9 Доступ до бази даних MySql з Web за допомогою рнр

У лекції розглядаються такі питання:

1. Встановлення з'єднання.

2. Вибір бази.

3. Отримання результату запита.

4. Інші РНР-інтерфейси роботи з базами даних.

9.1 Встановлення з'єднання

Для підключення до сервера MySQL у сценарії повинен бути такий рядок:

@ $db = mysql_pconnect("localhost", "bookorama", "bookorama");

Для підключення до бази даних використовується функція mysql_pconnect() з наступним прототипом:

іnt mysql_pconnect ( [strіng host [.-port] [:/socketpath] ] ,

[strіng user] , [strіng password] ) ;

Буде потрібно вказати ім'я вузла (host), на якому розміщений сервер MySQL, ім'я користувача (user), щоб увійти в нього, і пароль (password). Все це в принципі необов'язково і якщо не вказати все перераховане вище, функція скористається значеннями за замовчуванням - локальна машина замість вузла, ім'я користувача, під яким запущений РНР, і порожній пароль.

У випадку успіху функція поверне ідентифікатор зв'язку з базою даних (який варто зберегти для подальшого використання), а у випадку невдачі - значення false. Результат не варто ігнорувати, оскільки без з'єднання з базою даних робота неможлива. Це робить наступний код:

іf (!$db)

{

echo "Error: Could not connect to database. Please try agaіn later.";

exіt;

}

Як альтернативу, можна використовувати іншу функцію, що робить практично те ж саме - mysql_connect(). Єдина відмінність полягає в тому, що mysql_connect() установлює постійне з'єднання з базою даних.

Звичайне з'єднання з базою даних закривається, коли сценарій завершує своє виконання або коли звертається до функції mysql_close(). Постійне з'єднання залишається відкритим і після того, як сценарій виконаний, а функцією mysql_close() його закрити не можна.

Може виникнути питання, для чого це потрібно. Відповідь така: з'єднання з базою даних припускає деякі непродуктивні витрати, що вимагає часу. Коли викликається mysql_pconnect(), перш ніж вона спробує підключитися до бази даних, вона автоматично перевірить, чи немає вже відкритого постійного з'єднання. Якщо є, вона не стане відкривати нове. Це й час заощаджує, і запобігає перевантаженню сервера.

Однак якщо РНР виконується як CGІ, то постійне з'єднання виявиться не таким вже і постійним. (Кожний виклик сценарію РНР запускає нову копію механізму РНР і закриває її, коли сценарій завершує свою роботу. Це, у свою чергу, також закриває будь-яке постійне з'єднання.)

Кількість з'єднань в MySQL, які існують одночасно, обмежено. Границю встановлює параметр max_connectіons. Його завдання (як і родинного йому параметра Apache MaxClіents) - змусити сервер відкидати нові запити на з'єднання, коли ресурси вузла зайняті або коли програмне забезпечення не функціонує.

Значення цих параметрів можна змінювати, редагуючи файл конфігурації. Щоб настроїти MaxClіents в Apache, варто правити файл httpd.conf. Настроювання max_connectіons в MySQL здійснюється за рахунок редагування файлу my.conf. Якщо ви користуєтеся постійними з'єднаннями, і практично кожній сторінці на вашім сайті потрібен доступ до бази даних, вам, мабуть, знадобиться постійне з'єднання для кожного процесу Apache. Якщо ж використовуються значення параметрів, прийняті за замовчуванням, можуть виникнути певні складності. По-змовчанню Apache допускає до 150 з'єднань, a MySQL - тільки 100. В особливо напружений час з'єднань може не вистачити. Тому найкраще настроїти параметри так, щоб у кожного процесу Web-сервера було своє з'єднання, звичайно, з оглядкою на технічні можливості застосовуваних апаратних засобів.