Росте береза під вікном

Росте береза під вікном (опис берези).

Ми живемо в невеликій квартирі п’ятиповерхового будинку. Наші сусіди разом влаштували під вікнами будинку палісадник. З балкона нашої квартири (а ми мешкаємо на другому поверсі) я можу дотягнутися рукою до гілок берези. Вона росте в палісаднику в оточенні колючого аргуса. А восени берізці стає веселіше, бо до неї підступають айстри і хризантеми. Коли святкували моє одинадцятиріччя, мама сказала, що берізка під нашими вікнами теж святкує, бо вона моя ровесниця. Вона розповіла: «Ми вирішили посадити дерево на твою честь». «Але чому саме берізку?» - зацікавилась я. «Тому що родова назва цього дерева походить від латинського слова, що перекладається як ощасливлений. Ми були дуже щасливі, коли народилася дівчинка».

Я люблю спостерігати за березою. Вона красива в будь-яку пору року. Не випадково в народних піснях, віршах, легендах березу наділяли найрізноманітнішими епітетами. її називають стрункою, кучерявою, тонкою, білою, пухнастою. Моя берізка відповідає усім цим означенням. Кора стовбура біла, вона немовби сяє в темряві. Листя нагадують сердечки. Знизу вони опушені шовковистими волосинками. Гілки, тонкі, довгі, гойдаються від вітру, наче переплітаються. Восени березове листячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. Бабуся мені розповідала, що в давнину у слов’ян рік починався не взимку, а навесні, тому зустрічали його не ялинкою, а берізкою. В цей час селяни починали польові роботи, а береза розквітала першою зеленню. Звідси й давньоруська назва березня або квітня - «березол». Березол - березень був першим місяцем року до XVII століття. З того часу російський календар було перебудовано, але назву зберегли в українській мові, де перший весняний місяць має назву березень. Виходячи з дому вранці, я вітаюсь з березою, як із подругою. І мені здається, наче у відповідь вона, погойдуючи своїм тоненьким гіллям, бажає мені наснаги й добра.