Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / AMOSOV / outlook2_u
.htmlМикола Михайлович Амосов.Свiтогляд.Сiнергетика,алгоритми розуму,Україна Лист В.Авдюхова М.М.Амосову
Вiдповiдь М.М.Амосова В.Авдюхову
Коментарiй М.М.Амосова до листа В.Авдюхова
Основнi iдеї
Передмова
Свiт матерiальний i структурований
Звiдкiля взялася складнiсть свiту?
Розум
Людина
Суспiльство
Дозрiвання цивiлiзацiї
Глобалiзацiя
Однополюсний свiт
Глобальнi проблеми
Майбутнє
Про Україну
Суто особисте
Скорочення
Книги
Ваша думка Русский English 7. Суспiльство. Суспiльство людей народилося зi зграї. Етологи так описали етику зграї: Кожний окремо добуває їжу, нi з ким крiм дитинчат не дiлиться, i в мiру сили, схильний вiдбирати її в iнших. iснують рiзнi моделi шлюбних вiдношень: але гомiнiди - полiгамни, боротьба за партнерiв - головний привiд для сварок самцiв. Могутня потреба в спiлкуваннi збирає iндивiдiв у групи - по статi, по родинi, вiку, "iнтересам", а лiдерство спонукає боротися в них за перше мiсце i встановлює iєрархiю сили ("порядок клювання" в зграї курок!). Бiйки за самку, першiсть, або їжу - частi, але не доходять до убивства. Ватажок зграї завойовує своє мiсце в боротьбi й управляє пiдлеглими деспотично. Всi представники iншої зграї -- вороги. Зграя об'єднується i б'ється з ними на смерть. Дитинчата оберiгаються. iснує справедливiсть обмiнiв при спiлкуваннi: пестощами, послугами, але так само i погрозами. Взаємовiдносини вiдпрацьовуються в iграх. У зграях епiзодично зустрiчаються елементи елiтарностi, демократiї i колективiзму.
Держава - це теж зграя, тiльки в нiй дiють не особи, а групи. Люди збираються в них у силу стадного iнстинкту i чинникiв цивiлiзацiї: подiли по працi, власностi, походженню, багатству ...багато пiдстав. Пiд кожний чинник утворюються групи зi своїми лiдерами. I, вiдповiдно, з антагонiзмом у ставленнi до iнших груп. Суспiльство уявляє собою систему iз груп, з iєрархiєю по владi, власностi, iнтелекту та iншим показникам.
Колективний Розум (КР) суспiльства втiлений у розумах його членiв iз рiзним ступенем пiдсумовування i централiзацiї, що залежать вiд iдеологiї, державного устрою, рiвня технiки, економiки i культури. КР властивi загальнi хиби: обмеженiсть, суб'єктивнiсть, але особливо виражена захопленiсть - самоорганiзацiя, як результат творчостi багатьох людей. Не один раз в iсторiї сумнiвнi iдеї як пожежа охоплювали маси людей, приводили держави до важких криз.
Iдея прогресу виникла в людськiй зграї разом iз "новою корою" його мозку i програмою творчостi. Коли адаптацiя вiд досягнутого зменшує РДК i зростають претензiї, то творчий розум шукає в навколишньому середовищi новi цiлi i пропонує технiчнi рiшення для їхнього досягнення. Задоволення зростає, але слiдує нова адаптацiя i новi зусилля для змiни свiту, але також i самого себе. Стабiльний побут зграї почав рухатися. Модель його i названа словом - "прогрес".
Соцiальна еволюцiя почалася з винаходу знарядь, мови та вогню. Це пiдняло ефективнiсть працi та охоти i призвело до збiльшення виживаємостi потомства. Особливо важлива мова. Вона полегшила спiлкування первiсних людей, забезпечила накопичення iнформацiї в зграї, пiдсилила керованiсть з боку ватажкiв.
Головне, мова заклала основи абстрактному мисленню, створенню узагальнених понять. Зокрема: - пiзнання себе ("Я"), своїх почуттiв, перевтiлення в почуття iнших - ("Вони"). Спостерiгаючи останнiй подих умираючого, ("вiдiйшла душа!"), а потiм бачачи покiйного в сновидiннях, людина припустила потустороннiй свiт, населений душами мертвих. Потiм люди помiстили там сонм богiв, подiбний суспiльству людей. Так створився духовний свiт, що (нiбито) спiвiснує з матерiальним. Туди ж пiшли абстрактнi iдеї. Наприклад, про добро i зло.
Все це призвело до зростання розмiрiв зграї i перетворення її в плем'я. Власнi мови поглибили розходження племен, збiльшили їх ворожiсть один з одним. Розвиток технiки виробництва створив умови для накопичення багатства, як ще одного (пiсля влади) джерела нерiвностi людей i соцiальних груп. Лiдерство, агресивнiсть i жадiбнiсть вождiв одержала вираження у вiйнах, захопленнях територiї. Люди винайшли неправду, приватну власнiсть, рiзнi форми влади, торгiвлю, рабство, релiгiї, мистецтво.
Коли зграя розрослася у плем'я i з'явилася власнiсть, вона загубила стiйкiсть через чвари i сварки . Тодi вождi виробили правила поводження , "заповедi", запозичивши їх з етики зграї й позначивши словами: "не вбивай, не кради, не бреши, не розбещуй, шануй батькiв i владу". Для ствердження заборон притягнутi жерцi якi створили пiд богiв органiзацiю-релiгiю, церкву, iз мiфами, ритуалами i вимогами праведного поводження. Надалi влада деталiзувала заборони, пiд конкретнi умови, видiлила з них карнi дiяння i позначила як закони, одночасно визначивши iдеологiю: "справедливий" розподiл влади i власностi - "бажане богам". Якщо сполучення моралi, релiгiї та iдеологiї виявлялося вдалим - плем'я розросталося в народ, у нацiю, формувалася держава i зароджувалася цивiлiзацiя. Втiм, це вдавалося лише деяким. Iсторик А.Тойнбi нарахував усього 21 цивiлiзацiю, а племен було тисяча.
