- •Катодна електроніка
- •1.1 Робота виходу
- •1.2 Електронна емісія
- •1.2.1 Термоелектронна емісія
- •1.2.2 Термоелектронна емісія при зовнішньому електростатичному полі
- •1.2.3 Електростатична (польова) електронна емісія
- •1.2.4 Вторинна електронна емісія
- •1.2.5 Вторинна електронна-іонна емісія
- •1.2.6 Фотоелектронна емісія
- •1.3 Збудження і іонізація атомів газу
- •1.4 Джерела носіїв заряду
- •1.4.5 Основні характеристики катодів
- •1.4.1 Катоди із чистих металів
- •Плівкові катоди
- •Напівпровідникові катоди
- •1.4.4. Фотокатоди
- •1.4.5 Конструкції катодів
- •Вакуумний тріод
- •Динамічний режим роботи тріоду.
- •Вакуумний тетрод
- •Променевий тетрод
- •Потужні електровакуумні лампи
- •Режими роботи ламп
- •Прилади нвч
- •1 Прилади із динамічним керуванням електронного потоку
- •Взаємодія електронного потоку із електромагнітними полями в електровакуумних приладах нвч. Загальні принципи перетворення енергії електронів в енергію нвч поля.
- •1.2. Основні параметри приладів нвч
- •1.3. Пролітні клістрони
- •1.4. Відбивні клістрони
- •1.5. Лампи хвилі, що біжить.
- •1.6. Лампи зворотної хвилі
- •1.7. Магнетрони
- •1.8 Генератори дифракційного випромінювання
- •Електронні й іонні фотоелектронні прилади
- •Електронно-променеві прилади
- •Поодинока лінза
- •Імерсійна лінза
- •Довга магнітна лінза
- •Коротка магнітна лінза
- •Рівноважний запис в режимі швидких електронів
- •Рівноважний запис в режимі повільних електронів
- •Бістабільний запис
- •Нерівноважний запис
- •Запис збудженою провідністю
- •Перезарядне зчитування
- •Плазмова електроніка.
- •Індикаторні прилади
- •1 Вакуумні індикаторні прилади
- •2 Газорозрядні індикатори (гі)
- •Матричні індикаторні панелі.
1.2 Електронна емісія
1.2.1 Термоелектронна емісія
Термоелектронна емісія – це такий вид емісії, при якому додаткова енергія надається емітеру та електронам у вигляді тепла. Термоелектронна емісія отримала найбільш широке застосування в електровакуумних та газорозрядних приладах.
На рис.1.1 по осі ординат відкладена величина енергії . Однак у ряді випадків, наприклад при розгляді електричних полів, у міжелектродному просторі приладів, виявляється більше зручним користуватися поняттям потенційного бар'єра. Тоді по осі ординат відкладається величина потенціалу .
На рис. 1.2 показана функція розподілу електронів по енергіях для металу відповідно до квантової статистики Фермі–Дирака. При К найвища енергія електронів у металі відповідає значенню енергії Фермі. При підвищенні температури тіла найбільш швидкі електрони за рахунок теплової енергії можуть переміститися на більше високі вільні енергетичні рівні. Функція розподілу при К видозмінюється: імовірність заселення енергетичних станів, що лежать вище рівня Еф, стає відмінною від нуля. При кімнатній температурі енергія найбільш швидких електронів зростає на величину , рівну приблизно 0,03 еВ. При підвищенні температури до К збільшення енергії досягає декількох електрон-вольтів. Енергія найбільш швидких електронів при цьому виявляється достатньої для подолання роботи виходу (рис. 1.2). Електрони будуть залишати метал, рухаючись у вакуумі з кінетичною енергією, величина якої виміряється перевищенням їхньої енергії над величиною роботи виходу Е0.
Рисунок 1.2 - Енергетичний бар'єр на поверхні і функція розподілу Фермі для металу.
С трум з одиниці поверхні катода – питомий струм термоелектронної емісії визначається вираженням (формулою Ричардсона-Дешмона):
, (1.2)
де А/см2град – стала термоелектронної емісії або стала Зоммерфельда; DS – коефіцієнт Шотки, що визначає прозорість потенційного бар’єру для електронів; e, m – заряд та маса електрона, відповідно; h, k – сталі Планка та Больцмана, відповідно.
Експериментальна перевірка формули (1.2) приводить до інших величин цієї постійної: для різних речовин стала може приймати значення від 10 до 300. Данні для основних матеріалів приведені в таб.2.
Таблиця 2
Метал |
W |
Mo |
Ta |
Th |
Ba |
Cs |
А0, А*м-2 *К-2 *106 |
60 |
55 |
60 |
70 |
60 |
162 |
Е0/k , K*103 |
52,4 |
48,1 |
47,5 |
39,2 |
24.5 |
2,1 |
З (1.2) видно, що питомий струм емісії залежить від величини роботи виходу і від температури. Для більшості катодів залежність носить експонентний характер. На рис.1.3 показані якісні криві зміни струму емісії від температури для двох катодів площею 0,03см2, але з різною роботою виходу.
Рисунок 1.3 - Залежність струму емісії від температури для катодів.
Термоелектронна емісія – найпоширеніший вид емісії тому термоемітери використовуються майже у всіх електронновакуумних приладах.