Павло Арсенович Грабовський

Тема: Життєвий і творчий шлях Павла Грабовського. «До НКС», «До України», «Трудівниця», «Дітям», «Розгубився»

План

1. Життєвий і творчий шлях Павла Грабовського.

2. Аналіз поезій.

3. Контрольні запитання.

І. Життєвий і творчий шлях Павла Грабовського.

Павло Арсенович Грабовський — літературний псевдонім Павло Граб - народився 11 вересня (30 серпня) 1864 року в селі Пушкарному на Хар­ківщині в сім'ї сільського багатодітного паламаря. Десятирічним він вступив до Охтирського духовного училища, а після закінчення - до Харківської духовної семінарії. Тут підліток захопився творами Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького.

Вчився Грабовський дуже добре, вважався найкращим семінаристом, але під час навчання Павла в третьому класі ректор виявив у хлопця антиурядові папери, викликав поліцію, і хлопця виключили з семінарії та у супроводі городового відправили в рідне село.

З цього часу і до кінця життя над Грабовським було встановлено негласний і гласний нагляд - подвійний, який застосовували в Росії тільки для страшних злочинців, хоча провиною юнака були тільки зв'язки з народниками.

У рідному селі Павло заробити на прожиття не міг, а на відлучення з місця проживання не мав права. Доводилося йти на порушення, за які відбував по місяцю арешту.

У вересні 1884 року, перейнявши на пошті листа, якого Грабовський заадресував теж піднаглядному другові, поліція вилучила рукопис і заарештувала Павла, згодом відправивши в Охтирську тюрму.

Оскільки поліція заборонила Грабовському жити в столичних містах, він переїхав у Харків. Це місто мало кілька гуртків народників, причому "Народна воля" пропагувала терор, а "Чорний переділ" - просвітитель­сько-пропагандистську роботу. Діяв також український рух, очолюваний студентами-українофілами, які пробували дослідити справжню історію України. Павло давав приватні уроки, друкувався у харківських газетах.

Восени Грабовського взяли у армію. Ротний командир знущався з ново­бранців, одного зеленого солдатика змусив крокувати перед ротою з ран­цем, наповненим камінням. Грабовський не міг на це дивитися, підбіг до командира і сказав: "Ви не маєте права з нас знущатись! Ви не повинні з муштри робити кару!» Конфлікт ротний протрактував як бунт, і Павла відправили для проходження служби в Ташкент. Але доїхав солдат тільки до Оренбурга, звідки його негайно повернули в Харків.

На цьому шляху доля звела Павла Грабовського з молодою вчителькою Надією Сигидою, якій пізніше поет присвятив чимало віршів і яка стала для нього символом нескореності.

Заслання П.Грабовський почав у Балаганську Іркутської губернії. Він просив перевести його на Кару, щоб бути ближче до Надії Сигиди, яку кохав, але скоро одержав звістку про смерть невільниці.

Після Якутської трагедії, в якій було вбито шість чоловік і двадцять вісім поранено, балаганські засланці написали протест. Ті, хто посмів підписатися під цим протестом, були суджені ще раз. Таким чином Грабовський одержав ще три з половиною роки тюрми. Саме в Іркутській в'язниці він і розпочав свою літературну діяльність.

Через деякий час П.Грабовського відправили у Вілюйськ, де десять років перед цим мучився М.Чернишевський. Тут Павло Арсенович написав патріотичну статтю "Лист до молоді вкраїнської"".

У 1896 році новий цар Микола II коронувався на престол. Було оголошено амністію. Згідно з умовами, деякі ув'язнені одержували право приписатися до сільської громади в Сибіру, ставши в ній селянами. Це право поширювалося й на Павла Грабовського. Але уже в грудні поет зрозумів, що приречений: горлом пішла кров - явний симптом туберкульозу. Зусиллями волі поет змусив себе не впасти у відчай. Він повністю віддавався творчості: переклав вірші Роберта Бернса, підготував збірку власних поезій "Кобза", яку в 1898 році в Чернігові видав Борис Грінченко. На той час поет мав уже книгу перекладів "З чужого поля" (1895р.), видану у Львові.

У 1899 році поет оселився у Тобольську. Тут він познайомився з революціонеркою, яка відбувала строк за участь у замаху, Анастасією Миколаївною Лук'яновою, з якою одружився наступного року. Сина назвали Борисом на честь Грінченка.

У 1899 році Павло Арсенович підготував збірку "Хвиля", але в скоро­ченому вигляді вона вийшла тільки 1941 року, а повністю - в тритомному академічному виданні творів П.Грабовського в 1959 - 1960 роках.

Поет мріяв про повернення в Україну і передчував, що мрія не здійсниться:

Помер Павло Арсенович Грабовський тридцятивосьмирічним 12 грудня 1902 року. Поховали поета в Тобольську, біля могил декабристів, поруч з Муравйовим.

II. Аналіз поезій.

Поет був великим патріотом, хоч про це й не наголошувалося раніше. Так, він достойний імені мученика за ідею, але за яку ідею? Сам митець однозначно твердив: "Не єсмь ані марксистом, ані народником". І в той же час схвалював виступи народників, був щирим революціонером, переконаним борцем проти економічної, соціальної та політичної неволі. Найбільше турбувався про Україну. Співробітник тобольської газети П.Славін згадував: "Особливо захоплювався, коли говорив про Україну". "Українське питання" тривожило митця і в суперечках з Броніславом Серошевським, і з співзасланцем М.Накоряковим. У поетичній творчості патріотичні мотиви займали значне місце і досі є недослідженим пластом творчості П.Грабовського.