Мораль, релiгiя та iдеологiя виражаються в словесних формулах: "Чого не можна" ,"Що добре". "Що погано" i "Як треба" (i) "Чому" Натренованi фрази-переконання i специфiчнi почуття - обов'язок, провина, совiсть, сором - регулюють природнi потреби, претензiї, ставлення i дiї громадян, груп i навiть держав(?)
Мораль - це заповiдi "нижнiй поверх" iдей про ставлення людей: вона стосується всiх i завжди. Моральнiсть бiльше стосується вiдношення статей. Етика - мораль для соцiальних груп - партiй, професiй, корпорацiй (приклад: "лiкарська етика"). Втiм, межа мiж цими поняттями нечiтка.
Iдеологiя лежить вище моралi i релiгiї - це "правила справедливостi" для (цiлої) держави: (iдеї) як розподiлити владу i власнiсть мiж групами i класами, а также обгрунтування цього порядку - вiд релiгiї або науки.
Релiгiя - це вiра в богiв, що нiбито управляють життям людей.
Першi боги з'явилися як результат абстрагування сил природи i позначення їхнiми словами. Такий крок - обожнювання предкiв i гiпотеза про душ. Ще далi - єдиний всемогутнiй Бог. Його iдея народилася з поширення принципу причинностi вiд елементарних явищ на все бiльш широке коло процесiв охоплюючих природу i дiяльнiсть людей: була висунута гiпотеза про необхiднiсть єдиної причини всьому сущому. Її i назвали iм'ям - Бог. Сама вiра в Бога заснована на бiологiчнiй потребi вiрити авторитету - батьку, вождю. Об'єднали Бога з безсмертям душi й утворився новий - духовний - свiт, рiвнобiжний реальному i вище його по значимостi.
Всi боги придуманi людьми. У "великих релiгiй" - є автори: Будда, Мойсей, Христос, Магомет, Конфуцiй. Їхнi вчення подiбнi в частинi заборон ("заповедi"), але мають розходження у важливих деталях: ставлення до шлюбу, працi, багатству. Навiть - до Бога i безсмертя. Деякi деталi виявилися важливими - наприклад, iндивiдуалiзм протестантiв на противагу общинностi ("соборностi") православ'я. "Протестантська етика" стимулювала працю, iнiцiативу, прибiльшення багатства i, як вважають, породила захiдний капiталiзм. Важлива рiзниця у ставленнi до влади: нейтралiтет у християн, повна влада священнослужителiв в iсламi або кастовiсть iндуїзму.
Особливо добродчиннi iдеї Христа: непротивлення злу насильством, усепрощення, некористолюбство. Вони прямо обмежують егоїстичнi бiологiчнi потреби людини. Тому ж i важко здiйсненнi.
Роль релiгiй в iсторiї дуже велика: вони створювали мораль.
Питання iдеологiї: потребують бiльш докладного розгляду.
Джерело iдеологiй - потреби. У сильних i слабких типiв iснує велика рiзниця в їхнiх прiоритетах. i, зокрема, у значимостi iндивiда i колективу. З цього народилися суперечливi гiпотези про справедливе суспiльство.
Першу гiпотезу породили типи слабкi: усi люди однаковi по своїх тiлесних потребах, виходить, вони повиннi працювати спiльно i подiляти плоди працi порiвну. Вiд цiєї гiпотези в давнинi народилася християнська община, а в наступному - соцiалiзм i комунiзм.
Вiд сильних типiв виходила друга гiпотеза: люди рiзнi по спроможностях i можливостям , тому повиннi працювати кожний на своєму полi i володiти всiма плодами працi. Звiдси - приватна власнiсть i капiталiзм.
Одноособова влада ватажка в племенi викликала протест у пiдлеглих i призвела до iдеї колективної влади i демократiї. У той же час типи сильнi, лiдери, що мають шанси велiти, вiдстоювали право сильного, тобто iдею диктатури - особистої або групової.
Також альтернативнi були загальнi (фiлософськi) представлення про природу речей i походженню свiту: "все матерiально" або "все вiд Бога".
Iдеологiї є предметом творчостi, але завжди мають пiд собою бiологiчну базу. Автори iдеологiй вибирають соцiальну групу з незадоволеними потребами, викладають iдею словами, поширюють серед незадоволених, вербують прихильникiв, готових до боротьби за вплив i владу. Якщо iдея бiльш-менш спiвзвучна потребам маси громадян (бiднiсть, обмеження нацiї, свободи, криза), група прихильникiв розширюється, нав'язує свою волю коливним, силою придушує супротивникiв i стає державною. Такий механiзм усiх революцiй.
У ходi iсторiї, еволюцiя iдеологiй, її "основне русло", визначалася технiчним прогресом, що слiдує за ним зростанням економiки i культури, поширенням їх на нижчi прошарки суспiльства i зростанням їхнiх домагань на владу - (демократiя) i власнiсть. Це знайшло втiлення в послiдовному превалюваннi класiв: аристократiї, буржуазiї - значної, дрiбної, трудящих - до рiвностi "цивiльних прав" у сучасному суспiльствi. Паралельно змiщалася головна потреба, якiй необхiдне першочергове насичення - вiд страху i голоду в давнинi - до самоствердження, свободi, знанням i спiвпереживанню в сучасностi. Вiдповiдно змiнювалися акценти iдеологiї.
Суспiльство - складна система. В неї входять декiлька "сфер": економiка, технiка, влада, мораль i "цiнностi", культура, здоров'я, психiка народу. Всi сфери пов'язанi один з одним. Зовнiшнiми "входами" є природа, сусiднi країни. Незалежним показником служать розмiри держави - населення, територiя.
Я намагався створити модель суспiльства, об'єднавши моделi кожної сфери в одну загальну - державу. Малював зв'язки, припускав показники, залежностi, коефiцiєнти, знаходив статистичнi данi. Повинен зiзнаватися, що з цього нiчого не вийшло. Тобто модель створив, але вона була недостовiрна. Переконався, що навiть використавши силу колективу, не можна довести справу до толку - до моделi придатної для керування країною. Хоча справа цiкава...
Винна самоорганiзацiя. Бiльше усього - непевнiсть "людського чинника" i хиби Колективного Розуму.
Вiдповiдно, "iдеальнiй iдеологiї", придатнiй для усiх i завжди, не iснує в принципi.
