, 2002. – 70 с.

5. Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики: [навчальний посібник] / О.М. Худолій. - Х.: Консум, 1998. – 214 с.

Фізична підготовка веслярів-академістів в зимовому етапі підготовчого періоду

Луценко Аліна

Науковий керівник: доцент Кольцова О.С.

Херсонський державний університет

Постановка проблеми. Академічне веслування – це циклічний вид спорту. Його вважають літнім, адже основний етап підготовки припадає на червень-вересень, адже взимку річки та водойми замерзають і стає холодно для проведення будь-яких тренувань не в приміщенні.

Загальна фізична підготовка за всіх обставин є тим фундаментом, на якому будується підготовка висококваліфікованих команд і веслярів. Тренувальний процес веслувальника повинен здійснюватися на базі основних дидактичних принципів та фізіологічних положень і відзначатися: поступовим підвищенням навантаження із загальної і спеціальної фізичної підготовки; застосуванням різноманітних засобів та методів тренування; врахуванням індивідуальних особливостей спортсменів. Для досягнення високих спортивно-технічних показників навчально-тренувальний процес треба здійснювати систематично і планово протягом усього року [2]. З огляду на це, аналіз фізичної підготовки веслярів-академістів в зимовому етапі підготовчого періоду є актуальним питанням.

Мета – проаналізувати особливості фізичної підготовки веслярів-академістів в зимовому етапі підготовчого періоду.

Результати досліджень. В академічному веслуванні застосовується перспективне й оперативне планування, причому в перспективних планах тренувальний процес розрахований на 2-4 роки і, як правило, охоплює міжолімпійські цикли, тоді як оперативне планування відбиває характер роботи в річному циклі, намічає періоди та етапи підготовки, навантаження і чергування їх залежно від календаря змагань.Зупинимось на оперативному плануванні.

Характер роботи на кожному періоді та етапі підготовки має свою специфіку і водночас є цілісним тренувальним процесом, де перехід від одного етапу підготовки до другого відбувається поступово без різкого переключення від розвитку одних якостей до інших, а також і без різкої зміни тренувальних навантажень. Для цілорічного тренування навантаження підвищують хвилеподібно або східчасто [4].

Основними завданнями зимового етапу є:

1. Набуття і покращення загальної та спеціальної фізичної підготовленості.

2. Розвиток фізичних якостей , які необхідні для досягнення високих результатів у веслуванні.

3. Оволодіння і удосконалення техніки веслування.

4. Виховання моральних і вольових якостей.

5. Підвищення теоретичних знань в області теорії та методики спортивного тренування, самоконтроля та гігієни.

Таким чином, зміст тренування тісно пов’язаний з результатами підготовки сезону та станом веслярів. Протягом усього періоду проводяться заняття по спеціальній фізичній підготовці, веслування у човні та басейні, а також і комбіновані: загальна фізична і басейн.

У бігових тренуваннях ускладнюється рельєф місцевості, тривалість занять дещо знижується, а щільність та інтенсивність підвищується у порівнянні з осіннім етапом [1].

Таблиця 1