
Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)
.pdfСловник технічної термінології
Дресвяник, дресвяк – жорства́к (-ка́).
Дресвяность – жорство́вість (-вости). Дресвяный – жорствови́й.
Дрессинг-машина, текст. – синг-маши́на.
Дрешер, волчок, текст. – вовчо́к (-чка́). Дриль, дрель – дриль (-ля́).
Дробилка (коры, солода) – криши́лка; д. (руды, камня) – дроба́рка.
Дробильный (для угля, камня) – дроби́льний; д. (для коры, солода) – криши́льний; д. машина, (рудодробилка) – дроба́рка; д. мельница (для угля) – дроба́рка-млино́к (-ка́); д. отделение (для коры, солода) – криши́льня; д. отделение (для руды, камня) – дроби́льня.
Дробильщик – дроба́р (-ря́).
Дробина, пивов. – дроби́на; д. (ружейная) – шроти́на. Дробительный – дроби́льний.
Дробить, раздробить (уголь, камень) – дроби́ти, роздроби́ти; . (кору, солод) – криши́ти, розкриши́ти.
Дробление (угля, камня) – дробін́ ня, дро́блення; д. (торфа, коры) – кришін́ ня, кри́шення. Дробленный – подро́блений; д. (измельченный) – подріб́ нений.
Дробный (мелкий) – дрібни́й; д. (с делениями), ариф. – дробови́й.
Дробовой – дробови́й; д. (о ружейной дроби) – шротови́й.
Дробь, ариф. – дріб (дро́бу); д. (ружейная) – шріт (шро́ту); д. (из рубленных гвоздей, железа) – сіканці́ (-ців́ ).
Дробязник – дріб́ ’язок (-ку).
Дрова – дро́ва (дріви дров); д. (из тонких веток) – гілля́; д. угарные – дрова́ чадні.́ Дровни – ґринджо́ли (-джо́л).
Дрововоз – дрововіз́ (-во́за). Дрововозный – дрововіз́ ний. Дровоклад – дровокла́д (-да). Дровокол – дровору́б (-ба).
Дровокольный – дровору́бний; д. машина – дровоко́лка.
Дровокольня – дровіт́ ня.
Дровонос – дровоно́с (-са).
Дроворуб, дровокол – дровоко́л (-а).
Дроворубный – дровору́бний; д. машина, дровоколка – дровоко́лка. Дровосек – дровору́б (-ба).
Дровосушный – дровосу́шний.
Дровяник, дровокольня – дровіт́ ня.
Дровяной – дров’яни́й; д. куча (для угля) – майо́р (-ра); д. куча (для угля стоячая) – ставе́ць (-вця́).
Дрогет, текст. – дроге́т (-ту). Дрогетовый – дрогето́вий.
Дроги (водовозные) – ка́ри (кар); д. (ломовые) – бе[и]ндюги́ (-гів́ ). Дрожание – тремтін́ ня; д. (сотрясение) – дви́гіт (-готу). Дрожатель, электр. – тремте́ць (-тця́).
Дрожательный – тремтю́ чий; д., (сотрясательный) – двигтю́ чий.
Дрожать, дрогнуть, задрожать – тремтіт́ и, затремтіт́; ид. (сотрясаться) – двигтіт́ и; д. (о свете) – миг(о)тіт́ и.
Дрожащий – тремтю́ чий; д. (о свете) – мигтю́ чий. Дрожжевик – дріжджа́р (-ря́).
Дрожжевой – дріждже́вий; д.-винокуренный – дріждже́во-горілча́ний, ґура́льний; д. завод – дріжджа́рня; д. производство – дріжджа́рство.
Дрожженит (экстракт дрожжей) – дріждженіт́ (-ту).
Дрожжи – дріж́ джі (-джів); д. винные – д. горілча́ні, ви́нні; д. пивные – під́ молодь (-ди́); . односуточные – д. однодобо́ві; д. прессованные – д. гніч́ ені.
Дрожки – дро́жка; д. (беговые) – бігунці́ (-ців́ ). Дроссель – дро́сель (-ля).
Дроссельный – дро́сельний.
Дротовщик (мастер в стекл. производстве) – трубка́р (-ря́).
Дряблость (древесины) – тру́хлість (-лости), трухля́вість (-вости); д. (скважность) – дірча́стість (-стости).
Дряблый (о древесине) – тру́хлий, трухля́вий; д. (о камне) – дірча́стий.
60
Словник технічної термінології
Дрязг (отброс) – по́кидьок (-дька). Дряхлый (о дереве) – спорохніл́ ий. Дряхлость – спорохніл́ ість (-лости).
Дуб – дуб (-ба); д. пробковый – д. корко́вий. Дубень (дуб. вещ.) – дуб (-ба), дуби́ло.
Дубильный – чинбови́й; д., кожевенный завод – чинба́рня; д. корень – корна́к (-ку́); д. чан – квасни́к (-ка́).
Дубильня (кож. завод) – чинба́рня. Дубильщик – чинба́р (-ря́). Дубинник (черн. орешек) – дубів́ ка. Дубить – чини́ти.
Дубление – чиньба́; д. (процесс) – чинбува́ння, чинбо́вання; д. в пересыпку – ч. пересипна́; д. на плаву – ч. плавна́; д. пересыпочное – ч. пересипна́; д. соковое – ч. квасова́; д. скорое –
ч. хутка́.
Дубленый – чи́нений. Дублетт, фото – дубле́та.
Дубликат, фото – дубліка́т (-ту).
