Тема. Життєвий і творчий шлях Павла Григоровича Тичини. «Ви знаєте, як липа шелестить», «Гей, вдарте в струни, Кобзарі», «Матері забути не можу», «Розкажи, розкажи мені, поле», «Арфами, арфами…»

План

1. Біографічні відомості.

2. Аналіз поезій.

3. Контрольні запитання.

І. Біографічні відомості

• 27 січня 1891 р. народився Павло Григорович Тичина у с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області) у багатодітній сім'ї сільського дяка.

• Павло з дитинства виявив хист до музики, малював, віршував.

• 1900 - 1907 рр. - навчався в Чернігівському духовному училищі.

• У 1906 - 1910 рр. - перші поетичні спроби як наслідування народних пісень та творів Т. Шевченка.

• 1907 - 1913 рр. ~ навчання в Чернігівській духовній семінарії.

• 1912 р. - з'явилися перші друковані твори.

• Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада».

• 1913 - 1914 рр. - працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття - у Чернігівському статистичному бюро.

• 1916 - 1917 рр. - Тичина - помічник хормейстера в українському театрі М. Садовського.

• 1918 р. - вихід збірки «Сонячні кларнети».

• 1920 р. - подорож із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Киє­ва до Одеси.

• 1920 р. - організовує хор.

• 1923 - 1934 рр. ~ співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків).

. • Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт».

• 1926 р. брав активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської лі­тератури) на чолі з М, Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту».

• 3 1929 р. - дійсний член Академії наук Української РСР.

•У 1936 - 1939 рр. і в 1940 - 1943 рр, очолює Інститут літератури АН УРСР.

• 3 1947 р. - член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.

• 1943 - 1948 рр. - міністр освіти УРСР.

• 3 1953 по 1959 р. - голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національ­ностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.

• Лауреат Державної премії СРСР (1941 р.).

• Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка (1962 р.).

• У 1967 р. отримав звання Герой Соціалістичної Праці.

• 16 вересня 1967 р. - помер П.Г. Тичина в Києві. Похований на Байковому кладови­щі.

ІІ. Огляд творчості

«Ви знаєте, як липа шелестить...» (1911)

Поезія-мініатюра (складається з двох 6-рядкових строф).

У творі паралельно зображуються два світи - світ природи і світ людини (прийом паралелізму).

Починаючи вже з першого питального речення, поет намагається уявно поєднати людину й природу. Вдало застосовані художньо-виражальні засоби (епітети «місячні весняні ночі», «старі гаї»; метафори «сплять гаї» та ін.), майстерне створення словесно-музичних асоціа­цій роблять поезію стрункою й елегантною.

Перед нами картина-елегія.

Елегія - лірична пісня-роздум з перевагою відтінку суму.

Паралелізм - паралельне зображення двох і більше явищ із різних сфер життя (порівняння у формі зіставлення; на відміну від порівняння, у паралелізмі змальовувані картини пов'язуються між собою не тільки синтаксично, а й логічно.

У 1918 р. в барвах музики тріумфально залунали «Сонячні кларнети».

До читача прийшла «воістину сонячна книга», яка незвичайним світлом влилася в душі людей, оп'янила красою українського слова, яке «з такою, не чуваною досі музичністю гра­ло, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок незабутньої книги».

Сама назва насичена глибоким емоційним змістом, зумовлена не тільки тим, що поет грав на кларнеті і любив цей інструмент. Кларнет - інструмент, який тембрами нагадує звучання людського голосу і має великі виражальні можливості.

У збірку «Сонячні кларнети» Тичина вмістив 44 найкращі твори, об'єднані за змістом і стилістично, але різні в ритмічному плані (37 розмірів).

«Арфами, арфами...» (1914)

Поезія зі збірки «Сонячні кларнети» (1918) з'явилася під впливом вірша Миколи Воро­ного «Блакитна панна».

Твір пройнятий весняною, урочистою, сонячною мелодією. Складається з 4-х-строф.

Специфічна ритмічна будова, яскрава метафоричність, насиченість асонансами й альтера­ціями роблять твір самобутнім.

«Гей, вдарте в струни, кобзарі...»

Поезія передає радість поета з приводу проголошення УНР, перемог українського війська, восхваляє борців за вільну Україну.

Аналіз поезій:

«Матері забути не можу»,

«Розкажи, розкажи мені, поле»

ІІІ. Контрольні запитання.

1. Укажіть назву населеного пункту, де народився П.Г.Тичина.

2.Хто з українських поетів висловився про П. Тичину: «...Від кларнета твого - пофар­бована дудка зосталась»?

3. З яким видом мистецтва найбільше споріднена збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»?

4. Яка поезія, прочитана П.Тичиною, відкрила його як поета (за словами М. Коцюбинсь­кого)?

5. Яка поезія містить образ весни «запашної, квітами-перлами закосиченої»? 6. Укажіть назву твору П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни, у якому на пов­ний голос звучить мотив унікальної цінності життя кожної людини і водночас підноситься гімн безсмертю народу.

Література

1. Костенко В. Від всього серця я вітаю // Українська мова і література в школі. - 1991 .-№ і. - С. 53 - 59.

2. Миронець 11. "Я - молодий": Несподіваний П.Тичина //Літературна Україна. — 1996. -19 вересня.

3. Павленко М. Павло Тичина: "Замість сонетів і октав", "Плуг" //Дивослово. - 2000. -№ 10.

Тема. Етапи творчого шляху Максима Тадейовича Рильського. «Яблука доспілі», «Рідна мова», «Слово про рідну матір», «На білу гречку».

План