1. Пристрій і призначення зварювального перетворювача.

З варювальний перетворювач являє собою машину, яка служить для перетворення змінного струму в постійний зварювальний струм.

Він складається з зварювального генератора постійного струму і приводного трифазного асинхронного електродвигуна 8, що розміщені на одному валу і змонтовані в загальному корпусі. Зварювальний генератор складається з корпусу 11 з укріпленими на ньому магнітними полюсами 10 і якоря 12.

Тіло якоря набрано з окремих лакованих пластин електротехнічної сталі. У поздовжніх пазах його покладені витки обмотки. Поряд з якорем знаходиться колектор, що складається з великої кількості ізольованих один від одного мідних пластинок 1, до яких припаяні початки і кінці кожної групи витків якоря.

Магнітне поле всередині генератора створюється магнітними полюсами обмоток збудження, які живляться постійним струмом від щіток 2 самого генератора. У розподільному пристрої 4 розміщені пакетний вимикач, регулювальний реостат 3, вольтметр 6, дошки затисків 5 високої та низької напруги та інша апаратура. При включенні електродвигуна якір починає обертатися в магнітному полі і в витках його виникає змінний струм, який за допомогою колектора перетворюється в постійний.

До колектора притискаються вугільні щітки 2, за допомогою яких постійний струм знімається з колектора і підводиться до затискачів 5 («+» і «-»). До цих же затискачів приєднують зварювальні проводи, які підводять зварювальний струм до електрода і виробу. Для охолодження перетворювача під час його роботи на валу є вентилятор 7.

Зварювальний струм регулюється за допомогою маховичка 3 реостата: при обертанні його за годинниковою стрілкою зварювальний струм збільшується, і навпаки.

2. Види та призначення наплавлення.

Наплавлення деталей і відновлення зношених деталей наплавленням - ефективний і економічний спосіб продовження терміну служби деталей і машин.

Наплавлення виконують за допомогою зварювання, переважно дугового, для накладення шару металу на поверхню деталі з метою підвищення її стійкості проти стирання, підвищених температур, абразивного зношування, корозії та інших видів руйнування.

Найбільш поширені ручне дугове наплавлення покритими електродами, наплавлення неплавкими вугільним або вольфрамовим електродом в середовищі захисного газу, наплавлення у вуглекислому газі, під шаром флюсу, вібродугове наплавлення.

Види наплавлення:

• ручне дугове покритими електродами;

• напівавтоматичне;

• автоматичне.

Для ручного та механізованого наплавлення випускають велику кількість різних наплавочних матеріалів (дротів, стрічок, електродів, флюсів), які відрізняються хімічним складом і властивостями.

Вибираючи спосіб наплавлення, спочатку оцінюють можливість його застосування в даному конкретному випадку, потім визначають можливість забезпечення технічних вимог, що пред'являються до наплавленого матеріалу, і, нарешті, оцінюють економічну ефективність наплавлення. При оцінці економічної ефективності способу наплавлення загальну вартість ручного дугового наплавлення приймають за 100% наплавлення під шаром флюсу - 74%, а вібродугового наплавлення - 82%.

3. Завдання. З умовного позначення на стовбурах пальників Г1, Г2, ГЗ, Г4 охарактеризуйте їх, розшифрувавши це позначення.

Г1 - пальник безінжекторний мікропотужності; Г2 - пальник інжекторна малої потужності; ГЗ - пальник інжекторний середньої потужності; Г4 - пальник інжекторна великої потужності.

Білет № 19