Дубовый – дубо́вий; д. дерево – дуби́на; дубовых экстрактов завод – дубоекстракто́вня. Дубящий – чинбови́й.
Дуга – дуга́; д. (вольтова) – лук (-ку); д., бугель (часть паропл.) – д. порплице́ва; д. водоиспускающая – д. водовипускна́; д. вольтова – лук во́льтів; д. контактная (трамвая)
– дуга́ доти́чна; . лобовая (в вагоне) – д. чолова́; д. направляющая – д. напрямна́; д. нажимная – д. натискна́; д. трамвайная (буфер) – д. трамва́йна; д. установочная (в плуге)
– д. прикріпна́.
Дуговатый – дугува́тий, дуга́стий.
Дуговой – дугови́й; д. (о вольтовой дуге) – лукови́й. Дугогаситель – лукога́сник (-ка).
Дугообразный – дугува́тий.
Дудка, горн. – ду́дка.
Дужка, ушко – ду́жка; д. передковая (в плуге) – соки́рня.
Дуло (ствола) – ду́ло. Дульный – дулови́й. Дунст, мук. – кришани́на.
Дунстовейка – кришаниновія́ лка. Дуплекс (в часах) – ду́плекс (-са).
Дуплексный – ду́плексний, д.телег( . аппар.) – стріч́ ний. Дуплеть – дупла́віти, здупла́віти.
Дуплистый – дупла́вий. Дупло – дупло́.
Дупловатость – дупла́вість (-вости).
Дупловатый, -истый – дупла́вий.
Дупляк (дупл. дерево) – дупля́к (-ка́).
Дурная, ненастная погода – него́да; д. проводник – пога́ний провідни́к (-ка́). Дутик (выдутое вещ.) – ви́дуток (-тка).
Дутый (пустой) – ду́тий.
Дуть, дунуть – ду́ти, ду́нути: дстекло. ( ) – ду́ти, видима́ти; . (с перерывами) – дму́хати, дмухну́ти.
Дутье – дуття́; д. (с перерывами) – дму́хання; д. паровое – дуття́ парове́; д. раздвоенное – д. двійча́сте.
Дутьевой – дувни́й.
Дух нефтяной (испарение) – со́пух (-ху) нафто́вий. Духовой (печь) – духови́й.
Духовка – духо́вка.
Душ – душ (ду́ши); д. веерообразный – д. віялува́та; д. электрический – д. електри́чна. Душистость – паху́чість (-чости).
Душистый – паху́чий.
Душник – душни́к (-ка́); д. жаровой – д. огрівни́й. Дыба (для под’ема тяжести) – жураве́ль (-вля́). Дым – дим (-му).
Дымарь (украинизм) – дима́р (-ря́); д. фабричный – д. фабри́чний.
61
Словник технічної термінології
Дымволок, дымоволок, боров (на чердаке) – лежа́к (-ка́). |
|
Дыметь (коптиться) – зади́млюватися, задиміт́ ися. |
|
Дымить – диміт́ и, куріт́; ид. (о лампе) – чадіт́ и; д -ся (испускать пар) – парува́ти. |
|
Дымление (печей) – димін́ |
ня, курін́ ня. |
Дымник (отверстие) – кагла́. |
|
Дымница (коптильня) – дима́рня. |
|
Дымный – ди́мний. |
|
Дымовник (верт. дым., труба в домах) – ко́мин (-на). |
|
Дымовой – димови́й; д. камера, коробка – димни́ця; д. канал – димохід́ (-хо́ду); . труба – |
|
дима́р (-ря); д. т. откидная – дима́р відкидни́й. |
|
Дымоволок, дымволок – лежа́к (-ка́). |
|
Дымогарный – димозга́рний; д. трубка – вогнева́ тру́бка. |
|
Дымок – димо́к (-мку́); д. легкий – д. мале́нький. |
|
Дымооборот – димоо́біг (-гу). |
|
Дымооборотный – димообіго́вий. |
|
Дымоотводный – димовідвідни́й. |
|
Дымопровод – димопро́від (-во́ду). |
|
Дымопроводный – димопровідни́й. |
|
Дымораспределитель – диморозподіл́ ьник (-ка). |
|
Дымораспределительный – диморозподіл́ ьчий. |
|
Дымосожигание – димоспа́лювання, димоспа́лення. |
|
Дымосожигатель – димоспа́льник (-ка). |
|
Дымосожигательный – димоспа́льни́й. |
|
Дымособиратель – димозбір́ ник (-ка). |
|
Дымособирательный – димозбір́ чий. |
|
Дымосос – димосмо́к (-ка). |
|
Дымоход (канал) – димохід́ |
(-хо́ду); . (труба) – дима́р (-ря́); д. (лежачий боров) – лежа́к (- |
ка́); д. опускной – димохід́ |
доділ́ ьний; д. под’емный – д. догір́ ний; д. сборный, дымосборник |
– димозбір́ ник (-ка). |
|
Дымоходный – димохід́ ний. Дымчатый – димча́стий. Дымящийся – димли́вий. Дыра – діра́, дір́ ка.
Дыродавильный – діровитискни́й.
Дыропробивальный, -бивной – діропробивни́й.
Дыропробивной – діропробивни́й. Дырорезный – дірорізни́й; д. машина – діроріз́ ка.
Дыросверлильный – свердлови́й, діросвердлови́й; . машина – свердля́рка. Дырочка – дір́ очка; д. (в фотограф. камере) – стено́п (-пу).
Дырчатый – дірча́стий. Дыхательный (аппарат) – ди́хальний.
