- •Міністерство освіти і науки університет митної справи та фінансів
- •Курсова робота
- •1.2. Місце митного режиму знищення або руйнування у системі митних режимів.
- •Приписи, заборони й обмеження в митному режимі знищення або руйнування.
- •2.3. Правові вимоги, виконання яких дозволяє завершити дію митного режиму знищення або руйнування.
- •1. Загальні відомості про зовнішньоекономічну операцію:
- •2. Документи, що додаються до заяви:
- •3. Зобов’язання підприємства / фізичної особи:
1.2. Місце митного режиму знищення або руйнування у системі митних режимів.
У митний режим знищення або руйнування поміщаються іноземні товари, які, перетнувши митний кордон України втратили свої споживчі якості, термін придатності, термін використання з різноманітних причин.
На перший погляд важко зрозуміти важливість такого митного режиму як знищення або руйнування та сутність його застосування.
В деякій мірі може здаватися, що для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності даний митний режим не несе ніякого практичного та корисного змісту. Але це лише на перший погляд.
Як показує зовнішньоторгівельна практика, режим знищення або руйнування має місце бути і досить часто виводить суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності із безвихідного становища.
Після знищення або зруйнування товарів таких небезпечних і неякісних товарів, на власника не покладається обов’язок сплати податків за такі товари, та не треба нести витрати за транспортування за переміщення їх через митний кордон України.
Крім того, у митний режим знищення або руйнування можуть бути поміщені: лікарські, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, неякісні та небезпечна продукція, військова, мисливська, спортивна, вогнепальна зброя, вибухові речовини тощо [1]. Тобто товари, навіть відходи яких є небезпечними для здоров’я та життя осіб, навколишнього середовища і їх знищення потребує спеціальної процедури відповідно до законодавства.
Отже, підводячи підсумок:
виводить власника товарів, які поміщуються у митний режим знищення або руйнування із безвихідного становища;
митний режим знищення або руйнування унеможливлює подальше відновлення первинних споживчих якостей поміщених товарів або використання їх окремих частин за призначення;
забезпечує дотримання законодавства України про захист здоров’я та життя населення й охорону навколишнього середовища;
запобігає утворенню шкідливих, отруйних, токсичний, небезпечних речовин та відходів;
унеможливлює вилучення товарів поза митним контролем або підміну чи підробку знищених товарів. [3]
Висновок до Розділу 1
У Розділі 1 Загальна характеристика митного режиму знищення або руйнування було розглянуте поняття митного режиму знищення або руйнування.
Дане визначення закріплене у статті 175 діючого Митного Кодексу України:
Знищення або руйнування – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Також був проведений порівняльний аналіз із визначенням митного режиму знищення або руйнування, що надавалося в Митному Кодексі від 10.07.02. Різницею даних термінів є те, що в сучасному варіанти митний режим знищення або руйнування передбачає поміщення у даний режим іноземний товарів чи товарів, що втратили статус українських. В попередній редакції цього не передбачалося.
Порівнювалося також визначення, що надавалося в Митному Кодексі Митного Союзу та Митному Кодексі Республіки Білорусь. У наших колег використовується саме поняття «таможенный режим уничтожение», який включає в себе і руйнування. Тобто, поняття співвідносяться як гіперооніми: ширше поняття знищення включає себе поняття руйнування.
До чого прагнув український законодавець – лишається загадкою: у профілюючому акті – Митному Кодексі – поняття режиму прописується як «знищення або руйнування», а в наказі Міністерства Фінансів України – «знищення (руйнування)», що приводить до двоякого розуміння норми.
Також була виділена важливість митного режиму знищення або руйнування:
даний режим виводить декларанта із безвихідного становища – коли товари втратили свої споживні властивості, термін придатності, їх можна знищити під митний контролем, без витрат на їх транспортування через митний кордон України;
забезпечується охорона навколишнього середовища, життя та здоров’я людини;
унеможливлює вилучення товарів поза митним контролем або підміну чи підробку знищених товарів.
Розділ 2. Митний режим знищення або руйнування: правовий зміст режиму.
2.1. Умови поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.
Для того, що помістити товари у митний режим знищення або руйнування, декларант подає письмову заяву у двох екземплярах до митного органу, у зоні діяльності якого фактично будуть проводитися операції зі знищення або руйнування товарів.
Заява - письмова заява підприємства за встановленою формою, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів; [3] [15]
Посадовою особою митного органу має бути виданий дозвіл, з урахуванням номенклатури товарів, що піддаються операціям зі знищення або руйнування, характеристики таких операцій та інших обставин.