Аналіз поезій "До Русі-України", "До українців"..

Громадянська поезія П.Грабовського тенденційна. В основному він розробляв три її аспекти: нужденну долю народу ("Робітникові", "Швачка", "Трудівниця"), захоплення жертовністю народників і пропаганду боротьби з існуючим ладом ("До Н.К.С.", "Надія", "Уперед", "Не раз ми ходили в дорогу") та проблему митця і суспільства ("Поетам-українцям", "Я не співець чудовної природи", "До парнасців", "Співець").

Аналіз поезії «Трудівниця»

Інтимна лірика, як і патріотична, теж потребує нового підходу. Як уже знаємо, першою любов'ю П. Грабовського була Н.Сигида. їй присвячено чимало поезій із збірки "Пролісок": "Посвята", "До Н.К.С.", "До муче­ниці", "Тужба", "До сестроньки", "Отрута".

Аналіз поезії «До НКС»

Аналіз поезій«Дітям», «Розгубився»

ІІІ. Контрольні запитання

1. Що ви знаєте про народників і чому їхні ідеї сповідував молодий П.Грабовський?

2. Чи можна назвати П.Грабовського українським патріотом?

3.Про що свідчить патріотична лірика П.Грабовського? Чи справедливо у названому вірші поет називає Україну Руссю?

4. Кого називає письменник орлами в однойменному вірші? Чому?

5. Яка основна думка поезії "Дітям"?

6. Як ви розумієте вислів, що даний поет був тенденційним? Чому?

7. Чим зворушує інтимна лірика П.Грабовського?

Література

1.Захарова В. Формування моральних якостей старшокласників у процесі вивчення життя і творчості П.Грабовського // Рідна школа. - 2000. – X. 10. - С. 17 - 19.

2. Нестеренко П. Співець свободи: До 135-річчя з дня народження П.Грабовського // Урядовий кур'єр. - 1999. - 11 вересня. - С. 8.

3. Солод Ю. Щастя піднаглядне: Про Павла Грабовського // Україна. - 1984. –X. 39. -С. 8 -9.

4. Хропко П. Крик болю і туги за рідною Україною: Про поезію П.Грабовського Дивослово. - 1998. - 3 5. - С. 50 - 51.

Тема: Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка. «Екзамен», «Олеся», «Украла», «Каторжна», «Серед темної ночі»

План

1. Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка.

2. Тематика малої прози письменника.

3. Аналіз творів Бориса Грінченка

4. Контрольні запитання.

І. Міщенко Олена. Українська література: Підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Освіта,2005. - С. 297-301.

II. Тематика малої прози письменника.

1. Відтворення труднощів селянського життя. («Украла», «Соняшний промінь», «На розпутті», «Серед темної ночі», «Під тихи­ми вербами».)

2. Показ побуту донецьких шахтарів, робітників. («Серед чужих людей», «Батько й дочка».)

3. Показ життя і прагнень української інтелігенції. («Непокірли­вий».)

4)Життя школи та твори про дітей. («Сама, зовсім сама», «Дзво­ник», «Олеся».)

ІІІ. Аналіз творів Бориса Грінченка

Б.Грінченко бачив трагедію своїх маленьких друзів-школярів на кожному кроці. В основі оповідань "Украла", "Дзвоник", "Батько та дочка" лежать дійсні факти, сповіді учениць своєму вихователеві.

Село жорстоко осуджувало тих, хто посмів порушити народну мораль. Злодійство вважалося чи не найстрашнішим гріхом, і тавро такого злочину людина мусила нести ціле життя, якщо навіть оступилася один раз. Безумовно, що не минула б лиха слава і Олександру з оповідання "Украла", яка, не маючи сили терпіти багатоденний голод, украла в подруги скибку хліба.

1. Як зустріли діти звістку про крадіжку?

2. Як показані Олександра й Пріська в той момент, коли вчитель дізнається про крадіжку? Чому саме так? Чи змальовує автор переживання дівчат?

3. Чому діти вважали, що Олександру варто вигнати зі школи? Чи були вони праві?

4. Чим зумовлений поганий вчинок дівчинки?

5. Чи знайшов вчитель вихід зі становища, щоб не образити і не дати на поталу маленьку злодійку? Який саме?

6. Як автор змальовує зміну в настроях дітей?

7. Чи можемо ми сказати, що в Олександри було добре розвинене почуття гідності? Як про це говориться у творі?

Аналіз оповідань «Екзамен», «Олеся», «Каторжна», «Серед темної ночі»

ІV. Контрольні запитання.

1. Назвіть основні дати життя Бориса Грінченка.

2. Дайте загальну характеристику малої прози письменника, назвіть кращі оповідання.

3. Які основні проблеми розглядав письменник у малій прозі?

4. Зробіть повний ідейно-художній аналіз оповідання Бориса Грінченка.

5. Схарактеризуйте значення громадської, культурно-освітньої та наукової діяльності Бориса Грінченка.

6. Визначте риси індивідуального стилю Грінченка-прозаїка.

Література

1.Погрібний А. Іскри вогню живлющого: 3 життєпису Бориса Грінченка // Україна. -1988. -№ 44.-С. 13-15.

2.Процюк С. Драматургія Бориса Грінченка: Традиція і новаторство//Слово і час - 1993. -№5.-С. 17-21.

3.Хропко П. Дилогія Бориса Грінченка з життя села: Вивчення творчості письменника в 10-му класі // Дивослово. - 1997. - № 2. - С. 33-36.