Дышло (в возу) – ди́шель (-шля); д. (в воловьем возу) – вій́ я́с.(р.); д. (конск. привода) – ви́рло; д., сцепной шатун – гоно́к (-нка́) злучни́й.
Дышловый – ди́шельний.
Дюбель – за́кріпка; д. закреп для ролика – за́кріпка шрубова́. Дюжина – ту́зінь (-зіня).
Дюжинный – тузін́ ний.
Дюйм – цаль (ца́ля); д. водяной – ц. водяни́й; д. торговый – ц. торгове́льний. Дюймовка (доска) – цалів́ ка.
Дюймовый – цале́вий; д. доска – цалів́ ка. Дюкер – дю́ кер (-ра).
Дюна – на́дма. Дюнный – надмови́й.
Дюр-алюминий – дюр-алюмін́ ій (-нію). Дюр-алюминиевый – дюр-алюміній́ ний.
Единица – одини́ця; е. измерительная – о. вимір́ ча; е. техническая – о. техніч́ на. Единичность – одини́чність (-ности); е. (отдельность) – поодино́кість (-кости). Единичный – одини́чний; е. (отдельный) – поодино́кий.
Едкий – їдки́й.
Едкость – їд́кість (-кости).
62
Словник технічної термінології
Езда – їзда́; е. по верху – ї. горо́ю; е. по низу – ї. ни́зом; е. форсировать – їзду́ пришви́дшувати.
Ездить – їз́дити.
Ездовой (о положении ручки контроллера) – їздови́й.
Екорин, техн. – екори́на. Екориновый – екорино́вий.
Еловый – ялино́вий; е. дерево – яли́на.
Елочный – ялинко́вий; е. расположение – розміщ́ ення сосо́нкою. Ель – яли́на.
Емкий (о сосуде) – містки́й. Емкостный – є́мнісний.
Емкость – є́мність (-ности); е., вместимость (сосуда) – міс́ ткість (-кости); е. распределенная – є. розподіл́ ена; е. сосредоточенная – є. ску́пчена; е. удельная – є. пито́ма.
Емок (дверной) – като́к (-тка́). Ендова, стр. – яндила́.
Ерш (гвоздь) – йо́ржень (-жня). Ершенный – зайо́ржений.
Естественность – приро́дність (-ности), натура́льність (-ности). Естественный – приро́дній, натура́льний.
Жабки, электр. – жабки́ (-бо́к). Жавелевый (щелок, вода) – жавеле́вий. Жакет, жаконет, текст. – жаконе́т (-ту).
Жакетовый, жаконетовый – жаконето́вий.
Жаккардовая ткань – жакардо́ва ткани́на.
Жалюзи – жалюзі́ (-зів́; д). самодействующие – ж. автомати́чні, самочи́нні. Жалюзный – жалюзни́й.
Жар – жар (-ру); ж. (один уголь) – жари́на; ж. белокалильный – жар біл́ ий. Жара – спе́ка; ж. (в помещении) – духо́та.
Жарение, поджариванье – сма́жіння, присма́жування. Жарить – жа́рити; ж., поджаривать – сма́жити. Жаркий – жарки́й.
Жаровня (в маслобойке) – жарівни́ця.
Жаровой – жарови́й; ж. (о душниках) – огрівни́й; ж. туша – нутро́ пе́чи; ж. труба (в котле) – жарни́ця.
Жаромер – жаромір́ (-ра), піроме́тер (-тра). Жаропроизводительность (о топливе) – жаровида́тність (-ности).
Жаропроизводительный – жаровида́тний.
Жаротрубный (котел) – жарни́чний.
Жатвенный – жнива́рський; ж. машина, жатка – жнива́рка.
Жатка – жнива́рка; ж. трибковая – ж. трибкова́; ж. цепная – ж. ланцюго́ва; ж.-лобогрейка
– ж.-лобогрій́ ка; ж.-самоскидка – ж.-самоски́дка.
Жать (давить) – ти́снути; ж. (косить) – жа́ти; ж. (выжимать) – вича́влювати. Жатый – жа́тий.
Жбан (кувшин) – жба́н (-на); ж. (на ножках) – поставе́ць (-вця́).
Жгут – джгут (-та́); ж. асбестовый – дж. азбесто́вий; ж. (соломы, травы и т. д.) – скру́тень (-тня); ж. проволочный – дж. дротяни́й.
Жгутовый – джгуто́вий.
Жезл – жезло́; ж. мерный – ж. мір́ че. Жезловоз (рабочий) – жезловіз́ (-во́за). Жезловый – жезло́ви́й.
Же[и]клер – порска́ч (-ча́).
Желатин – желяти́на; ж. взрывчатый – ж. вибухо́ва. Желатиновый – желятино́вий.
Желатинография, тип. – желятиногра́фія. Желвак, авто – жо́вно.
Желе – драглі́ (-глів́ ). Железистый – залізи́стий.
Железка, железко – заліз́ це.
Железнение (бетона) – заліз́ нення.
63
Словник технічної термінології
Железнодорожник – залізни́чник (-ка).
Желез(н)одорожный – залізни́чний.
Железнониккелевый (сплав) – залізонікле́вий.
Железный – заліз́ ний; ж. дорога – залізни́ця; ж. д. висячая – з. висна́; ж. д. воздушная –
з. надзе́мна; ж. д. второстепенная – з. другоря́дна; ж. д. горная – з. гірська́; ж. д. городская – з. міська́; ж. д. зубчатая – з. зубча́ста; ж. д. кабельная, канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. магистральная – з. магістра́льна; ж. д. надземная – з. надзе́мна; ж. д. нормальной колеи – з. нормальноколій́ на; ж. д.
