- •19.Спроби для установлення факту смерті,її стадії.
- •20.Зовнішні ознаки деяких отруєнь.
- •21.Огляд дтп. Роль експерта при цьому.
- •22.Різниця в роботі судмедексперта та лікаря.
- •24.Характеристика кровотечі.
- •25.Ранні трупні зміни. Характеристика трупних плям.
- •29.Характеристика ушкоджень від пострілу з близької відстані.
- •26.Різниця вхідного вогнепального поранення від вихідного.
- •27.Характнристика додаткових факторів пострілу.
- •28.Поняття та судово-медичне значення трупного задубіння.
- •30.Види консервації трупів.
- •31.Ушкодження від колючої зброї.
- •32.Судово-медичне значення синця, механізм його розсмоктування.
- •33.Причини смерті при механічних ушкодженнях. Види кровотечі.
- •34.Характеристика прижиттєвих та посмертних ушкоджень.
- •35.Характеристика ушкоджень від колючо-ріжучої зброї,відмінність їх від вогнепальних.
- •36.Особливості залізничної травми.
- •73.Будова нервової системи.
- •74.Причини психічних хвороб.
- •75.Течія та стадія психічних хвороб.
- •76.Класифікація психічних хвороб.
- •77.Лікування психічних хвороб.
- •78.Симптоми психічних розладів.
- •79.Розлад пам’яті.
- •80.Марення та його різновиди.
- •81.Розлад емоції.
- •82.Розлад вольової діяльності.
- •83.Види ненормальностей статевого інстинкту.
- •84.Шизофренія,її форми.
- •85.Епілепсія,мдп.
- •86.Травматичне ураження головного мозку. Спе неповнолітніх.
- •87.Судинне захворювання головного мозку. Психози пізнього віку.
- •88.Енцефаліти,сифіліс мозку.
- •89.Алкоголізм та наркоманія.
- •90.Олігофренія.Реактивний стан. Симуляція.
80.Марення та його різновиди.
Марення - помилкове судження (умовивід), виникає без відповідних підстав; воно не піддається разубеждению, незважаючи на те, що суперечить дійсності і всьому попередньому досвіду хворого. У судово-психіатричній практиці найбільше значення мають стани марення з наступним змістом навязливих ідей: ревнощі, іпохондрія, переслідування (параноя), вплив, отруєння, збиток, винахідництво, велич (мегалофобія), маревні ідеї еротичного і сутяжного характеру. Нав'язливі стани - мимоволі і непереборно виникають думки, уявлення, спогади, сумніви, страхи, потяги, руху, дії, хворобливий характер яких усвідомлюється, критично оцінюється і з якими суб'єкт постійно прагне боротися.
81.Розлад емоції.
Однією із форм емоційної реакції людини на вплив зовнішнього світу є афект. Афект проходить бурхливо і короткочасно (лють, розпач, жах).
Керування афектами значною мірою залежить від моральних якостей особи, стійких форм поведінки, виховання, життєвого досвіду. Що більше розвинуті вольові якості людини, то рідше виникає афект і перебігає спокійніше.
Емоції супроводжують усю діяльність людини: не можна уявити собі творчої роботи без захоплення, емоційного підйому.
До розладів емоцій відносять приступи тужно-злісного розладу настрою — дисфорії. Такі стани виникають в епілептиків. ІІри маніакальному стані буває ейфорія — підвищений настрій аж до екзальтації.
При депресії посилюються негативні емоції (пригніченість, туга тощо). У ряді випадків має місце ослаблення емоцій (апатія), аж до емоційної тупості.
82.Розлад вольової діяльності.
Розлади вольової діяльності клінічно виявляються у підвищенні або зниженні вольових імпульсів. При підвищенні вольової діяльності хворі постійно прагнуть реалізації якихось дій. При її викривленні іноді бігають, кричать, стрибають, гримасують, викрикують нескладні слова. Такий стан виникає при гебефренічному чи кататонічному порушеннях.
Зниження вольових імпульсів характерне для депресивного стану — спостерігається припинення всілякої продуктивної діяльності, хворі не реагують на зовнішні впливи.
У хворих може спостерігатися стан рухового порушення (гіперкінезія) і етан рухової загальмованості. Іноді виникають так звані стереотипії — повторення одних і тих самих рухів, слів, гримасування, манірність; симптом воскової гнучкості — стан, коли хворий довго може зберігати надану йому позу. Такі хворі дуже сугестивні. При шизофренії, наприклад, спостерігається автоматична під- кореність — хворі, як автомати, виконують усе, що їм пропонують або наказують. Вони повторюють рухи, що їм показують (ехопраксія), звернені до них слова (ехолалія). Таким хворим слід обережно ставити запитання.
Іноді розлад вольових дій набуває форми активного негативізму — хворі роблять усе навпаки (наприклад, якщо їх просять розплющити очі, вони їх іще міцніше заплющують).
83.Види ненормальностей статевого інстинкту.
При психічних захворюваннях спостерігається порушення потягів. Потяги, або інстинкти, являють собою складні безумовні рефлекси. У нормі вони гальмуються, регулюються (харчовий, статевий, оборонний тощо).
Аномалії статевого рефлексу можуть виявлятися в посиленні чи ослабленні лібідо, у збоченнях його — гомосексуалізм (сексуальний потяг до осіб своєї статі), педофілія (статевий потяг до дітей), ексгібіціонізм (статеве задоволення від оголення статевих органів у присутності осіб іншої статі), садизм (статеве задоволення від заподіяння болю партнеру під час статевого акту), мазохізм (статеве задоволення від заподіяння болю з боку партнера), фетишизм (статеве задоволення від споглядання частин одягу осіб протилежної статі), геронтофілія (статевий потяг до старих), некрофілія (статевий потяг до трупів), зоофілія (статевий потяг до тварин).