Митний орган має право провести огляд місця проведення операцій зі знищення або руйнування товарів з метою перевірки можливості проведення таких операцій відповідно до вимог законодавства.
Рішення про проведення огляду приймається в установленому порядку посадовою особою митного органу.
Дозвіл видається на безоплатній основі протягом трьох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.
Начальник чи уповноважена особа митного органу оформлює дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.
Дозвіл - це накладення керівником (чи уповноваженою особою) митного органу на заяві декларанта резолюції «Знищення (руйнування) дозволено» на обох примірниках заяви, завірена печаткою. [2, - 113 с.]
Перелік документів, які подаються до митного органу разом із заявою декларанта:
договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;
дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів;
копія відповідного дозвільного документа, що засвідчує право суб'єкта господарювання провадити діяльність зі знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;
товаротранспортні та інші товаросупровідні документи;
інші документи, що стосуються проведення операцій зі знищення або руйнування товарів (за бажанням заявника). [3]
Також при необхідності до заяви додаються дозволи спеціальних органів виконавчої влади (екологічна, ветеринарна, санітарно-епідеміологічна та інші служби), що здійснюють контроль за знищенням або руйнуванням товарів спільно з митними органами.
Декларантові може бути відмовлено в надані дозволу на розміщення товарів у митному режимі знищення або руйнування у тому випадку, коли:
не були подані необхідні документи;
в зоні діяльності митного органу відсутнє підприємство, яке має ліцензію на проведення операцій із знищення або руйнування окремих видів товарів, - якщо знищення або руйнування може здійснюватися лише таким підприємством;
знищення таких товарів може нанести істотної шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров’ю населення;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. [3]
У разі відмови у видачі дозволу, митний орган зобов’язаний у зазначений строк в електронній або письмовій формі повідомити про це особу, яка звернулася із заявою, з вмотивованими підставами відмови у поміщенні товарів у митний режим знищення або руйнування.
Посадовою особою накладається резолюція "Знищення (руйнування) заборонено" і завіряється відбитком печатки зазначеного митного органу.
Товари, які не було поміщено у митний режим знищення або руйнування, мають бути поміщені в інший митний режим.
Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:
які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;
на які строк придатності до споживання або використання закінчився;
яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду, або окремих властивостей певного вигляду, і неможливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;
на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку;
у інших випадках, передбачених законодавством України. [13]
Відповідно до пункту 4 статті 176 Митного Кодексу України не вважаються операціями зі знищення або руйнування товарів:
1) використання для споживання тваринами товарів, попередньо призначених для споживання людиною;
2) проведення з товарами операцій з переробки;
3) отримання продуктів переробки, включаючи монтаж, демонтаж, переробку або обробку товарів;
4) ремонт товарів, включаючи їх відновлення;
5) використання товарів як таких, що полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.
У тому випадку, коли операції зі знищення та руйнування товару будуть проводитися підприємством, яке володіє ліцензією на проведення цієї діяльності та пройшло відповідну атестацію, дозвіл надається митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться таке підприємство.
Питання щодо перевезення та митне оформлення товарів вирішується за умови досягнення консенсусу між митними органами.
Прикладом таких підприємства можуть бути:
- Грін-Порт, розташоване у місті Одеса. Головні направлення діяльності: утилізація і знищення відходів усіх класів небезпеки; збір, вивіз, захоронення твердих відходів; переробка другосортної сировини; влаштування території; екологічний сервіс.
- Тульчинський М’ясний завод у Вінниці, який займається знищенням товарів продовольчої групи.
Митним органом може бути запропоновано поміщення товарів у митний режим «відмова на користь держави», якщо є така можливість. Якщо власник товарів згодний, то товари поміщуються у даний митний режим.
Не можуть бути поміщені в режим «відмова на користь держави» наступні товари:
Товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через її митну територію;
Товари, що не перебувають на митній території України;
Товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився;
Товари, що потребують особливих умов зберігання (у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити створення таких умов);
Товари, щодо яких не здійснено встановлені у частині першій статті 319 Митного кодексу України види контролю (у разі, коли вони підлягають таким видам контролю);
Товари, вилучені митними органами відповідно до Митного кодексу України (крім товарів, щодо яких відповідно до статті 521 Митного кодексу України припинено провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу);
Ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини;
Товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу. [7]
Отже, систематизуючи викладене вище, основними етапами поміщення товарів в митний режим «знищення або руйнування» є:
подання письмової заяви декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого будуть проводитися операції зі знищення або руйнування;
реєстрація заяви;
розгляд заяви митним органом на можливість поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування;
право митного органу провести огляд місця проведення операцій зі знищення або руйнування товарів з метою перевірки можливості проведення таких операцій відповідно до вимог законодавства;
отримання дозволів на знищення або руйнування товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів (санітарно-епідеміологічна, ветеринарна служби тощо);
накладення керівником або уповноваженою особою митного органу резолюції «Знищення (руйнування) дозволено», завірене відтиском печатки;
митне оформлення товарів у митний режим знищення або руйнування здійснюється митним органом, яким надано відповідний дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.