однопутная – з. одноколій́ на; ж. д. окружная – з. обкружна́; ж. д. подвесная – з. почіпна́, висна́; ж. д. подземная – з. підзе́мна; ж. д. полевая – з. польова́; ж. д. пригородная – з. приміська́; ж. д. проволочно-канатная – з. дротя́но-коділ́ ьна; ж. д. промышленная – з. промисло́ва; ж. д. стратегическая – з. стратегіч́ на; ж. д. узкоколейная – з.
вузькоколій́ на; ж. д. цепная – з. ланцюго́ва; ж. д. частная – з. прива́тна; ж. д. ширококолейная – з. ширококолій́ на; ж. лом (желез. частей); – брухт (-ту); ж. пластинка
– бля́шка; ж. цвет – залізоцвіт́ ник (-ка).
Железняк – залізня́к (-ку); ж. бурый – з. бу́рий, лімоніт́ (-ту); ж. глинистый – з. глиня́стий; ж. магнитный – з. магне́тний; ж. шпатовый – скалинце́вий; ж.-кирпич – з.- це́гла.
Железо – заліз́ ;ож. балочное – з. тря[а]мове́; ж. бандажное – з. шинове́; ж. бимсовое – з. биндюго́ве; ж. болтовое – з. прого́ничне; ж. брусковое – з. брускове́; ж. б. квадратное –
з. б. квадрато́ве; ж. бульбовое – з. бульба́сте; ж. вальцованное – з. вальцьо́ване; ж. волнистое, волнообразное – з. хвиля́сте; ж. волокнистое – з. волокни́сте; ж. восьмигранное – з. восьмигранча́сте; ж. гальванизированное – з. гальванізо́ване; ж. гофрированное – з. брижува́те; ж. губчатое – з. губча́сте; ж. двусернистое – з. двосірча́сте; ж. двутавровое – з. двоте́тувате; ж. двухаршинное – з. двоарши́нне; ж. желобчатое – з. жолобча́сте; ж. заклепочное – з. нютове́; ж. зетовое, зетообразное – з. зе́тувате; ж. квадрантное – з. квадранто́ве; ж. квадратное – з. квадрато́ве; ж. кованное – з. ко́ване; ж. ковкое – з. ковке́; ж. колонное – з. коло́нне; ж. коробчатое – з. коробча́сте; ж. корытное, корытообразное – з. коритува́те; ж. котельное – з. казано́ве; ж. кричное –
з. кри́чне; ж. кровельное – з. дахове́; ж. круглое – з. кру́гле; ж. кузнечное – з. кова́льське; ж. листовое – з. аркуше́ве; ж. литое – з. вили́ване; ж. лотковое – з. лотокува́те; ж. луженое – з. полу́джене; ж. малоуглеродистое – з. бід́ не на вугле́ць; ж. мягкое – з. м’яке́; ж. никкелевое – з. нікле́ве; ж. обручное – з. обручне́; ж. обшивочное – з. обшивне́; ж. оцинкованное – з. поцинко́ване; ж. перегорелое, пережженое – з. перепа́лене; ж. переплетное – з. ра[я]мове́; ж. подковное – з. підко́вне; ж. полосовое – з. штабове́; ж. полукотельное – з. півказано́ве; ж. полукруглое – з. півкру́гле; ж. поручневое – з. бильце́ве; ж. посудное – з. посу́дне; ж. проволочное – з. дротове́; дріт (дро́ту);ж. прокатное – з. вальцьо́ване; ж. профильное – з. про́фільне; ж. прутковое – з. прутове́; ж. пудлинговое – з. пудлінго́ве; ж. раскаленное – з. розжа́рене; ж. рельсовое – з. рейкове́; ж. рифленое – з. карбо́ване; ж. сварочное – з. зварне́; ж. сернистое – з. сірчи́сте; ж. сортовое – з. сортове́; ж. сталистое – з. стали́сте; ж. строительное – з. будівне́; ж. тавровое – з. тетува́те, Т-заліз́; ож. т. двойное – з. двотетува́те; ж. тестообразное – з. тістува́те; ж. трубчатое – з. трубча́сте; ж. угаристое – з. вигарне́; ж. угловое, уголковое
– з. кутівко́ве; ж. универсальное – з. універса́льне; ж. фасонное – з. обрисо́ве; ж. фигурное – з. фігу́рне; ж. хладноломкое – з. холоднола́мке; ж. хлористое – залізо́вий хлора́к (-ку́); ж. хлорное – залізя́ний хлора́к (-ку); ж. цельнорешетчатое – з. суціл́ ьнорешетува́те; ж. цинкованное – з. цинко́ване; ж. черное – з. нефарбо́ване; ж. швеллерное – з. коритува́те; ж. шестигранное – з. шостигранча́сте; ж. шинное – з. шинове́.
Железобетон – залізобето́н (-ну).
Железобетонный – залізобето́нний; ж. дело – залізобетоня́рство. Железоделательный – залізовиро́бни́й; ж. завод – рудня. Железоплавильный – залізото́пний; ж. завод – залізото́пня. Железопрокатный – залізовальцівни́й; ж. завод – залізовальця́рня. Железорезальный, -зный – залізоріз́ ний; ж. станок – залізоріз́ ка.
Железосодержащий (о воде) – залізни́стий.
