Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
1.92 Mб
Скачать

Словник технічної термінології

Дресвяник, дресвяк – жорства́к (-ка́).

Дресвяность – жорство́вість (-вости). Дресвяный – жорствови́й.

Дрессинг-машина, текст. синг-маши́на.

Дрешер, волчок, текст. – вовчо́к (-чка́). Дриль, дрель – дриль (-ля́).

Дробилка (коры, солода) – криши́лка; д. (руды, камня) – дроба́рка.

Дробильный (для угля, камня) – дроби́льний; д. (для коры, солода) – криши́льний; д. машина, (рудодробилка) – дроба́рка; д. мельница (для угля) – дроба́рка-млино́к (-ка́); д. отделение (для коры, солода) – криши́льня; д. отделение (для руды, камня) – дроби́льня.

Дробильщик – дроба́р (-ря́).

Дробина, пивов. – дроби́на; д. (ружейная) – шроти́на. Дробительный – дроби́льний.

Дробить, раздробить (уголь, камень) – дроби́ти, роздроби́ти; . (кору, солод) – криши́ти, розкриши́ти.

Дробление (угля, камня) – дробін́ ня, дро́блення; д. (торфа, коры) – кришін́ ня, кри́шення. Дробленный – подро́блений; д. (измельченный) – подріб́ нений.

Дробный (мелкий) – дрібни́й; д. (с делениями), ариф. – дробови́й.

Дробовой – дробови́й; д. (о ружейной дроби) – шротови́й.

Дробь, ариф. – дріб (дро́бу); д. (ружейная) – шріт (шро́ту); д. (из рубленных гвоздей, железа) – сіканці́ (-ців́ ).

Дробязник – дріб́ ’язок (-ку).

Дрова – дро́ва (дріви дров); д. (из тонких веток) – гілля́; д. угарные – дрова́ чадні.́ Дровни – ґринджо́ли (-джо́л).

Дрововоз – дрововіз́ (-во́за). Дрововозный – дрововіз́ ний. Дровоклад – дровокла́д (-да). Дровокол – дровору́б (-ба).

Дровокольный – дровору́бний; д. машина – дровоко́лка.

Дровокольня – дровіт́ ня.

Дровонос – дровоно́с (-са).

Дроворуб, дровокол – дровоко́л (-а).

Дроворубный – дровору́бний; д. машина, дровоколка – дровоко́лка. Дровосек – дровору́б (-ба).

Дровосушный – дровосу́шний.

Дровяник, дровокольня – дровіт́ ня.

Дровяной – дров’яни́й; д. куча (для угля) – майо́р (-ра); д. куча (для угля стоячая) – ставе́ць (-вця́).

Дрогет, текст. – дроге́т (-ту). Дрогетовый – дрогето́вий.

Дроги (водовозные) – ка́ри (кар); д. (ломовые) – бе[и]ндюги́ (-гів́ ). Дрожание – тремтін́ ня; д. (сотрясение) – дви́гіт (-готу). Дрожатель, электр. – тремте́ць (-тця́).

Дрожательный – тремтю́ чий; д., (сотрясательный) – двигтю́ чий.

Дрожать, дрогнуть, задрожать – тремтіт́ и, затремтіт́; ид. (сотрясаться) – двигтіт́ и; д. (о свете) – миг(о)тіт́ и.

Дрожащий – тремтю́ чий; д. (о свете) – мигтю́ чий. Дрожжевик – дріжджа́р (-ря́).

Дрожжевой – дріждже́вий; д.-винокуренный – дріждже́во-горілча́ний, ґура́льний; д. завод – дріжджа́рня; д. производство – дріжджа́рство.

Дрожженит (экстракт дрожжей) – дріждженіт́ (-ту).

Дрожжи – дріж́ джі (-джів); д. винные – д. горілча́ні, ви́нні; д. пивные – під́ молодь (-ди́); . односуточные – д. однодобо́ві; д. прессованные – д. гніч́ ені.

Дрожки – дро́жка; д. (беговые) – бігунці́ (-ців́ ). Дроссель – дро́сель (-ля).

Дроссельный – дро́сельний.

Дротовщик (мастер в стекл. производстве) – трубка́р (-ря́).

Дряблость (древесины) – тру́хлість (-лости), трухля́вість (-вости); д. (скважность) – дірча́стість (-стости).

Дряблый (о древесине) – тру́хлий, трухля́вий; д. (о камне) – дірча́стий.

60

Словник технічної термінології

Дрязг (отброс) – по́кидьок (-дька). Дряхлый (о дереве) – спорохніл́ ий. Дряхлость – спорохніл́ ість (-лости).

Дуб – дуб (-ба); д. пробковый – д. корко́вий. Дубень (дуб. вещ.) – дуб (-ба), дуби́ло.

Дубильный – чинбови́й; д., кожевенный завод – чинба́рня; д. корень – корна́к (-ку́); д. чан – квасни́к (-ка́).

Дубильня (кож. завод) – чинба́рня. Дубильщик – чинба́р (-ря́). Дубинник (черн. орешек) – дубів́ ка. Дубить – чини́ти.

Дубление – чиньба́; д. (процесс) – чинбува́ння, чинбо́вання; д. в пересыпку – ч. пересипна́; д. на плаву – ч. плавна́; д. пересыпочное – ч. пересипна́; д. соковое – ч. квасова́; д. скорое

ч. хутка́.

Дубленый – чи́нений. Дублетт, фото – дубле́та.

Дубликат, фото – дубліка́т (-ту).

