1. Біографічні відомості.

2. Огляд творчості.

3. Провідні теми творчості в. Сосюри.

4. Характеристика творчості в. Сосюри.

5. Контрольні запитання.

І. Біографічні відомості.

• б січня 1898 р. - на станції Дебальцеве на Донеччині народився В.М. Сосюра.

• Сім'я переїздить до с. Третя Рота (розповідь про рідний край - в автобіографічному романі «Третя Рота»).

• 3 1917 р. - друкує свої поезії в газеті «Голос рабочего», журналі «Вільна думка». У творах звучать соціальні мотиви. Етап переходу до українського віршування (поезія «Чи вже не пора», де залунав мотив національної злагоди.

• 3 1918 р. - В. Сосюра - у рядах повстанців, які піднялися за відновлення УНР, потім -у Червоній армії.

• 1919 р. - поранений.

• 1921 р. - збірка «Поезії».

• 1922 р. - поема «Червона зима», у якій осмислюється історія людини на тлі глобаль­них соціальних зрушень. Пафос боротьби, самозречення в ім'я загального щастя - домінан­та твору.

• Поезія В. Сосюри 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентименталь­ної лірики із її заглибленням-у внутрішній світ особистості. Збірки: «1871 рік» (1923), «За­лізниця» (1924), «Сьогодні» (1925), «Юнь» (1927), «Коли зацвітуть акації» (1928), «Серце» (1931) та ін.; ліро-епічні поеми «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923). «Воно», «Шахтар» (1924).

• Вплив сталінщини негативно позначився на творчості поета: у творах має місце штуч­на декларативність, фальшивий пафос, переспівування колишніх мотивів (збірка «Червоні троянди» (1932), «Люблю» (І939)).

• 1936 р. - В. Сосюру приймають до Спілки радянських письменників.

• 1937 р. - збірка «Нові поезії».

• 1940 р. - роман у віршах «Червоногвардієць» (увібрано автобіографічну основу поето­вої творчості).

• 1941 р. - евакуація до Башкири.

• 1942 р. - працює в Українському радіокомітеті в Москві.

• 1943 р. - входить до складу фронтової газети «За честь Батьківщини».

• 8 січня 1965 р. - помер В.М. Сосюра. ІІ. Огляд творчості

Перу Сосюри належать близько 60-ти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна проза.

Творчість воєнних років:

збірки «Під гул кривавий» (1942), «В годину гніву (1942), поема «Мій син» (1944), поезія «Любіть Україну» (1944).

Післявоєнна творчість:

«Щоб сади шуміли» (1947), поеми «Вітчизна» (1949), «Україна» (1951), книги віршів «Солов'їні далі» (1957), «Ластівки на сонці» (1960), поема «Розстріляне безсмертя» (1960), збірки «Близька далина» (1960), «Поезія не спить» (1961), «Осінні мелодії» (1964) та «Вес­ни дихання» (1964).

ІІІ. Провідні теми творчості В. Сосюри:

• тема України;

• драматична історія українського народу;

• трагічна сучасність;

• праця людей на рідній землі;

• духовність українського народу;

• кохання;

• любов до рідної мови, боротьба за її збереження;

• соціально-філософська тематика;

• любов до природи тощо.

ІV. Характеристика творчості В. Сосюри

• Рання лірика сповнена романтичною чутливістю.

• Після подій 1917 р. у поезіях зазвучали соціальні мотиви, мотиви національної злаго­ди (поезія «Чи вже не пора», «І пішов я тоді до Петлюри...»). В. Сосюра характеризував: «0 моя поезія повстання, золота поезія труда!»

• У 20-ті роки цікавився славетним минулим України, захоплювався подвигами запо­розьких козаків.

• Поет працював у стані «двоїстості»: з одного боку - щирі патріотичні почуття, гіркий біль за колоніальне становище українського народу, з другого - вимушена віра у фальшиві ідеали (поезія «Два Володьки» із збірки «Серце»).

• Поезія 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентиментальної лірики із її заглибленням у внутрішній світ особистості.

Одне з головних місць у творчості цього періоду займала інтимна лірика:

• «Так ніхто не кохав...» - втілення мрії про духовно окрилену особистість, утвердження права людини на свої глибокі почуття;

• «Катрусі на спомин» - почуття кохання асоціюється з музикою Гріга, Шопена.

- У творах 30-х років Сосюра замислювався над причинами трагедії 1919 - 1920 рр., національними катастрофами. У цей період творчості переважає тема України, її драматич­ної історії і трагічної сучасності. (Пройнята патріотичним пафосом поема «Мазепа», у якій автор дотримується концепції патріотичної діяльності Мазепи і спростовує великодержав­ницькі версії «зрадництва» гетьмана).

• Наприкінці 30-х років Сосюра заглиблюються в океан народної пісні й думи.

• Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки» (1940) спов­нені мотивів любові до жінки, природи, Вітчизни, життя.

• Лірика воєнних років пройнята мотивами віри в перемогу, житейське щастя після вій­ни, але й неретушованого показу біди.

• Післявоєнна лірика сповнена трудовим і духовним ритмом відбудови (збірка «Щоб сади шуміли» 1947 р.).

• З появою книги «Солов'їні далі» (1957) починається останній світлий період творчості поета, у якому звучать теми: праця на рідній землі, зачарованість світом, мелодії «осінньо­го» незгаслого кохання та ін.

«Так ніхто не кохав..»

Поезія написана в 1922 р. Належить до інтимної лірики.

Ліричний герой Сосюри вважає, що тільки він може так на повну силу віддатися га­рячим почуттям, прагне переконати, що лише через «тисячі літ» «приходить подібне кохання »(використана гіпербола).

Закоханий юнак ладен зірвати для коханої «Оріон золотий».

Поет втілює мрію про духовно розкрилену особистість, утвердження права людини .

«Любіть Україну»

Поезія написана у 1944 р. - році остаточного визволення України від німецько-фашист­ських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини і її культури.

Імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компар­тійних чиновників, шовіністів до української культури.

У центрі - образ «вишневої» України, компонентами якого є все те, що оточує людину з дитинства, дає натхнення, формує самобутню національну ментальність Україна - усюди: «у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі», в «солов'їній мові», «у пісні у кожній, у думі», «в дитячій усмішці, в дівочих очах».

В. Сосюра, намагаючись осмислити саме поняття «любов до Батьківщини», підкреслює, що воно підносить самоповагу людини.

Анафора «Любіть Україну» робить твір щирим, композиційно завершеним. Головна ідея поезії - любіть, оберігайте, возвеличуйте рідну Батьківщину.