Як оцiнювати iдеологiї? Очевидно, по узагальненому поняттю ефективностi суспiльства. Якщо судити по сучасних реальних показниках - то задачi виглядають так:
А. По "координатi власностi". Перша черга - пiдвищення економiки, (ВВП на душу), зав'язанiй на передовi технологiї та освiту. Але зовсiм не обов'язково - на загальне щастя. Високий РДК для бiдних i зменшення нерiвностi прийде в другу чергу, разом iз багатством країни. У третю - екологiя.
Розквiтаюча економiка можлива тiльки при напруженiй працi, iнiцiативi й ощадливостi громадян усiх соцiальних класiв. Для цього потрiбно, по перше, задiяти сильнi потреби: власнiсть - приватну i змагання - конкуренцiю, ринок. По друге - робити ставку на сильнi типи - на лiдерiв. Це значить - нерiвнiсть. На жаль, для стимулювання працi людей слабких необхiдно додавати страх безробiття i бiдностi.
Б."Координата влади" для ефективного суспiльства, не настiльки визначена. Так, демократiя бажана, але для прогресу економiки зовсiм не обов'язкова. Принаймнi "на початку шляху", при низькiй культурi народу. Головна вимога до влади - забезпечити порядок i законнiсть. ("Клiмат iнвесторам"?). Друге: низькi податки - не перевантажувати бюджет надмiрними витратами - на оборону, на адмiнiстрацiю i навiть на соцiальнi потреби. Третє - розвивати iнфраструктуру. Четверте - регулювання ринку, що б уникати криз. Тiльки пiсля цих пунктiв йдуть соцiальнi задачi влади: освiта, охорона здоров'я, дозований соцiальний захист. На останньому мiсцi - повний набiр цивiльних прав для всiх.
Потрiбно визнати, що цiннiсть демократiї для маси народу, якщо порiвнювати з прибутками i захистом вiд злочинцiв, у значнiй мiрi перебiльшується. Справа в тому, що демократiя - поняття кiлькiсне. Є питання: "Хто вибирає?" - всi, або є обмеження. Кого вибирають? - одного президента або всiх зверху до низу. Скiльки свободи? - Дозованi обмеження, або повна воля для мiтингiв, преси i ТВ. Переконаний, що "кiлькiсть демократiї" потрiбно дозувати вiдповiдно рiвню освiти, традицiям , добробуту. А також - ефективностi економiки. "Надбiр" чреватий втратою сталостi i навiть кризою.
Крiм основних "координат" iдеологiї, формується ще декiлька важливих показникiв, що складають так званi "цiнностi", як компоненти суспiльної психологiї. Нижче я перерахував їх у протилежних значеннях i позначив знаками (+) або (-) по частинi впливу на ефективнiсть суспiльства.
1.На першому мiсцi стоїть мораль. Дотримання заповiдей вiд Мойсея є умовою будь-якого здорового суспiльства.(+). Доповнення вiд Христа (-)непротивлення злу насильством, усепрощення - це iдеал, до котрого потрiбно прагнути, але котрого важко досягти.
2.Переваги особистого (+) (вiд багатих, сильних) або колективного (-) (вiд бiдних).
3.Схильнiсть груповим iнтересам: (класу, релiгiї, iдеологiї (-) або єдинiй iдеї патрiотизму (+).
4.Толератнiсть (+) або агресивнiсть (-) у вiдношеннях, особистих i групових. (Вiд релiгiї, iдеологiї.) Вiдповiдно - установка на боротьбу або кооперацiю з опонентами.
5.Вiра в Бога (+) або войовничий матерiалiзм (-). Iнакше: "матерiальне - духовне". (Вiд релiгiї або iдеї.)
6.Установка на працю (+) або розваги (-): "працювати або вiдпочивати", "витрачати або збирати", "теперiшнє - майбутнє". Плюси йдуть вiд "протестантської етики", мiнуси - вiд iдеї споживання - "щастя зараз".
7.Смиреннiсть або невдоволення: задовольнятися досягнутим (-) або ринутися до бiльшого (+).
8.Дисциплiна: додержуватися (+) або порушувати (-) закони.
9.Питання про колективiзм не ясне: корисне для трудящих i не потрiбне пiдприємцям. Все ж скорiше плюс, нiж мiнус.
На ефективнiсть держави, крiм усього перерахованого, впливають багато незалежних чинникiв: природнi умови, традицiї народу, вихiдний рiвень економiки (капiтал!), технологiї, культури, ставлення iнших держав, харизми лiдерiв.
Якщо в суспiльствi низька мораль i превалюють негативнi цiнностi, то навiть оптимальну iдеологiю - не вдасться реалiзувати з користю. Трудностi збiльшуються якщо немає iдейної єдностi народу, усього або хоча б бiльшостi.
Реалiзацiя iдеологiї - продукт самоорганiзацiї: боротьби або кооперацiї: класiв, груп, лiдерiв, iдей. Результат - у прогресi та сталостi держави.
Для кожного рiвня економiки, технологiї i культури, i ще i традицiй, потрiбно свiй варiант iдеологiї - деякий оптимальний розподiл влади i власностi, що задовольнять мiнливим потребам громадян, що забезпечить ефективнiсть i сталiсть суспiльства. Втiм, iснує адаптацiя, пристосування психiки народу, яка вирiвнює невiдповiдностi координат.
Розглянути всi iдеологiї неможливо. Для приклада я порiвняю двi сучаснi: захiдний капiталiзм i радянський соцiалiзм. Опускаю "чисту iдеологiю" - права, свободи, ставлення до Бога, - рiзниця тут ясна: при соцiалiзмi - "нi- нi- i нi". Перерахую показники якi мають вiдношення до економiки та екологiї.
Капiталiзм - приблизно в 2 - 3 рази ефективнiше соцiалiзму по зростанню виробництва, по НТП, по продуктивностi працi, по якостi продукцiї, по матерiало - i енергоємностi продукцiї, по екологiчним критерiям. Ще бiльше програш - у 3 - 5 разiв - по реальнiй заробiтнiй платi робiтникiв. Соцiалiзм виграє тiльки в соцiальному захистi i зменшеннi нерiвностi. Це чимало: бiднi i слабкi жили бiдно, але без страху за майбутнє.