Дубовый – дубо́вий; д. дерево – дуби́на; дубовых экстрактов завод – дубоекстракто́вня. Дубящий – чинбови́й.

Дуга – дуга́; д. (вольтова) – лук (-ку); д., бугель (часть паропл.) – д. порплице́ва; д. водоиспускающая – д. водовипускна́; д. вольтова – лук во́льтів; д. контактная (трамвая)

– дуга́ доти́чна; . лобовая (в вагоне) – д. чолова́; д. направляющая – д. напрямна́; д. нажимная – д. натискна́; д. трамвайная (буфер) – д. трамва́йна; д. установочная (в плуге)

– д. прикріпна́.

Дуговатый – дугува́тий, дуга́стий.

Дуговой – дугови́й; д. (о вольтовой дуге) – лукови́й. Дугогаситель – лукога́сник (-ка).

Дугообразный – дугува́тий.

Дудка, горн. – ду́дка.

Дужка, ушко – ду́жка; д. передковая (в плуге) – соки́рня.

Дуло (ствола) – ду́ло. Дульный – дулови́й. Дунст, мук. – кришани́на.

Дунстовейка – кришаниновія́ лка. Дуплекс (в часах) – ду́плекс (-са).

Дуплексный – ду́плексний, д.телег( . аппар.) – стріч́ ний. Дуплеть – дупла́віти, здупла́віти.

Дуплистый – дупла́вий. Дупло – дупло́.

Дупловатость – дупла́вість (-вости).

Дупловатый, -истый – дупла́вий.

Дупляк (дупл. дерево) – дупля́к (-ка́).

Дурная, ненастная погода – него́да; д. проводник – пога́ний провідни́к (-ка́). Дутик (выдутое вещ.) – ви́дуток (-тка).

Дутый (пустой) – ду́тий.

Дуть, дунуть – ду́ти, ду́нути: дстекло. ( ) – ду́ти, видима́ти; . (с перерывами) – дму́хати, дмухну́ти.

Дутье – дуття́; д. (с перерывами) – дму́хання; д. паровое – дуття́ парове́; д. раздвоенное – д. двійча́сте.

Дутьевой – дувни́й.

Дух нефтяной (испарение) – со́пух (-ху) нафто́вий. Духовой (печь) – духови́й.

Духовка – духо́вка.

Душ – душ (ду́ши); д. веерообразный – д. віялува́та; д. электрический – д. електри́чна. Душистость – паху́чість (-чости).

Душистый – паху́чий.

Душник – душни́к (-ка́); д. жаровой – д. огрівни́й. Дыба (для под’ема тяжести) – жураве́ль (-вля́). Дым – дим (-му).

Дымарь (украинизм) – дима́р (-ря́); д. фабричный – д. фабри́чний.

61

Словник технічної термінології

Дымволок, дымоволок, боров (на чердаке) – лежа́к (-ка́).

Дыметь (коптиться) – зади́млюватися, задиміт́ ися.

Дымить – диміт́ и, куріт́; ид. (о лампе) – чадіт́ и; д -ся (испускать пар) – парува́ти.

Дымление (печей) – димін́

ня, курін́ ня.

Дымник (отверстие) – кагла́.

Дымница (коптильня) – дима́рня.

Дымный – ди́мний.

 

Дымовник (верт. дым., труба в домах) – ко́мин (-на).

Дымовой – димови́й; д. камера, коробка – димни́ця; д. канал – димохід́ (-хо́ду); . труба

дима́р (-ря); д. т. откидная – дима́р відкидни́й.

Дымоволок, дымволок – лежа́к (-ка́).

Дымогарный – димозга́рний; д. трубка – вогнева́ тру́бка.

Дымок – димо́к (-мку́); д. легкий – д. мале́нький.

Дымооборот – димоо́біг (-гу).

Дымооборотный – димообіго́вий.

Дымоотводный – димовідвідни́й.

Дымопровод – димопро́від (-во́ду).

Дымопроводный – димопровідни́й.

Дымораспределитель – диморозподіл́ ьник (-ка).

Дымораспределительный – диморозподіл́ ьчий.

Дымосожигание – димоспа́лювання, димоспа́лення.

Дымосожигатель – димоспа́льник (-ка).

Дымосожигательный – димоспа́льни́й.

Дымособиратель – димозбір́ ник (-ка).

Дымособирательный – димозбір́ чий.

Дымосос – димосмо́к (-ка).

Дымоход (канал) – димохід́

(-хо́ду); . (труба) – дима́р (-ря́); д. (лежачий боров) – лежа́к (-

ка́); д. опускной – димохід́

доділ́ ьний; д. под’емный – д. догір́ ний; д. сборный, дымосборник

– димозбір́ ник (-ка).

 

Дымоходный – димохід́ ний. Дымчатый – димча́стий. Дымящийся – димли́вий. Дыра – діра́, дір́ ка.

Дыродавильный – діровитискни́й.

Дыропробивальный, -бивной – діропробивни́й.

Дыропробивной – діропробивни́й. Дырорезный – дірорізни́й; д. машина – діроріз́ ка.

Дыросверлильный – свердлови́й, діросвердлови́й; . машина – свердля́рка. Дырочка – дір́ очка; д. (в фотограф. камере) – стено́п (-пу).

Дырчатый – дірча́стий. Дыхательный (аппарат) – ди́хальний.

Дышло (в возу) – ди́шель (-шля); д. (в воловьем возу) – вій́ я́с.(р.); д. (конск. привода) – ви́рло; д., сцепной шатун – гоно́к (-нка́) злучни́й.