Железоуглеродный – залізовуглеце́вий. Железоцемент – залізоцеме́нт (-ту). Железоцементный – залізоцементо́вий.
Железк[ц]о – заліз́ це.
Желоб – жо́лоб (-ба); ж. водопроводный – ж. водопровідни́й; ж. дырчатый – ж. дірча́стий;
64
Словник технічної термінології
ж. качающийся – ж. хитки́й; ж. клиновидный, клинообразный – ж. клинува́тий; ж. металлопроводный, метал, – ж. металопровідни́й; ж. насыпной – ж. насипни́й; ж. осадочный – ж. осадни́й; ж. подвесной – ж. почіпни́й; ж. под’емный – ж. підійма́льний; ж. покровный – ж. покривни́й; ж. разводный – ж. розвідни́й; ж. смесительный, торф. – ж. зміш́ увальний; ж. транспортерный – ж. подава́льний, транспорте́рний.
Желобистый – жолобува́тий.
Желобить, выжелобить – жоло́бити, вижоло́блювати, ви́жолобити. Желобление – жолобін́ ня, вижоло́блювання, ви́жолоблення. Желобоватый – жолобува́тий.
Желобовой – жолобо́вий.
Желобок, бороздка – жолобо́к (-бка́); ж. (в бочке для дна) – уто́ри (-рів); ж. винтовой – жолобо́к ґвинтови́й.
Желобообразный – жолобува́тий.
Желобчатый – жолобча́стий; ж. колея – рівчасторейко́ва ко́лія; ж. рельс – рівча́ста ре́йка. Желонка, горн. – вибір́ ниця; ж. поршневая – в. толоко́ва; ж. шарнирная – в. суста́вна. Желоночный – вибірни́чний.
Желтение – жовтін́ ня.
Желтить, выжелтить – жовти́ти, пожовти́ти. Желтоватый – жовтя́вий.
Желтый – жо́втий; ж. краска – жо́втка; ж. медь, латунь – мося́ж (-жу́); ж.-медный, латунный – мосяже́вий.
Желть, желтая краска – жо́втка.
Желчное мыло – жовче́ве ми́ло. Жемчуг – пе́рломн( . ч. пе́рли). Жемчужина – перли́на.
Жемчужник, -ница – перля́р (-ра́), перля́рка.
Жемчужный (из жемчуга) – перло́вий; ж., сходный с жемчугом – перли́[а]стий.
Женапп (пряжа) – жена́п (-пу). Женапповый – женапо́вий.
Жердина, жердь – жерди́на.
Жердь – жерди́намн( . ч. жердя́); ж. (для вешания) – же́рдка; ж. (для придавливания снопов на возу) – рубе́ль (-бля́).
Жерло (конвертора) – го́рло, ж.каменки( ) – че́люсти (-стів).
Жернов – жо́рно; ж. алмазитовый – ж. діямантито́ве; ж. бороздчатый – ж. борозни́сте; ж. вертикальный – ж. сторчове́; ж. верхний, верхняк – верхня́к (-ка́); ж. нижний, нижняк – спідня́к (-ка́).
Жерновой – жерно́ви́й. Жерновщик – жо́рник (-ка).
Жестепечатание – бляходрукува́ння, бляходруко́вання. Жестепечатный – бляходруківни́й.
Жесткий – тверди́й; ж. (шероховатый) – жорстки́й; ж. (негибкий) – цупки́й; ж. база –
нерухо́ме меживіс́ ;сяж. песок – різки́й пісо́к (-ску́). Жестковатый – твердува́тий; ж. (шероховатый) – жорсткува́тий.
Жесткость – тве́рдість (-дости); ж. (шероховатость) – жо́рсткість (-кости); ж. (конструкции) – цу́пкість (-кости); ж. нулевая (воды) – тве́рдість нульова́; ж. придавать, - дать – цу́пкости надава́ти, нада́ти.
Жесть – бля́ха; ж. белая – б. біл́ ;аж. волнистая – б. хвиля́ста; ж. покрывать – бляхува́ти; ж. покрытый – бляхо́ваний.
Жестяник – бляха́р (-ря́). Жестянка – бляша́нка.
Жестяной, -ный – бляша́ний; ж. завод, цех – бляха́рня. Жестяночный – бляшанко́вий.
Жестяный – бляша́ний. Жечь – пали́ти. Жжение – палін́ ня. Жженый – па́лений.
Живица (смола сосновая) – живи́ця.
Живая изгородь – живопліт́ (-ло́ту); ж. сечение – чи́нний пере́крій (-крою); ж. сила – рухова́ ене́ргія.
Живописный – маля́рський; ж. (художественный) – мальовни́чий; ж. дело – маля́рство.
65
Словник технічної термінології
Живопись – малюва́ння, мальо́вання. Животный (жир, волокна) – твари́нний.
Жидкий – течни́й; ж. (о консистенции, в противоположность густому) – рідки́й; ж. делаться – течніт́ и, рід́ шати.
Жидковатый – по́рідкий.
Жидкомер, ареометр – ареоме́тер (-тра). Жидкоплавкий – течнотопки́й. Жидкоплавкость – течното́пкість (-кости). Жидкостный – течивни́й.
Жидкость – те́чиво; ж. бродчивая – т. ферментівне́; ж. диффундирующая – т. дифузій́ не; ж. несмачивающая – т. незмочне́; ж. огнеопасная – т. невогнебезпе́чне; ж. паяльная – т. лютівне́; ж. смазывающая – масти́ло течне́.
Жижа, жижица – рідина́.
