2. Повний вилов звірків на ізольованих майданчиках.

Аби уникнути забігання| звірків з боку і отримати точні дані про щільність їх населення, закладаються ізольовані майданчики. Ізоляція досягається відгородженням| їх різними способами і матеріалами (жерстю, алюмінієм|, товстою поліетиленовою плівкою). Висота парканчика 30| - 40 см. По обох сторонах забору треба зробити подвійний ряд ловчих циліндрів. Усередині відгородженої| території в шаховому порядку виставляють багато пасток і викопують кілька канавок. Площа такого майданчика може бути від 0,25 до 1 гa|. Вилов виробляється до повнoго| вилову звірів (зазвичай 5­-6 діб). Останнім часом використовується майданчиковий метод визначення щільності мишоподібних гризунів, заснований також на повній дефаунізації| ділянки, але без будівництва парканчиків і викопування канавок. В такому разі, на площі, найчастіше, 0,25 га| виставляються на 5 – 6 діб пастки в шаховому порядку з відстанню між ними 5 метрів. Вилов проводиться до того часу, поки по краях майданчика не почне збільшуватися кількість спійманих тварин, що свідчить про підхід тварин ззовні майданчику – виникає так званий"крайовий ефект". Ці дані зазвичай не враховуються і відлов припиняється.

Цей спосіб, хоч і дає найповноцінніші матеріали, але внаслідок малої величини майданчика вони не можуть бути екстрапольовані на всю територію, а внаслідок трудомісткості не вдається закласти потрібне число майданчиків. Такий метод в основному використовується для отримання поправочних коефіцієнтів до інших|, менш трудомістких способів обліку.

Методи кількісного обліку птахів

­Вживані в даний час методи кількісного обліку птахів зазвичай розділяють на дві групи|. Перша група| включає методи, при використанні яких визначається щільність населення виду (або видів) ­ число особин або пар птахів| на одиницю площі обліку. Залежно від мети обліку, екологічних особливостей видів, величини обстежуваної Терріторії одиниці площі могуть бути: 1 гa|, 10 гa|, 1 км²| . Друга група об'єднує методи, які дозволяють визначити відносну чисельність виду, ­ число особин або пар птиць на якусь| умовну одиницю виміру: відстань, час, число зустрічей за екскурсію або інші показники. Наприклад, часто підраховують число птахів на один кілометр маршруту, за одну годину екскурсії або спостережень на одній крапці, процент| числа зустрічей конкретного виду від загального числа зустрічей всіх видів за певний час, або на певній відстані|.

Останнім часом широкого поширення набули методи першої групи|, які називають методами абсолютних обліків|. У свою чергу ці методи поділяються на маршрутні і діляночні|. Маршрутні методи застосовуються при вивченні нa­селення| птахів на великих територіях, при дослідженнях просторово-часової| структури населення, при оцінці pe­сурсів| видів в межах їх ареалів, або їх частин, для вивчення структури ареалів і ін. Ці методи менш трудомісткі, чим діляночні |, вимагають менших матеріальних витрат, дозволяють за той же час обстежувати значно велику площу і тим самим володіють більшою показністю. Їх результати менше залежать від випадковості вибору місця облікової проби і надійніші для екстраполяції|. Вони дозволяють оцінювати щільність вигляду не лише в гніздовий| період, але і у позагніздовий| час, коли птахи постійно перемішаються по різних місцях проживання.

Методи відносного обліку застосовують раніше уcьогo| при вивченні фауни для здобуття відомостей про біотопічні преференції окремих видів або груп| видів. Тут застосовуються бальні оцінки чисельності птахів|. Крім того, ці методи дозволяють з'ясувати просторову і тимчасову динаміку населення| птахів при мінімальних витратах праці. Ці методи використовуються при обліку птиць, що розміщуються уподовж якихось| ландшафтних границь| (берегових| ліній, узлісь, в придорожніх| вітрозахисних насадженнях тощо), при обліку мігруючих птахів, при відвідинах птахами водопоїв, місць скупчення масового корму, під час шлюбних церемоній|, токування і ін. Ці методи характеризуються більшою простотою проведення, мали­ми| витратами часу на підготовчі роботи і обробку отриманих даних. Вони доступні і початківцем орнітологам|, і аматорам.

В даний час розроблено багато варіантів основних методів маршрутного і діляночного обліків|.

Маршрутний облік птиць на постійній смузі виявлення – один з найбільш простих методів абсолютного| обліку, не вимагає великої спеціальної попередньої роботи і складної обробки результатів. Застосовується для обліку птахів в лісових і відкритих біотопах, може бути використаний і в різні сезони року.

Кількісний облік птиць в переважній більшості випадків приурочений до гніздового| періоду. В цей час птахи найбільш тісно пов'язані з певною територією внаслідок| ви­доспецифічним| вимогам до місць будівництва гнізд, збору корму для себе і пташенят, укриттів, водопоїв, демонстрації поведінки. Крім того, висока звукова і рухова активність птиць в цей період дозволяє обліковувати їх з найбільшою повнотою. Для Лісостепу і Полісся кращий період обліку | птахів – з другої половини травня до першої п'ятиденки липня. У південніших районах нашої країни цей термін зрушується приблизно на два­-три| тижні вперед. Найбільш про­дуктивний| для обліку час доби ­ від сходу соня до 7-| ­8 годин ранку. Для дослідження птахів із смерковою або нічною активністю необхідний облік у вечірні або нічні години.