Дышловый – ди́шельний.

Дюбель – за́кріпка; д. закреп для ролика – за́кріпка шрубова́. Дюжина – ту́зінь (-зіня).

Дюжинный – тузін́ ний.

Дюйм – цаль (ца́ля); д. водяной – ц. водяни́й; д. торговый – ц. торгове́льний. Дюймовка (доска) – цалів́ ка.

Дюймовый – цале́вий; д. доска – цалів́ ка. Дюкер – дю́ кер (-ра).

Дюна – на́дма. Дюнный – надмови́й.

Дюр-алюминий – дюр-алюмін́ ій (-нію). Дюр-алюминиевый – дюр-алюміній́ ний.

Единица – одини́ця; е. измерительная – о. вимір́ ча; е. техническая – о. техніч́ на. Единичность – одини́чність (-ности); е. (отдельность) – поодино́кість (-кости). Единичный – одини́чний; е. (отдельный) – поодино́кий.

Едкий – їдки́й.

Едкость – їд́кість (-кости).

62

Словник технічної термінології

Езда – їзда́; е. по верху – ї. горо́ю; е. по низу – ї. ни́зом; е. форсировать – їзду́ пришви́дшувати.

Ездить – їз́дити.

Ездовой (о положении ручки контроллера) – їздови́й.

Екорин, техн. – екори́на. Екориновый – екорино́вий.

Еловый – ялино́вий; е. дерево – яли́на.

Елочный – ялинко́вий; е. расположение – розміщ́ ення сосо́нкою. Ель – яли́на.

Емкий (о сосуде) – містки́й. Емкостный – є́мнісний.

Емкость – є́мність (-ности); е., вместимость (сосуда) – міс́ ткість (-кости); е. распределенная – є. розподіл́ ена; е. сосредоточенная – є. ску́пчена; е. удельная – є. пито́ма.

Емок (дверной) – като́к (-тка́). Ендова, стр. – яндила́.

Ерш (гвоздь) – йо́ржень (-жня). Ершенный – зайо́ржений.

Естественность – приро́дність (-ности), натура́льність (-ности). Естественный – приро́дній, натура́льний.

Жабки, электр. – жабки́ (-бо́к). Жавелевый (щелок, вода) – жавеле́вий. Жакет, жаконет, текст. – жаконе́т (-ту).

Жакетовый, жаконетовый – жаконето́вий.

Жаккардовая ткань – жакардо́ва ткани́на.

Жалюзи – жалюзі́ (-зів́; д). самодействующие – ж. автомати́чні, самочи́нні. Жалюзный – жалюзни́й.

Жар – жар (-ру); ж. (один уголь) – жари́на; ж. белокалильный – жар біл́ ий. Жара – спе́ка; ж. (в помещении) – духо́та.

Жарение, поджариванье – сма́жіння, присма́жування. Жарить – жа́рити; ж., поджаривать – сма́жити. Жаркий – жарки́й.

Жаровня (в маслобойке) – жарівни́ця.

Жаровой – жарови́й; ж. (о душниках) – огрівни́й; ж. туша – нутро́ пе́чи; ж. труба (в котле) – жарни́ця.

Жаромер – жаромір́ (-ра), піроме́тер (-тра). Жаропроизводительность (о топливе) – жаровида́тність (-ности).

Жаропроизводительный – жаровида́тний.

Жаротрубный (котел) – жарни́чний.

Жатвенный – жнива́рський; ж. машина, жатка – жнива́рка.

Жатка – жнива́рка; ж. трибковая – ж. трибкова́; ж. цепная – ж. ланцюго́ва; ж.-лобогрейка

– ж.-лобогрій́ ка; ж.-самоскидка – ж.-самоски́дка.

Жать (давить) – ти́снути; ж. (косить) – жа́ти; ж. (выжимать) – вича́влювати. Жатый – жа́тий.

Жбан (кувшин) – жба́н (-на); ж. (на ножках) – поставе́ць (-вця́).

Жгут – джгут (-та́); ж. асбестовый – дж. азбесто́вий; ж. (соломы, травы и т. д.) – скру́тень (-тня); ж. проволочный – дж. дротяни́й.

Жгутовый – джгуто́вий.

Жезл – жезло́; ж. мерный – ж. мір́ че. Жезловоз (рабочий) – жезловіз́ (-во́за). Жезловый – жезло́ви́й.

Же[и]клер – порска́ч (-ча́).

Желатин – желяти́на; ж. взрывчатый – ж. вибухо́ва. Желатиновый – желятино́вий.

Желатинография, тип. – желятиногра́фія. Желвак, авто – жо́вно.

Желе – драглі́ (-глів́ ). Железистый – залізи́стий.

Железка, железко – заліз́ це.

Железнение (бетона) – заліз́ нення.

63

Словник технічної термінології

Железнодорожник – залізни́чник (-ка).

Желез(н)одорожный – залізни́чний.

Железнониккелевый (сплав) – залізонікле́вий.

Железный – заліз́ ний; ж. дорога – залізни́ця; ж. д. висячая – з. висна́; ж. д. воздушная

з. надзе́мна; ж. д. второстепенная – з. другоря́дна; ж. д. горная – з. гірська́; ж. д. городская – з. міська́; ж. д. зубчатая – з. зубча́ста; ж. д. кабельная, канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. магистральная – з. магістра́льна; ж. д. надземная – з. надзе́мна; ж. д. нормальной колеи – з. нормальноколій́ на; ж. д.

