- •Катодна електроніка
- •1.1 Робота виходу
- •1.2 Електронна емісія
- •1.2.1 Термоелектронна емісія
- •1.2.2 Термоелектронна емісія при зовнішньому електростатичному полі
- •1.2.3 Електростатична (польова) електронна емісія
- •1.2.4 Вторинна електронна емісія
- •1.2.5 Вторинна електронна-іонна емісія
- •1.2.6 Фотоелектронна емісія
- •1.3 Збудження і іонізація атомів газу
- •1.4 Джерела носіїв заряду
- •1.4.5 Основні характеристики катодів
- •1.4.1 Катоди із чистих металів
- •Плівкові катоди
- •Напівпровідникові катоди
- •1.4.4. Фотокатоди
- •1.4.5 Конструкції катодів
- •Вакуумний тріод
- •Динамічний режим роботи тріоду.
- •Вакуумний тетрод
- •Променевий тетрод
- •Потужні електровакуумні лампи
- •Режими роботи ламп
- •Прилади нвч
- •1 Прилади із динамічним керуванням електронного потоку
- •Взаємодія електронного потоку із електромагнітними полями в електровакуумних приладах нвч. Загальні принципи перетворення енергії електронів в енергію нвч поля.
- •1.2. Основні параметри приладів нвч
- •1.3. Пролітні клістрони
- •1.4. Відбивні клістрони
- •1.5. Лампи хвилі, що біжить.
- •1.6. Лампи зворотної хвилі
- •1.7. Магнетрони
- •1.8 Генератори дифракційного випромінювання
- •Електронні й іонні фотоелектронні прилади
- •Електронно-променеві прилади
- •Поодинока лінза
- •Імерсійна лінза
- •Довга магнітна лінза
- •Коротка магнітна лінза
- •Рівноважний запис в режимі швидких електронів
- •Рівноважний запис в режимі повільних електронів
- •Бістабільний запис
- •Нерівноважний запис
- •Запис збудженою провідністю
- •Перезарядне зчитування
- •Плазмова електроніка.
- •Індикаторні прилади
- •1 Вакуумні індикаторні прилади
- •2 Газорозрядні індикатори (гі)
- •Матричні індикаторні панелі.
1.2 Електронна емісія
1.2.1 Термоелектронна емісія
Термоелектронна емісія – це такий вид емісії, при якому додаткова енергія надається емітеру та електронам у вигляді тепла. Термоелектронна емісія отримала найбільш широке застосування в електровакуумних та газорозрядних приладах.
На
рис.1.1 по осі ординат відкладена величина
енергії
.
Однак у ряді випадків, наприклад при
розгляді електричних полів, у
міжелектродному просторі приладів,
виявляється більше зручним користуватися
поняттям потенційного бар'єра. Тоді по
осі ординат відкладається величина
потенціалу
.
На
рис. 1.2 показана функція розподілу
електронів по енергіях для металу
відповідно до квантової статистики
Фермі–Дирака. При
К
найвища енергія електронів у металі
відповідає значенню енергії Фермі. При
підвищенні температури тіла найбільш
швидкі електрони за рахунок теплової
енергії можуть переміститися на більше
високі вільні енергетичні рівні. Функція
розподілу
при
К
видозмінюється: імовірність заселення
енергетичних станів, що лежать вище
рівня Еф,
стає відмінною від нуля. При кімнатній
температурі енергія найбільш швидких
електронів зростає на величину
,
рівну приблизно 0,03 еВ. При підвищенні
температури до
К
збільшення енергії досягає декількох
електрон-вольтів. Енергія найбільш
швидких електронів при цьому виявляється
достатньої для подолання роботи виходу
(рис. 1.2). Електрони будуть залишати
метал, рухаючись у вакуумі з кінетичною
енергією, величина якої виміряється
перевищенням їхньої енергії над величиною
роботи виходу Е0.

Рисунок 1.2 - Енергетичний бар'єр на поверхні і функція розподілу Фермі для металу.
С
трум
з одиниці поверхні катода – питомий
струм термоелектронної емісії визначається
вираженням (формулою Ричардсона-Дешмона):
, (1.2)
де
А/см2град
– стала термоелектронної емісії або
стала Зоммерфельда; DS
– коефіцієнт Шотки, що визначає прозорість
потенційного бар’єру для електронів;
e,
m
– заряд та маса електрона, відповідно;
h,
k
– сталі Планка та Больцмана, відповідно.
Експериментальна
перевірка формули (1.2) приводить до інших
величин цієї постійної: для різних
речовин стала
може приймати значення від 10 до 300. Данні
для основних матеріалів приведені в
таб.2.
Таблиця 2
|
Метал |
W |
Mo |
Ta |
Th |
Ba |
Cs |
|
А0, А*м-2 *К-2 *106 |
60 |
55 |
60 |
70 |
60 |
162 |
|
Е0/k , K*103 |
52,4 |
48,1 |
47,5 |
39,2 |
24.5 |
2,1 |
З
(1.2) видно, що питомий струм емісії
залежить від величини роботи виходу і
від температури. Для більшості катодів
залежність
носить експонентний характер. На рис.1.3
показані якісні криві зміни струму
емісії від температури для двох катодів
площею 0,03см2,
але з різною роботою виходу.

Рисунок 1.3 - Залежність струму емісії від температури для катодів.
Термоелектронна емісія – найпоширеніший вид емісії тому термоемітери використовуються майже у всіх електронновакуумних приладах.
