ініціалізація змінних – це одночасний опис з наданням початкових значень змінних. Опис з ініціалізацією

Константи

Запис цілих констант

Цілі десяткові числа, що розпочинаються не з нуля, наприклад: 4, 356, — 128.

Цілі вісімкові числа, запис яких розпочинається з нуля, наприклад: 016, 077.

Запис символьних і строкових констант

Символьні константи заключають в апострофи. Наприклад: 'А', 'а', '5 '+'. Строкові константи, що є символьними послідовностями, заключають в подвійні лапки. Наприклад: "rezult", "введіть початкові дані".

Особливий різновид символьних констант представляють управляючи символи.

Їх призначення — управління виводом на екран.

У програмі на Сі++ вони зображуються парою символів, перший з яких '\'. Ось деякі з символів, що управляють :

'\n' — перехід на новий рядок; '\t' — горизонтальна табуляція; '\а' — подача звукового сигналу.

Іменовані константи (константні змінні). В програмі на Сі++ можуть використовуватися іменовані константи. Вживане для їх визначення службове слово const прийнято називати кваліфікатором доступу. Кваліфікатор const вказує на те, що ця величина не може змінюватися впродовж усього часу роботи програми. Зокрема, вона не може розташовуватися в лівій частині оператора привласнення.

Наприклад :

const float pi=3.14159; const int iMIN=l, iMAX=1000;

Визначення констант на стадії препроцесорної обробки програми. Ще однією можливістю ввести іменовану константу являється використання препроцесорної директиви #define в наступному форматі:

#define <ім'я константи> <значення константи>

Наприклад:

#define iMIN 1

#define iMAX 1000

На стадії препроцесорної обробки вказані імена замінюються на відповідні значення.

Наприклад, якщо в програмі є присутнім оператор

X=iMAX - iMIN;

то в результаті препроцесорної обробки він набере

вигляду:

Х=1000-1;

Константи перераховуваного типу

Цей засіб мови дозволяє визначати послідовність цілочисельних іменованих констант. Опис перераховуваного типу розпочинається із службового слова enum, а подальший список констант полягає у фігурні дужки. Наприклад:

enum {A, B, C, D};

В результаті імені А буде зіставлена константа 0, імені В — константа 1, C — 2, D — 3. За умовчанням значення першої константи дорівнює нулю.

Для будь-якої константи можна явно вказати значення.

Наприклад:

enum {A=10, B, C, D};

Врезультаті будуть встановлені наступні відповідності:

А= 10, B = 11, C = 12, D = 13.

Операції і вирази

Ось декілька прикладів арифметичних виразів, записаних за правилами мови Сі ++:

a+b 12.5 - z 2*(X+Y)

Арифметичні операції

До арифметичних операцій відносяться:

— віднімання або унарний мінус; + складання або унарний плюс;

% ділення по модулю (аналог Mod в Паскале); ++ унарна операція збільшення на одиницю

(інкремент); -- унарна операція зменшення на одиницю

(декремент).

Операція % застосована тільки до цілих чисел

Операції інкремента і декремента можуть застосовуватися тільки до змінних і не можуть

— до констант і виразів. Операція ++

збільшує значення змінної на одиницю, операція -- зменшує значення змінної на одиницю. Обидва знаки операції можуть записуватися як перед операндом (префіксна форма), так і після операнда (постфіксна форма), наприклад: ++х або х++, --а або а--. Три наступні оператори дають один і той же результат:

х=х+1; ++х; х++

Пояснення наступне: при використанні постфіксної форми операції ++ і -- виконуються після того, як значення змінної було використане у вираженні, а префіксні операції — до використання. Тому в першому прикладі значення змінної с обчислювалося як твір 3 на 2, а в другому — як твір 4 на 3.

По убуванню старшинства арифметичні операції розташовані в наступному порядку:

++, --

— (унарний мінус) *, /, % +, -

Однакові за старшинством операції виконуються в порядку зліва направо.