однопутная – з. одноколій́ на; ж. д. окружная – з. обкружна́; ж. д. подвесная – з. почіпна́, висна́; ж. д. подземная – з. підзе́мна; ж. д. полевая – з. польова́; ж. д. пригородная – з. приміська́; ж. д. проволочно-канатная – з. дротя́но-коділ́ ьна; ж. д. промышленная – з. промисло́ва; ж. д. стратегическая – з. стратегіч́ на; ж. д. узкоколейная – з.

вузькоколій́ на; ж. д. цепная – з. ланцюго́ва; ж. д. частная – з. прива́тна; ж. д. ширококолейная – з. ширококолій́ на; ж. лом (желез. частей); – брухт (-ту); ж. пластинка

– бля́шка; ж. цвет – залізоцвіт́ ник (-ка).

Железняк – залізня́к (-ку); ж. бурый – з. бу́рий, лімоніт́ (-ту); ж. глинистый – з. глиня́стий; ж. магнитный – з. магне́тний; ж. шпатовый – скалинце́вий; ж.-кирпич – з.- це́гла.

Железо – заліз́ ;ож. балочное – з. тря[а]мове́; ж. бандажное – з. шинове́; ж. бимсовое – з. биндюго́ве; ж. болтовое – з. прого́ничне; ж. брусковое – з. брускове́; ж. б. квадратное

з. б. квадрато́ве; ж. бульбовое – з. бульба́сте; ж. вальцованное – з. вальцьо́ване; ж. волнистое, волнообразное – з. хвиля́сте; ж. волокнистое – з. волокни́сте; ж. восьмигранное – з. восьмигранча́сте; ж. гальванизированное – з. гальванізо́ване; ж. гофрированное – з. брижува́те; ж. губчатое – з. губча́сте; ж. двусернистое – з. двосірча́сте; ж. двутавровое – з. двоте́тувате; ж. двухаршинное – з. двоарши́нне; ж. желобчатое – з. жолобча́сте; ж. заклепочное – з. нютове́; ж. зетовое, зетообразное – з. зе́тувате; ж. квадрантное – з. квадранто́ве; ж. квадратное – з. квадрато́ве; ж. кованное – з. ко́ване; ж. ковкое – з. ковке́; ж. колонное – з. коло́нне; ж. коробчатое – з. коробча́сте; ж. корытное, корытообразное – з. коритува́те; ж. котельное – з. казано́ве; ж. кричное

з. кри́чне; ж. кровельное – з. дахове́; ж. круглое – з. кру́гле; ж. кузнечное – з. кова́льське; ж. листовое – з. аркуше́ве; ж. литое – з. вили́ване; ж. лотковое – з. лотокува́те; ж. луженое – з. полу́джене; ж. малоуглеродистое – з. бід́ не на вугле́ць; ж. мягкое – з. м’яке́; ж. никкелевое – з. нікле́ве; ж. обручное – з. обручне́; ж. обшивочное – з. обшивне́; ж. оцинкованное – з. поцинко́ване; ж. перегорелое, пережженое – з. перепа́лене; ж. переплетное – з. ра[я]мове́; ж. подковное – з. підко́вне; ж. полосовое – з. штабове́; ж. полукотельное – з. півказано́ве; ж. полукруглое – з. півкру́гле; ж. поручневое – з. бильце́ве; ж. посудное – з. посу́дне; ж. проволочное – з. дротове́; дріт (дро́ту);ж. прокатное – з. вальцьо́ване; ж. профильное – з. про́фільне; ж. прутковое – з. прутове́; ж. пудлинговое – з. пудлінго́ве; ж. раскаленное – з. розжа́рене; ж. рельсовое – з. рейкове́; ж. рифленое – з. карбо́ване; ж. сварочное – з. зварне́; ж. сернистое – з. сірчи́сте; ж. сортовое – з. сортове́; ж. сталистое – з. стали́сте; ж. строительное – з. будівне́; ж. тавровое – з. тетува́те, Т-заліз́; ож. т. двойное – з. двотетува́те; ж. тестообразное – з. тістува́те; ж. трубчатое – з. трубча́сте; ж. угаристое – з. вигарне́; ж. угловое, уголковое

– з. кутівко́ве; ж. универсальное – з. універса́льне; ж. фасонное – з. обрисо́ве; ж. фигурное – з. фігу́рне; ж. хладноломкое – з. холоднола́мке; ж. хлористое – залізо́вий хлора́к (-ку́); ж. хлорное – залізя́ний хлора́к (-ку); ж. цельнорешетчатое – з. суціл́ ьнорешетува́те; ж. цинкованное – з. цинко́ване; ж. черное – з. нефарбо́ване; ж. швеллерное – з. коритува́те; ж. шестигранное – з. шостигранча́сте; ж. шинное – з. шинове́.

Железобетон – залізобето́н (-ну).

Железобетонный – залізобето́нний; ж. дело – залізобетоня́рство. Железоделательный – залізовиро́бни́й; ж. завод – рудня. Железоплавильный – залізото́пний; ж. завод – залізото́пня. Железопрокатный – залізовальцівни́й; ж. завод – залізовальця́рня. Железорезальный, -зный – залізоріз́ ний; ж. станок – залізоріз́ ка.

Железосодержащий (о воде) – залізни́стий.

Железоуглеродный – залізовуглеце́вий. Железоцемент – залізоцеме́нт (-ту). Железоцементный – залізоцементо́вий.

