V. Контрольні запитання.

1. Яку назву має автобіографічна повість В.Сосюри?

2. Укажіть, яка тема є центральною у творчості В.Сосюри?

3. Укажіть слова, у яких міститься головна ідея поезії В.Сосюри «Любіть Україну».

4. Що спонукало В.Сосюру написати поезію«Любіть Україну»?

5. Який літературний прийом покладено в основу образності поезії «Так ніхто не кохав…»?

6. Дати визначення поняття анафора.

Література

1. Бедзик Ю. Відчайдушний Сосюра // Літературна Україна. - 2000. - 13 січня. - С. 3.

2. Бурляй Ю. Невідомий Сосюра // Київ. - 1998. - № 1 - 2. - С. 31.

3. Моренець В. Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. - К., 1990.

Тема. Олександр Довженко. Життєвий і творчий шлях. «Зачарована Десна». «Україна в огні». «Щоденник»

План

1. Біографічні відомості.

2. Огляд творчості.

3. Контрольні запитання.

І. Біографічні відомості

• 10 вересня 1894 р. - у В'юнищі на околиці с. Сосниці на Чернігівщині в селянській родині народився Олександр Петрович Довженко.

• 3 1903 р. - навчання в Сосницькій парафіяльній школі.

• 1911 - 1914 рр. - навчання в Глухівському вчительському інституті.

• О. Довженко - викладач майже всіх предметів в училищах Житомира, Києва.

• 1917 р. - вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.

• 1920 р. - разом з В. Елланом-Блакитним приєднався до КП(б)У; працює лектором при штабі Червоної дивізії; у Житомирі завідує партшколою, бере участь у підпільній боротьбі проти білополяків; у Києві працює секретарем Українського державного театру ім. Т. Шев­ченка.

• 3 1921 - 1923 рр. - дипломатична робота за кордоном.

• 1923 р. - повертається в Україну, до Харкова; працює художником-ілюстратором, друкує політичні карикатури в газеті «Вісті ВУЦВК» під псевдонімом Сашко; стає одним із засновників ВАПЛІТЕ.

• 3 1926 р. - робота на Одеській кінофабриці.

• За власними сценаріями створив перші фільми: «Вася-реформатор» (1926), «Ягідки кохання» (1926).

• 1927 р. - «Сумка дипкур'єра» (виступив як актор в образі кочегара).

• 1928 р.*- «Звенигора».

• 1929 р. - «Арсенал» (на Київській кіностудії).

• 1930 р. - «Земля» (фільм визнано кращим на Міжнародній виставці в Брюсселі (1958) У 1952 р. О. Довженко записав «Землю» як самобутній прозовий твір).

• 1932 р. - перший звуковий фільм «Іван» (на тему індустріалізації).

• 1935 р. - «Аероград» (порушено проблему збереження недоторканності кордонів СРСР).

• 1939 р. - «Щорс» (про червоноармійського комдива, який мужньо загинув у боях з армією УНР).

• На початку Другої світової війни разом з Київською кіностудією їде до Уфи, потім - до Ашгабата.

• О. Довженко йде добровольцем на фронт; реалізовує себе як письменник: пише публі­цистичні статті оповідання «На колючому дроті», «Мати», «Воля до життя», «Ніч перед боєм», «Тризна», «Федорченко», «Перемога», п'єсу «Потомки запорожців», починає вести «Щоденник», працювати над кіноповістю «Зачарована Десна»; знімає документальні філь­ми «Визволення» (1941), «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Право­бережжі» (1945).

• 1943 р. - кіноповість «Україна в огні» (Й. Сталін заборонив).

• 1944 - 1945 рр. - «Повість полум'яних літ».

• Заборона повертатися в Україну - живе в Москві, працює членом редколегії сценарної студії, членом художньої ради на Мосфільмі, викладає на режисерських курсах.

• 1948 р. - п'єса «Мічурін» (1949 р. - удостоєно Державної премії);

• 1954 - 1955 рр. - кіноповість «Зачарована Десна», закінчив сценарій «Поема про море».

• 25 листопада 1956 р. - помер О. П. Довженко, похований у Москві.

ІІ. Огляд творчості

«Зачарована Десна»

Надрукована у 1956 р., вийшла окремою книгою - 1957 р. Автобіографічний твір, сі гади письменника про своє дитинство, перші кроки пізнання життя, що переростає авторські роздуми - про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України, і разом з тим - багатство їхніх душ, моральне здоров внутрішню культуру думок і почуттів тощо. Кіноповість - це гімн землі і людям.