Маршрути для обліку закладаються так, щоб вони проходили| по всіх найбільш типових біотопах даного| району, з типовим (характерним) співвідношенням їх площ|. У зв'язку з цим перед початком обліку необхідне ознайомити­ся| з місцевістю і вибрати найбільш раціональні облікові маршрути. Зручне проходження по нешироких лісових просі­ках|, лісовпорядних візирах, стежках. Швидкість руху обліковця в лісових біотопах не повинна перевищувати 2 км/год, у відкритих угіддях| вона може бути декілька вище ­ до 3 км/год.

Всі перераховані умови організації| і проведення облікових робіт є загальними для всіх маршрутних методів обліку|, а зазначені терміни і час проведення обліку ­ раціональні і для майданчикових методів обліку.

Особливості обліку на постійній і єдиній смузі виявлення їх полягають в наступному. Обліковець при русі по маршруту відзначає по голосу| або візуально всіх почутих і зустрінутих птахів по обидва боки від смуги маршруту. Ширина смуги для закритих місць, зокрема ліс­ових|, зазвичай рекомендується в 50 м (25 + 25 м), іноді (рідкі деревостани або чагарники) ­ до 100 м (50 + 50 м). При цьому передбачається|, що в смузі шириною 50 м обліковець може зафіксувати що всіх, що співають, кричать і більшість птахів, що мовчать, але зустрічаються. Вважається, що навіть птахи|, що зачаїлися, обов'язково будуть зафіксовані.

Запис всіх врахованих птахів ведеться зазвичай в польовій книжці. При цьому слід вказати дату, час і місце обліку, погодні умови, дати короткий опис біотопу. Кордони виділів визначаються за відстанню від початку обліку. Довжина маршруту вимірюється або за великомасштабною картою (оптимальний варіант), або за квартальною розміткою, за допомогою крокоміра, за часом руху (за умови збереження приблизно постійної швидкості ходьби). У останньому випадку при зупинках треба обовязково фіксувати час зупинки, а при обробці результатів обліку необхідне його виключити з загального часу пересування або часу обліку в даному біотопі. Запис виявлених птахів ведеться або спеціальними познач­ками| (для швидкості), або іншими прийомами (вказівкою характеру зустрічі), які потім треба розшифрувати.

Розділ 5. Календарний план навчальної практики

Перший день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Мета і форми навчальної практики з дисципліни.
2	Основні засади техніки безпеки під час польової практики: одяг на екскурсії; правила поводження з відловленими тваринами; отруйні хребетні і безхребетні тварини Голосіївськьго лісу; правила першої допомоги при укусах тварин.
3	Обладнання для зоологічних екскурсій та правила поводження з ним.
4	Основні вимоги до ведення щоденників практики.

Другий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Методи обліку та відлову зоологічних об’єктів.
2	Активні методи відлову безхребетних тварин – маршрутний по стаціях, косіння, світлові пастки, планктонні сітки. Методи фіксації тварин.
3	Пасивні методи відлову безхребетних тварин – ґрунтові пастки, феромонні пастки.
4	Ведення щоденника практики.

Третій день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Активні методи відлову хребетних тварин – відлов амфібій та рептилій по стаціях, відлов птахів павутинними сітками, облік птахів за голосами.
2	Пасивні методи відлову хребетних тварин – відлов дрібних хребетних за допомогою пасток та ловчих канавок.

Четвертий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Вивчення фауністичних комплексів безхребетних Голосіївського лісу на території НУБіП України методом спостереження.
2	Камеральна обробка спостережень.

П'ятий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Вивчення фауністичних комплексів хребетних Голосіївського лісу на території НУБіП України методом спостереження.
2	Камеральна обробка спостережень.

Шостий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Відлов найпоширеніших видів членистоногих Голосіївського лісу.
2	Підготовка до відлову тварин ловчими канавками в Голосіївському лісі.
3	Камеральна обробка матеріалів – визначення та колекціонування комах.

Сьомий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Відлов тварин Голосіївського лісу ловчими канавками.
2	Визначення тварин в польових умовах.
3	Камеральна обробка матеріалів – визначення та колекціонування тварин.

Восьмий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Відлов найпоширеніших видів членистоногих Голосіївського лісу.
2	Підготовка до відлову тварин ловчими канавками в Голосіївському лісі.
3	Камеральна обробка матеріалів – визначення та колекціонування комах.

Дев'ятий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Вивчення орнітофауни Голосіївського лісу за голосами птахів.
2	Підготовка звіту з практики.

Десятий день практики – 6 годин

№	Питання, що розглядаються
1	Захист звіту про навчальну практику з дисципліни "Біологія-ІІ"
2	Складання заліку

Загальні правила написання звіту

Звіт з навчальної практики оформлюється у вигляді рукопису, комп’ютерного тексту шрифтом Times New Roman, 14, з інтервалом 1,5. Орієнтовний обсяг такої роботи повинен складати не більше 20 – 30 сторінок тексту.

Структура роботи:

1. Титульна сторінка

2. Анотація

3. Вступ

4. Зміст (можна вміщувати наприкінці роботи)

5. Матеріал та методи

6. Результати дослідження

7. Обговорення результатів

8. Висновки

Вступ повинен містити мету і завдання роботи.

В розділі "Матеріали і методи" наводяться обсяг опрацьованого матеріалу дослідження та методи і методики, а також математичний апарат за допомогою яких були отримані результати.

Результати дослідження – центральний розділ звіту, в якому мають бути наведені всі отримані під час практики матеріали включаючи текстову частину, таблиці, графіки та діаграми, ілюстрації – рисунки, фотографії креслення, схеми тощо, математичний апарат, що застосовувався в роботі.

Обговорення результатів висвітлює вміння теоретично мислити, узагальнювати і порівнювати отримані дані з результатами інших дослідників або/та з вимогами відповідних нормативних документів, формулювати загальні положення і підводити до висновків.

Висновки – чітко сформульовані основні положення, які випливають з результатів виконаної роботи.