Железк[ц]о – заліз́ це.

Желоб – жо́лоб (-ба); ж. водопроводный – ж. водопровідни́й; ж. дырчатый – ж. дірча́стий;

64

Словник технічної термінології

ж. качающийся – ж. хитки́й; ж. клиновидный, клинообразный – ж. клинува́тий; ж. металлопроводный, метал, – ж. металопровідни́й; ж. насыпной – ж. насипни́й; ж. осадочный – ж. осадни́й; ж. подвесной – ж. почіпни́й; ж. под’емный – ж. підійма́льний; ж. покровный – ж. покривни́й; ж. разводный – ж. розвідни́й; ж. смесительный, торф. – ж. зміш́ увальний; ж. транспортерный – ж. подава́льний, транспорте́рний.

Желобистый – жолобува́тий.

Желобить, выжелобить – жоло́бити, вижоло́блювати, ви́жолобити. Желобление – жолобін́ ня, вижоло́блювання, ви́жолоблення. Желобоватый – жолобува́тий.

Желобовой – жолобо́вий.

Желобок, бороздка – жолобо́к (-бка́); ж. (в бочке для дна) – уто́ри (-рів); ж. винтовой – жолобо́к ґвинтови́й.

Желобообразный – жолобува́тий.

Желобчатый – жолобча́стий; ж. колея – рівчасторейко́ва ко́лія; ж. рельс – рівча́ста ре́йка. Желонка, горн. – вибір́ ниця; ж. поршневая – в. толоко́ва; ж. шарнирная – в. суста́вна. Желоночный – вибірни́чний.

Желтение – жовтін́ ня.

Желтить, выжелтить – жовти́ти, пожовти́ти. Желтоватый – жовтя́вий.

Желтый – жо́втий; ж. краска – жо́втка; ж. медь, латунь – мося́ж (-жу́); ж.-медный, латунный – мосяже́вий.

Желть, желтая краска – жо́втка.

Желчное мыло – жовче́ве ми́ло. Жемчуг – пе́рломн( . ч. пе́рли). Жемчужина – перли́на.

Жемчужник, -ница – перля́р (-ра́), перля́рка.

Жемчужный (из жемчуга) – перло́вий; ж., сходный с жемчугом – перли́[а]стий.

Женапп (пряжа) – жена́п (-пу). Женапповый – женапо́вий.

Жердина, жердь – жерди́на.

Жердь – жерди́намн( . ч. жердя́); ж. (для вешания) – же́рдка; ж. (для придавливания снопов на возу) – рубе́ль (-бля́).

Жерло (конвертора) – го́рло, ж.каменки( ) – че́люсти (-стів).

Жернов – жо́рно; ж. алмазитовый – ж. діямантито́ве; ж. бороздчатый – ж. борозни́сте; ж. вертикальный – ж. сторчове́; ж. верхний, верхняк – верхня́к (-ка́); ж. нижний, нижняк – спідня́к (-ка́).

Жерновой – жерно́ви́й. Жерновщик – жо́рник (-ка).

Жестепечатание – бляходрукува́ння, бляходруко́вання. Жестепечатный – бляходруківни́й.

Жесткий – тверди́й; ж. (шероховатый) – жорстки́й; ж. (негибкий) – цупки́й; ж. база

нерухо́ме меживіс́ ;сяж. песок – різки́й пісо́к (-ску́). Жестковатый – твердува́тий; ж. (шероховатый) – жорсткува́тий.

Жесткость – тве́рдість (-дости); ж. (шероховатость) – жо́рсткість (-кости); ж. (конструкции) – цу́пкість (-кости); ж. нулевая (воды) – тве́рдість нульова́; ж. придавать, - дать – цу́пкости надава́ти, нада́ти.

Жесть – бля́ха; ж. белая – б. біл́ ;аж. волнистая – б. хвиля́ста; ж. покрывать – бляхува́ти; ж. покрытый – бляхо́ваний.

Жестяник – бляха́р (-ря́). Жестянка – бляша́нка.

Жестяной, -ный – бляша́ний; ж. завод, цех – бляха́рня. Жестяночный – бляшанко́вий.

Жестяный – бляша́ний. Жечь – пали́ти. Жжение – палін́ ня. Жженый – па́лений.

Живица (смола сосновая) – живи́ця.

Живая изгородь – живопліт́ (-ло́ту); ж. сечение – чи́нний пере́крій (-крою); ж. сила – рухова́ ене́ргія.

Живописный – маля́рський; ж. (художественный) – мальовни́чий; ж. дело – маля́рство.

65

Словник технічної термінології

Живопись – малюва́ння, мальо́вання. Животный (жир, волокна) – твари́нний.

Жидкий – течни́й; ж. (о консистенции, в противоположность густому) – рідки́й; ж. делаться – течніт́ и, рід́ шати.

Жидковатый – по́рідкий.

Жидкомер, ареометр – ареоме́тер (-тра). Жидкоплавкий – течнотопки́й. Жидкоплавкость – течното́пкість (-кости). Жидкостный – течивни́й.

Жидкость – те́чиво; ж. бродчивая – т. ферментівне́; ж. диффундирующая – т. дифузій́ не; ж. несмачивающая – т. незмочне́; ж. огнеопасная – т. невогнебезпе́чне; ж. паяльная – т. лютівне́; ж. смазывающая – масти́ло течне́.

Жижа, жижица – рідина́.

Жиклер – порска́ч (-ча́).