Перерахованi хиби вiдносяться до всiх соцкраїн. Для пiдтвердження призведу витримку зi статтi в "Известия" вiд 4 листопада 1997 р.
А.Iлларiонов, директор незалежного iнституту економiчних дослiджень, порiвняв, розбивши по парах, розвиток 18 соц. країн, iз приблизно, що вiдповiдають їм по географiї 12 країнами капiталiзму. Таблиця велика, але суть у такому. За роки вiд 1950 до 1990 сумарна економiка "капiталiстiв" зросла, у сумi, у 4,1 рази i внутрiшнiй валовий продукт на душу наприкiнцi перiоду коливався вiд 4000 $ у Таїландi до 20000 $ у ФРН. У "соцiалiстiв" зростання склало 2,1, а коливання ВВП на душу - вiд 1000 $ у В'єтнамi, до 10000 $ у ГДР i Чехiї. Українi дано 4800 $.
Який висновок iз цих порiвнянь i мiркувань? Приватна власнiсть i ринок, безсумнiвно, ефективнiше. Вони замкнутi на нерiвнiсть, на сильних людей iз їхньою жадiбнiстю, заздрiстю, лiдерством. Слабких пiдганяє страх безробiття. Але саме сильнi типи визначають прогрес суспiльства, що, зрештою, збагачує не тiльки багатих, але i бiдних. Проте до цього їм припадає пройти через перiод нужди.
У зв'язку з питанням про iдеологiї, варто поговорити про Матерiальнiсть Iдеї. Ми так звикнули: є речi i є iдея, однi постiйнi, реальнi, iншi щось ефемерне, примарне: сьогоднi є, завтра немає. Отож: цi уявлення зрадливi. Iдеї вираженi словами, якщо вони вiдбитi в нейронах мозку мiльйонiв людей, надрукованi в множинi книг, стають настiльки ж реальними, як i речi, як об'єкти природи. Тому, що вони управляють реальними дiями мас (людей), змiнюють хiд iсторiї, причому, куди бiльше нiж землетруси або повенi. Iдеї - це гени суспiльства. iнша справа, що вони менше стiйкi в iсторичному часi, чим гени. Є в них специфiчна якiсть: поширюються тiльки тi iдеї, що спiвзвучнi яким-небудь (представникам?) iз гами суперечливих бiологiчних потреб. Бiльш того, сама спроможнiсть iдеї до поширення пiдкреслює ступiнь значимостi тiєї потреби, на яку спирається. Вiзьмемо для приклада iдею Доброго Бога: в особi свiтових релiгiй вона поширилася у свiтi i виявилася самою стiйкою. Це значить, що добрий початок у природi людини превалює над злим. На жаль, все та ж самоорганiзацiя дозволяє тимчасово поширюватися i протилежним ("злим", наприклад, расистським) iдеям, оскiльки i вони мають "представництво" у суперечливих бiологiчних потребах, хоча i менше значимi.
Iсторичну еволюцiю iдеологiй можно обозначити як "дозрiвання цивiлiзацiї".
8. Дозрiвання цивiлiзацiї. Закономiрнiсть змiн стану та iдеологiї країн i всього людства в ходi iсторiї (убiк розумностi!) можна умовно назвати "дозрiванням цивiлiзацiї". Це процес що самоорганiзується, який характеризується динамiкою взаємозалежних показникiв.
Прогрес технологiй пiдвищує продуктивнiсть працi, веде до росту економiки, розширення освiти, послiдовному зсуву "головної" потреби - вiд страху i голоду - до власностi, вiрi в Бога та iдеали, до самоствердження, свободi, рiвностi, допитливостi, спiвпереживанню. Поширення iнформацiї (школи, преса, радiо, ТБ), спiлкування, торгiвлi, технологiї, багатства, розмиває непрохiднi гранi мiж класами, установлює єдинi цiнностi усiх людей - звiдси прямування до демократiї, правам громадян. У той же час iнстинкт власностi пiдтримує приватне пiдприємництво. Результат: сучасне захiдне суспiльство.
Цi процеси поступово поширюються на всi країни, незалежно вiд вихiдних iдеологiй i релiгiй, у силу торгової й iнформацiйної експансiї країн-лiдерiв i своєрiдної "моди": потреби iмiтацiї передовим. Одночасно наростають побiчнi ефекти НТП - надмiрний рiст населення, урбанiзацiя, забруднення зовнiшнього середовища i збiднiння природи. А так само накопичення зброї масового знищення.
Коротко перерахую нарощування ознак дозрiвання, по параметрах:
1.Економiка: зростання ВВП на душу, зменшення нерiвностi.
2.Власнiсть: - iндивiдуальна - корпоративна - транснацiональнi корпорацiї (ТНК) + "рiзна". Прiоритети економiки: сiльське господарство - технiка - послуги - iнформацiя.
3.Влада: авторитарна - демократична (традицiйна), - "соцiально-орiєнтована".
4.Технологiя, на прикладi енергетики: сила тварин - вода i вiтер - пар - електроенергiя - атом. Загальна тенденцiя енерго- та матерiало збереження, безвiдходнi технологiї.
5.Розповсюдження освiти: аристократiя - iнтелiгенцiя - багатi - середнi класи - весь народ. Вiдповiдно - початкова - середня - вища.
6.Iнформацiя: - книги - газети - радiо - телебачення - глобальнi мережi - iнтернет.
7.Мораль - вiд групової, класової, iдеологiчної - до загальнолюдської.
8.Праця: ручна, "машинна", iнтелектуальна.
9.Культура: нацiональна, (книжкова) - масова - кiно, телебачення - "електронна?" - планетарна.
10.Найбiльш консервативною є релiгiя: народи її не змiнюють, хоч матерiалiзм науки закономiрно зменшує значення Бога в мотивах поведiнки.
11.Здоров'я та демографiя: зменшення смертностi - зростання населення - контроль народжуваностi - припинення приросту населення. Збiльшення тривалостi життя.
11.Екологiя - вiд мiсцевого рiвня - до державного - до планетарного.
