- •Іі.Навчальні цілі заняття
- •Ііі. Цілі розвитку особистості
- •Іv. Міждисциплінарна інтеграція
- •V. План та організаційна структура практичного заняття
- •Vі. Список навчальної літератури
- •Vіі. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •Питання модульного контролю
- •Методи остаточної зупинки кровотечі
- •Гемодинамічні показники при кровотечах
- •Компенсаторні механізми при крововтраті
- •Алгоритм 1
- •Алгоритм 2 Перша медична допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах
- •Алгоритми дії Перша медична допомога при деяких видах кровотечі
- •Ситуаційні задачі
- •Тестовий контроль
- •Еталони відповідей задач
- •Еталони відповідей тестів
- •Інструкція ( для студентів ) до проведення практичного заняття
- •1. Конкретні цілі:
- •2. План проведення заняття:
- •Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою з теми: «Гемостаз».
Алгоритм 2 Перша медична допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах
При носовій кровотечі (найчастішою причиною є гіпертонічна хвороба) хворому надають сидяче положення, закидають злегка голову назад, кладуть на ділянку носа міхур з льодом або рушник, який змочений холодною водою, забезпечують достатній доступ свіжого повітря.
Слід притиснути крила носа до перегородки на 3-5 хвилин. При безуспішності вжитих заходів проводять тампонаду порожнини носа. Для передньої тампонади змочують довгу стерильну марлеву турунду в розчин гемостатика (або 5%-10% лінімент синтоміцину ) і пінцетом туго уводять його в носовий хід. Для проведення задньої тампонади носа слід підготувати тугий марлевий валик, який перев’язують хрестоподібно довгою капроновою ниткою. Через нижній носовий хід уводять у носоглотку тонкий катетер. який змащений вазеліновою олією. Коли кінець катетера показується в ротоглотці, його захоплюють пінцетом і виводять через рот назовні. До кінця катетера міцно фіксують тампон і витягують катетер через ніс. Тампон II пальцем проводять у носоглотку й підтягують за вільні кінці нитки. Роблять передню тампонаду носа й нитки фіксують на марлевому тампоні перед носовими ходами. Хворих госпіталізують в оториноларингологічне відділення стаціонару.
При легеневій кровотечі характерне кровохаркання – кашель з виділенням пінистої червоної крові. При значній кровотечі можлива асфіксія. Хворому надають напівсидяче положення , забороняють говорити, кладуть міхур з льодом на ділянку грудної клітки, уводять кровоспинні засоби (гемофобін, етамзилан). Пригнічувати кашлевий рефлекс не потрібно – для профілактики розвитку аспіраційних пневмоній. Хворого в екстреному порядку госпіталізують у стаціонар.
При шлунково-кишковій кровотечі хворому надають горизонтальне положення, кладуть холод на ділянку живота, уводять кровоспинні засоби й обережно транспортують у стаціонар (хірургічне відділення). Під час транспортування стежать за загальним станом хворого, гемодинамічними показниками (частота пульсу й величина АТ). Рекомендується внутрішньовенне краплинне введення кровозамінників із групи гемодинамічних гемокоректорів.
Алгоритми дії Перша медична допомога при деяких видах кровотечі
При носовій кровотечі. Хворого слід посадити й заспокоїти, нахилити голову наперед. Рекомендується холод на потилицю або перенісся.
При кровотечі з передньонижніх відділів носової порожнини слід видалити з носової порожнини згустки крові й притиснути крила носа до носової перегородки. Через 5-7 хв. кровотеча припиняється. Фельдшер може виконати передню тампонаду носа тампонами з гемофобіном, розчином адреналіну гідрохлориду, тромбіном, гемостатичною губкою, геласпоном тощо. Інші заходи (припікання кровоточивого місця на носовій перегородці, задню тампонаду носа, перев’язку артерії) проводить лікар.
При легеневій кровотечі спочатку слід заспокоїти хворого, надати йому положення напівсидячи, звільнити від одягу, забезпечити доступ свіжого повітря. Для розвантаження малого кровообігу необхідно накласти джгути на нижні кінцівки, внутрішньовенно увести 10 мл 2,4% р-ну еуфіліну, внутрішньом’язово – 2мл. 2% папаверину, підшкірно – 2-4 мл р-ну но-шпи. Ефективним є уведення гангліоблокаторів. З метою припинення кровотечі уводять препарати, які посилюють згортання крові й зменшують фібриноліз. Хворого необхідно транспортувати в хірургічний стаціонар.
При шлунково-кишковій кровотечі треба заспокоїти хворого, укласти його на рівну поверхню (трохи підняти нижні кінцівки), покласти міхур з льодом на живіт, дати хворому ковтнути шматочки льоду або, увівши назогастральний зонд, промити шлунок холодною водою. Потім хворому дають пити 0,1% р-н адреналіну гідрохлориду й 5% р-н амінокапронової кислоти. Розпочати інфузійну терапію протишоковими кровозамінниками, транспортувати в хірургічне відділення.
При кровотечі в черевну порожнину. Хворого необхідно покласти на горизонтальну поверхню й трохи підняти його нижні кінцівки. На живіт треба покласти міхур з льодом, розпочати інфузію протишокових кровозамінників та транспортувати в хірургічне відділення.
в) Матеріали контролю заключного етапу