Жила – жи́ла; ж. (каната) – ста́лка; ж. (прядь) – па́смо; ж. кабеля – жи́ла жильнико́ва, кабле́ва; ж. рудная – ж. ру́дна.

Жилистый – жи́лавий. Жилка – жи́лка.

Жилковатый (излом) – жилкува́ти́й. Жилой – жили́й; ж. (квартал) – житлови́й.

Жилье, жилище – жи́тло.

Жильный – жилови́й.

Жир – товщ (-щу); ж. (внутренний) – здір (здо́ру); ж. (говяжий, козий, овечий топленный) – лій (ло́ю); ж. (говяжий, свинной нетопленный) – са́ло; ж. дельфиновый

тран (-ну) дельфіно́вий; ж. животный – товщ твари́нний; ж. китовый – тран (-ну) кито́вий; ж. рыбий – трин (-ну); ж. топленый (свинной, птичий) – сма́лець (-льцю); ж. топленый (овечий, козий, говяжий) – лій (ло́ю); ж. тресковый – трин треско́вий; ж. тюленевый – тран тюлене́вий; ж.-м покрытый – мастки́й, масни́й.

Жирность – товще́вість (-вости); ж. (поверхности) – ма́сткість (-кости).

Жирный (жиром покрытый) – мастки́й, масни́й, жсодержащий. ( много жира) – си́тий; ж. кислота – товще́ва кислота́.

Жирносмолистый (торф) – масносмоли́стий. Жировальный – товщува́льний.

Жирование – товщува́ння, товщо́вання. Жированный – товщо́ваний.

Жировой – товще́вий; ж. (из топлен. жира свеча, мыло) – лойови́й; ж. слой (кожи) – бурда́.

Жироловка – товщело́вник (-ка). Жиропот – товщепіт́ (-по́ту).

Жироскоп, гироскоп – дзи́ґа.

Жиротоп – салга́нннк (-ка). Жиротопня – салга́н (-на́).

Жмыха, збоина – маку́ха; ж. (из свеклы) – жма́ки (-ків). Жмыходробилка – макухокриши́лка.

Жнея – жнива́рка; ж. самосбрасывающая ж.-самоски́дка; ж. сноповязальная

снопов’яза́лка; ж.-молотилка – ж.-молота́рка.

Жом, выжимки, сах. – жма́ки (-ків); ж. (пресс), винод. – точи́во. Жомовый – жмакови́й; ж. прес – ча́ви (-вів); ж. яма – жмаків́ ня. Жомы, стол. – ле́щата (-щат).

Жорства (украинизм) – жорства́. Жуковина (в дереве) – червото́чина. Журавлевый (кран) – журавле́вий.

Журавлика, журавлики, текст. – сороки́ (-ро́к).

Журавль (часть пантографа) – жураве́ль (-вля́); ж. неподвижный – ж. нерухо́мий. Журнал путевой – журна́л (-ла) подоро́жній.

Журчание – дзюркота́ння, дзюркотін́ ня. Журчать (о воде) – дзюркота́ти, дзюркотіт́ и. Журчащий – дзюркотли́вий.

Забагроветь – забагряніт́ и. Забегание (о волне) – забіга́ння.

66

Словник технічної термінології

Забегать, -жать – забіга́ти, забіѓ ти. Забегающий – забіжни́й.

Заберег, забережье (прибережная полоса) – забере́жжя.

Забережный – забере́жний.

Забетонирование – забетоно́вування, забетонува́ння.

Забетонированный – забетоно́ваний.

Забетонировать – забетоно́вувати, забетонува́ти.

Забивание, -вка – забива́ння, забиття́; з., горн. – вибива́ння, вибиття́; з. кустом – з. кущове́; з. частоком – з. частюко́м.

Забивать, -бить – забива́ти, заби́ти; . (сваи) – би́ти, заби́ти; ., горн. – вибива́ти, ви́бити. Забивной – забивни́й.

Забирание – забира́ння; з. (пространства между стойками) – закида́ння.

Забирать, -брать – забира́ти, забра́ти; . (простр. между стойками) – закида́ти, заки́дати. Забирный – забирни́й; з. клапан (приемный) – прийма́льний хлипа́к (-ка́); з. конец трубы

смокту́н (-на́). Забитый – заби́тий.

Забой, горн. – ви́бій (вибо́ю); з. восстающий – в. піднятко́вий; з. встречный – в. (зу)стрічни́й; з. отступающий – в. відступни́й; з. очистной – в. вибірни́й; з. по диагонали

в. коси́нний; з. по падению – в. спадови́й; з. по простиранию – в. простяжни́й; з. сплошной

– в. поспіл́ ьний.

Забойник (шпуров) – набій́ ник (-ка). Забойщик – вибій́ ник (-ка).

Заболачивание – заболо́тнювання, заболо́тнення; з. естественное – болотін́ ня, заболотнін́ ня.

Заболачивать, -лотить – заболо́тнювати, заболотни́ти; -ся, -лотиться – болотніт́ и, заболотніт́ и.

Заболонь – біль (-ли).

Заболоченный – зболотніл́ ий; з. берег – мочарува́тий бе́ріг (-рега).

Забор (ограда) – парка́н (-на́); з. (стойком) – частокіл́ (-ко́лу); з. (из кустарника) – живопліт́ (-ло́ту); з., забирание (воздуха) – за́бір (-бору); з. досчатый – парка́н дощани́й; з. жердевой, изгородь, прясельник – вір (во́ру); з. плетневой – тин (-ну); з. п. (с вертикальным плетением) – пліт (пло́ту); з. п. (с горизонтальным плетением) – ліс́ ;аз. решетчатый – штахе́ти (-тів).

