Заняття 5

Тема: Методика підготовки і проведення уроку-лекції в курсі загальної біології.

Мета: вдосконалювати практичні вміння розкривати методичні особливості змісту, структури і методів викладання уроків-лекцій в системі уроків з окремої теми загальної біології, проводити їх аналіз та самоаналіз.

Література:

3, 4, 11, 13, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 29, 30

Шкільна лекція доцільна: при вивченні нового матеріалу, який мало або зовсім не пов’язаний з попереднім матеріалом; при узагальненні різних розділів вивченого навчального матеріалу з біології; в кінці вивчення цілої теми; при повідомленні учням відомостей про практичне застосування вивчаємих закономірностей; при виведенні складних біологічних закономірностей; при вивченні матеріалу проблемного характеру; а також при вивченні тем, які потребують використання мідпредметних зв’язків.

В залежності від дидактичної мети лекції бувають різних типів, серед яких найбільш поширеними у природничих дисциплінах є

1. Проблемна лекція. Це лекція з моделюванням протиріччя реального життя через їх представленість в теоретичних концепціях. Головна мета такої лекції – набуття знань учнями ніби-то самостійно.

2. Лекція-візуалізація. Основний зміст лекції представлено в образній формі (малюнках, графіках, схемах, тощо). Візуалізація розглядається в цьому випадку як спосіб інформації за допомогою різних знакових систем.

3. Лекція удвох. Ця лекція поєднує роботу двох вчителів, або вчителя і учня, які читають її за однією темою і взаємодіють на проблемно-організаційному матеріалі як між собою, так і між учнями. Проблематизація відбувається за рахунок форми проведення лекції і за її змістом.

4. Лекція-консультація за сутністю наближена до лекції пресс-конференції. Різниця полягає в тому, що її проводить спеціаліст, якого запрошують для професіонального огляду певних питань вивчаємої теми. Консультування через лекцію дозволяє активізувати увагу учнів.

5. Лекція з використанням ігрових методів (методу мозкової атаки, методу конкретних ситуацій тощо). В цьому випадку учні самостійно формулюють проблему і спробують її вирішити.

Умовами ефективного проведення лекції є:

• створення чіткого плану і повідомлення його слухачам;

• логічно струнке та послідовне викладання всіх пунктів плану з умовиводами та підсумками після кожного пункту;

• логічність зв’язків при переході від одного питання теми до іншого;

• доступність та ясність викладання матеріалу;

• використання різних засобів наочності і ТЗО;

• привчання школярів до фіксуючих записів під час лекції, вміння виділяти головне, підкреслювати основну думку, робити висновки тощо;

• підсумкова бесіда за темою лекції.

Завдання для самопідготовки:

1 .Підготувати теоретичні питання:

16. особливості розподілення уроків за типами в системі уроків з теми;

17. види уроку-пояснення нового матеріалу за поурочною системою викладання і їх методичні особливості;

18. основні прийоми згортання навчальної інформації, методика складання опорного конспекту з загальної біології.

2. Розподілити матеріал теми за лекційно-семінарським принципом навчання.

3. Скласти поурочний план уроку-лекції з теми загальної біології за вибором. Основну увагу приділити структуруванню етапу засвоєння нових знань і Складання логічно-опорної схеми з обраної теми відповідно дидактичним вимогам, продумати методику його опрацювання учнями на уроці, складання тематичного плану (додаток 4, 6, 7)

4. Підготуватися до представлення логічно-опорної схеми в аудиторії та демонстрації методики її опрацювання на уроці.

Хід заняття:

1.Аналіз складених конспектів поурочного плану за наступними позиціями:

• формулювання мети та освітніх задач уроку;

• вибір методів та методичних прийомів вивчення нового;

• добір необхідних засобів навчання;

• відповідність типу і виду уроку його структури;

• мотивація навчальної діяльності учнів;

• ознайомлення учнів з простим планом змісту теми, планом її викладання, основними проблемами і запитаннями теми;

• пояснення-викладання навчальної інформації з демонстрацією дослідів, організацією експерименту, яскравими фактами і прикладами. Застосування прийомів активізації уваги учнів під час пояснення теми. Складання опорного конспекту або опрацювання вже готового під час пояснення;

• логічність переходу до висновків, формулювання основних положень теми, повідомлення літератури для підготовки до семінарського заняття;

• запитання для закріплення основних знань учнів на репродуктивному рівні.

2.Відтворити урок в аудиторії. В якості учнів – студенти, які виконують всі розпорядження студента-учителя.

3.Дати письмовий аналіз та самоаналіз уроку (Додаток 8). Аналізуючи зміст уроку, звернути увагу на

• рівень науковості навчального матеріалу;

• повноту використання, обсяг змістовної інформації, логічні зв’язки між поняттями, термінологічну і орфографічну грамотність, застосування символів при складанні опорного конспекту;

• методичні підходи до організації процесу навчання (надавання проблемного характеру викладанню, звертання до підручника, застосування елементів бесіди, прийоми актуалізації опорних знань і вмінь учнів);

• способи організації зворотного зв’язку у навчальному процесі.

Зробити свої зауваження і пропозиції щодо поліпшення методики проведення уроку-лекції.

Питання для контролю та самоконтролю:

1.Методичні особливості шкільного уроку-лекції.

2.Перевага і недоліки цього виду уроків засвоєння нового матеріалу перед іншими.

3.Функції і види діяльності учителя і учня на уроці-лекції.

4.Критерії оцінювання логічно-опорних схем: а) за складанням; б) за застосуванням.

5.Скласти логічно-опорних схеми із тем:

1) “Неорганічний склад живої системи”

2) “Органічний склад живої клітини”

3) “Прокаріотичні та еукаріотичні клітини”

4) “Структурні компоненти еукаріотичної клітини”.

5) “Енергетичний обмін”,

6) “Біосинтез білку”,

7) “Фотосинтез”,

8) “Віруси і пріони”

9) “Одноклітинні форми життя”

10) “Принципи організації багатоклітинних організмів”

11) “Клітина – основа всіх видів розмноження”

12) “Закономірності незалежного успадкування ознак”

13) “Закономірності зчепленого успадкування”

14) “Модифікації та мутації”

15) “Онтогенез рослинного організму”

16) “Онтогенез тваринного організму”

17) “ Селекція та її методи”

18) “Екологічні фактори”

19) “Популяція і вид”

20) “Біогеоценоз”

21) “Обмін речовини та енергії в біосфері”

22) “Охорона природи”

23) “Еволюційні погляди на життя”

24) ”Синтетична теорія еволюції”

25) ”Виникнення життя на Землі”

26) “Мікроеволюція і макроеволюція”.