Особи несуть відповідальність за недотримання умов митного режиму знищення або руйнування відповідно до Митного Кодексу та інших законодавчих актів України, що регулюють дане питання.
Другим профілюючим нормативно-правовим актом, який регулює питання про митний режим знищення або руйнування, є наказ Міністерства Фінансів «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму». (реквізити наказу?)
Даний документ замінив наказ Державної Митної Служби «Про затвердження порядку застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем». (реквізити наказу)
На мою думку, наказ Міністерства Фінансів потребує серйозного доопрацювання.
Насамперед, в ньому присутній лише загальний понятійний апарат, тобто, що таке заява, декларант тощо, і відсутній понятійний апарат саме щодо режиму знищення або руйнування.
Наприклад, не пояснюється, що саме включають в себе операції зі знищення або руйнування, чи що таке відходи.
Далі наводяться терміни (звідки взяті ці терміни?), які, на мою думку, мають бути включені: (на скільки я зрозуміла, Ви добирали терміни з різних джерел. Це необхідно зазначити через посилання)
відходи знищення або руйнування - товари, що утворюються в процесі знищення або руйнування товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, які за своїми властивостями не мають подальшого використання;
відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;
відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших;
операції зі знищення або руйнування товарів - механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка товарів, у результаті якої утворюються відходи знищення або руйнування та/або залишки знищення або руйнування.
видалення відходів знищення або руйнування - здійснення операцій з відходами знищення або руйнування, які не призводять до можливої їх рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання і передбачені розділом А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120;
залишки знищення або руйнування - товари, що утворюються в процесі знищення або руйнування товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, та мають господарську цінність; [8]
(Саша, можливо я щось пропустила, але звідки ці розділи? Не бачу взаємозв’язку.) ІІ Розділі «Порядок розгляду заяви та надання дозволу митним органом» викладаються основні положення порядку подання письмової заяви до митного органу, зазначається перелік необхідних документів.
Прописується порядок розгляду такої заяви посадовими особами митного органу, зазначені підстави відмови митним органом у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування.
ІІІ Розділ «Особливості митного контролю і митного оформлення товарів, що поміщуються у митний режим знищення або руйнування».
Здійснення контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, є одними із основних завдань, які виконують митні органи, що закріплене в Митному Кодексі України. Тому, законодавство має закріпити ті нюанси, які є в тому чи іншому митному режимі. Отже, в ІІІ Розділі наказу ДМСУ передбачені наступні особливості митного контролю та митного оформлення в митному режимі знищення або руйнування:
1) декларування товарів, що поміщаються у митний режим знищення або руйнування здійснюється шляхом заповнення вантажної митної декларації;
2) операції зі знищення або руйнування товарів проводяться під митним контролем.
Зазначені операції проводяться після прийняття митним органом вантажної митної декларації до митного оформлення.
3) для проведення на підприємстві, що здійснює знищення або руйнування товарів, операцій зі знищення або руйнування товарів, заявлених у митний режим знищення або руйнування, на території цього підприємства створюється зона митного контролю, у межах якої забезпечений належний режим з метою унеможливлення вилучення або підміни товарів.
Зона митного контролю створюється у місцях, де безпосередньо будуть проводитися операції зі знищення або руйнування товарів, їх зберігання до моменту знищення або руйнування, зберігання відходів та/або залишків знищення або руйнування до завершення митних процедур у повному обсязі.
З метою забезпечення дотримання режиму зони митного контролю митний орган має право встановлювати відповідно до законодавства правила щодо підтримання режиму зони митного контролю у місцях, де безпосередньо будуть проводитися операції зі знищення або руйнування товарів, їх зберігання до моменту знищення або руйнування, зберігання відходів та/або залишків знищення або руйнування до завершення митних процедур у повному обсязі.