Забора (порог в реке) – забо́ра.

Заборка (пластинами между сваями) – за́кидка; з. (процесс) – закида́ння, заки́дання. Заборный – паркано́вий; з., забирающий (труба) – забірни́й; з. доска – діли́на. Забракование – бракува́ння, збракува́ння.

Забракованный – забрако́ваний, збрако́ваний. Забраковывать, -ковать – бракува́ти, з[за]бракува́ти.

Забрасывание – закида́ння.

Забрасывать, -бросить, -сать – закида́ти, заки́нути, заки́дати.

Забронированный – панцеро́ваний.

Забронировывание – панцерува́ння, панцеро́вання.

Забронировывать, забронировать – панцерува́ти, запанцерува́ти.

Забрызганный (известью) – забри́зканий. Забрызгивание – забри́зкування, забри́зкання. Забрызгивать, -гать – забри́зкувати, забри́зкати. Забурник – свіде́рок (-рка).

Забутка – забуто́вання; з. (процесс) – забуто́вування, забутува́ння. Забученный – забуто́ваний.

Забучивание – забуто́вування, забутува́ння; з., кож. – набу́бнювання, набу́бнення. Забучивать, -бутить, стр. – забуто́вувати, забутува́ти.

Завал – зава́л (-лу); з. (снега) – зава́ла. Заваленка – при́зьба.

Заваленный – зава́лений.

Заваливать, -лить, -ся – зава́лювати, завали́ти, -ся. Заваренный – зава́рений.

Заваривание, -рка – зава́рювання, зава́рення. Заваривать, -рить – зава́рювати, завари́ти. Заварка – зава́рювання, зава́рення.

67

Словник технічної термінології

Заварной, текст. – заварни́й.

Заварчивый (легко заваривающийся) – зава́рливий.

Заведение – за́клад (-ду); з. шелкоразмоточное – шовкомота́льня; з. шерстомойное, шерстомойка – вовноми́йня.

Заведенный (о механизме) – накру́чений. Заверстанный, тип. – заве́рстаний. Заверстка, тип. – заверста́ння.

Заверстывать, -тать, тип. – заве́рстувати, заверста́ти. Завертка – за́вертка; з. (заворачивание) – загорта́ння, заго́рнення. Завертывальщик – загорта́льник (-ка).

Завертывать, -вернуть – загорта́ти, загорну́ти. Завеса (занавес) – завіс́ а.

Завивание, -вка (кокона) – замо́тування, замота́ння. Завивать, -вить (кокон) – замо́тувати, замота́ти. Завинченный – заґви́нчений.

Завинчивание – заґви́нчування, заґви́нчення. Завинчивать, -винтить – заґви́нчувати, заґвинти́ти. Зависание – зависа́ння, зави́снення.

Зависать – зависа́ти, зави́снути. Зависеть – зале́жати. Зависимость – зале́жність (-ности). Зависимый – зале́жний. Зависший – зави́слий.

Завиток – за́крутка; з. (в рисунках) – візеру́нок (-нка). Завитой – закру́чений.

Завихрение, авто – зави́хоріння. Завихреть – завихоріт́ и.

Завод – виро́бня; з. (часов. мех.) – на́крут (-ту); з. автомобильный – автомобіля́рня; з. алебастровый – алябастра́рня; з. альбуминовый – альбуміна́рня; з. бандажепрокатный

шиновальця́рня; з. белильный – біля́рня; з. бензольный – бензолодестиля́рня; з. бессемеровский – бесеме́рня; з. бочарный – бочка́рня; з. брикетный – брикета́рня; з. бутылочный – пляшка́рня; з. винокуренный, водочный – ґура́льня, горіл́ ьня; з. восковой

воскобій́ ня; з. газовый – газо́вня; з. гвоздильный – цвяха́рня; з. горшечный – ганча́рня; з. дегтярный – дігтя́рня; з. деревообделочный – деревообро́бня; з. динамостроительный – динамобудівня́; з. джутовый – джута́рня; з. доменный – ру́дня; з. древотирочный

деревоте́рня; з. дрожжевой – дріжджа́рня; з. дубовых экстрактов – дубоекстракто́вня; з. железоделательный – ру́дня; з. железоплавильный – залізото́пня; з. железопрокатный

залізовальця́рня; з. жестяной – бляха́рня; з. зеркальный – люстра́рня; з. изразцовый

кахля́рня; з. инструментальный – струмента́рня; з. искуственного льда – льода́рня; з. кабельный – жильника́рня, кабля́рня; з. канатный – кодола́рня, линва́рня, крутіл́ ь (-те́ли); з. кафельный – кахля́рня; з. кирпичный – цеге́льня; з. клееваренный – клеєва́рня; з. кожевенный – чинба́рня; з. коксовый – кокусува́льня; з. кораблестроительный

корабля́рня, корабе́льня; з. крахмальный – крохма́льня; з. ледоделательный – льода́рня; з. лесообделочный – лісообро́бня; з. лесопильный – тарта́к (-ка́); з. литейный – лива́рня; з. лудильный – полу́дня; з. маслобойный – олій́ ня, олій́ ниця; з. маслодельный – масля́рня; з. машиностроительный – машинобудів́ ня; з. меднолитейный – міделива́рня; з. медноплавильный – мідето́пня; з. меднопрокатный – мідевальця́рня; з. металлоплавильный – металото́пня; з. металлургический – металя́рня; з минеральных вод – водогазо́вня; з. мыловаренный – милова́рня; з. нефтеперегонный

