4.Розвиток західної соціології в ХХ ст.

•На початку ХХ ст. в зв’язку із соціальними потрясіннями в Європі центр соціології переміщується в США. Соціологія стає університетською наукою.

•В 1892 році відкрита перша в світі

кафедра соціології та соціологічний факультет в Чікагському університеті.

Основні школи:

•Феноменологічна школа – це школа, яка розглядала суспільство як взаємодію індивідів, міжособистісні стосунки.

•Технологічна (технократична) школа – в основі суспільних відносин є технологічні і науково-технічні відносини.

•Франкфуртська школа ( представники Адорно, Фром, Хоркхаймер) – вивчали проблему відчуження в суспільстві, виступали проти насильства, експлуатації, за свободу особистості, розробили ідею індустріального суспільства.

•Конфліктологічна школа (представники Міллю, Козер, Дарендорф) – основою стало вивчення конфліктів в суспільстві.

•Школа структурного функціоналізму (представники Парсонс, Мер тон) – досліджували елементи соціальної взаємодії, соціальну структуру суспільства, місце цих елементів, значення, функції, їх систему.

•Парсонс вивчав взаємодію між людьми, економічну, політичну сферу, мораль, право, звичаї, вірування, сімю.

•Мертон вивчав соціальну структуру суспільства, міжособистісні відносини, поведінку людей, конфлікти та їх подолання.

Індустріальна соціологія (представник Мейо (провів хотторнські експерименти)). Вивчає соціальні проблеми на виробництві та трудових колективах, в галузі економіки.

•У 80-90 роках ХХ ст.. у світі відбулось багато змін: науково- технічна революція, поява нового індустріального суспільства, зміна характеру праці від фізичної до інтелектуальної, поява нових цінностей і мотивації поведінки людей.

•В соціології спостерігається два процеси:

•1. Створення нових теорій в соціології.

•2. Створення широкої мережі прикладної соціології.

•Отже, основною проблемою сучасної західної соціології є проблема подолання негативних явищ і конфліктів у всіх сферах життя суспільства.

Всоціології спостерігається два процеси:

1.Створення нових теорій в соціології.

2.Створення широкої мережі прикладної соціології.

Отже, основною проблемою сучасної західної соціології є проблема подолання негативних явищ і конфліктів у всіх сферах життя суспільства.

5. Історія соціологічної думки в Україні.

• Протосоціологічний період її розвитку охоплює хронологічний проміжок від часів Київської Русі до середини XIX ст.

•Соціально-економічне, політичне і духовне життя різко змінилося у XIII ст. у зв'язку з пануванням на українських землях монголо-татарського іга. У XIV ст. українські землі були захоплені Великим князівством Литовським. Більшість галицько-волинських земель опинилася під польською владою.

•Істотний внесок у розвиток соціологічних ідей зробив видатний український філософ, письменник Григорій Сковорода (1722—1794), який науку про людину вваясав найважливішою і найвищою з усіх наук. Не заперечуючи ролі й значення технічних досягнень, найголовнішою він вважав науку про умови та способи забезпечення щасливого життя, про людину та її щастя, споріднену працю.

Висновки:

•В Україні протягом останнього десятиліття XX ст. сформувалися нові соціальні групи, верстви, нові соціальні відносини. Процес соціальної диференціації супроводжувався соціальними протистояннями, суттєво вплинув на соціальне самопочуття суспільства, особливості взаємодії суб'єктів вітчизняного соціуму. Це суттєво позначилося на зростанні ролі соціології в дослідженні та управлінні суспільними процесами.

•Однак, щоб соціологія посіла відповідне місце у науковому та практичному житті, потрібні час і подолання соціально-економічних труднощів, які на початку XXI ст. переживає українська держава. Низку різноманітних теоретичних, методологічних, організаційних проблем висуває гуманізація освіти. Необхідне справді наукове застосування соціології у різних галузях суспільного життя, очищене від намагань маніпулювати громадською думкою під прикриттям так званих «соціологічних досліджень».

•Отже, основними проблемами сучасної української соціології можна назвати проблему державності, національних відносин, шляхів розвитку України, формування української культури, адаптації до сучасних умов, проблему духовних цінностей.

Література:

•Піча В.М., Черниш Н.Й.,Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. – Львів, 1995.

•Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ сторіччя. – К.,1996.

•Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.

•Современная американская социология. – М., 1994

•Сорокин П. Социологические теории современности, - М., 1992.

•Соціологія: Підручник, за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів, 2004.

•Соціологія: терміни, поняття, персоналії.Навчальний словник-довідник, за заг. ред. В.М. Пічі. – Львів, 2002.

•Танчер В. Українська соціологія сьогодні – нелегкий шлях до теорії, Філософ. і соціол. думка. – 1993. - №11-12.

•Хто є хто в західній та вітчизняній соціології: Навч. Соціол. словник для студентів, ред. В.М. Піча, - Львів, 1999.

•Захарченко М. , Погорілий О. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.

•Піча В.М. Соціологія: загальний курс. – К., 2000.

•История социологии в Западной Европе и США. – М., 1993.

•Очерки по истории теоретической социологии ХХ столетия. – М., 1990

•Современная западная социология, М. , 1990.