Зрiле суспiльство, на прикладi Захiдної Європи, виглядає так: прибуток на душу - до 15- 25 тисяч дол. Прирiст сповiльнюється до 2-5%.
Ринок, держвласнiсть 20-40%, нерiвнiсть 1:7.
Мораль - гуманiзм: компромiс особистого i колективного iнтересiв.
Влада: розвита багатопартiйна демократiя, цивiльнi права.
Соцiальнi витрати - пенсiї, охорона здоров'я та iн. складають половину бюджету.
Освiта 16-18 рокiв.
Здоров'я - низька дитяча смертнiсть, тривалiсть життя за 70 рокiв.
Промисловiсть втiлює "високi технологiї".
Екологiя: наближається до балансу забруднення очищення середовища.
Спробу висловити в однiй цифрi цивiлiзацiю, як "якiсть життя" усього народу, розпочали спецiалiсти ООН. Для об'єктивної оцiнки вони запропонували "Iндекс Людського Розвитку" (IЛР) з'єднуючи чотири показники:
1.Реальний прибуток на душу (тисячах дол., з урахуванням купiвельної спроможностi долара в країнi).
2.Дитяча смертнiсть та тривалiсть майбутнього життя.
3.Письменнiсть дорослих.
4.Оцiнка стана зовнiшнього середовища.
IЛР достатньо вiдбиває "ступiнь дозрiвання" суспiльства. ООН щороку випускає книгу статистики i коментарiв на 174 країни. Їх традицiйно подiляють на три групи: "розвиненi", "що розвиваються" i "менше розвиненi" (Їх посоромилися просто назвати: "бiднi"!). До розпаду СРСР у статистиках окремо видiляли "соцiалiстiв". Тепер усi вони потрапили в групу "що розвиваються".
Привожу основнi данi для порiвняння трьох груп країн на 1999 р.
Розвинених країн нарахували 45. Їхнє населення складає 28% людства.
Прибуток на душу 22000 дол. Тривалiсть життя - 77 рокiв. Всi грамотнi. Природа оцiнена в 79 умовних пунктiв.
Друга група - країни, що розвиваються - їх 94. Населення - 63% вiд усiєї планети. Прибуток - 3300 дол. Тривалiсть життя - 67 рокiв. Грамотних 76%. Природа - на 64 пункти.
Третя група - 35 бiдних країн, 9% людства. Показники найгiршi: 1000 дол. прибутку, 50 рокiв життя, 48% грамотних, природа - 30 пунктiв.
Цифри по Росiї - прибуток 4400 дол., тривалiсть життя - 67 рокiв Але всi грамотнi ( точно -99%) Оцiнка природи на 77 пунктiв. 71-е мiсце по шкалi IЛР.
По Українi такi ж цифри, тiльки прибуток ще менше - 2200 дол. i мiсце по шкалi 91-е.
Важко уявити процес дозрiвання. Економiка: прирiст прибуткiв на душу, у середньому за 30 рокiв - у 1-й групi - 2,3% , у другiй - 3,5%, у третiй - 1,4%. Погано - рiст населення. У 1-й групi - 0,5%, у 2-й - 1,7%, а в 3-й - зовсiм погано - 3%! Прирiст освiти закономiрний: по 1 року навчання за кожнi п'ять-шiсть рокiв. У бiдних країнах - це 50% грамотних, у що розвиваються - пiдбирається - до 10 класiв, у розвинених - половина молодi вчиться в коледжах i унiверситетах. Еволюцiя влади - вiд диктатур - до демократiї. На жаль - часто - тiльки формальної. Процес дозрiвання нерiвномiрний: перiоди пiдйому змiнюються застоєм i навiть спадом. Але в масштабах людства прогрес закономiрний.
Важко дати рецепти бiднiй країнi - як швидко розбагатiти. Дозрiвання - процес, що самоорганiзується. Проте, можна перерахувати необхiднi чинники швидкого пiдйому.
1.Мораль: традицiї працьовитостi, чесностi, iнiцiативи економiї, вiра в Бога.
2.Як наслiдок безробiття i низький соцiальний захист народу. Все це створює пiдвищену мотивацiю працi i зменшує витрати виробництва.
3.Необхiдний мiнiмум освiти: загальна письменнiсть - 5 -6.кл.
4.Приватна власнiсть, ринок i гарнi закони для пiдприємництва: низькi податки i зарплати, захист iнвестицiй.
5.Сильна влада: лiдер, плюс обмежена демократiя. Порядок i стабiльнiсть.
Все перераховане може сприяти швидкому розвитку економiки за рахунок залучення iноземного капiталу, експлуатацiї дешевої працi i ставки на передовi технологiї. "Повний набiр" цивiльних прав потребує культури, досвiду демократiї i приходить пiзнiше, разом iз багатством та освiтою.
Так чи iнакше, iз рiзною швидкiстю, але дозрiвання йде у всiх країнах, i по всiх параметрах. Деякi релiгiя та iдеологiї гальмують процес, але зупинити не можуть.
Так чи iнакше - iз рiзною швидкiстю, але дозрiвання йде у всiх країнах, i по всiх параметрах. Деякi релiгiї та iдеологiї тормозять процес, але зупинити не можуть.
Приблизна динамiка дозрiвання цивiлiзацiї показана на малюнку 2.
9. Глобалiзацiя. Глобалiзацiя це сучасний етап дозрiвання цивiлiзацiї в масштабах людства. Суть: зростання мiжнародних зв'язкiв, економiчної взаємозалежностi країн, поширення нових технологiй, єдиних стандартiв життя, однорiдної масової культури та iдеологiй. Процес вiдбувається в рiзноманiтних сферах, сам по собi, без плану. Двигуном є всi тi ж людськi потреби: лiдерство, жадiбнiсть, наслiдування, допитливiсть, тiльки втiлене в країнах, мiжнародних органiзацiях, транснацiональних корпорацiях (ТНК), а не в особах.
Як i в усiм, у глобалiзацiї є плюси i мiнуси. Ось плюси:
1.Свiтова економiчна система, забезпечена безлiччю мiжнародних угод сприяє потокам товарiв i капiталу мiж країнами i таким чином прискорює дозрiвання бiдних.