нафтодестиля́рня; з. обжигальный (руд) – рудопа́льня; з. оружейный – збро́йня; з. олифоваренный – олієва́рня; з. пивоваренный – брова́рня; з. пильный, лесопилка – тарта́к (- ка́), пи́льня; з. плавильный – топи́льня; з. плужный – плуга́рня; з. пороховой – пороха́рня; з. поташный – пота́шня, бу́да; з. пробковый – корка́рня; з. проволочно-лудильный – дротополу́дня; з. проволочный – дрота́рня; з. прокатный – вальця́рня; з. протезный

протеза́рня; з. рафинадный – цукрорафіна́рня; з. ректификационный – ректифіка́тня, рафіна́рня; з. рельсопрокатный – рейковальця́рня; з. салотопенный – салото́пня, салга́н (- ну́); з. (свекло)сахарный – цукрова́рня; з. свечной – свічка́рня; з. свинцовый – олива́рня; з. селитренный – салітра́рня; з. смолокуренный – майда́н (-ну); смоляр́ ня; з. смолоперегонный – смолодестиля́рня; з. содовый – содовиро́бня; з. солеварный – соля́рня; з. солодовенный – солодо́вня; з. спиртовый, спиртоочистительный

68

Словник технічної термінології

спирторектифіка́тня; з. сталелитейный – сталелива́рня; з. сталеплавильный

сталето́пня; з. стекольный – гу́та; з. суперфосфатный – суперфосфа́тня; з. сухарный

суха́рня; з. толевый – толя́рня; з. трубопрокатный – трубовальця́рня; з. турбиностроительный – турбінобудів́ ня; з. уксусный – оцета́рня; з. фарфоровый

порцеляно́вня; з. фаянсовый – фаянсо́вня; з. хлебный – хліба́рня; з. цементный – цемента́рня; з. чернильный – атрамента́рня; з. чугуннолитейный – чавунолива́рня; з. чугунноплавильный – чавуното́пня; з. шпалопропиточный – злежненасо́чня; з. штамповочный – штампува́льня.

Заводить, -вести (в очко, в зуб) – засиля́ти, засили́ти; . (доски в рамку) – заво́дити, заве́сти; з. (часы) – накру́чувати, накрути́ти.

Заводка (часов) – накру́чування, накру́чення; з. (досок) – заво́дження, заве́дення. Заводной – завідни́й; з. (о гире) – накрутни́й.

Заводский – виробне́вий. Заводческий – виробни́цький. Заводчик – виробни́чник (-ка). Заводь – сага́.

Завоз – за́віз (-возу); з. (неб. якорь) – завізна́ кіт́ ва. Завозной – завізни́й.

Завозня, речн. – дуб (-ба). Заволакивание – затяга́ння, затя́гнення.

Заволакивать, -волочь, -ся (чем либо) – затяга́ти, затягти́, -ся. Заволоченный (чем либо), тех. – затя́гнутий.

Завора – за́сув (-ва).

Заворачивание – заверта́ння; з. (чего либо) – загорта́ння.

Заворачивать, -ротить – заверта́ти, заверну́ти; . (что либо) – загорта́ти, загорну́ти. Заворот (пласта) – за́крут (-ту); з. (пути) – за́верт (-ту).

Загвоздка – за́гвіздок (-дка).

Загиб (обода) – за́гинка; з. (изгиб) – за́лім (-ло́му).

Загибание – загина́ння, загнуття́; з. (крючком конец стержня) – закарлю́ чування, закарлю́ чення.

Загибать, -гнуть – загина́ти, загну́ти; . (крючком конец стержня) – закарлю́ чувати, закарлю́ чити; з. (заламливать) – зало́млювати, заломи́ти.

Загибной – загинни́й, загина́льний.

Загибочный, -бной – заги́нний.

Заглушать, -шить – заглу́шувати, заглуши́ти. Заглушение – заглу́шуваная, заглу́шення. Заглушенный – заглу́шений.

Заглушина, подступенька – при́східець (-дця).

Загнанный – за́гнаний.

Загнета (в печи) – за́грібок (-бка). Загнивание – загнива́ння, загниття́. Загниватель – загнива́ч (-ча́).

Загнивать, -гнить, -ся – загнива́ти, загни́ти, -ся. Загон (для скота) – за́города.

Загонка (закрепы в шпалы) – заганя́ння.

Загонный – загін́ ний; з. машина, текст. – заганя́лка. Загонщик – заганя́ч (-ча́).

Загонять, -гнать, слес. – заганя́ти, загна́ти. Загорание – займа́ння; з. (ламп) – засвіч́ ування.

Загораться, -реться – займа́тися, зайня́тися; з. (о лампе) – засвіч́ уватися, засвіти́тися. Загородка – загоро́жа.

Загородный – позаміськи́й.

Загородь (скопление плотов) – загоро́да.

Заготовительный – загото́вчий.

Заготовка – заготів́ ля; з. (процесс) – заготовля́ння, загото́влення. Заготовленный – загото́влений.

Заготовлять, -вить – заготовля́ти, загото́вити. Заготовщик – заготівни́к (-ка).

Заградительный – загородни́й; з., воен. – засло́нний.

Заграждать, -градить – загоро́джувати, загороди́ти; . (русло реки) – перепиня́ти,

69