Прикметник-1

Прикметник

Загальні значення	Граматичні значення	Синтаксична роль
Ознака предмета, особи який? чий? Виражає ознаку: безпосередньо: червоні квіти (якісний прикметник); опосередковано (через відношення предмета до інших предметів: морський вітер (відносний прикметник), материні руки (присвійний прикметник)	Змінюється за: родами: чоловічий, жіночий, середній; числами: однина, множина; відмінками – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий	Означення: Холодним словом серця не запалиш. Іменна частина складеного присудка: Степ був одноманітний, безмежний.

Граматичні форми прикметника

Повна		Коротка
стягнена (скорочена): синя, добра, зелене, мужні	нестягнена: синяя, добрая, зеленеє, мужнії	Форма чоловічого роду називного (знахідного) відмінника однини окремих якісних прикметників: ладен, годен, певен, зелен, повен
Загальновживана форма	Вживається у повному мовленні, у фольклорних творах

Розряди прикметників за значенням

Якісні	Відносні	Присвійні
Виражають прямі, безпо­середні ознаки предметів, які можуть виявлятися різною, мірою: білий, світлий, широкий, сміливий, старий	Виражають ознаку предмета через його відношення до: а) матеріалу - дубовий, скляний; б) особи - студентський; в) явища - сніговий; г) часу, місця, дії - вечірній, міський.	Називають ознаку, що виражає належ­ність предмета лю­дині або тварині і відповідає на питан­ня чий?: заячий, мамин, братів.

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв'язку з цим розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: сьогодні погода холодніша, ніж учора.

Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: Дніпро — найдовша річка України.

Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший, ніжний — ніжніший. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший, далекий — дальший.

При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий, кращий — найкращий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший, щонайвродливіший.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш, зручний, найбільш стійка, найменш, приємне.

Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.



Тверді та м’які прикметники

За кінцевим приголосним основи- твердим чи м'яким- приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:

прикметники	приклади
тверда група	вразливий, сестрин, певен, чистий
м'яка група	майбутній, хатній, завтрашній, ранній

– До твердої групи належать:

• прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);

• всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин)

• короткі форми прикметників (годен, рад, жив).

• До м’якої групи належать:

• якісні і відносні прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще один приголосний (майбутній, новітній, останній);

• прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;

• прикметники на -шній, - жній, що утворені від прислівників (внутрішній, справжній);

• синій, матерній (частіше материн) та інші.

Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.

Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).

Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.