2.Те ж саме стосується науки i технiки: торгiвля, системи зв'язку, повiтряний транспорт, ТНК, патенти, iнтернет, поширюють сучаснi технологiї в усьому свiтi.
3.Подiбнi ж процеси стосуються полiтики: про прихильнiсть до демократiї i цивiльних прав декларують усi країни. Це не завжди вiдповiдає дiйсностi, але тенденцiя безсумнiвна.
4.Об'єднуючою силою є ООН. Вона здiйснює i координує гуманiтарну допомогу. Очолює (поряд iз Мiжнародним Банком Реконструкцiї i Розвитку) спостереження за всiма сторонами життя країн, що розвиваються i бiдних. Її Рада Безпеки (i НАТО), зупиняють вiйськовi конфлiкти.
5.Країни з однотипною економiкою та iдеологiєю прагнуть до бiльш глибокої iнтеграцiї. (Приклад - Європейська Спiвдружнiсть.)
6.Сильно зросла мiжнародна мiграцiя. Вченi шукають умови для науки, спортсмени й артисти - грошей i слави, а бiднi i безробiтнi - заробiтку. Наблюдається концентрацiя iнтелектуальних сил з усього свiту в найбiльш розвинених країнах.
7.Культура i спорт. Йде поширення по усьому свiту новин, поп-музики, голлiвудських фiльмiв, мод одягу, манери поведiнки, англiйської мови, стандартiв освiти, iнтернет. Особливо це стосується молодi. Бурхливо росте мiжнародний туризм i дiловi подорожi.
8.Екологiя стає частиною "моралi людства".
У цiлому - глобалiзацiя сприяє поширенню гуманiзму, рiвностi, боротьби з бiднiстю, освiти, уваги до екологiї.
На жаль, не все так благополучно, як здається з першого погляду. От перелiк шкiдливих наслiдкiв.
Глобалiзацiя не зупинила, а навiть пiдсилила розшарування країн: уперед виходять багатi, енергiйнi, освiдченнi. Тi, що не зумiли включитися у свiтовi фiнанси i торгiвлю - приреченi на вiдставання. До числа їх вiдносяться всi країни СНД. На жаль!
Професiоналiзм пiдвищився в цiнi, а безробiття серед неквалiфiкованих робiтникiв збiльшилося. У результатi зросла нерiвнiсть на ринку працi, що породжує бiднiсть i нестабiльнiсть у суспiльствi.
Йде укрупнення ТНК, деякi з них по багатству перевершують бюджет середньої країни i стають майже свiтовими монополiстами.
Бiльш того, глобалiзацiя несе прямi загрози. Наприклад, фiнансовий обвал в однiй країнi може швидко охопити половину свiту - як було в 1998-99 р. Вiдповiдно - десятки мiльйонiв людей виявляється в бiдностi, а країни можуть загубити полiтичну стабiльнiсть. (Iндонезiя 1997 р.).
Мiжнароднi торговi i фiнансовi зв'язки використовуються злочинцями для торгiвлi наркотиками i зброєю, служать засобом маскування для полiтичних терористiв.
Поширення низькопробної голлiвудської продукцiї i поп-музики витискає нацiональну культуру i навiть загрожує самобутностi народiв. i - одночасно - знижує рiвень моралi, сприяє росту злочинностi.
Що залишається? Все-таки, глобалiзацiя скорiше корисна, чим шкiдлива. А саме головне - вона є, йде сама собою, i зупинити її не можливо. Тому до неї потрiбно пристосовуватися: використовувати переваги, боротися з недолiками. i поспiшати з включенням у загальний потiк: жорстока конкуренцiя у свiтi залишилася.
10. Однополюсний свiт. Вся iсторiя людства виглядає як постiйне суперництво країн i боротьба за лiдерство: (як у зграї!) З часiв давнини, у рiзних частинах свiту виникали потужнi цивiлiзацiї, iз своєю культурою i лiдерством. Вони завойовували бiльш слабкi країни, створюючи iмперiї. Проте великi вiдстанi, погана технiка, транспорт i зв'язок, вiдсутнiсть помiтної переваги в технологiях, не дозволяли об'єднати в одну державу навiть цiлий континент. Свiт залишався багатополюсним. У останнi пiвсторiччя на переднiй край висунулися США i СРСР - число полюсiв скоротилося до двох.
Але от розпався Радянський Союз, Варшавський Пакт. Росiя успадковувала ракети та армiю, але без потужної економiки вона вже не може притягти у свою орбiту сусiдiв. Тоталiтарний соцiалiзм уступив лiбералiзму в економiчному й iдеологiчному змаганнi. Правда, ще тримається "соцiалiзм iз китайською специфiкою", але i вiн дрейфує убiк лiбералiзму. Пiвнiчну Корею i Кубу в розрахунок можна не приймати - свiтову революцiю вони не запалять. Особняком стоїть iсламський свiт, проте, поки вiн не спроможний до об'єднання, що б уявити собою потужну силу.Так позначився єдиний полюс свiту - США.
Прихильники багатополюсного свiту, iз числа найсильнiших країн, защемленi у своєму лiдерствi i позбавленi шансiв зайняти перше мiсце, лицемiрно посилаються на обмеження в змаганнi, що шкодить прогресу. Проте, заперечення не обгрунтованi. У зграї боротьба за пiдвищення статусу, як стимул напруги i тренування, органiчно властива всiм особам. Якщо навiть перше мiсце (поки!) не досягаємо, то "середнiм i слабким" вигiднi порядок i сталiсть, що пiдтримує вожак. Для сучасного людства це значить виключення великої вiйни. В минулому ("багатополюсному") сторiччi лiдерство штовхало на завоювання свiтового панування нiмцiв, японцiв, росiян. Ми пам'ятаємо, чим це скiнчилося.
Реальними конкурентами США в боротьбi за першiсть є Європейська спiвдружнiсть, Китай, Японiя i Росiя. Вивчення публiкацiй дозволило менi приблизно намiтити спiввiдношення сил суперникiв по ряду показникiв. Для простоти я вибрав iз них три найважливiших i висловив вагу опонентiв цифрою спiввiдношення зi США. Зрозумiло, данi сугубо наближенi.
Таблиця спiввiдношень.
