Проблема формування готовності особистості до участі у походах та змаганнях зі спортивного туризму

Кононович Наталія

Науковий керівник доцент Грабовський Ю.А.

Херсонський державний університет

Постановка проблеми. Серед багатьох засобів виховання учнів спортивний туризм посідає значне місце, тому що вона є єдиним засобом виховання, який забезпечує комплексний вплив на всебічний розвиток особистості і, водночас, відповідає потребам людей молодого віку. Основними формами спортивного туризму є походи та змагання, які насичені напруженими ситуаціями. Ефективність діяльності туристів під час подолання маршрутів походів чи дистанцій змагань значною мірою визначається високим рівнем їх різносторонньої підготовки однією із складових виступає готовність до дій у напружених ситуаціях.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Найбільш повне, на наш погляд, визначення було запропоноване М.І. Дьяченко та Л.О. Кандибовичем, які визначили готовність до професійної діяльності як складне утворення, що включає в себе адекватні вимогам професії риси характеру та темпераменту; набір необхідних для здійснення професійної діяльності здібностей та знань, умінь і навичок; стійку систему мотивів та спрямованостей; професійно важливі психофізіологічні особливості [4].

У дослідженні С. Бризгалової під готовністю розуміється цілісне особистісне динамічне утворення, придбане у результаті спеціального навчання, яке включає у свою структуру взаємопов’язані елементи: науково – теоретичний, практичний та психологічний [4, c. 32].

Діяльність спортсменів під час походів та змагань зі спортивного туризму, насичена різноманітними екстремальними ситуаціями, що викликають напруження. Аналіз наукової літератури з цієї проблеми показав, що психологічна готовність у рамках екстремальної психології розглядається у тісному взаємозв’язку з такими поняттями як: психологічна підготовленість, надійність психіки, психологічний стан, психологічний відбір, прогнозування станів, екстремальна ситуація. Так, аналізуючи проблему психологічного відбору та прогнозу стресових станів, властивих індивіду в екстремальних ситуаціях, Л.Д. Бітехтіна зазначає, що при визначенні придатності людини до тієї чи іншої професії необхідно враховувати особливості психічних процесів і властивостей особистості, її потенційну можливість виробляти та зберігати готовність до активних дій в екстремальних (напружених) ситуаціях [2].

Мета дослідження. Визначити зміст готовності особистості до участі у походах та змаганнях зі спортивного туризму.

Результати дослідження. Готовність до діяльності – це готовність до переживання нових емоцій, як за знаком (позитивний – негативний), так і за модальністю (радість, гнів тощо), пов'язана з виконанням обраної діяльності, з постановкою мети.

Напружена ситуація - це таке ускладнення умов діяльності, яке набуло для особи чи колективу особливої значущості. Іншими словами, складні об'єктивні умови діяльності стають напруженою ситуацією тоді, коли вони сприймаються, розуміються, оцінюються людьми як важкі, небезпечні тощо. Будь-яка ситуація передбачає включеність до неї суб'єкта. Це поготів відноситься до напруженої ситуації, яка об'єднує певний зміст об'єктивної дійсності з потребами, мотивами, метою, відносинами між людьми. Саме це притаманне діяльності туристів у походах та на змаганнях при подолання перешкод.

Отже, напружена ситуація, як і будь-яка ситуація, вміщує в собі єдність об'єктивного та суб'єктивного. Об'єктивне - це ускладнені умови і процес діяльності, суб'єктивне - стан, установки, способи дій у різко перемінних обставинах [3].Велике значення у процесі формування готовності до діяльності в напружених ситуаціях має внутрішній стан особистості, а саме: емоції, почуття, тривожність, готовність до ризику, потреба включення, контролю та афекту. Вищий рівень діяльності в напружених ситуаціях виражається в поліпшенні регулюючих функцій психіки, своєчасному обліку і передбаченні змін в обстановці, чіткому і оперативному застосуванні або видозміну прийомів і способів дій.

Серед факторів, від яких залежить рівень і успіх діяльності в напружених ситуаціях, особливе значення має готовність до цих ситуацій. Вона сприяє швидкому і правильному використанню знань, досвіду, особистих якостей, збереження самоконтролю і перебудові діяльності при появі непередбачених перешкод. Вона виражається також в поліпшенні уваги, пам'яті, збереження позитивного емоційного фону для швидких і точних дій .

Важливою умовою формування готовності є відповідність суб'єктивних властивостей і в першу чергу нахилів та здібностей особи характеру діяльності. Наявність таких нахилів та здібностей забезпечує успіх і творчий підхід до діяльності. Готовність до діяльності в напружених ситуаціях розвивається і міцніє завдяки озброєнню знаннями, вміннями і навичками, вдосконалення майстерності дій.

В туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення високих результатів неможливе без постійної фізичної підготовки, яка становить основний зміст тренування і в той же час нерозривно пов'язана зі зміцненням і підвищенням загального рівня функціональних можливостей організму.

Розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Засобами загальної фізичної підготовки досягаються: різнобічний розвиток фізичних здібностей і зміцнення здоров'я; розвиток функціональних можливостей організму як основи спеціальної працездатності і поліпшення протікання відновних процесів [5]. Спеціальна фізична підготовка - це різновид фізичного виховання, спеціалізованого стосовно особливостей обраного виду спорту. Засобами спеціальної підготовки здійснюється виховання необхідних туристові навичок.

На першій стадії занять туризмом планується виховання основних якостей: витривалості, сили, координації, гнучкості, швидкості. У туризмі ці якості виховуються засобами спеціальної фізичної і технічної підготовки без вантажу і з вантажем: ходьбою по колоді, тросу, камінню, купинах, змаганнями з техніки туризму, скелелазіння, туристськими вправами на льодових, сніжних, трав'янистих і осипних схилах тощо.

Технічна підготовка туриста - оволодіння технікою пересування і подолання природних перешкод в різних видах туризму. Засвоєння технічних прийомів руху, страховки і самостраховки в походах відбувається в процесі виконання спеціальних вправ:

• пересування по крутих стежках з відпрацюванням раціональної техніки ходьби (правильна постановка ніг);

• відпрацювання прийомів подолання невисоких перешкод (каміння, повалені дерева);

• подолання чагарників;

• просування трав'янистими, засніженими і осипними схилах (підйом, спуск);

• пересування по заболоченій місцевістю ( по купинах ) ;

• переправи через перешкоди ( через струмок по колоді ) ;

• страхування і самострахування при подоланні перешкод.

Для здійснення цілеспрямованих діхйї, які забезпечують ефективне розв’язання як загальних, так і індивідуальних завдань здійснюється тактична підготовка туриста. Розрізняють групову та індивідуальну тактику. Завдання групового характеру вирішують як на підготовчому етапі, так і безпосередньо на маршруті (зміна плану походу, організація вимушених привалів, перерозподіл обов'язків між учасниками походу тощо). На групову тактику і можливу необхідність її коригування впливають зміни погодних умов, травма або захворювання будь-якого з учасників, незадовільний (фізичний або психологічний) стан групи тощо. Всі тактичні групові дії учасників походу повинні гарантувати безпеку, вирішувати виховні, оздоровчі та освітні завдання.

Спортивне змагання - це дуже важлива і невід'ємна; частина спортивної діяльності. Відомо, що навчання й тренування спортсменів, будучи підготовчим етапом до участі у змаганнях, не мають значення самі по собі. Вони покликані лише забезпечувати успішність змагальної діяльності. У цьому сенсі змагання є своєрідним іспитом для спортсмена. Але було б помилково розглядати спортивні змагання тільки як іспити. Крім того, вони, надаючи величезний вплив на розвиток особистості спортсмена, стають певним видом навчально-виховної роботи. 

Психологічна підготовка до змагань складається з двох розділів: загальної психічної підготовки до змагань, яка проводиться протягом усього року і спеціальної психічної підготовки до виступу в конкретних змаганнях. У ході загальної психічної підготовки до змагань нормується високий рівень змагальної мотивації, змагальні риси характеру, передзмагальна та змагальна емоційна стійкість, здатність і самоконтроль і саморегуляції в змагальній обстановці. У ході психічної підготовки до конкретних змагань нормується спеціальна (передзмагальна) психічна готовність спортсмена перед виступом, що характеризується упевненістю у своїх силах, прагненням до успіху, оптимальним рівнем емоційного збудження, стійкістю до впливу внутрішніх і зовнішніх перешкод, здатністю керувати своїми діями, емоціями і поведінкою, умінням негайно і ефективно виконувати під час виступу дії, необхідні для успіху. 

Висновки. Готовність до дій в напружених ситуаціях – один із основних компонентів готовності туриста туристів під час подолання маршрутів походів чи дистанцій змагань. Вона припускає, по-перше, усвідомлення мети і задач подолання маршрутів, упевненість у собі, своїх товаришах, фізичній, технічній і тактичній підготовці. По-друге, бажання боротьби, прагнення випробувати себе, долати свої слабкості, домагатися перемоги над супротивником.

Література.

1. Битехтина Л.Д. Готовность к действиям в экстремальных ситуациях среди военных /Л.Д. Битехтина //Вопросы психологии. - 2005. - №11. - С.41-47.

2. Брызгалова С.И. Формирование в вузе готовности учителя к педагогическому исследованию: теория и практика. монография /С.И. Брызгалова. – Калининград, 2004. – 312 с.

3. Дяченко В.І. Готовність до дій у напружених ситуаціях як складова професійної усталеності майбутніх офіцерів української армії [електронний ресурс] /В.І. Дяченко // Військова освіта. - 2013. - № 2. - С. 74-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vios_2013_2_11

4. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к деятельности /М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович – Минск: БГУ, 1976. 

5. Булатова М. М. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні / М. М. Булатова, Ю. А. Усачов // Теорія і методика фізичного виховання ; за ред. Т. Ю. Круцевич. – К. : Олімп. л-ра, 2008. – С. 320–354.