Жиклер – порска́ч (-ча́).
Жила – жи́ла; ж. (каната) – ста́лка; ж. (прядь) – па́смо; ж. кабеля – жи́ла жильнико́ва, кабле́ва; ж. рудная – ж. ру́дна.
Жилистый – жи́лавий. Жилка – жи́лка.
Жилковатый (излом) – жилкува́ти́й. Жилой – жили́й; ж. (квартал) – житлови́й.
Жилье, жилище – жи́тло.
Жильный – жилови́й.
Жир – товщ (-щу); ж. (внутренний) – здір (здо́ру); ж. (говяжий, козий, овечий – топленный) – лій (ло́ю); ж. (говяжий, свинной – нетопленный) – са́ло; ж. дельфиновый –
тран (-ну) дельфіно́вий; ж. животный – товщ твари́нний; ж. китовый – тран (-ну) кито́вий; ж. рыбий – трин (-ну); ж. топленый (свинной, птичий) – сма́лець (-льцю); ж. топленый (овечий, козий, говяжий) – лій (ло́ю); ж. тресковый – трин треско́вий; ж. тюленевый – тран тюлене́вий; ж.-м покрытый – мастки́й, масни́й.
Жирность – товще́вість (-вости); ж. (поверхности) – ма́сткість (-кости).
Жирный (жиром покрытый) – мастки́й, масни́й, жсодержащий. ( много жира) – си́тий; ж. кислота – товще́ва кислота́.
Жирносмолистый (торф) – масносмоли́стий. Жировальный – товщува́льний.
Жирование – товщува́ння, товщо́вання. Жированный – товщо́ваний.
Жировой – товще́вий; ж. (из топлен. жира – свеча, мыло) – лойови́й; ж. слой (кожи) – бурда́.
Жироловка – товщело́вник (-ка). Жиропот – товщепіт́ (-по́ту).
Жироскоп, гироскоп – дзи́ґа.
Жиротоп – салга́нннк (-ка). Жиротопня – салга́н (-на́).
Жмыха, збоина – маку́ха; ж. (из свеклы) – жма́ки (-ків). Жмыходробилка – макухокриши́лка.
Жнея – жнива́рка; ж. самосбрасывающая – ж.-самоски́дка; ж. сноповязальная –
снопов’яза́лка; ж.-молотилка – ж.-молота́рка.
Жом, выжимки, сах. – жма́ки (-ків); ж. (пресс), винод. – точи́во. Жомовый – жмакови́й; ж. прес – ча́ви (-вів); ж. яма – жмаків́ ня. Жомы, стол. – ле́щата (-щат).
Жорства (украинизм) – жорства́. Жуковина (в дереве) – червото́чина. Журавлевый (кран) – журавле́вий.
Журавлика, журавлики, текст. – сороки́ (-ро́к).
Журавль (часть пантографа) – жураве́ль (-вля́); ж. неподвижный – ж. нерухо́мий. Журнал путевой – журна́л (-ла) подоро́жній.
Журчание – дзюркота́ння, дзюркотін́ ня. Журчать (о воде) – дзюркота́ти, дзюркотіт́ и. Журчащий – дзюркотли́вий.
Забагроветь – забагряніт́ и. Забегание (о волне) – забіга́ння.
66
Словник технічної термінології
Забегать, -жать – забіга́ти, забіѓ ти. Забегающий – забіжни́й.
Заберег, забережье (прибережная полоса) – забере́жжя.
Забережный – забере́жний.
Забетонирование – забетоно́вування, забетонува́ння.
Забетонированный – забетоно́ваний.
Забетонировать – забетоно́вувати, забетонува́ти.
Забивание, -вка – забива́ння, забиття́; з., горн. – вибива́ння, вибиття́; з. кустом – з. кущове́; з. частоком – з. частюко́м.
Забивать, -бить – забива́ти, заби́ти; . (сваи) – би́ти, заби́ти; ., горн. – вибива́ти, ви́бити. Забивной – забивни́й.
Забирание – забира́ння; з. (пространства между стойками) – закида́ння.
Забирать, -брать – забира́ти, забра́ти; . (простр. между стойками) – закида́ти, заки́дати. Забирный – забирни́й; з. клапан (приемный) – прийма́льний хлипа́к (-ка́); з. конец трубы –
смокту́н (-на́). Забитый – заби́тий.
Забой, горн. – ви́бій (вибо́ю); з. восстающий – в. піднятко́вий; з. встречный – в. (зу)стрічни́й; з. отступающий – в. відступни́й; з. очистной – в. вибірни́й; з. по диагонали –
в. коси́нний; з. по падению – в. спадови́й; з. по простиранию – в. простяжни́й; з. сплошной
– в. поспіл́ ьний.
Забойник (шпуров) – набій́ ник (-ка). Забойщик – вибій́ ник (-ка).
Заболачивание – заболо́тнювання, заболо́тнення; з. естественное – болотін́ ня, заболотнін́ ня.
Заболачивать, -лотить – заболо́тнювати, заболотни́ти; -ся, -лотиться – болотніт́ и, заболотніт́ и.
Заболонь – біль (-ли).
Заболоченный – зболотніл́ ий; з. берег – мочарува́тий бе́ріг (-рега).
Забор (ограда) – парка́н (-на́); з. (стойком) – частокіл́ (-ко́лу); з. (из кустарника) – живопліт́ (-ло́ту); з., забирание (воздуха) – за́бір (-бору); з. досчатый – парка́н дощани́й; з. жердевой, изгородь, прясельник – вір (во́ру); з. плетневой – тин (-ну); з. п. (с вертикальным плетением) – пліт (пло́ту); з. п. (с горизонтальным плетением) – ліс́ ;аз. решетчатый – штахе́ти (-тів).