США Китай Європа Японiя Росiя 1 2 3 4 5 Економiка
(Прирiст ВВП,%) 1 (3%) 0,45 (10%) 1(2%) 0,4(3%) 0,1(2%) Наука та технологiї 1 0,1 0,5 0,4 0,3 Могутнiсть озброєння 1 0,1 0,3 0,05 0,3 Сума трьох показникiв 3 0,65 1,8 0,85 0,75 Населення в мiльярдах 0,3 1,2 0,5 0,12 0,15 Примiтка: прирiст економiки в Китаї в майбутнi 20 рокiв знизиться до 4 6%, за рахунок ефекту дозрiвання. Проте, через 30 - 50 рокiв вiн наздожене США по ВВП, але вiдставання в технологiях i якостi озброєння все рiвно залишаться: це показники, що самi себе прискорюють.
Значимiсть (у змаганнi) кожного чинника неоднакова, але усi вони взаємозалежнi. Наука i технiка мають потребу в освiтi, живлять економiку й озброєння, одержуючи взамiн фiнанси. (США витрачають на оборону майже стiльки, скiльки разом всi iншi). Найважливiшим елементом лiдерства є iнтелект країни. Вченi з усього свiту з'їжджаються в лабораторiї Америки. Витрати на науку величезнi. У американцiв майже половина Нобелевських премiй по науцi, куплено 80% патентiв. i багато ще всяких: "першi", "уперше".
У той же час освiта, культура i демократiя, властивi США, стимулюють в iнших країнах свободу, цивiльнi права та екологiю, тому їхня гегемонiя не погрожує свiту поверненням до соцiалiзму або фашизму. Навiть навпаки - гарантує вiд таких спалахiв (самоорганiзацiя пiдступна!) в окремих країнах.
Зрозумiло, антагонiзм мiж державами не зникне, але вiн не вийде за рамки локальних конфлiктiв. (Як у зграї: б'ються, але не до убивства!) Остання iлюстрацiя до сказаного: за десять рокiв фактичної гегемонiї США сумарнi вiйськовi витрати в країнах (крiм США) зменшилися майже вдвiчi: країни заспокоїлися.
Втiм, краще я лишу геополiтику: по моїм же поглядах - самоорганiзацiя непередбачена, а розумнiсть країн дуже сумнiвна. Але в цiлому - свiт ймовiрностний, тому тотальна схватка за мiсце ватажка в зграї держав сумнiвна. Принаймнi - поки.
11. "Глобальнi проблеми". От динамiка головних показникiв останнього сторiччя. Населення виросло у 3,7 раз. Економiка - у 40 разiв. Освiта, рахуючи по вiдсотку письменних дорослих (дуже приблизно!) iз 13 до 82%. Тривалiсть життя з 50 до 67 рокiв. Всi колонiї одержали незалежнiсть. Демократiя майже повсюди.
Науково Технiчний Прогрес приголомшуючий: лiтаки, ракети космос, супутники, радiо, телебачення, атомнi станцiї (правда й атомнi бомби теж), комп'ютери, iнтернет, генетика, протезування функцiй i пересадка органiв, клонування, бiотехнологiї. "Зелена революцiя"... i так далi - усього не перерахуєш.
Корисний i гiркий досвiд iсторiї: двi свiтовi вiйни, фашизм, соцiалiзм, ГУЛАГ i Освенцiм.
На жаль, негативнi наслiдки цивiлiзацiї теж прогресують. Не випадково три десятилiття тому були сформульованi "глобальнi проблеми" людства ("Римський клуб").
От цi проблеми в спiввiдношеннi з останнiми тенденцiями.
1.Зростає населення. Але є втiшнi ознаки: у зв'язку з дозрiванням цивiлiзацiї, темпи приросту сповiльнилися в порiвняннi з 60-ми роками майже вдвiчi. З'явилася впевненiсть, що рокiв через 50-70 вiдбудеться стабiлiзацiя населення планети на рiвнi 10-12 мiльярдiв. Це багато, але ще природа може витримати.
2.Прискорюється зростання свiтової економiки: у середнiх країнах - 5-7%, у бiдних - 3-6%. Навпаки, у багатих країнах прирiст ВВП обмежився 2%. В мiру дозрiвання уповiльнення очiкує весь свiт - i це добре. (Називається - "збалансоване зростання"). Плюси вiд прискорення - зростання освiти, гальмування приросту населення, мiнуси - зростання шкiдливих впливiв на зовнiшнє середовище.
Але все ж до середини 21-го сторiччя сумарний Валовий Продукт зросте в 3-4 рази. Чи вистачить ресурсiв на таке виробництво? Вже нiхто не сумнiвається - вистачить. Енерго- i матерiалоємнiсть одиницi ВВП зменшиться вдвiчi, i прогрес вiдбувається. Поки розвiдка копальневих обганяє зростання потреб промисловостi.
3.Так, природне середовище погiршується. Зменшується площа лiсiв, кiлькiсть прiсної води, вимирають бiологiчнi види, забруднюються океани, розширюються пустинi, скорочуються орнi землi, зростають "озоновi дiри", пiдвищується температура атмосфери, частiшають природнi катастрофи. Все разом обмежує ресурси їжi i шкодить здоров'ю. На жаль, динамiка цих процесiв поки позитивна.
Чи будуть вони фатальними для бiологiї планети? Нi, не будуть. НТП обiцяє скорочення вiдходiв виробництва i полiпшення їхньої утилiзацiї. Не до iдеального рiвня, але достатнього для безпеки. Є надiя, що шкiдливий вплив технiки на природу зросте не в 4 рази (як ВВП), а може лише - у два. При цьому пiдвищиться екологiчна культура, розширяться "зони збереженої природи", якi сьогоднi представляють Європа, Пiвнiчна Америка, Японiя. Зростання агротехнiки i бiотехнологiї компенсують скорочення посiвних площ i забезпечать населення їжею, хоча i не усiх рiвною мiрою. Не буде i смертельної загрози для життя людей. Здоров'я бiльше залежить вiд культури, багатства i медицини, чим вiд забруднення середовища. Дозрiвання цивiлiзацiї все це дасть, хоч i без втрат в самих бiдних країнах не обiйтися. Зокрема це стосується розповсюдження СНIДУ.
