3. Індуктивне виведення. (ів)

ІВ застосовуються для виведення від окремих фактів до загальних висновків.

В основі ІВ може бути індуктивна резолюція:

1.

2.

Такі схеми застосовуються разом з алгоритмом антиуніфікації.

Правило виведення гіпотези Н із фактів F () індуктивне, якщо з істинності Н випливає F, а обернене хибне.

Основні правила індукції:

1.	Слідування	2.	Можливої підстановки	3.	Суперечливого припущення

Якщо посилання в індуктивній формі обрані правильно, то одержувані з їхньою допомогою висновки можуть бути як істинними, так і помилковими, що залежить від ступеня суб’єктивної впевненості в достатності посилань для одержання висновку. Застосовується оцінка правдоподібності.

Напрямки автоматизації індуктивних процесів формування гіпотез:

1. Створення програмних засобів підтримки процесів ІВ.

2. Методи виявлення закономірностей і формування гіпотез на основі аналізу даних.

В обох напрямках будується модель класу об’єктів. При формуванні понять до моделі висуваються вимоги не тільки розпізнавати класи, але і генерувати конкретні об’єкти, тому до неї включають знакові, структурні та логічні характеристики класів. В основі методів індуктивного формування понять лежить добір сполучення ознак, що характеризують класи позитивних (приклади об’єктів класу) та негативних (контрприклади) об’єктів.

4. Виведення на основі категоріальних знань. (вкз)

При застосуванні ВКЗ гіпотези по властивості, зв’язки і стан об’єктів формуються на основі моделей світу або моделей ПГ. Модель світу –відображення в базі знань (БЗ) знань про зовнішнє середовище. Модель ПР – формалізований опис об’єктів і понять ПГ і співвідношень між ними.

Категоріальна модель світу – граф, у якого вершини відповідають категоріям, а дуги подають зв’язки на основі узагальнених відношень між ними. («діє», «є наслідком», «є засобом» та інш.)

Процедура ВКЗ є людино-машинною. В ній чергуються дві основні дій:

1. Генерація гіпотез системою на основі вкладених у неї категоріальних знань (поняття і зв’язки, що відбивають уявлення про об’єкт моделювання). Гіпотези пропонуються щодо відсутніх зв’язків формованої понятійної моделі, шляхом перенесення в неї зв’язків між категоріями, що відповідають поняттям формованої моделі.

2. Добір і конкретизація (заміна імен категорій на конкретні поняття) гіпотез експертом.

Процедура повторюється, поки не закінчено аналіз всіх гіпотез про зв’язки понять, введених у формовану понятійну модель

ІV. Підсумок заняття.

Підготуватися до самостійної роботи:

• Предмет і задачі штучного інтелекту.

• Когнітивні процеси.

• Класифікація та особливості знань.

• Моделі подання знань.

• Штучні нейронні мережі.

• Виведення знань.

4