Забора (порог в реке) – забо́ра.
Заборка (пластинами между сваями) – за́кидка; з. (процесс) – закида́ння, заки́дання. Заборный – паркано́вий; з., забирающий (труба) – забірни́й; з. доска – діли́на. Забракование – бракува́ння, збракува́ння.
Забракованный – забрако́ваний, збрако́ваний. Забраковывать, -ковать – бракува́ти, з[за]бракува́ти.
Забрасывание – закида́ння.
Забрасывать, -бросить, -сать – закида́ти, заки́нути, заки́дати.
Забронированный – панцеро́ваний.
Забронировывание – панцерува́ння, панцеро́вання.
Забронировывать, забронировать – панцерува́ти, запанцерува́ти.
Забрызганный (известью) – забри́зканий. Забрызгивание – забри́зкування, забри́зкання. Забрызгивать, -гать – забри́зкувати, забри́зкати. Забурник – свіде́рок (-рка).
Забутка – забуто́вання; з. (процесс) – забуто́вування, забутува́ння. Забученный – забуто́ваний.
Забучивание – забуто́вування, забутува́ння; з., кож. – набу́бнювання, набу́бнення. Забучивать, -бутить, стр. – забуто́вувати, забутува́ти.
Завал – зава́л (-лу); з. (снега) – зава́ла. Заваленка – при́зьба.
Заваленный – зава́лений.
Заваливать, -лить, -ся – зава́лювати, завали́ти, -ся. Заваренный – зава́рений.
Заваривание, -рка – зава́рювання, зава́рення. Заваривать, -рить – зава́рювати, завари́ти. Заварка – зава́рювання, зава́рення.
67
Словник технічної термінології
Заварной, текст. – заварни́й.
Заварчивый (легко заваривающийся) – зава́рливий.
Заведение – за́клад (-ду); з. шелкоразмоточное – шовкомота́льня; з. шерстомойное, шерстомойка – вовноми́йня.
Заведенный (о механизме) – накру́чений. Заверстанный, тип. – заве́рстаний. Заверстка, тип. – заверста́ння.
Заверстывать, -тать, тип. – заве́рстувати, заверста́ти. Завертка – за́вертка; з. (заворачивание) – загорта́ння, заго́рнення. Завертывальщик – загорта́льник (-ка).
Завертывать, -вернуть – загорта́ти, загорну́ти. Завеса (занавес) – завіс́ а.
Завивание, -вка (кокона) – замо́тування, замота́ння. Завивать, -вить (кокон) – замо́тувати, замота́ти. Завинченный – заґви́нчений.
Завинчивание – заґви́нчування, заґви́нчення. Завинчивать, -винтить – заґви́нчувати, заґвинти́ти. Зависание – зависа́ння, зави́снення.
Зависать – зависа́ти, зави́снути. Зависеть – зале́жати. Зависимость – зале́жність (-ности). Зависимый – зале́жний. Зависший – зави́слий.
Завиток – за́крутка; з. (в рисунках) – візеру́нок (-нка). Завитой – закру́чений.
Завихрение, авто – зави́хоріння. Завихреть – завихоріт́ и.
Завод – виро́бня; з. (часов. мех.) – на́крут (-ту); з. автомобильный – автомобіля́рня; з. алебастровый – алябастра́рня; з. альбуминовый – альбуміна́рня; з. бандажепрокатный –
шиновальця́рня; з. белильный – біля́рня; з. бензольный – бензолодестиля́рня; з. бессемеровский – бесеме́рня; з. бочарный – бочка́рня; з. брикетный – брикета́рня; з. бутылочный – пляшка́рня; з. винокуренный, водочный – ґура́льня, горіл́ ьня; з. восковой –
воскобій́ ня; з. газовый – газо́вня; з. гвоздильный – цвяха́рня; з. горшечный – ганча́рня; з. дегтярный – дігтя́рня; з. деревообделочный – деревообро́бня; з. динамостроительный – динамобудівня́; з. джутовый – джута́рня; з. доменный – ру́дня; з. древотирочный –
деревоте́рня; з. дрожжевой – дріжджа́рня; з. дубовых экстрактов – дубоекстракто́вня; з. железоделательный – ру́дня; з. железоплавильный – залізото́пня; з. железопрокатный –
залізовальця́рня; з. жестяной – бляха́рня; з. зеркальный – люстра́рня; з. изразцовый –
кахля́рня; з. инструментальный – струмента́рня; з. искуственного льда – льода́рня; з. кабельный – жильника́рня, кабля́рня; з. канатный – кодола́рня, линва́рня, крутіл́ ь (-те́ли); з. кафельный – кахля́рня; з. кирпичный – цеге́льня; з. клееваренный – клеєва́рня; з. кожевенный – чинба́рня; з. коксовый – кокусува́льня; з. кораблестроительный –
корабля́рня, корабе́льня; з. крахмальный – крохма́льня; з. ледоделательный – льода́рня; з. лесообделочный – лісообро́бня; з. лесопильный – тарта́к (-ка́); з. литейный – лива́рня; з. лудильный – полу́дня; з. маслобойный – олій́ ня, олій́ ниця; з. маслодельный – масля́рня; з. машиностроительный – машинобудів́ ня; з. меднолитейный – міделива́рня; з. медноплавильный – мідето́пня; з. меднопрокатный – мідевальця́рня; з. металлоплавильный – металото́пня; з. металлургический – металя́рня; з минеральных вод – водогазо́вня; з. мыловаренный – милова́рня; з. нефтеперегонный –
