Void main() {

int x[10], i, s = 0; // x – покажчик на перший елемент масиву.

int *rpt; // Визначаєм покажчик rpt і засилаємо туди значення

rpt = x; // адреси 1-го елементу масиву. У x і rpt зберігається адреса 1-го

// елементу. Значення в змінній x змінювати не МОЖНА!!!

clrscr();

cout << "Введи елементи масиву: \n ";

for (; rpt - x < n; rpt++)// В циклі формуємо поточну адресу

// елементу масиву.

{ i = rpt - x; // Якщо відоме значення покажчика, індекс елементу

// визначається формулою: i = rpt – x.

// rpt – поточне значення покажчика; x – адреса 1-го елементу.

cout << "x[" << i << "]= ";

scanf("%d", rpt);// Порівняєте з директивою scanf(%d”, &x[i]).

}

// Виведення масиву на екран.

for (rpt = x; rpt - x < n; rpt++ )

cout << *rpt << " ";// Доступ до елементу через покажчик.

for (i = 0; i < n; i++) s = s + *(x + i);// Інша форма доступу до елементу масиву

// через покажчик.

сout << "\n S= " << s << "\n";

getch(); }

Програма демонструє факт, що значення а, *(а + i) і *rpt (якщо код rpt++ виконується i разів) визначають одну і ту ж область пам'яті.

4. Двовимірний масив

Якщо задана матриця, наприклад а, те для неї визначений масив покажчиків а[n]. У i-м елементі масиву а[i] міститься адреса першого елементу i-й рядка. У змінній а міститься адреса першого елементу матриці, тобто справедлива тотожність &a[0][0] ? а.

Програма 9. Демонструє, що при оголошенні двовимірного масиву, визначений масив покажчиків на перші елементи рядків матриці.

const n = 5, m =4;

Void main()

{int b[n][m], i;

clrscr();

for (i = 0; i < n; i++) // Перебираємо індекси рядків //двовимірного масиву.

{ cout << " b(" << i << ")= " << b[i]; // Виведення значень //елементів одновимірного масиву.

// Виведення адрес перших елементів рядків матриці.

cout << " \n адреса b(" << i << ",0)= " << &b[i][0] << "\n\n";

} getch(); }

Дана програма демонструє той факт, що для змінної b[i] справедлива рівність b[i]= &b[i][0]. Зв'язок матриці з масивом покажчиків дозволяє організувати доступ до елементів матриці через адреси. Для елементу матриці а[i][j] справедливі наступні формули:

1. вираз а + i * m + j визначає адресу а, тобто &a[i][j] =a + i * m + j або а[i][j] = *(а + i * m + j). Тут i * m + j – порядковий номер елементу а[i][j];

2. вираз а[i]+ j визначає адресу а, тобто &a[i][j] = а[i]+j або а[i][j] = *( а[i]+ j).

Програма 10. Демонструє різні форми доступу до елементів матриці через покажчики.

void main(void)

{ const n = 4, m = 4;

FILE *f1;

int i,j *p, а[n][m];

clrscr();

// Введення двовимірного масиву з файлу.

p = а[0];

f1 = fopen("t.dat", "r");

cout << "Доступ до елементів матриці відбувається по формулі: \n\n"

<< "\n *(а[i]+ j) \n\n";

for (i = 0; i <= n – 1; i++)

{ for (j = 0; j <= m – 1; j++, p++)

{ fscanf( f1, "%d", p ); // Одна з форм доступу до елементів

// матриці через масив покажчиків.

printf(" %d\t", *(а[i]+ j)); // Одна з форм доступу до //елементів матриці через масив покажчиків.

}

printf("\n"); }

fclose(f1);

printf("\n");

p = а[0];

cout << "Доступ до елементів матриці відбувається по формулах: \n"

<< " *(а[i]+ j) \n *(p + i *m + j) \n\n";

f1 = fopen("t1.dat", "w");

for (i = 0; i <= n – 1; i++)

{ for (j = 0; j <= m – 1; j++)

{ printf(f1,"%d ", *(а[i]+ j ) ); // Одна з форм доступу до //елементів матриці через масив покажчиків.

printf(" %d\t", *(p + i * m + j )); // Одна з форм доступу до //елементів матриці через масив покажчиків. }

fprintf(f1,"\n");

printf("\n"); }

fclose(f1);

getch(); }