Класифікація емоцій За суб'єктивним тоном та ступенем задоволення (незадоволення) потреб

• позитивні (задоволення, радість),

• негативні (туга, тривога, сум і т. п. )

За впливом на діяльність людини

• стенічні — підвищують активність, енергію, упевненість (наприклад, радість, гнів),

• астенічні — пригнічують діяльність людини, паралізують волю, призводять до безініціативності, схильності до пасивних захисних реакцій (наприклад, тривога, сум).

За механізмом виникнення:

• реактивні — виникають під впливом зовнішніх або внутрішніх подразників, людина може назвати причину цих емоцій;

• вітальні — пов'язані зі зміною біотонусу організму, функціональних систем, що беруть участь у реалізації емоційних реакцій, і хворий при цьому не може зрозуміти причини виникнення цих емоцій.

За складністю:

• вищі емоції (почуття) — емоційні переживання, що формуються в процесі соціального життя, суспільних відносин і трудової діяльності і залежать від соціального середовища, культури і виховання людини. Це почуття моральні (товариськості, патріотизму, честі тощо), естетичні (виникають при сприйнятті прекрасного або потворного) та пізнавально-інтелектуальні (почуття прагнення до нового);

• нижчі емоції — пов'язані із задоволенням або незадоволенням біологічних потреб, інстинктів.

За тривалістю і силою емоції розділяють на

• настрій,

• пристрасть

• афект.

Настрій — це загальний емоційний стан, що забарвлює протягом значного часу поведінку людини. Він буває: радісним, сумним, бадьорим, млявим, збудженим, пригніченим, серйозним, легковажним, роздратованим, добродушним і т.д. Настрій як емоційний стан характеризується інертністю, урівноваженістю.

Настрій — це емоційне тло, на якому протікають усі психічні процеси, і він вносить у їхній плин свої штрихи, фарби, що визначають напрямок плину психічних процесів.

Вихідними джерелами, що формують настрій, є:

— задоволення або незадоволення всім ходом життя

— стан здоров'я

Пристрасть — це сильне, стійке всеохоплююче почуття, що домінує над іншими емоціями людини і спричиняє зосередження на предметі пристрасті всіх її сил і прагнень. Причини формування пристрастей різні — вони можуть бути усвідомленими ідейними переконаннями, а ще виходити з тілесних потягів. Пристрасть нерідко є рушійною силою великих справ, подвигів, відкриттів. У медицині багато прикладів, коли в ім'я порятунку людини, з метою вивчення клініки важких захворювань і розробки методів боротьби з ними лікарі проводили досвіди на собі.

Афекти — це емоційні процеси, що швидко охоплюють людину і бурхливо протікають. Вони характеризуються значними змінами свідомості, порушенням контролю над діями, утратою самовладання, а також зміною всієї життєдіяльності організму. За часом афекти короткочасні, це буря, що забирає багато сил і енергії.

Розрізняють патологічний і фізіологічний афекти. Патологіч­ний, на відміну від фізіологічного, протікає в стані потьмареної свідо­мості і повної втрати контролю над своєю поведінкою. А фізіологічний афект протікає в стані звуженої свідомості й супроводжуєть­ся неповною втратою можливості контролювати свої вчинки.

Виділяють афекти злості, жаху, розгубленості, сильного захоплення, розпачу і т.д.

Варто сказати, що будь-яке почуття ми можемо переживати у формі афекту, наприклад, бурхлива радість футбольних фанатів із приводу виграшу їхньої улюбленої команди, або чоловік чи жінка з причини шалених ревнощів здійснюють убивство (Отелло і Дездемона).

Формування емоцій і почуттів у дітей значною мірою обумовлено розвитком форм спілкування з оточуючими людьми. Емоційні реакції дитини ускладнюються відповідно до її розвитку. У грудних дітей спостерігаються тільки більш прості емоційні прояви, пов'язані з інстинктами. До трирічного віку переважають в основному біологічні емоції, що виявляються не стільки психічними, скільки сомато-вегетативними реакціями. З формуванням самосвідомості та другої сигнальної системи починають формуватися почуття, що до 10 — 12-річного віку набувають у житті дитини таке ж значення, що і нижчі емоції. У дітей і підлітків почуття усвідомлюються неповно і виражаються як симпатії, антипатії тощо. У старших підлітків, особливо в юнаків, почуття набувають усвідомленого характеру, стають керованими, підвладними розуму. Удосконалення вищих людських емоцій досягає оптимуму під кінець юнацького періоду (20 — 22 року). Вищі емоції стають одними з найважливіших суб'єктивних стимулів життя і його стверджуючих критеріїв. Емоції дітей характеризуються елементарністю, перевагою позитивних переживань, нестійкістю, виявляються поведінковими, руховими реакціями і соматовегетативними розладами,

Працездатність і продуктивність роботи значною мірою залежать від емоційного стану людини, від емоційної обстановки в трудовому колективі. Негативні емоції, особливо так звані затри­мані, відіграють важливу роль у генезі цілого ряду захворювань (гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба, бронхіальна астма). Психогігієнічне виховання населення, виховання емоцій — завдання соціального характеру. А.Л. М'ясников закликав до виховання «антигіпертонічного характеру», здатності чітко розуміти життєві ситуації, культивувати об'єктивність суджень, емоційну відхідливість, оптимістичність.