нафтодестиля́рня; з. обжигальный (руд) – рудопа́льня; з. оружейный – збро́йня; з. олифоваренный – олієва́рня; з. пивоваренный – брова́рня; з. пильный, лесопилка – тарта́к (- ка́), пи́льня; з. плавильный – топи́льня; з. плужный – плуга́рня; з. пороховой – пороха́рня; з. поташный – пота́шня, бу́да; з. пробковый – корка́рня; з. проволочно-лудильный – дротополу́дня; з. проволочный – дрота́рня; з. прокатный – вальця́рня; з. протезный –
протеза́рня; з. рафинадный – цукрорафіна́рня; з. ректификационный – ректифіка́тня, рафіна́рня; з. рельсопрокатный – рейковальця́рня; з. салотопенный – салото́пня, салга́н (- ну́); з. (свекло)сахарный – цукрова́рня; з. свечной – свічка́рня; з. свинцовый – олива́рня; з. селитренный – салітра́рня; з. смолокуренный – майда́н (-ну); смоляр́ ня; з. смолоперегонный – смолодестиля́рня; з. содовый – содовиро́бня; з. солеварный – соля́рня; з. солодовенный – солодо́вня; з. спиртовый, спиртоочистительный –
68
Словник технічної термінології
спирторектифіка́тня; з. сталелитейный – сталелива́рня; з. сталеплавильный –
сталето́пня; з. стекольный – гу́та; з. суперфосфатный – суперфосфа́тня; з. сухарный –
суха́рня; з. толевый – толя́рня; з. трубопрокатный – трубовальця́рня; з. турбиностроительный – турбінобудів́ ня; з. уксусный – оцета́рня; з. фарфоровый –
порцеляно́вня; з. фаянсовый – фаянсо́вня; з. хлебный – хліба́рня; з. цементный – цемента́рня; з. чернильный – атрамента́рня; з. чугуннолитейный – чавунолива́рня; з. чугунноплавильный – чавуното́пня; з. шпалопропиточный – злежненасо́чня; з. штамповочный – штампува́льня.
Заводить, -вести (в очко, в зуб) – засиля́ти, засили́ти; . (доски в рамку) – заво́дити, заве́сти; з. (часы) – накру́чувати, накрути́ти.
Заводка (часов) – накру́чування, накру́чення; з. (досок) – заво́дження, заве́дення. Заводной – завідни́й; з. (о гире) – накрутни́й.
Заводский – виробне́вий. Заводческий – виробни́цький. Заводчик – виробни́чник (-ка). Заводь – сага́.
Завоз – за́віз (-возу); з. (неб. якорь) – завізна́ кіт́ ва. Завозной – завізни́й.
Завозня, речн. – дуб (-ба). Заволакивание – затяга́ння, затя́гнення.
Заволакивать, -волочь, -ся (чем либо) – затяга́ти, затягти́, -ся. Заволоченный (чем либо), тех. – затя́гнутий.
Завора – за́сув (-ва).
Заворачивание – заверта́ння; з. (чего либо) – загорта́ння.
Заворачивать, -ротить – заверта́ти, заверну́ти; . (что либо) – загорта́ти, загорну́ти. Заворот (пласта) – за́крут (-ту); з. (пути) – за́верт (-ту).
Загвоздка – за́гвіздок (-дка).
Загиб (обода) – за́гинка; з. (изгиб) – за́лім (-ло́му).
Загибание – загина́ння, загнуття́; з. (крючком конец стержня) – закарлю́ чування, закарлю́ чення.
Загибать, -гнуть – загина́ти, загну́ти; . (крючком конец стержня) – закарлю́ чувати, закарлю́ чити; з. (заламливать) – зало́млювати, заломи́ти.
Загибной – загинни́й, загина́льний.
Загибочный, -бной – заги́нний.
Заглушать, -шить – заглу́шувати, заглуши́ти. Заглушение – заглу́шуваная, заглу́шення. Заглушенный – заглу́шений.
Заглушина, подступенька – при́східець (-дця).
Загнанный – за́гнаний.
Загнета (в печи) – за́грібок (-бка). Загнивание – загнива́ння, загниття́. Загниватель – загнива́ч (-ча́).
Загнивать, -гнить, -ся – загнива́ти, загни́ти, -ся. Загон (для скота) – за́города.
Загонка (закрепы в шпалы) – заганя́ння.
Загонный – загін́ ний; з. машина, текст. – заганя́лка. Загонщик – заганя́ч (-ча́).
Загонять, -гнать, слес. – заганя́ти, загна́ти. Загорание – займа́ння; з. (ламп) – засвіч́ ування.
Загораться, -реться – займа́тися, зайня́тися; з. (о лампе) – засвіч́ уватися, засвіти́тися. Загородка – загоро́жа.
Загородный – позаміськи́й.
Загородь (скопление плотов) – загоро́да.
Заготовительный – загото́вчий.
Заготовка – заготів́ ля; з. (процесс) – заготовля́ння, загото́влення. Заготовленный – загото́влений.
Заготовлять, -вить – заготовля́ти, загото́вити. Заготовщик – заготівни́к (-ка).
Заградительный – загородни́й; з., воен. – засло́нний.
Заграждать, -градить – загоро́джувати, загороди́ти; . (русло реки) – перепиня́ти,
69