4.Небезпека тотальної ядерної вiйни, здається, минула, але стабiльностi свiту загрожують мiжетнiчнi, релiгiйнi й iдеологiчнi конфлiкти. Вони роздiляють країни, ведуть до терору, до виникнення агресивних режимiв, поширенню i накопиченню атомної i хiмiчної зброї в "середнiх" країнах, що змагаються. Наркотики теж стали чинником погрози добробуту людства. Надiя - на однополюсний свiт: простiше приймати рiшення, коли є авторитетний арбiтр, до того ж - володiючий "великим кийком": простiше приймати рiшення.
Оцiнка в цiлому: баланс негативних i позитивних тенденцiй ще не досягнутий, але надiя з'явилася. Саме образливе, що наука, технiка i свiтова економiка вже зараз спроможнi у усьому свiтi закорегувати народжуванiсть, усiх забезпечити їжею, енергiєю i матерiалами, знешкодити вiдходи, збалансувати природу. Заважають усi тi ж бiологiчнi якостi людини: лiдерство, егоїзм, алчнiсть. I, - нерозумнiсть. Але це не безнадiйно: дозрiвання стосується i накопичення розуму теж.
Принаймнi - монiторинг середовища вже налагоджений. Природа достатньо стiйка й обвальна катастрофа в планетарному масштабi неможлива. Розмови про необоротнiсть деградацiї всiх бiологiчних систем пiсля досягнення деякого рiвня забруднення - безпiдставнi. Популяцiї рослин i тварин у регiонах iснують автономно, пристосовуванiсть їх велика i поки сонце свiтить - одночасно на всiй планетi вони загинути не можуть. Нарештi, можна сподiватися: коли погроза досягне небезпечної риси, заходи прийнятi будуть. Страх пiдштовхне розум. Особливо коли зброя - Розум - вже є.
Проте, приходиться визнати, що люди не перетворяться в ангелiв. Тому у свiтi залишаться i жадiбнiсть, i бiднiсть, i голод, i жорстокiсть. Хiба що не зростуть їхнi масштаби.
12. Майбутнє. Перед тим як робити прогнози - корисно оглянутися на початок сторiччя, що iде. У США, Францiї, Англiї вже були вiдпрацьованi механiзми демократiї i капiталiзму. Свiтова громадськiсть сподiвалася на спокiйне життя i чудеса технiки: автомобiлi, лiтаки, телефон. Далi виникло те, чого не чекали (самоорганiзацiя!): свiтова вiйна, революцiї, соцiалiзм, фашизм. Потiм звалився шквал руйнiвної технiки: ракети, атомна бомба, космос: все на фонi протистояння Заходу i СРСР. За пiвсторiччя успiхи економiки i розбудовчих наук, рiзко зменшили смертнiсть, збiльшили виробництво товарiв але i кiлькiсть вiдходiв. До небезпеки атомної вiйни додалися "глобальнi проблеми". Радiо, телебачення, хiмiя, транспорт, житла торкнулися всiх громадян, а комп'ютери - принаймнi - багатьох. Глобалiзацiя!
Чи можна було все це передбачати? Зрозумiло, фантасти писали, але вони ще масу усякої нiсенiтницi придумували - хто їм вiрив?
От i я - не буду малювати картини майбутнього сторiччя - визнання самоорганiзацiї прохолоджує фантазiї. Зрозумiло, наука зробить новi вiдкриття, але "побутовi" можливостi людства будуть завантаженi вантажем 10-12 мiльярдами жителiв, (iз 30% старих), з застарiлою технiкою, повiльним зростанням доходiв, погiршенням природи. Тому на швидку змiну життя людей у планетарному масштабi розраховувати не приходиться. Правда, дозрiвання продовжиться, бiднi країни перейдуть у середнi, а середнi пiдтягнуться до багатих.
Люди в масi своїй, не перемiняться. Надiї полiпшити генофонд 10 мiльярдiв - безпiдставнi. Може бути генетична дiагностика зародкiв дозволить вiдбраковувати дефективних дiтей , але коли ще буде результатi Однаково, як лiки зможуть понизити пiки шкiдливої поведiнки патологiчних особистостей, але теж - як охопити спостереженням усiх жителiв планети?
Тому пристрастi i пороки залишаться.
Проте, для декiлькох проривiв уже є задiл. Головним, напевно, буде поширення iнтернет. Глобальна мережа змiнить багато: освiту, працю, бiзнес, спiлкування, ЗМI, лiквiдує "залiзнi завiси", розповсюдить iдеї зрiлого суспiльства, дасть для демократiї зворотнiй зв'язок.
Другий пункт - генетика i бiотехнологiї. Це - харчi, медицина, збереження бiологiчних видiв.
Третiй - штучний iнтелект: сфера оптимального керування, а потiм i творчiсть.
Головна задача для iнтелекту - розраховувати i регулювати самоорганiзацiю в сферi iдеологiй i вiдношень держав, що б не повторити катаклiзми сторiччя двадцятого. Дозрiвання, глобалiзацiя й однополюсний свiт пом'якшують небезпеки, але не виключають їх цiлком. Важко примирити протирiччя мiж необхiднiстю жорсткого керування людьми для виживання людства з принципами свободи особи i демократiї.
Що стосується iдеологiй, тобто їхнiх координат у мiнливому свiтi, то в принципi вони доступнi науцi соцiологiї, озброєною технiкою монiторингу психiки громадян i засобами впливу через ЗМI. Тiльки реалiзацiя важка - величезнi масштаби i самоорганiзацiя заважають. Але людство рухається убiк Розуму. Змiст поняття "дозрiле суспiльство" буде змiнюватися разом з технологiями, але повернення до дикунства вже не буде.
Втiм, загальнi принципи вiдношень мiж людьми закладенi релiгiями ще в позаминулому тисячорiччi, а може бути навiть в етицi зграї. iм'я їм - компромiси для досягнення сталостi i прогресу. Змiнюється тiльки змiст.
Одне скажу - майбутнього боятися не потрiбно.
Сiчень, 2001 г.
Микола Амосов. Мiй свiтогляд.