4. Класифікація знань відповідно до їх використання

За глибиною знання розділяють на глибинні знання та поверхневі.

Глибинні знання вміщують абстракції, образи, аналогії, в яких відображується розуміння структури предметної області, а також призначення та взаємозв’язок окремих понять.

Поверхневі знання торкаються сукупності емпіричних асоціацій і причинно-наслідкових відношень між поняттями предметної області. В більшості ЕС використовуються поверхневі знання, які дозволяють отримати достатньо якісні результати. Однак, введення глибинних знань дозволяє створювати більш потужні бази знань. Наприклад, некваліфікований лікар діє за принципом «якщо кашель - таблетки від кашлю, якщо ангіна - еритроміцин і т.д.». Досвідчений лікар обирає різні варіанти лікування хвороби в залежності, наприклад від стану, хворого, його віку, наявності ліків в аптеці. Глибинні знання пов’язані з типом мислення: емпіричним, або теоретичним. При емпіричному мисленні пошук рішення задачі ведеться тільки на основі тих зв’язків, які вже є в ситуації задачі. При теоретичному мисленні пошук здійснюється шляхом конструювання нових зв’язків між елементами задачі. Тобто емпіричне мислення відображує об’єкт з боку його зовнішніх проявлень та зв’язків (тобто на рівні поверхневих знань), а теоретичне включає здібність до узагальнення і відображує внутрішні зв’язки об’єктів і закони їх розвитку (тобто глибинні знання).

По жорсткості знання розподіляють на жорсткі та м’які. Жорсткі знання дозволяють отримувати однозначні рішення при заданих початкових умовах. М’які - дозволяють множинні, розпливчаті рішення і різні варіанти рекомендацій. Аналогічно підрозділяють і предметні області. Загальною тенденцією інженерії знань є перехід від жорстких поверхневих знань до м’яких і глибинних.

5. Галузь та види знань.

При аналізі знань виділяють знання і способи подання знань. Саме знання поділяють на дві категорії: галузь знань і види знань.

Застосуються такі галузі знань:

• про предметну галузь (ПГ) – сукупність інформації про ПГ, яка зберігається в базі знань інтелектуальної системи;

• про мову подання знань, мову для побудови інтелектуальної системи (ІС), мову специфікацій мову меню;

• про систему – як подані знання, рівень користувача, на який розраховано ІС, планування досягнення цілей і т.п.;

• про користувача – сукупність знань про характеристики поведінки користувача, його наміри, цілі вимоги;

• експертні знання – такі, якими володіє фахівець предметної галузі;

• галузь діалогу.

При формуванні галузей знань використовуються такі види знань:

• декларативні або фактичні, що містять інформацію про властивості ПГ, безпосередньо доступні для використання – “знати що”;

• процедурні або операційні, які зберігаються у вигляді описів процедур, за допомогою яких можна одержати знання – “знати як”;

• евристичні, які відображають неформальний досвід розв’язування задач;

• прагматичні – про способи розв’язування задач у ПГ;

• семантичні – про стан об’єктів ПГ та відношення між ними;

• неточні, які відзначаються не повнотою, суперечливістю або неточністю;

• нечіткі, що подані у вигляді висловлювань у нечіткій логіці;

• безпосередні, що одержані без допомоги здобутих раніше знань та без застосування правил подання нових знань;

• метазнання, або знання про знання.

IV. Підсумок заняття.

На сьогоднішній лекції ви прослухали інформацію про знання і данні. Що таке знання? Відмінність знань від даних. Що називається Екстенсіоналом? Назвіть галузі та види знань.

Д/з: опрацювати конспект. Знати відповіді на запитання.