Проблеми, що підняті у творі:

- формування народу;

- природа і людина;

- виховання працею.

Ідея: заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі.

Кіноповість народилася з письменницьких спогадів, викликаних «довгою розлукою з землею батьків», бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло сам її первісних джерел».

Особливість твору - наявність двох ліричних героїв (малий Сашко як носій спогаді зрілий майстер, що пропускає спогади через свій гіркий життєвий досвід).

Кіноповість - повість, що написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій кінофільму.

«Україна в огні»

Кіноповість "Україна в огні" була розпочата в часи відступу. Довженкознавці вважають, що задум написати сценарій про покинуту ворогам Україну в Довженка з'явився тоді, коли він довідався про здачу німцям Києва.

"Україна в огні" надзвичайно складна за будовою. Сюжетні лінії в ній не є безперервними, вони з'єднані темою війни, а ядро змісту стосується насамперед сім'ї Лавріна Запорожця. У повоєнні роки, мріючи надрукувати свій твір, кіносценарист теж багато чого змінив і доповнив, поглибив, але й цього разу творові не судилося дійти ні до читача у вигляді книги, ні до глядача у вигляді фільму.

Кіноповість розпочинається останнім мирним днем перед війною.

«Щоденник»

Золота сторінка в українській літературі - "Щоденник" О.Довженка - до українського читача йшов довго, й досі не маємо права сказати, що дійшов, бо тільки у 2009 році літературознавці отримають повний доступ до архіву Довженка й, напевно, зможуть доповнити і цей його твір новими записами. "Щоденник" настільки потужний, відверто-щирий і безкомпромісний, що якби його автор не написав більш нічого, то й тоді увійшов би у досить невелику когорту найталановитіших і найчесніших українських митців.

Довженкові записні книги, які стали пізніше "Щоденником", особливі. Власне, це не щоденник у стандартному розумінні цього слова - це молитва-розпач, це надсадно-тяжкі роздуми Майстра над мистецтвом, роздуми Патріота над долею України, роздуми Громадянина над майбутнім свого народу. У "Щоденнику" митець поділяє себе на власне "Я" - суто Довженка і на "Я" - ліричного героя.

Чи мала влада уявлення про те, що Довженко веде "Щоденник". Безперечно! Таку людину тримали під лупою, не раз і не два, очевидно, робили й обшуки, не оприлюднюючи їх. Навіть у "Щоденнику" знаходимо запис про підісланих кадебістами висококваліфікованих спецпрацівників, які втиралися в довір'я до генія:"..

ІІІ. Контрольні запитання.

1. Розкрийте образ матері. Зупиніться на її ставленні до книги, до святості хліборобської праці, до ворожбитства, до жебраків. Кого мати називала "рідними

ворогами" і як пояснювала зміст картини, яка називалася "Страшний Суд" і у верхній частині якого було зображено рай, а у нижній - пекло? Кого впізнавала мати на цій картині? Чому матері хотілося бути обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей? Що з того вийшло? Чи можна вважати гумористичні сцени зневагою до неньки?

2. Яким постає у творі Петро Довженко? Чи ідеалізує батька автор? Чому наділяє романтичними рисами? Чи вірите ви в те, що Петро Довженко міг похова­ти дітей без священика? Чому такий епізод введено у твір?

3. Розкрийте образи Довженкових дідів - Семена і Тараса. Що вам найбільше сподобалося в їх характерах?

4. Розкрийте образ дядька Самійла. Чи можна назвати цей персонаж типовим національним характером? А інші персонажі?

5. Чи є у "Зачарованій Десні" картини, виписані з доброзичливим гумором? А сатиричні?

6. Розкрийте тему «Війна й українці» на основі «Щоденника» О.П.Довженка.

Література

1. Вловенко Л. Відображення світогляду наших предків у повісті О.Довженка "Зачарована Десна" // Дивослово. - 1999. - № 11. - С. 42 - 45.

2. Вінграновський М. Гомер України XX століття: Про О.Довженка // Українське слово. - 1995. - 30 березня.

3. Гончар В. Про О.Довженка. Із "Щоденника": запис від 5 січня 1994 року // Літературна Україна. - 1997. - 12 вересня. - С. 3.

Тема: Живописець правди, оборонець добра - Григір Тютюнник. : "Мала" проза Григора Тютюнника

План