4) під час проведення операцій зі знищення або руйнування товарів повинні бути присутніми:
власник товару або вповноважена ним особа;
посадова особа підприємства, що здійснює операції зі знищення або руйнування товарів (якщо знищення або руйнування здійснюватиметься підприємством);
представники служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (за узгодженням з начальником цієї служби), підрозділу внутрішньої безпеки (за дорученням Управління внутрішньої безпеки Держмитслужби або в разі погодження керівництвом митниці їх участі), посадова особа, відповідальна за здійснення контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності (у разі знищення або руйнування контрафактних товарів).
5) за фактом знищення або руйнування посадовою особою, що проводить митне оформлення, складається акт про знищення або руйнування товарів, встановленої.
6) у випадках, визначених законодавством, власник товарів або вповноважена ним особа забезпечує присутність під час проведення операцій зі знищення або руйнування товарів посадових осіб інших органів державної влади.
7) відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України чи спеціально вповноваженими центральними органами державної влади відповідно до їх компетенції, здійснюється знищення або руйнування таких товарів, як:
лікарські й наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
обладнання для виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
неякісна й небезпечна продукція;
неякісні або не придатні до споживання товари (предмети) гуманітарної допомоги;
військова, мисливська, спортивна вогнепальна зброя та боєприпаси до неї;
холодна й пневматична зброя;
вибухові речовини;
спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби індивідуального захисту, засоби активної оборони й засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів.
8) відходи та/або залишки знищення або руйнування, які утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, перебувають під митним контролем до моменту поміщення їх у відповідний митний режим у порядку, встановленому для товарів, увезених на митну територію України (крім відходів знищення або руйнування, які підлягають видаленню відповідно до законодавства). Такі відходи та залишки повинні бути поміщені у відповідний митний режим не пізніше 10 діб з дня підписання Акта.
9) митні органи не відшкодовують перевізнику, власникові митного ліцензійного складу, складу тимчасового зберігання чи іншим особам будь-які витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням товарів, здійсненням вантажних та інших операцій з ними, при здійсненні митного контролю й митного оформлення цих товарів у митному режимі знищення або руйнування. [10]
Наведені вище положення явно вказують на те, що чинні нормативно-правові акти з регулювання даного питання потребує серйозних доповнень. (Це вказує на те, що ви продублювали норми наказу ДМСУ, який втратив чинність)
Також чинне законодавство України має містити загальні критерії, для підприємств, зможуть здійснювати операції зі знищення або руйнування, підстави отримання ліцензії на таку діяльність, порядок проходження атестації.
Крім того, має бути розтлумачене поняття «операцій зі знищення або руйнування», які засобами та способами здійснюватимуться. Яких принципи законодавства мають дотримуватися. (Ви вичитували написане?)
Щодо відходів (залишків), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів і складових, які не були знищенні та зруйновані, то за наявності господарської цінності, вони мають бути поміщені протягом 10 днів від дати знищення товарів у відповідний митний режим, як іноземні товари, що перебувають під митним контролем.
Відходи, що не мають господарської цінності та не можуть бути утилізовані, підлягають видаленню відповідно до законодавства України, які українські товари підприємством, яке здійснило дані операції.
Видалення здійснюється наступним чином:
А. Операції, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів:
Поховання в землі чи скидання на землю;
Обробка грунту;
Закачування на глибину;
Скидання у поверхневі водойми;
Скидання на спеціально обладнані звалища;
Скидання у водойми, крім морів/океанів;
Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні
Біологічна обробка;
Фізико-хімічна обробка;
Спалювання на суші
Спалювання в морі
Постійне зберігання;
Змішування чи перемішування до початку будь-якої з операцій, зазначених у розділі А;
Переупаковування до початку будь-якої з операцій, зазначених у розділі А; Зберігання до будь-якої з операцій, зазначених у розділі А.
Б. Операції, які можуть призвести до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання:
Використання у вигляді палива;
Утилізація/регенерація розчинників;
Рециркуляція/утилізація органічних речовин, що не застосовуються як розчинники;
Рециркуляція/утилізація металів та їх сполук;
Рециркуляція/утилізація інших неорганічних матеріалів;
Регенерація кислот та основ;
Рекуперація компонентів, що використовуються для зменшення забруднення;
Рекуперація компонентів каталізаторів;
Повторна перегонка використаних нафтопродуктів чи інше повторне їх використання;
Обробка грунту, що справляє позитивний вплив на землеробство чи поліпшує екологічну обстановку;
Акумулювання матеріалу для здійснення будь-якої операції, зазначеної у розділі Б. [8]
